Финансовый контролинг

 

Вступ

 

 

 

Контролінг – концепція  економічного управління підприємством, спрямована на виявлення всіх шансів і ризиків, пов'язаних з отриманням прибутку в умовах ринку. Метою постановки системи контролінгу є побудова на підприємстві ефективної системи  прийняття, реалізації, контролю та аналізу управлінських рішень.Основними завданнями контролінгу є:

 
§  оптимізація системи управління організаційною структурою компанії;  
§  організація ефективної системи обліку фінансово-господарських операцій і результатів діяльності;  
§  впровадження систем планування, бюджетування, контролю й аналізу діяльності;  
§  забезпечення мотивації персоналу в підвищенні ефективності роботи компанії;  
§  автоматизація систем обліку і управління компанією.  
Впровадження системи контролінгу на підприємстві надає цілий ряд переваг керівництву компанії та її співробітникам, наприклад, її реалізація дозволяє:  
        

1.Керівникові підприємства:  
1)    реально оцінити рівень фінансової стабільності та потенціал компанії;  
2)    передбачити перспективи розвитку компанії та одразу прийняти стратегічно слушне рішення, що сприятиме підвищенню конкуренто здатності підприємства;  
3)    отримувати оперативну й достовірну інформацію про поточний стан основних показників діяльності компанії в зручному вигляді;  
4)    забезпечити зацікавленість не лише керівництва, а й інших співробітників у реалізації стратегічної мети та завдань компанії;  

2.фінансовому директорові  та головному бухгалтеру:  
§  здійснювати бухгалтерський, управлінський, податковий облік та оперативне планування;  
§  регулярно порівнювати планові показники з фактичними, оперативно впливати на ситуацію та своєчасно реагувати у разі наявності значних відхилень;  
§  формувати бухгалтерські, податкові та управлінські звіти в поточному режимі;  
§  моделювати різні варіанти розвитку ринку та бізнесу за принципом «Що буде, якщо…?»;  
Слід зазначити, що в Україні контролінгу приділяється не досить уваги, хоча причин для його активного запровадження достатньо, зокрема:

 
-   зростання нестабільності зовнішнього середовища, що висуває додаткові вимоги до системи управління підприємства, а саме:  
-   необхідність у безперервному відстеженні змін, що відбуваються у внутрішньому і зовнішньому середовищах підприємства;  
-   необхідність продуманої системи дій щодо забезпечення виживання підприємства й уникнення кризових ситуацій;  
-   ускладнення системи управління підприємством, що потребує механізму координації всередині системи управління [1с.152]

Більшість фахівців у  галузі управління та фінансового менеджменту під контролінгом розуміють функціональну систему планування, контролю, аналізу відхилень, координації, внутрішнього консалтингу та загального інформаційного забезпечення керівництва підприємством.

Іншими словами, контролінг — це спеціальна, саморегулівна система методів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства (зокрема фінансового менеджменту) і включає в себе інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль та внутрішній консалтинг.

Отже, контролінг — це система, зорієнтована на майбутній розвиток підприємства.

 
Таким чином метою даної курсової роботи є визначення сутності конролінгу, його завдань, функцій і методів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Суть фінансового контролінгу.

 

 Контролінг — нове явище в теорії і практиці сучасного управління, що виникло на стику економічного аналізу, планування, управлінського обліку, контролю й менеджменту.

Слово контролінг походить від англійського to control — контролювати, управляти, яке, у свою чергу, є похідним від французького слова, що означає "реєстр, список перевірки"'. Але за іронією долі, незважаючи на те, що найповніше його система уперше була описана і застосована у США, в англомовних джерелах термін "контролінг" практично не використовується: у Великобританії і США укорінився термін "управлінський облік" (managerial асcounting, management accounting), хоча працівників, до чиїх посадових обов'язків входить ведення управлінського обліку, там називають контролерами (controller). Власне термін "контролінг" прийнято в Німеччині, звідки він прийшов до Росії.  
Щодо його змісту, то судячи з зарубіжної та вітчизняної літератури, контролінг — це поняття дуже широке і, на перший погляд, асоціюється зі словом "контроль".

Але контролінг не зводиться до простої системи контролю, а охоплює значно ширшу сферу діяльності підприємства, оскільки контролінг — це і система спостереження, й вивчення поведінки економічного механізму конкретного підприємства та розробки шляхів для досягнення мети, яку воно ставить перед собою, і система, орієнтована на майбутній розвиток підприємства.

Отже, контроль переважно  спрямований у минуле, на встановлення помилок і прорахунків, а контролінг — на управління майбутнім для  забезпечення тривалого й успішного  функціонування суб'єкта господарювання.

