Аналіз фінансового стану як передумова ефективного управління підприємством

3. Сировина, матеріали і напівфабрикати. Якість  сировини, комплектність її перероблення  та величина відходів серйозно  впливають на конкурентоспроможність  підприємства.

4. Збут  продукції: його об’єм та витрати  реалізації [5,13].

Отже, показники рентабельності і  конкурентноспроможність продукції відіграють важливе значення при визначенні оцінки результатів діяльності підприємства, його структурних підрозділів, у ціноутворенні, інвестиційній політиці, для порівняльного аналізу споріднених підприємств, що виробляють однакову продукцію, для вибору варіантів формування асортименту і структури продукції, аналізу раціональності її виробництва та визначення конкурентоздатності товарів, що виробляються підприємством [7].

1.2 Методика аналізу  рентабельності і конкурентоспроможності продукції

 

В умовах ринкової економіки від  рентабельної роботи залежить життєздатність підприємства, його можливості забезпечувати інтереси, інвесторів, конкурувати з іншими підприємствами. Рентабельна робота підприємства визначається насамперед прибутком, який воно отримує, а показники рентабельності характеризують відносну дохідність підприємства.

Варто визначати рівень рентабельності не тільки в цілому - по підприємству, а й у його структурних підрозділах, а також за видами діяльності підприємства. Адже саме сукупність показників рентабельності всебічно відбиває ефективність виробничої (операційної), інвестиційної та фінансової  діяльності підприємства і відповідає інтересам учасників економічного процесу.

При визначенні рентабельності продукції  підприємства важливе значення також  має врахування темпів інфляції, відповідно до яких потрібно скоригувати бухгалтерську звітність.

Джерелами інформації для проведення аналізу рентабельності є:

• форма №1 "Баланс підприємства";
• форма №2 "Звіт про фінансові результати";
• форма №1П-НПП "Звіт про виробництво промислової продукції" [1];

Вибір і послідовність  аналізу рентабельності визначається його завданням.

Так для оцінки результатів  діяльності підприємства аналізують рентабельність реалізованої продукції для вивчення виробництва окремих видів продукції з погляду попиту на них, доцільності їх випуску рентабельність окремих виробів і фактори її зміни.

Основними завданнями аналізу рентабельності продукції є:

1. оцінка виконання визначених параметрів (плану, прогнозу тощо)   

  2)   вивчення динаміки показників;

3) визначення факторів  зміни  рівня рентабельності виробництва ;

4) пошук резервів зростання  рентабельності;

5) розробка заходів  для використання виявлених резервів

В сучасних умовах в вітчизняній  і зарубіжній практиці при аналізі  фінансово-господарськкої діяльності підприємств використовують показники рентабельності, представлені в табл.1.2.[15].

Показники рентабельності та методика їх розрахунку

Таблиця 1.2

№ п/п	Показник	Формула для розрахунку	Економічний зміст	Напрямок позитивних змін
a	1	2	3	4
1	Рентабельність капіталу (активів)за чистим прибутком		Скільки припадає чистого прибутку на одиницю інвестованих в активи кошти	Збільшення
2	Рентабельність власного капіталу		Скільки припадає чистого прибутку на одиницю власного капіталу	Збільшення
3	Рентабельність виробничих засобів		Скільки припадає чистого прибутку на одиницю вартості виробничих засобів	Збільшення
4	Рентабельність реалізованої продукції  за прибутком від реалізації		Скільки припадає  прибутку від реалізації на одиницю виручки	Збільшення
5	Рентабельність реалізованої продукції  за прибутком від операційної  діяльності		Скільки припадає прибутку від операційної  діяльності на одиницю виручки	Збільшення
6	Рентабельність реалізованої продукції  за чистим  прибутком		Скільки припадає чистого прибутку на одиницю виручки	Збільшення

 

Економічний аналіз рівня рентабельності і причини її зміни має важливе значення для виявлення резервів підвищення ефективності роботи підприємства.

Основним показником діяльності підприємства є рентабельність діяльності підприємства:

                                                                                       (1.1)

Де   R  д – рентабельність діяльності підприємства;

  П -  чистий прибуток;

К – середній за аналізований період залишок власного і позикового капіталу підприємства (або сума всіх активів).

Даний показник визначає, який прибуток одержує підприємство на кожну грошову  одиницю вкладеного капіталу, тобто  характеризує ефективність використання наявних ресурсів підприємства. Залежно  від цілей аналізу можуть використовуватися  також такі показники рентабельності діяльності підприємства:

                                                                                 

Де   R д – рентабельність, яка враховує лише чистий прибуток;

ЧП  - чистий прибуок;

R вк   - рентабельність власного капіталу;

ВК  -  середній за аналізований період залишок власного капіталу;

Rвк - рентабельність власного капіталу, яка враховує лише чистий прибуток.

Показник рентабельності продукції  розраховується наступним чином:

                                                                                   (1.5)

Де    Rп – рентабельність продукції;

       Пр – прибуток від реалізації продукції;

        С – собівартість  реалізованої продукції.

Цей показник характеризує прибутковість  поточних витрат, вигідність для підприємства виробництва певного виду продукції.

