Финансовый контролинг

Автор: Пользователь скрыл имя, 31 Марта 2013 в 01:37, курсовая работа

Описание работы

Контролінг – концепція економічного управління підприємством, спрямована на виявлення всіх шансів і ризиків, пов'язаних з отриманням прибутку в умовах ринку. Метою постановки системи контролінгу є побудова на підприємстві ефективної системи прийняття, реалізації, контролю та аналізу управлінських рішень.Основними завданнями контролінгу є:
§ оптимізація системи управління організаційною структурою компанії;
§ організація ефективної системи обліку фінансово-господарських операцій і результатів діяльності;
§ впровадження систем планування, бюджетування, контролю й аналізу діяльності;
§ забезпечення мотивації персоналу в підвищенні ефективності роботи компанії;

Работа содержит 1 файл

фінансовий контролінг (2).doc

— 279.00 Кб (Скачать)

Відтак належний стиль  управління як складовий елемент  сучасного менеджменту є дійовим  чинником підвищення ефективності діяльності будь-якого підприємства, кожної підприємницької структури.

9.Державна економічна  й соціальна політика істотно впливає на ефективність суспільного виробництва. Основними її елементами є: а) практична діяльність владних структур; б) різноманітні види законодавства (законотворча діяльність); в) фінансові інструменти (заходи, стимули); г) економічні правила та нормативи (регулювання доходів і оплати праці, контроль за рівнем цін, ліцензування окремих видів діяльності); д) ринкова, виробнича й соціальна інфраструктури; е) макроекономічні структурні зміни; є) програми приватизації державних підприємств (організацій); ж) комерціалізація організаційних структур невиробничої сфери.

10.Інфраструктура. Важливою  передумовою зростання ефективності діяльності підприємств (організацій) є достатній рівень розвитку мережі різноманітних інституцій ринкової та виробничо-господарської інфраструктури. Нині всі підприємницькі структури користуються послугами інноваційних фондів і комерційних банків, бірж (товарно-сировинних, фондових, праці) та інших інститутів ринкової інфраструктури. Безпосередній вплив на результативність діяльності підприємств (організацій) справляє належний розвиток виробничої інфраструктури (комунікацій, спеціалізованих інформаційних систем, транспорту, торгівлі тощо). Вирішальне значення для ефективного розвитку всіх структурних елементів економіки має наявність широкої мережі установ соціальної інфраструктури.

Лише вміле використання всієї системи перелічених чинників може забезпечити достатні темпи  зростання ефективності виробництва підприємств.

Діагностика фінансово-господарського стану підприємства в рамках стратегічного контролінгу включає в себе, перш за все, аналіз стратегічної позиції підприємства на ринку. Для цього застосовують спеціальні методи, найбільш розповсюджені з яких — SWOT-аналіз, матриця БКГ, матриця Мак — Кінзі, конкурентний аналіз. Розглянемо кожний із цих методів детальніше.

SWOT-анаяіз. Назва SWOT-англійська  абревіатура: strengths, weaknesses, opportunites, theats: сильні, слабкі сторони, можливості  і небезпеки (загрози).

Загальний алгоритм SWOT-аналізу поданий на рис. 1.

Рис.1 Загальний алгоритм SWOT-аналізу

  Рри

Очевидні переваги SWOT-аналізу— його простота, логічність, зручність сприйняття, тому він широко застосовується на практиці. Однак ця модель слабо формалізована і не дає ніяких рекомендацій з формування стратегії. Цим можна пояснити появу інших, більш складних методів аналізу стратегії.

Матриця БКГ. Матриця  Бостонської консалтингової групи (БКГ) дозволяє визначити стратегічну позицію підприємства з кожного напрямку його діяльності, і на основі аналізу цієї позиції вибрати правильну стратегію дій підприємства на ринку і оптимальну стратегію перерозподілу фінансових потоків між різними напрямками діяльності. Строки матриці — темп росту ринку-, стовпці — відносна частка ринку рис.2. Темп росту ринку -важлива характеристика привабливості ринку. Відносна частка ринку, тобто частка ринку в порівнянні з провідним конкурентом, показує, наскільки сильні позиці? підприємства на даному ринку.

Рис. 2 ,Матриця SWOT-аналізу

Таким чином, матриця  БКГ розбиває всі напрямки діяльності підприємства на чотири групи: "зірки", "дійні корови", "дикі кішки", "собаки". У відношенні до кожної з цих груп необхідна своя стратегія.