Спочатку під контролінгом розуміли сукупність завдань у сфері  обліку і фінансів, а контролер був головним бухгалтером. Потім це поняття почали трактувати ширше: до функцій контролінгу стали відносити фінансовий контроль і оптимізацію використання фінансових ресурсів та джерел. Водночас, можна стверджувати, що існує неоднозначність трактувань, 
які характеризують внутрішній зміст поняття "контролінг", при цьому найчастіше його ідентифікують як:                                                  
— діяльність щодо забезпечення ефективного управління:  
— управління процесом одержання прибутку;  
— діяльність з інформаційного забезпечення управління;  
— механізм саморегулювання діяльності;  
— механізм координації системи управління;  
— контроль, що охоплює усі сторони діяльності;  
— управлінський облік;  
— коментуюча функція менеджменту;  
— діяльність, спрямована на оцінку усіх сторін господарювання;  
— обліково-аналітична система.  
Одні автори й перекладачі вважають наведені поняття і об'єктивні явища господарської практики західних підприємств, що стоять за ними, відмінними за змістом, інші — тотожними.

Порівнюючи й аналізуючи зміст визначень, наведених у  таблиці, ряд авторів небезпідставно стверджують, що контролінг є важливим засобом успішного функціонування підприємства, оскільки  
-  забезпечує керівництво й акціонерів необхідною інформацією для прийняття управлінських рішень шляхом інтеграції процесів збору, обробки, підготовки, аналізу, інтерпретації інформації;  
-   надає інформацію для управління трудовими і фінансовими ресурсами;  
-  забезпечує виживання підприємства на рівнях стратегічного й тактичного управління;  
- сприяє оптимізації залежності "виручка — затрати — прибуток".

Отже, можемо дати таке визначення: контролінг — це спеціальна саморегулююча система методів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства і включає інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль і внутрішній консалтинг [1с.152].  

Контролінг базується на системі нормування витрат, визначенні залежності між обсягом реалізованої продукції, витратами та прибутком, кількістю витраченого часу на виробництво продукції, експлуатацією машин та управлінням іншими показниками, які характеризують рівень використання виробничих потужностей і ресурсів усіх видів.

Отже, контролінг як наука  пов'язаний з управлінням та регулюванням господарської та фінансової діяльності, для чого використовується система отримання та обробки інформації про техніко-економічні показники роботи підприємства.

Служби контролінгу  безпосередньо не приймають рішення, а здійснюють їх підготовку, функціональну та інформаційну підтримку і контроль за реалізацією. Інформаційне забезпечення менеджменту повинно здійснюватись у зрозумілій для користувачів формі. З цією метою відповідна інформація спочатку обробляється, узагальнюється, аналізується і подається користувачам у формі рапортів, звітів, доповідних записок, резюме, рекомендацій, прогнозів тощо. [8с.390]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Основні завдання та функції фінансового контролінгу.

Завдання контролінгу:

• збір та аналіз внутрішньої і зовнішньої інформації, яка стосується об'єкта контролінгу;
• виявлення та ліквідація "вузьких місць" на підприємстві;
• своєчасне реагування на появу нових шансів і можливостей (виявлення й розвиток сильних сторін);
• забезпечення постійного аналізу та контролю ризиків у фінансово-господарській діяльності, а також розробка заходів щодо їх нейтралізації;
• виявлення резервів зниження собівартості продукції;
• оцінювання повноти та надійності ведення бухгалтерського обліку, операційного та адміністративного контролю;
• розробка стратегії розвитку підприємства та координація роботи з планування фінансово-господарської діяльності;
• аналіз відхилень фактичних показників діяльності від запланованих та вироблення на цій основі пропозицій щодо корекції планів або усунення перешкод на шляху їх виконання;
• забезпечення постійного контролю за додержанням співробітниками встановленого документообігу, процедур проведення операцій, функцій та повноважень згідно з покладеними на них обов'язками;
• надання рекомендацій структурним підрозділам підприємства у процесі планування, розроблення і впровадження нових продуктів, процесів, систем;
• проведення внутрішнього консалтингу та розробка методичного забезпечення діяльності окремих структурних підрозділів;
• проведення внутрішнього аудиту та координація своєї діяльності з діями незалежних аудиторських фірм під час зовнішнього (у тому числі санаційного) аудиту підприємства з метою забезпечення оптимальних умов, за яких аудиторські фірми можуть з довірою покластися на висновки служби внутрішнього аудиту, уникнувши дублювання зусиль.

 

Функції контролінгу:

• формування інформаційних каналів та інформаційне забезпечення підприємства;
• координація планів і діяльності;
• стратегічне та оперативне планування;
• контроль, ревізія та внутрішній аудит;
• методологічне забезпечення та внутрішній консалтинг.

 

На практиці розрізняють різні  напрями (сектори) контролінгу: фінансовий контролінг, контролінг збуту, дивізіональний контролінг, контролінг виробництва та закупівель тощо. В цьому розділі висвітлюються основні питання, пов'язані з організацією та функціонуванням фінансового контролінгу, хоча більшість методів та інструментів, які будуть охарактеризовані, є універсальними і можуть бути використані в інших секторах контролінгу.  
Існує кілька підходів до визначення місця контролінгу в організаційній структурі підприємства. Головна різниця між ними полягає в характері підпорядкованості служби контролінгу: безпосередньо директору підприємства чи фінансовому директору. Враховуючи коло функцій і завдань, які виконує контролінг, на нашу думку, відділ контролінгу повинен бути включений у структуру фінансово-економічних служб підприємства, які підпорядковуються фінансовому директору. В Європі досить часто керівник фінансово-економічного відділу, в компетенції якого перебувають фінанси, бухгалтерія, виробничий облік і калькулювання, виконує одночасно функції контролера і фінансиста. На американських же фірмах ці функції, як правило, розділені.