Особлива  увага при аналізі рентабельності продукції та підприємства звертається  на аналіз важливих факторів, що впливають  на ці показники. Тому доцільним є  визначення впливу на зміну рентабельності таких чинників як зміна ціни і  собівартості реалізованої продукції. Тому розглянемо методику проведення факторного аналізу.

Нехай — рентабельність продукції звітного періоду;

— рентабельність продукції попереднього періоду;

Тоді  загальна зміна рентабельності:

;                                                                                               (1.6)

Рентабельність реалізованої продукції:

;                                                                                       (1.7)

де — прибуток від реалізації продукції відповідно за два періоди.

                                                                          (1.8)

де  — собівартість реалізованої продукції за попередній і звітній період, — чиста виручка від реалізації продукції за два періоди.

Тоді, ;                                             (1.9)

Вплив на зміну рентабельності ціни розраховують за допомогою методу ланцюгових підстановок, при цьому припускаючи , що собівартість не зміниться, тобто  залишиться на рівні попереднього року:

                                                                                     (1.10)

Вплив фактора зміни собівартості вираховують припускаючи, що виручка  від реалізації не змінюється, а  береться на рівні звітного року, тобто:

                                                                                      (1.11)

Загальна зміна рентабельності становить:

                                                                                              (1.12)

Отже, визначивши методи проведення факторного аналізу  на показники рентабельності, ми маємо  змогу визначити вплив зміни  собівартості і ціни  на рівень рентабельності на підприємстві [6].

Перш ніж приступити до розробки конкурентних стратегій, досить скрупульозно вивчають середовище підприємства, зокрема  конкурентне. Після оцінювання конкурентного  середовища, приступають до діагностики  конкурен-тноздатності підприємства. Але це можна зробити лише виконавши попередньо оцінку конкурентоспроможності продукції підприємства. Адже конкурентоспроможність продукції - це успіх підприємства в умовах ринку. І, до речі, розв'язувати проблему конкурентоспроможності продукції потрібно впродовж всього її життєвого циклу аж до “ старіння”.

Методика оцінки рівня конкурентоспроможності товару як інтегрованого результату дії широкого кола факторів передбачає проведення кількох етапів розрахунків.

На першому етапі визначається комплексний показник усвідомленої якості. Цей показник, на відміну  від відомого комплексного показника  якості, враховує підвищення технічного рівня і якості нового виробу лише в межах, які відповідають потребам споживача. Тим самим «відсікається» надлишкове поліпшення технічного рівня, яке не є бажаним і не сприймається споживачем певного сегмента ринку, а відтак він не погоджується платити  за це поліпшення. Виконання завдань  першого етапу передбачає, по-перше, вибір аналога і, по-друге, визначення вагомості параметрів нового виробу й аналога (сума вагомостей дорівнює одиниці).

Наступний крок передбачає визначення власне комплексного показника усвідомленої якості як суми добутків кожного з  параметричних індексів якості певного  показника на його вагомість за такою  формулою:

                                                                                        (1.1)

де    — параметричний індекс якості по і-му показнику,   — вагомість і-го показника для споживача,  - - зведений параметричний індекс якості по і-му показнику, т — кількість показників, які аналізуються.

Другим етапом визначення рівня  конкурентоспроможності нового виробу є порівняння цін споживання нового виробу й аналога. Підкреслимо, що має  йтися саме про ціну споживання товару, а не просто про ціну його виготовлення (реалізації), оскільки, особливо для  складних технічних виробів, експлуатаційні витрати (одна з складових ціни споживання) можуть у декілька разів перевищувати власне ціну реалізації. Отже, навіть при  меншій ціні (за однакового рівня якості) товар може програвати у порівнянні з конкурентними товарами, якщо їх ціна споживання нижча за рахунок  менших експлуатаційних витрат.

Необхідно зазначити, що при визнанні доцільності саме такого підходу  формули розрахунку ціни споживання, які можна знайти у працях українських  і російських економістів, скоріше  відбивають склад елементів ціни споживання, ніж дають можливість її визначення. Так, досить часто зустрічається  формула розрахунку ціни споживання, яка являє собою суму ціни виробу та витрат на транспортування, монтаж устаткування та навчання персоналу, експлуатаційних  витрат, витрат на ремонт тощо.

Очевидно, що спроба визначення ціни споживання товару за цією формулою приречена  на невдачу через непорівнянність  її складових, оскільки частина з  них для споживача є фактично одноразовими, а решта—поточними  витратами, які робитиме споживач протягом періоду використання даного товару. Для уникнення цієї непорівнянності пропонується використання такого нового методу розрахунку ціни споживання (Цсп):

                                                                                            (1.2)

де Ц’Т — ціна виробництва  товару з урахуванням при необхідності вартості транспортно-монтажних робіт  та навчання персоналу; — “теперішня” вартість щорічних експлуатаційних витрат протягом періоду служби виробу.

Визначення згідно з формулою ціни споживання нового виробу й аналога  дозволяє перейти до третього етапу  — оцінки рівня якісно-цінової  конкурентоспроможності нового виробу.