Капітал підприємства та підвищення економічної ефективності його використання

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ  УКРАЇНИ

 

Навчально –  науковий інститут бізнесу

 

Економічний факультет

 

Кафедра аграрної економіки

 ім. проф. І. Н. Романенка

Курсова робота

Капітал підприємства та підвищення економічної ефективності його використання

 

 

 

 

 

Студентка відділення

« Облік і  аудит  »

8 групи 1ст. курсу                 _________________             Г.Ю. Васильченко 

(підпис)

 

Керівник,  

к.е.н, доцент                   _____________________        Т.П. Авраменко                       (підпис)

 

 

 

Київ - 2012

Зміст

 

ВСТУП

РОЗДІЛ I Наукові основи ефективного використання капіталу підприємства

1. 1. Економічна суть капіталу сільського господарства

1. 2. Показники забезпеченості й економічної ефективності використання основного та оборотного капіталу

РОЗДІЛ II Забезпеченість господарства капіталом й економічна ефективність його використання

2. 1. Організаційно – економічна характеристика підприємства

2. 2. Динаміка забезпеченості та структура основного і оборотного капіталу

2. 3. Економічна ефективність використання основного та оборотного капіталу

ВИСНОВКИ

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Ринкова економіка  являє собою розвиток підприємств  різних організаційно-правових форм, що засновані на різних видах приватної власності, поява нових власників - як окремих громадян, так й трудових колективів підприємств.

З’явився такий  вид економічної діяльності, як підприємництво - це господарська діяльність, тобто  діяльність, пов’язана з виробництвом та реалізацією продукції, виконанням робіт, послуг або продажем товарів, необхідних споживачу. Вона має постійний характер та відрізняється, по-перше, свободою у виборі напрямів та методів діяльності, самостійністю у прийнятті рішень, по-друге, відповідальністю за прийняття рішень та їх виконання; по-третє цей вид діяльності не виключає ризику, збитків, й банкрутств. На кінець, підприємництво чітко орієнтовано на отримання прибутку, чим в умовах розвиненої конкуренції досягається й задоволення суспільних потреб. Це важливіша причина зацікавленості в результатах фінансово-господарської діяльності. Реалізація цього принципу на ділі залежить не тільки від наданої підприємствам самостійності але й необхідності фінансувати особисті витрати бездержавної підтримки, але й від тієї долі прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків.

Капітал є частиною фінансових ресурсів, що використовується підприємством в обороті та дає  доходи від цього обороту, тобто  це виробнича частина фінансових ресурсів, яка змінює свою форму та забезпечує своє збільшення. Рух коштів,його швидкість і масштаби визначають ефективність фінансової системи. З руху коштів розпочинається і рухом коштів закінчується кругообіг засобів господарюючого суб‘єкта, оборотом всього капіталу підприємства. Ефективність використання капіталу я буду досліджувати на матеріалах приватно-орендного підприємства «Лан».

РОЗДІЛ I Наукові основи ефективного використання капіталу підприємства

1. 1. Економічна  суть капіталу сільського господарства

Капітал - одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є базою створення і розвитку підприємства й у процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати визначений капітал, що представляє собою сукупність матеріальних цінностей і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської діяльності.

Для своїх цілей  економісти відбивають поняття капіталу з двох сторін. З однієї сторони капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів. При цьому характеризується напрямок вкладення засобів. З іншого боку, якщо розглядати джерела фінансування, можна відзначити, що капітал - це можливість і сукупність форм мобілізації фінансових ресурсів для одержання прибутку.