"Зірки" — це  ідеальний випадок, який сполучає високі перспективи росту ринку з сильними позиціями підприємства на цьому ринку. "Зірки" — джерело не тільки короткострокове, але і довгостроковий прибуток для підприємства, і тому вони є найкращим об'єктом для вигідних капіталовкладень. "Зірки" потрібно оберігати і підтримувати.

"Дійні корови" —  випадок, коли підприємство має  сильні позиції на зрілому  ринку. Ці напрямки діяльності  приносять підприємству високий  стабільний прибуток, хоча ріст  тут не передбачається. Тому стосовно таких напрямків діяльності можна сказати, що підприємство прагне зберегти частку ринку на рівні, який маємо. Основна ціль підприємства стосовно "дійних корів" — отримання максимального прибутку за короткий період часу. Капіталовкладення тут обмежуються необхідним мінімумом. Прибуток "дійних корів" інвестується в інші, більш перспективні напрямки діяльності.

"Дикі кішки" —  напрямок діяльності, коли позиції  підприємства є досить слабкими (невпевненими), але перспективи  розвитку ринку достатньо привабливі. їх інколи називають також "знаками питання" або "важкими дітьми". Такі напрямки діяльності потребують детальнішої оцінки. Тут у підприємства є декілька стратегічних можливостей:

> інвестувати в такі  напрямки діяльності, щоб укріпити  позиції підприємства на перспективних ринках і перетворити "дику кішку" в "зірку";

> ліквідувати даний  напрямок діяльності, якщо у підприємства  немає можливостей здійснювати  вкладення інвестицій.

"Собаки" — ситуація, коли слабкі позиції підприємства  сполучаються з низькими темпами ринку. Такі напрямки діяльності безперспективні, а тому в загальному випадку підприємства стараються позбутися від "собак" і, як наслідок, у відношенні "собак" застосовуються стратегії вилучення капіталовкладень і "збору врожаю", тобто отримання максимально можливого прибутку за мінімально можливий термін.

Матриці БКГ властиві як переваги, так і недоліки.

Перевагами моделі БКГ  є:

матриця передбачає диференційований підхід до розробки стратегії залежно  від особливостей кожного напрямку діяльності;

матриця БКГ може служити основою для аналізу взаємодії між різними напрямками діяльності, аналізу різних стадій їх розвитку;

матриця БКГ проста і  зрозуміла (дякуючи вдалій назві "клітинок" вона добре сприймається і запам'ятовується). Недоліки моделі БКГ:

• темпи росту ринку не завжди можуть служити адекватною оцінкою привабливості ринку: крім росту, важливі такі фактори, як абсолютний розмір ринку, циклічність, сезонність, юридичні обмеження та ін.; крім цього, темпи росту ринку залежать від стадії життєвого циклу продукції, її якості, володіння патентами, ліцензіями, адекватність системи управління підприємством;

• модельне враховує взаємозв'язку різних напрямів діяльності фірми (синергічний  ефект): інколи "собаки" можуть бути необхідні для оптимізації діяльності "зірок" і т. д.

Таким чином, матриця  БКГ зручна, але має обмежений  спектр застосування в стратегічному  контролінгу.

Матриця "Мак-Кінсі". Розроблена однойменною консалтинговою фірмою на замовлення компанії "Дженерал Електрик". Справа у тому, що відносна частка ринку не завжди точно характеризує конкурентний статус підприємства: окрім частки ринку, важливу роль тут відіграє ще й фінансова допомога "Дженерал Електрик". Дана матриця являє собою подальший розвиток і вдосконалення матриці БКГ. Замість темпу росту ринку тут використовується комплексний показник привабливості галузі, а замість відносної частки ринку — комплексний показник конкурентоспроможності підприємства (рис. 3). Тому у відповідності до матриці БКГ матриця "Мак-Кінсі" має більш широку сферу застосування. В порівнянні з матрицею БКГ в матриці "Мак-Кінсі" відображений більш гнучкий підхід до формування стратегії. Наприклад, якщо конкурентний статус підприємства слабкий, а прогнози розвитку ринку не передбачають бурхливого росту ("собаки"), це ще не означає, що даний напрямок діяльності необхідно залишити: може статися, що "собаки" знизять ризик, але збільшать ефективність діяльності підприємства в іншій, більш перспективній сфері, тобто проявиться так званий синергічний ефект.

Рис.3 Матриця Мак-Кінсі

 

Для використання цієї матриці  необхідно розрахувати комплексні показники привабливості галузі (ринку) і конкурентного

Для оцінки перспективи  росту використовуються такі параметри:

• темп росту відповідного сектора економіки;

• приріст чисельності  споживачів;

• частка застарілої продукції;

• частка оновлення технології;

• динаміка географічного  розширення ринку та ін.

