2. Збільшення тривалості роботи машин та обладнання за рахунок: ліквідації незадіяного обладнання (здавання його в оренду, лізинг, реалізація тощо); скорочення строків ремонту обладнання; зниження простоїв: цілозмінних та всередині змін.

     3. Покращення організації та управління виробництвом, а саме: прискорення досягнення проектної продуктивності введених в експлуатацію основних фондів; впровадження наукової організації праці та виробництва; покращення забезпечення матеріально-технічними ресурсами; вдосконалення управління виробництвом на базі сучасної комп’ютерної техніки; розвиток матеріальної зацікавленості працівників, що сприяє підвищенню ефективності виробництва.

     Застосування  на практиці розроблених заходів (економічний ефект) у цілому по підприємству дасть змогу збільшити обсяг випуску товарної продукції, підвищити показник фондовіддачі, а також збільшити прибуток від реалізації й балансовий прибуток, а отже, і рентабельність виробничих фондів підприємства.

     Для розрахунку резервів підвищення ефективності використання основних фондів використаємо факторний аналіз (табл. 4.1).

     За  даними табл. 4.1., можна зробити висновок, про резерви підвищення ефективності основних засобів. Зокрема, якщо б прибуток підприємства залишився на рівні 2009 року рентабельність основних засобів  могла б збільшитися на 1,67 грн., а аналогічна ситуація із середньорічною вартістю основних засобів – на 0,13 грн.

     Таблиця 4.1

Розрахунок  впливу факторів на рентабельність основних засобів на ВАТ «Тепловозоремонтний завод» за 2008-2010 рр.

 

     Основними напрямками підвищення ефективності використання основних виробничих фондів на ВАТ «Тепловозоремонтний завод»  є такі:

     Установка, монтаж та введення в експлуатацію основних виробничих фондів по можливості одночасно.

     Збільшення  капітальних вкладень в активну  частину основних виробничих фондів підприємства.

     Максимально можливе використання продуктивності та потужності наявного на підприємстві парку обладнання.

     Максимально можливе використання календарного фонду часу згідно з технічними характеристиками обладнання.

     Забезпечення  належного обслуговування та дотримання необхідних умов експлуатації обладнання.

     Своєчасне оновлення основних виробничих фондів підприємства.

     Застосування  комбінованого способу організації  виробничих процесів на підприємстві.

     Включення до виробництва незадіяних виробничих фондів.

     Рівномірне  завантаження основних виробничих фондів протягом робочого дня.

     Підвищення  професійно-кваліфікаційного рівня  обслуговуючого основні виробничі фонди персоналу.

 

Висновки  та пропозиції

 

     Основні фонди підприємства – це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі  протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері й вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним та моральним зносом. Класифікуються основні фонди за такими ознаками: належністю, використанням та призначенням. За належністю основні засоби поділяють на власні й орендовані; за використанням – на діючі та недіючі; за призначенням – на виробничі й невиробничі. Відтворення основних фондів здійснюється за рахунок амортизації та додаткового залучення коштів.

     Дослідження показали, що основні виробничі фонди становлять головну частину матеріально-технічної бази будь-якої галузі, особливо промисловості. На базі їх зростання збільшується економічний потенціал і виробничі можливості галузі, підвищується технічний рівень виробництва. Це, у свою чергу, підвищує темпи випуску продукції, що вирішальним чином сприяє вдосконаленню розширеного відтворення й правильному формуванню найважливіших пропорцій господарювання.

     Щоб використання основних фондів було справді економічно вигідним та ефективним, необхідно не тільки стежити за його технічним станом, а й залучати фахівців при проведенні складних ремонтів; вивчати ринки виробництва; залучати спеціалістів маркетингового відділу; підвищувати рівень спеціалізації виробництва; застосовувати передові технології; усувати простої; модернізувати устаткування; поліпшувати склад, структуру й стан основних фондів підприємства; удосконалювати планування, управління й організацію праці та виробництва; знижувати фондомісткість; підвищувати фондовіддачу та продуктивність праці на підприємстві; підвищувати якості ремонтів; підписувати договори поставок продукції, вивчати кон’юнктуру ринку збуту, стежити за змінами на валютному ринку, а також у разі потреби застосовувати орендоване устаткування з метою підвищення ефективності виробництва.

     ВАТ «Тепловозоремонтний завод» (Полтава) є одним із найбільших підприємств  України, що здійснює ремонт локомотивів. Гарантована якість ремонту локомотивів, висока конкурентоспроможність продукції  і стабільність роботи підприємства характеризують його як надійного ділового партнера на ближньому і Далекому Сході.

     Головними споживачами продукції заводу є  Україна та Росія. Крім того, завод  має клієнтів у країнах СНД, Європі та Азії. Зокрема, підприємство тісно  пов'язана із Монголією, Балтійськими країнами та країнами Близького Сходу.

     ВАТ «Тепловозоремонтний завод» має  спеціалізоване приміщення і необхідне  обладнання для ремонту високої  якості. Компанія спеціалізується на ремонті пасажирських тепловозів, локомотивів  вантажних потягів, виробляє більше ніж 170 найменувань запасних частин. Завод має ливарне виробництво та здійснює обробку деталей циліндрових, поршневих виробів із використанням сучасних технологій.

     При оцінці ефективності основних виробничих фондів підприємства розраховують показники:

     фондовіддачу;

     фондомісткість;

     фондоозброєність  праці;

     рентабельність  основних фондів;

     коефіцієнт  введення основних виробничих фондів;

     коефіцієнт  вибуття основних виробничих фондів.