Розглядаючи економічну сутність капіталу підприємства, слід зазначити такі його характеристики як:

1. Капітал підприємства є основним чинником виробництва. У системі факторів виробництва (капітал, земля, праця) капіталу належить пріоритетна роль, тому що він поєднує усі фактори в єдиний виробничий комплекс.
2. Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять доход. У даному випадку він може виступати ізольовано від виробничого фактора у формі інвестованого капіталу.
3. Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників. Частина капіталу в поточному періоді виходить з його складу і попадає в "кишеню" власника, а  частина капіталу, що накопичується, забезпечує задоволення потреб власників у майбутньому.
4. Капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості. У цій якості виступає насамперед  власний капітал підприємства, що визначає обсяг його чистих активів. Поряд з цим, обсяг використовуваного власного капіталу на підприємстві характеризує одночасно і потенціал залучення їм позикових фінансових засобів, що забезпечують одержання додаткового прибутку. У сукупності з іншими факторами - формує базу оцінки ринкової вартості підприємства.
5. Динаміка капіталу підприємства є найважливішим показником рівня ефективності його господарської діяльності. Здатність власного капіталу до самозростання високими темпами характеризує високий рівень формування й ефективний розподіл прибутку підприємства, його здатність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. У той же час, зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємства.

По приналежності  підприємству виділяють власний  і позиковий капітал. Власний  капітал характеризує загальну вартість засобів підприємства, що належать йому на праві власності і використовуваних їм для формування визначеної частини  активів. Ця частина активу, сформована за рахунок інвестованого в них власного капіталу, являє собою чисті активи підприємства. Власний капітал містить у собі різні по своєму економічному змісті, принципам формування і використання джерела фінансових ресурсів: статутний, додатковий, резервний капітал. Крім того, до складу власного капіталу, яким може оперувати господарюючий суб'єкт, без застережень при здійсненні угод, входить нерозподілений прибуток; фонди спеціального призначення та інші резерви. Також до власних засобів відносяться безоплатні надходження й урядові субсидії. Величина статутного капіталу повинна бути визначена в статуті й інших установчих документах організації, зареєстрованих в органах виконавчої влади. Вона може бути змінена тільки після внесення відповідних змін в установчі документи.

Додатковий  капітал включає вартість майна, внесеного засновниками (акціонерами) понад зареєстровану величину статутного капіталу; суми, що утворяться в результаті змін вартості майна при його переоцінці; інші надходження у власний капітал підприємства.

Резервний капітал - це частина власного капіталу, що виділяється  з прибутку організації для покриття можливих збитків і втрат. Величина резервного капіталу і порядок його утворення визначаються законодавством України і статутом організації.

Нерозподілений  прибуток - основне джерело нагромадження  майна  підприємства чи організації. Це частина валового прибутку, що залишилася після сплати податку на прибуток у бюджет і відволікання засобів  за рахунок прибутку на інші цілі.

Фонди спеціального призначення характеризують чистий прибуток, спрямований на виробничий розвиток і розширення підприємства, а також на заходи соціального характеру.

До інших  резервів відносяться резерви, що створюються  на підприємстві в зв'язку з майбутніми великими витратами, що включаються в собівартість і витрати обігу. Субсидії і надходження утворяться в результаті спеціальних асигнувань з бюджету, позабюджетних фондів, інших організацій і фізичних осіб.

Усі власні засоби в тім чи іншому ступені служать  джерелами формування засобів, використовуваних організацією  для досягнення поставлених цілей.

Інвестований  капітал включає номінальну вартість простих і привілейованих акцій, а також додатково оплачений (понад  номінальну вартість акцій) капітал. До даної групи звичайно відносять і безоплатно отримані цінності. Перша складова інвестованого капіталу представлена в балансі статутним капіталом, друга - додатковим капіталом (у частині отриманого емісійного доходу), третя - додатковим капіталом (у частині безоплатно отриманого майна) чи фондом соціальної сфери.

Накопичений капітал  знаходить своє відображення у виді статей, що виникають у результаті розподілу чистого прибутку. Незважаючи на те, що джерело утворення окремих  складових накопиченого капіталу одне - нерозподілений прибуток, цілі і порядок формування, напрямки і можливості використання кожної його статті істотно відрізняються.

По формах інвестування розрізняють капітал у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, використовуваний для формування статутного капіталу підприємства. Інвестування капіталу в цих формах дозволено законодавством при створенні нових підприємств, збільшенні обсягу їхніх статутних фондів.

