Автор: Пользователь скрыл имя, 31 Марта 2013 в 01:37, курсовая работа
Контролінг – концепція економічного управління підприємством, спрямована на виявлення всіх шансів і ризиків, пов'язаних з отриманням прибутку в умовах ринку. Метою постановки системи контролінгу є побудова на підприємстві ефективної системи прийняття, реалізації, контролю та аналізу управлінських рішень.Основними завданнями контролінгу є:
§ оптимізація системи управління організаційною структурою компанії;
§ організація ефективної системи обліку фінансово-господарських операцій і результатів діяльності;
§ впровадження систем планування, бюджетування, контролю й аналізу діяльності;
§ забезпечення мотивації персоналу в підвищенні ефективності роботи компанії;
Відтак належний стиль
управління як складовий елемент
сучасного менеджменту є
9.Державна економічна й соціальна політика істотно впливає на ефективність суспільного виробництва. Основними її елементами є: а) практична діяльність владних структур; б) різноманітні види законодавства (законотворча діяльність); в) фінансові інструменти (заходи, стимули); г) економічні правила та нормативи (регулювання доходів і оплати праці, контроль за рівнем цін, ліцензування окремих видів діяльності); д) ринкова, виробнича й соціальна інфраструктури; е) макроекономічні структурні зміни; є) програми приватизації державних підприємств (організацій); ж) комерціалізація організаційних структур невиробничої сфери.
10.Інфраструктура. Важливою
передумовою зростання
Лише вміле використання
всієї системи перелічених
Діагностика фінансово-господарського стану підприємства в рамках стратегічного контролінгу включає в себе, перш за все, аналіз стратегічної позиції підприємства на ринку. Для цього застосовують спеціальні методи, найбільш розповсюджені з яких — SWOT-аналіз, матриця БКГ, матриця Мак — Кінзі, конкурентний аналіз. Розглянемо кожний із цих методів детальніше.
SWOT-анаяіз. Назва SWOT-англійська абревіатура: strengths, weaknesses, opportunites, theats: сильні, слабкі сторони, можливості і небезпеки (загрози).
Загальний алгоритм SWOT-аналізу поданий на рис. 1.
Рис.1 Загальний алгоритм SWOT-аналізу
Рри
Очевидні переваги SWOT-аналізу— його простота, логічність, зручність сприйняття, тому він широко застосовується на практиці. Однак ця модель слабо формалізована і не дає ніяких рекомендацій з формування стратегії. Цим можна пояснити появу інших, більш складних методів аналізу стратегії.
Матриця БКГ. Матриця Бостонської консалтингової групи (БКГ) дозволяє визначити стратегічну позицію підприємства з кожного напрямку його діяльності, і на основі аналізу цієї позиції вибрати правильну стратегію дій підприємства на ринку і оптимальну стратегію перерозподілу фінансових потоків між різними напрямками діяльності. Строки матриці — темп росту ринку-, стовпці — відносна частка ринку рис.2. Темп росту ринку -важлива характеристика привабливості ринку. Відносна частка ринку, тобто частка ринку в порівнянні з провідним конкурентом, показує, наскільки сильні позиці? підприємства на даному ринку.
Рис. 2 ,Матриця SWOT-аналізу
Таким чином, матриця БКГ розбиває всі напрямки діяльності підприємства на чотири групи: "зірки", "дійні корови", "дикі кішки", "собаки". У відношенні до кожної з цих груп необхідна своя стратегія.
"Зірки" — це ідеальний випадок, який сполучає високі перспективи росту ринку з сильними позиціями підприємства на цьому ринку. "Зірки" — джерело не тільки короткострокове, але і довгостроковий прибуток для підприємства, і тому вони є найкращим об'єктом для вигідних капіталовкладень. "Зірки" потрібно оберігати і підтримувати.
"Дійні корови" —
випадок, коли підприємство
"Дикі кішки" —
напрямок діяльності, коли позиції
підприємства є досить слабкими
(невпевненими), але перспективи
розвитку ринку достатньо
> інвестувати в такі
напрямки діяльності, щоб укріпити
позиції підприємства на перспе
> ліквідувати даний напрямок діяльності, якщо у підприємства немає можливостей здійснювати вкладення інвестицій.
"Собаки" — ситуація,
коли слабкі позиції
Матриці БКГ властиві як переваги, так і недоліки.
Перевагами моделі БКГ є:
матриця передбачає диференційований підхід до розробки стратегії залежно від особливостей кожного напрямку діяльності;
матриця БКГ може служити основою для аналізу взаємодії між різними напрямками діяльності, аналізу різних стадій їх розвитку;
матриця БКГ проста і зрозуміла (дякуючи вдалій назві "клітинок" вона добре сприймається і запам'ятовується). Недоліки моделі БКГ:
• темпи росту ринку не завжди можуть служити адекватною оцінкою привабливості ринку: крім росту, важливі такі фактори, як абсолютний розмір ринку, циклічність, сезонність, юридичні обмеження та ін.; крім цього, темпи росту ринку залежать від стадії життєвого циклу продукції, її якості, володіння патентами, ліцензіями, адекватність системи управління підприємством;
• модельне враховує взаємозв'язку
різних напрямів діяльності фірми (синергічний
ефект): інколи "собаки" можуть бути
необхідні для оптимізації
Таким чином, матриця БКГ зручна, але має обмежений спектр застосування в стратегічному контролінгу.