Для оцінки рентабельності використовуються такі параметри:

• коливання цін;

• коливання обсягів  продажів;

• циклічність попиту;

• насиченість ринку  в порівнянні з виробничими потужностями в галузі (тобто, чи є в галузі потужності, які простоюють);

• тривалість життєвого  циклу продукції;

• витрати, необхідні для виходу продукції на ринок;

• перспектива руху цін  на ринках ресурсів;

• час і вартість розробки нової продукції та ін.

Оцінка рівня капіталовкладень базується на передумові про те, що існує оптимальний рівень капіталовкладень, при якому рентабельність вкладеного капіталу максимальна. В той же час для кожного напрямку діяльності існує мінімальне значення капіталовкладень, без якого прибутку від даного напрямку діяльності взагалі неможливо отримати.

Оцінка сильних і  слабких сторін підприємства. Аналіз сильних і слабких сторін підприємства є важливим інструментом стратегічного планування. З його допомогою можна швидко визначити думку менеджерів. Спільно проведений аналіз сильних і слабких сторін підприємства посилює розуміння проблеми командою менеджерів. Учасники обговорення швидко схоплюють інформацію про слабкі і сильні сторони свого підприємства. Ці знання особливо важливі для розробки пропозицій з проблем, які повинні бути розв'язані у майбутньому.

Для оцінки сильних і  слабких сторін визначають критерії по всіх найважливіших сферах відповідальності підприємства. Пропозиції керівників і менеджерів підприємства за критеріями оцінки формують в каталог, який включає, наприклад, такі позиції: [9с.452]

1) відпускні ціни на  продукцію;

2) дизайн продуктів;

3) ремонтопридатність  виробів;

4) простота експлуатації  виробів;

5) програма додаткових  послуг;

6) якість продукції;

7) співвідношення ціни  і якості;

8) упаковка;

9) термін життя продуктів;

10) зручність в користуванні;

11) можливості застосування;

12) норми безпеки;

13) якість сировини;

14) ціни на сировину  і матеріали;

15) виробничі витрати;

16) сервіс;

17) технічний рівень;

18) ноу-хау;

19) маркетинг;

20) ринкова частка;

21) імідж;

22) терміни поставки;

23) системи розподілу;

24) умови оплати продукції;

25) дебіторська заборгованість;

26) господарські зв'язки;

27) продуктивність;

28) творчість.

Відтак розроблені критерії можуть бути згруповані за сферами  відповідальності і оцінюватися  за різними шкалами, наприклад, від + 3до — 3, або від 0 до + 3. В останньому випадку оцінка 0 означає повну відсутність, 1 — дуже незначну, 2 — хорошу, 3.— максимальну відповідальність критерію. Інша шкала пропонує оцінки від 1 до 9 балів. 1 бал — "дуже добре", 5 — "посередню", 9— "дуже погано" (оцінка може проводитися тільки за трьома категоріями: "сильна", "середня" і "слабка").

Щоб успішно діяти  на ринку, необхідно проводити аналіз слабких і сильних сторін підприємства за багатьма критеріями. Критерії оцінки повинні бути згруповані за сферами  відповідальності підприємства.

Аналіз сильних і  слабких сторін підприємства проводять  раз у рік з участю всіх керівників. Чим швидше і точніше керівництво  виявить, сильні і слабкі сторони  свого підприємства, тим раніше можна  розробити плани заходів, насамперед з усунення слабких сторін підприємства. [10с.325]

Для виявлення сильних  і слабких сторін застосовують анкети. Окремі підрозділи повинні розробити  критерії, за якими відтак усі менеджери  підприємства проводять оцінку. Результати аналізу сильних і слабких  сторін утворюють основу для покращення діяльності підприємства. В розробці пропозицій по вдосконаленню діяльності повинні брати участь усі менеджери. Розроблені на основі пропозицій плани — заходи затверджуються керівництвом підприємства. Реалізація планів — заходів має знаходитися під постійним контролем, щоб можна було своєчасно виявити відхилення, що виникають у процесі діяльності підприємства.

Діагностика за слабкими сигналами. Суть даного методу діагностики  полягає в тому, щоб вчасно визначити  слабкі сигнали — ранні і неточні ознаки настання кризових ситуацій — і вчасно відреагувати на них.

Необхідність діагностики  за слабкими сигналами виникає в  ситуації, коли рівень нестабільності середовища підприємства надзвичайно  високий. Шкала, що дозволяє оцінити  рівень нестабільності в балах, зображена на рис. 4. Високому рівню нестабільності відповідає 4—5 балів.

Информация о работе Финансовый контролинг