Фінансовий контролінг зорієнтований на функціональну підтримку фінансового менеджменту, що визначає його зміст та основні завдання. Провідною метою фінансового контролінгу є орієнтація управлінського процесу на максимізацію прибутку та вартості капіталу власників при мінімізації ризику і збереженні ліквідності та платоспроможності підприємства.Для досягнення цієї мети фінансовий контролінг (контролер) вирішує цілий ряд функціональних завдань. Каталог цих завдань наведено у табл. 1. [2с.406-407].  

Таблиця 1.

 
Каталог функцій і завдань  фінансового контролера

 

Функції	Завдання
1.      Координація	§  Регулювання інформаційних потоків   §  Координація процесу планування
2.      Фінансова стратегія	§  Активна участь у розробці фінансової стратегії підприємства та координація роботи з планування фінансово-господарської діяльності   §   «Продаж» цілей і планів   §  Вироблення пропозицій щодо адаптації організаційної структури підприємства до обраної стратегії розвитку
3.      Планування та бюджетування	§  Розробка та постійне вдосконалення внутрішньої методики прогнозування та бюджетування »   §  Забезпечення процесу бюджетування   §  Участь у розробці інвестиційних та інших бюджетів
4.      Бюджетний контроль	§  Внутрішній (управлінський) облік = management accounting   §  Участь у складанні річних, квартальних і місячних звітів   §  Аналіз відхилень фактичних показників діяльності від запланованих   §  Забезпечення постійного аналізу та контролю ризиків у фінансово-господарській діяльності, а також розробка заходів щодо їх нейтралізації   §  Виявлення та ліквідація вузьких місць на підприємстві   §  Своєчасне реагування на появу нових можливостей (виявлення та розвиток сильних сторін)   §  Підготовка звіту про виконання бюджетів і розробка пропозицій щодо коригування планів і діяльності (рапортування)
5.      Внутрішній   консалтинг   та методологічне   забезпечення	§  Розробка методичного забезпечення діяльності окремих структурних підрозділів   §  Надання консультацій і рекомендацій керівництву підприємства та структурним підрозділам у процесі розробки фінансової стратегії, планування, розробки і впровадження нових продуктів, процесів, систем
6.      Внутрішній аудит та ревізія	§  Забезпечення постійного контролю за дотриманням співробітниками встановленого документообороту, процедур проведення операцій, функцій і повноважень згідно з покладеними на них обов'язками   §  Проведення внутрішнього аудиту та координація власної діяльності з діями незалежних аудиторських фірм при проведенні зовнішнього аудиту підприємства   §  Забезпечення збереження майна підприємства

 

Реалізація покладених на фінансовий контролінг завдань досягається в ході виконання службами контролінгу своїх функцій та використання специфічних методів. Залежно від виконуваних функцій і методологічної підтримки фінансовий контролінг поділяють на стратегічний та оперативний. Їх характеристику подано в таблиці 2 [3с.10-11].  
Таблиця 2.

 
Характеристика оперативного та стратегічного контролінгу 

 

Ознаки	Стратегічний	Оперативний
Орієнтація	Внутрішнє та зовнішнє середовище підприємства	Економічна ефективність та рентабельність діяльності підприємства
Рівень управління	Стратегічний	Тактичний та оперативний
Цілі	Забезпечення виживання   Проведення антикризової політики   Підтримання потенціалу успіху	Забезпечення прибутковості  та ліквідності підприємства
Головні завдання	§  Участь у встановленні кількісних та якісних цілей підприємства   §  Відповідальність за стратегічне планування   §  Розробка альтернативних стратегій   §  Визначення критичних зовнішніх та внутрішніх умов, які лежать в основі стратегічних планів   §  Визначення вузьких та пошук слабких місць   §  Визначення слабких підконтрольних показників відповідно до стратегічних цілей   §  Порівняння планових (нормативних) та фактичних значень підконтрольних показників з метою виявлення причин, винуватців та наслідків цих відхилень   §  Аналіз економічної ефективності (особливо інновацій та інвестицій)	§  Керівництво при плануванні та розробці бюджету (поточне та оперативне планування)   §  Визначення вузьких та пошук слабких місць для тактичного планування   §  Визначення всієї сукупності підконтрольних показників відповідно до встановлених поточних цілей   §  Порівняння планових (нормативних) та фактичних показників підконтрольних результатів і витрат з метою виявлення причин, винуватців та наслідків відхилень   §  Аналіз впливу відхилень на виконання поточних планів   §  Мотивація та створення систем інформації для прийняття поточних управлінських рішень

 

Контролінг є однією із функцій управління, зокрема концепцією ефективного управління підприємством, і забезпечує тривале його існування в умовах конкуренції.  
Сьогодні існують певні концепції контролінгу (таблиця 3 [3 с.8])  

Таблиця 3

 
Основні концепції контролінгу