Матриця "Мак-Кінсі". Розроблена однойменною консалтинговою фірмою на замовлення компанії "Дженерал Електрик". Справа у тому, що відносна частка ринку не завжди точно характеризує конкурентний статус підприємства: окрім частки ринку, важливу роль тут відіграє ще й фінансова допомога "Дженерал Електрик". Дана матриця являє собою подальший розвиток і вдосконалення матриці БКГ. Замість темпу росту ринку тут використовується комплексний показник привабливості галузі, а замість відносної частки ринку — комплексний показник конкурентоспроможності підприємства (рис. 3). Тому у відповідності до матриці БКГ матриця "Мак-Кінсі" має більш широку сферу застосування. В порівнянні з матрицею БКГ в матриці "Мак-Кінсі" відображений більш гнучкий підхід до формування стратегії. Наприклад, якщо конкурентний статус підприємства слабкий, а прогнози розвитку ринку не передбачають бурхливого росту ("собаки"), це ще не означає, що даний напрямок діяльності необхідно залишити: може статися, що "собаки" знизять ризик, але збільшать ефективність діяльності підприємства в іншій, більш перспективній сфері, тобто проявиться так званий синергічний ефект.
Рис.3 Матриця Мак-Кінсі
Для використання цієї матриці
необхідно розрахувати
Для оцінки перспективи росту використовуються такі параметри:
• темп росту відповідного сектора економіки;
• приріст чисельності споживачів;
• частка застарілої продукції;
• частка оновлення технології;
• динаміка географічного розширення ринку та ін.
Для оцінки рентабельності використовуються такі параметри:
• коливання цін;
• коливання обсягів продажів;
• циклічність попиту;
• насиченість ринку в порівнянні з виробничими потужностями в галузі (тобто, чи є в галузі потужності, які простоюють);
• тривалість життєвого циклу продукції;
• витрати, необхідні для виходу продукції на ринок;
• перспектива руху цін на ринках ресурсів;
• час і вартість розробки нової продукції та ін.
Оцінка рівня капіталовкладень базується на передумові про те, що існує оптимальний рівень капіталовкладень, при якому рентабельність вкладеного капіталу максимальна. В той же час для кожного напрямку діяльності існує мінімальне значення капіталовкладень, без якого прибутку від даного напрямку діяльності взагалі неможливо отримати.
Оцінка сильних і слабких сторін підприємства. Аналіз сильних і слабких сторін підприємства є важливим інструментом стратегічного планування. З його допомогою можна швидко визначити думку менеджерів. Спільно проведений аналіз сильних і слабких сторін підприємства посилює розуміння проблеми командою менеджерів. Учасники обговорення швидко схоплюють інформацію про слабкі і сильні сторони свого підприємства. Ці знання особливо важливі для розробки пропозицій з проблем, які повинні бути розв'язані у майбутньому.
Для оцінки сильних і слабких сторін визначають критерії по всіх найважливіших сферах відповідальності підприємства. Пропозиції керівників і менеджерів підприємства за критеріями оцінки формують в каталог, який включає, наприклад, такі позиції: [9с.452]
1) відпускні ціни на продукцію;
2) дизайн продуктів;
3) ремонтопридатність виробів;
4) простота експлуатації виробів;
5) програма додаткових послуг;
6) якість продукції;
7) співвідношення ціни і якості;
8) упаковка;
9) термін життя продуктів;
10) зручність в користуванні;
11) можливості застосування;
12) норми безпеки;
13) якість сировини;
14) ціни на сировину і матеріали;
15) виробничі витрати;
16) сервіс;
17) технічний рівень;
18) ноу-хау;
19) маркетинг;
20) ринкова частка;
21) імідж;
22) терміни поставки;
23) системи розподілу;
24) умови оплати продукції;
25) дебіторська заборгованість;
26) господарські зв'язки;
27) продуктивність;
28) творчість.
Відтак розроблені критерії можуть бути згруповані за сферами відповідальності і оцінюватися за різними шкалами, наприклад, від + 3до — 3, або від 0 до + 3. В останньому випадку оцінка 0 означає повну відсутність, 1 — дуже незначну, 2 — хорошу, 3.— максимальну відповідальність критерію. Інша шкала пропонує оцінки від 1 до 9 балів. 1 бал — "дуже добре", 5 — "посередню", 9— "дуже погано" (оцінка може проводитися тільки за трьома категоріями: "сильна", "середня" і "слабка").
Щоб успішно діяти на ринку, необхідно проводити аналіз слабких і сильних сторін підприємства за багатьма критеріями. Критерії оцінки повинні бути згруповані за сферами відповідальності підприємства.
Аналіз сильних і слабких сторін підприємства проводять раз у рік з участю всіх керівників. Чим швидше і точніше керівництво виявить, сильні і слабкі сторони свого підприємства, тим раніше можна розробити плани заходів, насамперед з усунення слабких сторін підприємства. [10с.325]
Для виявлення сильних і слабких сторін застосовують анкети. Окремі підрозділи повинні розробити критерії, за якими відтак усі менеджери підприємства проводять оцінку. Результати аналізу сильних і слабких сторін утворюють основу для покращення діяльності підприємства. В розробці пропозицій по вдосконаленню діяльності повинні брати участь усі менеджери. Розроблені на основі пропозицій плани — заходи затверджуються керівництвом підприємства. Реалізація планів — заходів має знаходитися під постійним контролем, щоб можна було своєчасно виявити відхилення, що виникають у процесі діяльності підприємства.
Діагностика за слабкими сигналами. Суть даного методу діагностики полягає в тому, щоб вчасно визначити слабкі сигнали — ранні і неточні ознаки настання кризових ситуацій — і вчасно відреагувати на них.
Необхідність діагностики за слабкими сигналами виникає в ситуації, коли рівень нестабільності середовища підприємства надзвичайно високий. Шкала, що дозволяє оцінити рівень нестабільності в балах, зображена на рис. 4. Високому рівню нестабільності відповідає 4—5 балів.