Розвиток сприймання учнями молодших класів класичної музики

     Зміст музики добре сприймається дітьми, якщо залучається художня література - коротке оповідання, невеличка  казка, вірш.

     Естетичне та художнє у процесі сприйняття музики виступають не тільки у якості двох постійно присутніх початків, але і у динамічному їх перевтіленні. По перше-цей процес можна розглядати як перехід художнього у естетичне, оскільки художня правда стає істиною для сприймаючого тільки тоді, коли він відкриває в ній естетичну цінність. Така концепція В.І.Мазепи, згідно якої, вказане перевтілення є суттєва якість повноцінного сприйняття творів мистецтва.   По-друге, правомірно говорити про те, що тут подібно сприйманню інших мистецтво художнє, перевтілюючись у естетичне, невичерпно та постійно відтворюється завдяки спів творчому характеру перцептивної  дії.

     Виділити  основні стадії індивідуального  розвитку музичного сприйняття молодших школярів  так само складно, як і  розвиток історичного. Але вже доведено О. Рудницькою, О. Ростовським, що цей процес узгоджений з деякими внутрішніми перебудовами сприйняття. Такою перебудовою можна вважати, наприклад, формування у дитини ладового та гармонійного слуху, здатність відчувати виразність інтонаційно - інтервальної будови та найбільш характерних типів руху мелодії, специфічну ( функціональну та забарвлену) виразність її гармонійного супроводу. Дослідження показали також, який значний шлях може пройти дитяче сприйняття мелодії протягом небагатьох років залучення до музики[19; 17 ].

     Важливими особливостями класичного репертуару, який призначений для слухання, повинні  бути  жанрова різноманітність  з врахуванням вікових можливостей  дітей. Репертуар, відібраний у певній послідовності, відповідає завданням  виховання естетичного відношення до оточуючого. Твори класиків відрізняються  різноманітністю музичної мови, а  також жанровими ознаками, індивідуальним почерком композиторів. Музикознавець І.Нестьєв  відзначає, що суттєвим джерелом є реальні звуки природи, інтонація людської мови. Твори, які виникли на їх основі дуже люблять діти. Як відомо, у кожному ділі важче за все початок. Збагативши досвід спілкування з серйозною музикою, легше вже розібратися, стикнувшись з незнайомим класичним твором. Для першого знайомства небезпечно зустрітися з незрозумілою,  не дуже вдалою музикою, особливо , якщо за нею вже закріпилася завищена оцінка. Таких творів і у сучасній і у старовинній музиці немало. Але є і такі, що здатні захопити і таких маленьких слухачів, як молодші школярі. Це наприклад: «Полонез» М. Огінського, «Вальс-фантазія» М. Глінки, «Болеро» М. Равеля, «Місячна соната» Бетховена, «На тройке», «Баркарола», «Осенняя песнь» П. Чайковського, «Рондо-каприччиозо» К. Сен-Санса, Соль-мінорная симфонія В.Моцарта, «Рассвет на Москве-реке» М. Мусоргского, «Шехеразада» Н. Римського-Корсакова, перші частини фортепіанного та скрипічного концертів П. Чайковського, романс з музики до кінофільму «Овод» Д. Шостаковича, Другий фортепіанний концерт С. Рахманінова, музика к пушкінської «Заметілі» Г. Свиридова. Для залучення дітей до сучасної серйозної музиці С. Прокоф’єв спеціально написав симфонічну казку «Петрик та вовк».

     В процесі навчання діти збагачуються враженнями, їх світогляд з віком розширюється. Складний процес музичного сприйняття молодших школярів складається з використання художнього виконання творів, слова вчителя та наочних засобів.

     Для більш якісного сприймання молодшими  школярами класичної музики повинне  бути художнє виконання музики. Це виразність, простота, точність. Тут недопустимі спрощення, викривлення, які полишають у дітей неякісні емоційні переживання.

     Слово педагога теж має велике значення,на що вказували О. Апраксіна, Ю. Алієв, Д. Кабалевський, В. Сухомлинський та ін.[1; 2]. Воно повинне бути коротким, яскравим, образним, направленим на характеристику змісту твору, засобів музичної виразності. Живе сприймання звучання не слід підміняти зайвими розмовами про музику, її особливостях. Перед слуханням творів повинне бути направляюче слово вчителя, яке навіть емоційно повинно бути забарвленим в залежності від характеру твору.

