Финансовый контролинг

Рис. 4 Рівні нестабільності середовища підприємства

 

В умовах нестабільності дані щодо можливої небезпеки (загрози) зростають поступово: спочатку з'являються перші ознаки змін у зовнішньому середовищі, відтак визначається можливе джерело цих змін і загроза конкретизується (але не настільки, щоб розрахувати, як дана загроза відіб'ється на доходах підприємства). У подальшому стає можливим визначити заходи протидії загрозі, що виникла, хоча інформації ще не цілком достатньо для розрахунку й аналізу наслідків. Вони можуть бути розраховані і проаналізовані лише тоді, коли дії фірми спрямовані на запобігання дії загрози.

У цілому можна виділити п'ять рівнів поінформованості:

I. Можна бути впевненим  тільки в тому, що в зовнішньому  середовищі відбулися якісь зміни,  але вони ще чітко не визначені.

II. Джерела змін і  їхня спрямованість стають яснішими.

III. Масштаби, сфера і  характер змін приймають конкретні  обриси (контури).

IV. Намічаються шляхи  розв'язання проблеми, хоча наслідки  прийняття того чи іншого рішення  ще до кінця не з'ясовані.

V. Результати прийнятих  рішень з усунення небезпеки можна передбачити, і вони стають визначеними. [12с.867]

Таким чином, для того щоб вчасно реагувати на сигнали, що надходять як з зовнішнього, так  і з внутрішнього середовища, у  рамках системи контролінгу повинно  бути організоване спостереження за більшою кількістю параметрів, які характеризують умови життєдіяльності підприємства. Це важко, але складність проблеми не може бути виправданням для відмови від її вирішення.

Найбільш доцільним  напрямком для організації контролю за параметрами зовнішнього і  внутрішнього середовища є організація моніторингу — безперервного систематичного спостереження за параметрами зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, збору й аналізу інформації, що надходить.

Моніторинг повинен  містити такі основні розділи:

• перелік цільових критеріїв оцінки діяльності підприємства;

• принципи кількісної і  якісної оцінок зовнішніх сигналів;

• принципи кількісної і  якісної оцінок внутрішніх сигналів;

• періодичність спостереження  встановлених критеріїв;

• методи аналізу можливих наслідків, виявлених у процесі спостереження вихідних економічних явищ і породжуваних ними ланцюжків економічних явищ;

• методи визначення "контрольних  точок" у ланцюжках економічних  явищ і порядок спостереження  за цими точками;

• методи економічного аналізу  усередині підприємства, узагальнення результатів спостереження динаміки значення критеріїв;

• принципи вироблення антикризових управлінських рішень на основі результатів  спостережень і економічного аналізу.

Порядок проходження  перелічених розділів, власне кажучи, відбиває порядок проведення комплексу зі сканування зовнішнього і внутрішнього середовищ підприємства і вироблення на пій основі управлінських рішень. Моніторинг "виловлює" сильні і слабкі сигнали, які надходять як з внутрішнього, так і з зовнішнього середовищ. Відразу після отримання сигналу служба контролінгу розробляє пропозиції про можливу реакцію на них.

Існує два варіанти відповіді  на зовнішні обставини:

• реакція на основі планування, що регулярно здійснюється;

• реакція на надзвичайну  ситуацію, коли встановлений порядок дій скасовується і для прийняття швидких відповідних заходів створюються "цільові команди".

Перевага попереджувальної реакції полягає в тому, що вона дозволяє прийняти своєчасні кроки  щодо ліквідації загрози виникнення кризових явищ. Тому діагностика за слабкими сигналами є незамінним інструментом стратегічного контролінгу і широко застосовується в контролінгу інвестиційних проектів. [9с.490]

Інформація стратегічної діагностики — це основа для прийняття  стратегічних рішень. Але підприємство щоденно здійснює поточну, оперативну діяльність, а тому, крім стратегічної, йому необхідна ще й оперативна діагностика фінансово-господарського стану.

 

Висновок

Динамічні зміни в  навколишньому середовищі, глобалізація ринків і поступове підвищення конкурентного  тиску вимагають від менеджменту  вітчизняних підприємств застосування найсучаснішого інструментарію для  виявлення існуючих у системах управління резервів результативності. Підприємство як система є певний набір функцій і взаємозв’язків між ними, своєчасна формалізація яких належить до першочергових завдань керівництва. Саме функціонально зорієнтований підхід до управління стає безсумнівною гарантією збереження конкурентоспроможності підприємств України в умовах поступового зниження рівня рентабельності в бізнес-середовищі.

Унаслідок порушення  системного підходу до управління не контролюються окремі сфери діяльності, що негативно впливає на  процес досягнення підприємством поставлених цілей. На виробничих підприємствах управління оборотний капітал, який є складовою загальної системи управління, характеризується наявністю численних міжфункціональних взаємозв’язків, зокрема, між функціями маркетингу, збуту, виробництва, постачання. Врахування наявних взаємозв’язків формує конкурентні переваги підприємства, підвищує якість прийняття релевантних управлінських рішень та створює потенціал в управлінні на довгострокову перспективу.

Контролінг як поза функціональний інструмент управління дає можливість уникнути неузгодженості під час прийняття управлінських рішень і дозволяє своєчасно виявити прихований потенціал у системі управління.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури.

 

1.Стефаник І.Б. Поняття, сутність і причини виникнення контролінгу// Фінанси України. – 2005. – №2.- с. 146-153.

2.Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. Посібник.-К.: КНЕУ, 2003.-554 с.

3.Шепітко Г.Ф. Контролінг: посібник (для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання). – К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2004.- 136 с.

4.Гетьман О.О. Шаповал  В.М. Економіка підприємства 2-ге  видання – К: ЦУЛ, 2010- 488с.

5.Івамілов О.С. Економіка  підприємства. Підручник – К : Центр учбової літератури, 2009 –  728 с.

6.Кравчук О.М. Лещук В.П. Фінансова діяльність суб¢єктів підприємницької діяльності. навч. посіб.- К. ЦУЛ, 2010- 504с.

7.Економіка підприємства  підручник / за заг. Редакцією  С.Ф. прокопивного – вид.2-ге  перероблене та доповнене- К: КПЕУ, 2008

8.Березін О.В. Економіка підприємства навч. посібник – К Знання, 2009 – 390 с.

9.Давидович І.Є. Навчальний посібник. К.: Центр учбової літератури, 2008. 552 с.

10.Котляр М.Л. Аналіз фінансового стану підприємства // Фінанси України.-2007.-№5.- С.99-104.

11.Мних Є.В. Аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємств: Навч. посібник. - К.: НМК ВО, 2003 – 159 с.

12.Петренко С.Н. Контроллинг/ Учебное пособие. – К.: Ника –Центр, Эльга, 2006. – 328 с.

12. Петрусевич Н.Ю. Особливості інституціонального розвитку контролінгу в Україні // Економіка: проблеми теорії та практики. - Випуск № 187.- 2007.- с.866-874.

13. Петрусевич Н.Ю. Застосування контролінгу у сфері управління оборотним капіталом // Матеріали VII Міжнародних наук конф. „Наука і освіта”2007”. - Том 15.-Дніпропетровськ: Наука і освіта.-2007.- С.33-34.

14.Співак А.О. Впровадження системи контролінгу в практику вітчизняних підприємств // Економіка України. – 2007. - №5. – с.17. 27