По об'єкту інвестування виділяють основний і оборотний  види капіталу підприємства. Основний капітал характеризує ту частину використовуваного підприємством капіталу, що інвестований в усі види його необоротних активів. Оборотний капітал характеризує ту його частину, що інвестована в усі види його оборотних активів.

По формах власності  виділяють приватний і державний капітал, інвестований у підприємство в процесі формування його статутного капіталу.

По організаційно - правових формах діяльності виділяють  наступні види капіталу: акціонерний  капітал (капітал підприємств, створених  у формі акціонерних товариств); пайовий капітал (капітал партнерських підприємств - товариств з обмеженою відповідальністю, командитних і т.д.) і індивідуальний капітал (капітал індивідуальних підприємств - сімейних і т.д.).

По характеру  використання власником виділяють  споживчий і  накопичувальний (реінвестуємий) види капіталу. Споживчий капітал після його розподілу на цілі споживання утрачає функції капіталу. Він являє собою відтік засобів підприємства, здійснюваний з метою споживання (виплати дивідендів, відсотків, соціальні потреби підприємства і його працівників).  Капітал, що накопичується, характеризує різні форми його приросту в процесі капіталізації прибутку, дивідендних виплат і т.д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. 2.  Показники забезпеченості й економічної  ефективності використання основного та оборотного капіталу

Забезпечення високих  темпів розвитку підприємства та підвищення ефективності виробництва  можливе  за умов інтенсивного відтворення і раціонального використання основного капіталу. Відтворення та використання основного капіталу підприємства характеризується системою показників, які поділяються на три групи: 1) показники, які характеризують відтворення основного капіталу, тобто його технічний стан; 2) показники, які характеризують оснащеність підприємства основним капіталом; 3) показники, які характеризують ефективність використання основного капіталу підприємства.

Розвиток підприємства, темпи зростання виробництва  продукції та підвищення продуктивності праці залежить від оснащеності підприємства основним капіталом . Забезпеченість сільськогосподарських підприємств основним капіталом характеризують такі показники, капіталозабезпеченість господарства і капіталоозброєність праці.

Капіталозабезпеченість господарства – це вартість основного виробничого капіталу з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь. І визначається діленням середньорічної вартості основного капіталу на загальну площу сільськогосподарських угідь.

Капіталооозброєність  праці – це середньорічна вартість основного виробничого капіталу з розрахунку на одного середньорічного працівника. Визначається діленням середньорічної чисельності працівників на площу сільськогосподарських угідь.

Економічна ефективність використання основного виробничого капіталу підприємств характеризується такими показниками, як капіталовіддача, капіталомісткість продукції та норма прибутку.

Капіталовіддача – це вартість валової продукції з розрахунку на 1 грн. виробничого капіталу.

Капіталомісткість продукції – це середньорічна вартість основного виробничого капіталу з розрахунку на 1 грн. валової продукції. Цей показник обернений до капіталовіддачі. Він визначає розмір основного виробничого капіталу, необхідний підприємству за даних умов для виробництва валової продукції вартістю 1 грн.

Для визначення економічної ефективності основного і оборотного капіталу сільськогосподарських підприємств обчислюють норму прибутку. Цей показник визначається відношенням прибутку до середньорічної вартості основного і оборотного капіталів і виражається в процентах.

Оборотні кошти  аграрних підприємств становлять значну частину їхніх матеріально-грошових активів. Тому раціональне та економне використання оборотних коштів у процесі господарювання має велике економічне значення. Для оцінки ефективності використання оборотного капіталу підприємств використовують такі показники:

Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) визначається діленням виручки від реалізації продукції за рік на середньорічний залишок нормованого оборотного капіталу. Цей показник характеризує кількість оборотів оборотного капіталу за рік і визначається обсягом реалізованої продукції поділеної на середньорічний залишок нормованого оборотного капіталу.

Для аналізу  динаміки ефективності використання оборотного капіталу визначають два показники: коефіцієнт оборотності нормованих оборотних коштів та коефіцієнт оборотності всіх оборотних засобів, крім коштів, які перебувають на розрахунковому рахунку в банку.