       Отже, аналіз літератури показує, що сприймання музики є складним психічним процесом, який обумовлений віковими особливостями сприймаючих. Врахування вчителем вікових особливостей молодших школярів – необхідна умова процесу формування свідомого та повноцінного сприймання музики учнями. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                    ВИСНОВКИ  ДО   РОЗДІЛУ 1

     Спираючись  на  дослідження  вчених ми можемо зробити висновки, що по-перше, проблема розвитку сприймання музики учнями загальноосвітньої школи є однією із актуальних проблем педагогічної теорії та практики. По-друге, молодший  шкільний вік – це той сенситивний період, де педагог, використовуючи спеціальні методи та прийоми може залучити учнів до активного сприйняття класичної музики. Тому важливо в цьому періоді навчити не тільки переживати і розуміти зміст музики, а й розрізняти її виражальні засоби. Це характеризує якісний рівень естетичного сприйняття класичної музики, який змінюється під керівництвом дорослого в бік більшого уточнення і диференційованості. Вирізнення у сприйнятті деяких виражальних музичних засобів ( темпу, динаміки, регістру) можливе вже на ранніх етапах, але дітям важко усвідомити їх. Тому потрібно намітити певну послідовність у формуванні сприйняття.

     Отже, є підстави говорити про формування сприйняття класичної музики як про таку діяльність, яка повинна мати самостійне значення, свої завдання і зміст.

        
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Розділ 2

     ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА  РОБОТА З РОЗВИТКУ СПРИЙМАННЯ УЧНЯМИ 2 КЛАСУ КЛАСИЧНОЇ  МУЗИКИ 

     2.1. Вивчення рівня  розвитку музичного сприймання учнями 2-го класу 

     У нашому дослідженні було проведено  педагогічний експеримент, що складався  з трьох етапів:

• Констатувальний:
• Формувальний ;
• Контрольний замір.

     В ході констатувального експерименту вивчався рівень розвитку музичного сприймання учнями 2-го класу ЗОШ № 26. В експерименті прийняли учать учні 2–А класу (експериментальний), 2-Б класу (контрольний).

     Мета констатувального експерименту:

     Виявлення рівня сформованості музичного сприйняття класичної музики у учнів 2 класу.

     Визначена мета експерименту досягалась за допомогою  наступних дослідницьких методів: спостереження, бесіда,  аналіз, кількісна  та якісна обробка результатів.

     Для визначення  рівня музичного сприйняття учнів в якості критеріїв та їх показників були взяті:

     Критерій       Показники

1.Емоційна реакція на музику                       1. Міміка та жестикуляція                                               

                                                                      відповідно до емоційного змісту 

                                                                         музики; інтонація голосу.

2. Осмисленість емоційної реакції   2. Розуміння мови музичного твору

                на музику                (засобів музичної виразності)

                                                                              та її виразне значення.

 3. Уміння словесно визначити         3. Володіння учнями   ключовими та

    характер музики та свої      частковими знаннями

   враження  від неї.              програмного матеріалу.

           По кожному з  критеріїв розроблялись завдання для  дітей, їх виконання оцінювалось  за 12 – бальною системою.

       Відповідно  до встановлених критеріїв  нами умовно було виділено 3 рівня  розвитку сприйняття класичної  музики учнями 2 класу:

     Високий рівень - 10 - 12 балів – завдання виконали чітко, швидко, без напруги, з емоціями задоволення, виявляють інтерес до діяльності. Сприймання   музичного матеріалу відбувається на досить високому рівні, що проявляється в міміці та жестикуляції, в інтонації мови; добрий словниковий запас, музична мова  включає широкий діапазон характеристик темпу, ритму, динаміки, відчуттів; добре орієнтуються в ключових та часткових знаннях теми.

     Середній  рівень -   7 - 9 балів – завдання виконують задумуючись, неквапливо, зосередившись на виконанні завдання, емоційні враження не достатньо осмислені та емоційно виразні. Міміка та жестикуляція не завжди відповідають характеру музики. Словниковий запас достатньо бідний, у визначенні ключових і часткових знань допускають помилки.