     За  даними аналізу, можна стверджувати, що показники ефективності використання основних засобів досліджуваного підприємства не мають сталих тенденцій змін. Зокрема, фондовіддача у 2010 році скорочується порівняно із 2008 роком на 5,9 грн., а у 2010 році – зростає на 2,0 грн. Рентабельність основних фондів у 2009 році має найвище значення – 0,06 грн., у інші роки 2008 і 2010 даний показник має від’ємне значення.

     Коефіцієнт  оновлення у 2010 році має найменше значення, що свідчить про недостатню увагу підприємства до оновлення  та модернізації основних фондів у зазначений період.

     Основними напрямками підвищення ефективності використання основних виробничих фондів на ВАТ «Тепловозоремонтний завод»  є такі:

     Установка, монтаж та введення в експлуатацію основних виробничих фондів по можливості одночасно.

     Збільшення капітальних вкладень в активну частину основних виробничих фондів підприємства.

     Максимально можливе використання продуктивності та потужності наявного на підприємстві парку обладнання.

     Максимально можливе використання календарного фонду часу згідно з технічними характеристиками обладнання.

     Забезпечення  належного обслуговування та дотримання необхідних умов експлуатації обладнання.

     Своєчасне оновлення основних виробничих фондів підприємства.

     Застосування  комбінованого способу організації  виробничих процесів на підприємстві.

     Включення до виробництва незадіяних виробничих фондів.

     Рівномірне  завантаження основних виробничих фондів протягом робочого дня.

     Підвищення  професійно-кваліфікаційного рівня  обслуговуючого основні виробничі фонди персоналу.

 

Список використаних джерел

 

1. Господарський кодекс України. – Харьков: Информационно-правовой центр «Ксилон», 2004. – 224 с.
2. Податковий кодекс України вiд 02.12.2010  № 2755-VI [Електронний ресурс]. – Спосіб доступу: http: // www. ligazakon. ua. − Заголовок з титулу екрану.
3. Афанасьєв М.В., Плоха О.Б. Економіка підприємства: Навч.-метод. посіб. – Харків.: Інжек, 2007. – 320 с.
4. Баканов М.И., Мельник М.В., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. – 5-е изд., доп. и перераб. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 536 с.
5. Бланк И. А. Финансовый менеджмент : учебное пособие / И. А. Бланк. − М. : Ника-центр, 2006. − 655 с.
6. Бойчук І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2007. – 528 с.
7. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2006. – 488 с.
8. Головінов М.І., Протопопова В.О., Колодяжна І.В. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. / Донецький національний ун-т економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. – 266 c.
9. Економіка підприємства: Навчальний посібник / За ред. А.В. Шегди. – К.: Знання, 2006. – 614 с.
10. Економіка підприємства / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 2-е, перероб. та доопр. – К.: КНЕУ, 2006. – 526 с.
11. Євдокимова Н. М. Економічна діагностика : навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Н. М. Євдокімова, А. В. Кірієнко. − К. : КНЕУ, 2006. − 110 с. 
12. Іванюта П.В. Управління ресурсами і витратами / П.В. Іванюта, О.П. Лугівська: [Навч. Посіб. / За ред. Д.е.н., проф. Іванюти С.М.]. – К.: Центр навчальної літератури, 2009. – 320 с.
13. Загорна Т. О. Економічна діагностика : навчальний посібник / Т. О. Загорна — К . : Центр учбової літератури,  2007. —  400 с.
14. Калина А.В., Котвицький А.А., Cтожок О.З. Економіка підприємства: Навч. посібник / Університет сучасних знань. – К.: Знання України, 2007. – 323 с.
15. Кизим М. О. Оцінка і діагностика фінансової стійкості підприємства : навчальний посібник / М. О. Кизим − Харків : ІНЖЕК, 2007. − 144 с.
16. Крамаренко Г. О. Фiнансовий аналiз : пiдручник / Г. О. Крамаренко. - К. : Центр навчальної літератури, 2008. –  392 с.
17. Ковальчук І.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник – К.: Знання, 2008. – 679 с.
18. Семенченко Н.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник / Національний технічний ун-т України «Київський політехнічний ін-т». – К.: НІЧЛАВА, 2008. – 56 с.
19. Савицкая Г. В. Анализ эффективности  и рисков предпринимательской деятельности.  Методологические аспекты : учебное пособие /      Г. В. Савицкая. - М. : Инфра - М, 2010. -  272 с.
20. Савчук В. П. Диагностика предприятия : поддержка управленческих решений : учебное пособие / В. П. Савчук − М. : БИНОМ. Лаборатория знаний, 2006. − 175 с.
21. Ситник Й.С. Економіка підприємства: Конспект лекцій для студентів базових напрямів 6.0502 «Менеджмент» і 6.0501 «Економіка і підприємництво». – Львів: Видавництво ТзОВ «Тріада Плюс», 2006. – 191 с.
22. Скляренко В.К., Пудников В.М. Экономика предприятия: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2006. – 528 с.
23. Шаповал О.Ф. Економіка підприємства: Навчальний посібник для дистанційного навчання / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». – К.: Університет «Україна», 2008. – 213 с.
24. Шваб Л.І. Економіка підприємства : Л.І Шваб. – Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. 4-е вид. - К.: Каравела, 2007. - 584 с.
25. Экономическая стратегия фирмы : учебное пособие. / Под. ред. Градова А. П. – СПб. : Специальная литература,  2006. – 452 с.

 

Додатки