Економічні показники діяльності підприємства

        де С'_ур – річні витрати на утримання та експлуатацію устаткування, прийнятого за базове, грн.;

      Т'_р – річний фонд робочого часу роботи устаткування, прийнятого за базове, годин.

                         С'_ур=С'_у.а.+С'_у.ен+С'_р.у                     (2.8)

      де  С'_{у а} – річні амортизаційні відрахування, грн.

                                           С'_{у а}=Ц_у  а/100                                                 (2.9)  

      де  Ц_у – ціна устаткування, прийнятого за базове, грн.;

      а – норма амортизації, приймається 15%.

      С'_у.єн – річні витрати на електроенергію, грн.

                        С'_у.ен ⁼ q'_ен Ц_ен                                 (2.10)                           

                        С'_р.у=k'_р.с. Ц'_р.с. ,                                             (2.11)

      k'_р.с – коефіцієнт ремонтної складності устаткування, прийнятого за базове.

      Ц'_р.с – середня величина витрат на одиницю ремонтної складності устаткування, прийнятого за базове, грн.

      С_уа = 145*15/100 = 21,75 (тис.грн.)

      С_{у ен} = 0,2*260*1980*0,8*0,8 = 65894,4(грн.)

      С´_ру = 35*110 = 3850 (грн.)

      С´_ур = 21 750+65 894+3 850 = 91494 (грн.)

      С´_у = 91494/1980 = 46,2 (грн.)

      С_у =46,2 *(0,3*1800 + 3200*0,22 + 3300*1 + 700*0,6 + 5900*0,35) / 940 000 =  46,2*(540 + 704 + 3300 + 420 + 2065) / 940 000 = 0,35 (грн.)    

      2.1.10. Загальновиробничі витрати (С_зв) 

      Ці  витрати включаються у собівартість одиниці продукції пропорційно  витратам на основну заробітну плату та на утримання та експлуатацію устаткування  

                        С_зв= k_зв(С_з.о+ С_у),                                                           (2.12)

        де k_зв – норматив загальновиробничих витрат.

                        k_зв= ,                                                                (2.13)

      де  С_{зв. р} – річні загальновиробничі витрати, грн.;

      С_з.о.р – річний фонд основної заробітної плати робітників, зайнятих виробництвом продукції, грн.;                        

      С_{у р} – річні витрати на утримання та експлуатацію устаткування, грн.

      K_зв = 410 000/(280 000+150 000) = 1,049

      С_зв = 1,049*(0,51+0,35) = 0,902 (грн.) 

      2.1.11. Загальногосподарчі витрати  

      Загальногосподарчі  витрати розподіляються між різними видами продукції аналогічно тому, як розподіляються загальновиробничі витрати

                                           С_зг= k_зг (С_з.о+С_у) ,                                                  (2.14) 

      де k_зг – норматив адміністративних витрат.

      С_зг = 1,0*(0,51+0,35) = 0,86 (грн.)  

     2.1.12. Витрати внаслідок технічного неминучого браку

     Під час виконання розрахунків ці витрати не враховуємо.  

      2.1.13. Інші виробничі витрати 

      Інші  виробничі витрати включаються в собівартість продукції, тільки для якої передбачені гарантійний ремонт та обслуговування, пропорційно виробничий собівартості (без інших вир витрат). Норматив інших вир витрат приймається          5-10%. 

      2.1.14. Позавиробничі (комерційні) витрати  

      Позавиробничі (комерційні) витрати відносяться на собівартість продукції пропорційно виробничій собівартості. Норматив комерційних витрат приймається рівним 2-5% .

      С_ком = 0,02*4,195= 0,084(грн.)

 

       КАЛЬКУЛЯЦІЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ

 

      Розрахунок  собівартості одиниці продукції  зводиться до таблиці 2.3.

Таблиця 2.3  Калькуляція собівартості продукції

 

 

Висновки

     Собівартість  продукції є важливим узагальнюючим показником, який характеризує ефективність роботи підприємства (фірми). В ній відображаються всі сторони виробничо-господарської діяльності фірми. Чим краще працює підприємство, економічніше та раціональніше воно використовує власні ресурси, успішніше вдосконалює свою техніку, тим нижчою буде собівартість виготовленої продукції. Крім того, цей показник тісно пов’язаний з ціною продукції. Це виявляється в тому, що собівартість слугує базою ціни товару і її нижньою межею для виробника, щоб забезпечити процес відтворення виробництва. Відпускати ціну нижче за собівартість підприємству невигідно оскільки в такому випадку воно ризикує зазнати збитків.

      Напрями можливого зниження собівартості продукції  по кожній статті калькуляції .

      Найважливішими  шляхами зниження собівартості є економія всіх видів використаних ресурсів: трудових і матеріальних. Тому можна запропонувати наступні заходи:

• застосування ресурсозберігаючих технологій процесів та контроль за якістю одержуваної сировини, матеріалів та напівфабрикатів;
• комплексне використання відходів виробництва;
• підвищення якості продукції та зниження відсотку бракованих виробів;
• утримання оптимальної кількості машин і обладнання та забезпечення їх більшого завантаження;
• підвищення рівня кваліфікації робітників та застосування прогресивних систем і форм оплати праці;
• вдосконалення організаційної структури управління підприємством і ін.

 

Список використаної літератури 

1. Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських  операцій в бухгалтерських проводках: навч.посібник: 3-тє вид. – К.: А.С.К., – 2000.
2. Економіка підприємства: Підручник /За заг. ред. С. Ф. Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с.
3. f
4. Економіка підприємства: Навч. посіб. /За заг. ред. В.Г. Герасимчука,  А.Е. Розенплентера. – К.:ІВЦ Видавництво «Політехніка», 2003. – 264 с.
5. Поддєрьогін А.М.Фінанси підприємств: Підручник /Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2000.
6. Сопко В.В. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. –К., 2000.
7. Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аудиту. Підручник. – К.: КНЕУ, 2000.