     Низький рівень - 4 - 6  балів - завдання виконані не повністю. Емоційна реакція на музику не завжди адекватна. Міміка та жестикуляція майже відсутні. Інтонація мови не виразна,не завжди співпадає з характером музики. Словниковий запас збіднений. Не достатнє розуміння виразного значення засобів музичної виразності. Ключові та часткові знання майже не усвідомлюються.

     Щоб досягти мети констатувального експерименту були використані методики за Петрушиним В. І.[16]:

1. «Відкрий себе через музику» (відповідає 1 критерію).

Мета: визначити, як вперше прослуханий твір вплине на дітей, які викличе  почуття, емоції переживання.

     Дітям пропонувалось прослухати різнохарактерні твори - Вівальді А. «Пори року» (Літо. Весна. Зима. Осінь.).

     Вчитель  пригадує разом з дітьми музичні лади, приводить приклади мажору та мінору. Просить дітей характеризувати кожний лад. Потім просить дітей прослухати твори ( не називаючи назви) та відповісти на питання.

    Інструкція: «Діти, скажіть, будь ласка, чи зможемо  ми, не знаючи назви твору, визначити, про що саме хотів розповісти композитор? Ви вірно відзначили. Наші почуття, думки, переживання ми можемо передати музичними звуками і отриману музику, зможе зрозуміти кожний слухач. Зараз ми прослухаємо один з творів, який багато з вас не чули раніше. У кожного буде анкета, в якій ви після прослухування відповісте на питання. Я попрошу , щоб при відповіді ви не дивилися в зошити один до одного. У кожного повинна бути власна думка, ви повинні бути самостійні та відобразити те, що викликало у вас  слухання твору» По завершенні діти  розповідають про своє сприймання музики, враження від неї, відповідають на питання та малюють те, що їм навіяв твір.

     Так, наприклад, в методиці «Відкрий себе через музику»  Галя Б. абсолютно  точно визначила лад твору, практично  дослівно дала йому назву, передала почуте у своєму малюнку  у відповідних  кольорах. Таким чином, можна робити висновок, що вона відчула всю глибину  твору, відчула його зміст. Більшість дітей не були такі точні у відповідях. Музика захопила їх лише поверхово. Стосовно двох інших методик можна сказати, що більшість дітей не вміють вслухатися в музичні звуки, знаходити в них ті відчуття, переживання, які заклав композитор. Більшість учнів копіюють відповіді інших , не мають своєї власної думки.

     За  другим критерієм запропоновано прослухати  раніш невідомий дітям твір «Петрушка» І.Стравінського.

     Використовується  методика «В гостях у казки».

     Мета: виявити рівень музичного сприймання, розуміння засобів музичної виразності через складання учнями казки на основі прослуханого класичного твору.

     Ми  проводили з дітьми бесіду про чарівну країну, де живуть казки. Пригадує з дітьми найбільш відомі їм казкові персонажі. Розповідає, що «казку можна почути без слів». Пропонує дітям перевтілитися у великих казкарів та (на основі почутого твору «Петрушка» І. Стравінського) придумати свою чудову історію.

     Інструкція: «Діти, ми з вами з'ясували, що всі люблять казки. Їх можна передавати з покоління в покоління не тільки словами, але і музичними звуками, які образно та яскраво малюють у нашій уяві ту чи іншу чарівну картину. Багато композиторів писали твори, в яких ми можемо « бачити» і хитрого лиса, і полохливого зайчика, та багато ще іншого. Але у всіх нас різна уява, кожен відчуває музику по-своєму. Я пропоную вам прослухати твір і «побачити» в ньому свою, несхожу на інші казку. Для цього ви повинні дуже уважно вслухатися в ці чарівні звуки, пояснити, яку роль відіграють мелодія, темп, динаміка, ритм, лад, а потім відобразити свої думки на аркуші паперу».

     На  основі «дитячих казок» ми зробили висновок про те, наскільки музика вплинула на внутрішній світ учнів, наскільки глибоко вони її почули , осмислили засоби музичної виразності  та змогли передати словами.

За  третім критерієм використовувалась методика «Море хвилюється-раз..»

   Мета: виявити у учнів здатність  «вживатися» у запропонований образ, проникати та осмислювати його емоційний стан, вміння словесно охарактеризувати  музичний образ.