Розвиток сприймання учнями молодших класів класичної музики

     Міністерство  освіти і науки України

     Криворізький  державний педагогічний університет

     Кафедра методики музичного виховання, співу та хорового диригування 
 
 

     Розвиток  сприймання учнями молодших класів класичної  музики 
 

                                                      Курсова робота з методики

       музичного виховання

                                                                студентки факультету мистецтв 

                                                                             групи  МХК-07

                                        Савицької С.Ю

                                               Науковий керівник:

                                       к.п.н.,доц. Ракітянська Л.М. 
 
 
 
 
 
 

     Кривий  Ріг

     2010

Зміст

Вступ……………………………………………………………………….2

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СПРИЙМАННЯ МУЗИКИ УЧНЯМИ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ………………………………………..5

1. Сприймання музики - основа видів музичної діяльності на уроці……..5
2. Особливості сприймання класичної музики……………..……………. 11
3. Вікові особливості учнів молодших класів……………………………..13

Висновки до розділу І…………………………………………………….17

Розділ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З РОЗВИТКУ СПРИЙМАННЯ УЧНЯМИ 2 КЛАСУ КЛАСИЧНОЇ МУЗИКИ...………………………...18

1. Вивчення рівня розвитку музичного сприймання учнів 2 класу..….….18
2. Методика та хід формувального експерименту.......................................24
3. Результати експериментальної роботи……………………..…………....26

Висновки до розділу 2……………………………………………………27

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….28

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………….29

ДОДАТКИ…………………………………………………………………32

     Додаток А…………………………………………………………...32

     Додаток Б……………………..…………………………………….33

     Додаток В…………………………...………………………………34

     Додаток Г…………………………………………………………...40

     Додаток Д…………………………………………………………...41

     Додаток Е…………………………………………………………...41 

                                                      
 
 

     ВСТУП

             Сучасна освіта розглядається як складний процес, який створює умови для розвитку особистості. Його завданням є виховання людини, яка орієнтується на розуміння, сприймання іншої людини. Завдання гуманізації педагогічного процесу та аксіологічний підхід до нього потребують створення атмосфери звертання до дитини, забезпечення необхідних умов для її повноцінного розвитку. Для цього важливу роль відведено музичному мистецтву.  Дослідженнями вчених-педагогів, психологів ( Н. О. Ветлугіної, Л.С. Виготського, О.О. Гумінської, О.Я. Ростовського, О.П. Рудницької та інших) доведено, що саме музика викликає емоційний відгук раніше інших видів мистецтва. Музика є зовсім особливий, нічим іншим не замінний шлях пізнання різнобічних відтінків емоційно - чуттєвих станів людини, його переживань, настроїв, є одночасно і інструментом пізнання, осмислення та засвоєння прекрасного , краси та глибини людських почуттів, відносин.

     Активне сприйняття музичних творів в змозі  задовольнити потребу людства в  самих переживаннях. Музика, як вид мистецтва відкриває людині можливість пізнання світу та в процесі пізнання розвиватися. Виховне значення музичного сприйняття  як художнього спілкування, коли в музичному звучанні сприймаються не просто звуки або структурні елементи, а  співпереживання горю або радості, дружбі.

     У дитини в процесі сприймання музичних образів виникає почуття співпереживання, до якого вона в процесі свого  буденного життя не підіймається та й не може піднятися. Після завершення контакту з музичним твором дитина повертається в зону своїх емоцій збагаченою. Ця особливість музики надає можливість дитині духовно  поповнити те, що недостатньо у  нього в житті.

     Успіх музичного розвитку дітей залежить в першу чергу від особистості  педагога, від використання ним методів  та прийомів навчання, форм організації  музичної діяльності, але передусім  – від якості використаного репертуару, тобто від змісту музичного  виховання. Важливо використовувати в роботі з дітьми повноцінну у художньому відношенні музику: це насамперед класика та народна музика, які допомагають досягти найбільших переживань.

     Наше  сучасне життя зробило слухання музики доступним для всіх. І разом з цією загальнодоступністю музика стала обезцінюватися, перетворилася на нейтральний, практично шум, який не сприймається. Старшим подобається, коли цей шум тихіше, а меншим - якби  він був голоснішим. Таким чином люди просто звикають, що музику   можна сприймати несерйозно. Зараз учні практично не слухають справжньої, серйозної музики, яка б торкала їх серця та душу. Їх приваблює більшою частиною низько пробна музика, яка розрахована на людей з не дуже розвиненою музичною культурою. Така музика звучить майже повсюди.

     Тому, треба приділити цій проблемі більше уваги, а саме, будувати свою діяльність так на уроках музики, щоб діти навчились чути, могли « побачити» глибину музичного твору та зрозуміти ті почуття, які хотів передати композитор, а через це отримати художню насолоду. Для цього  треба навчити учнів осмислено сприймати класичні твори.

     Аналіз  науково-методичної літератури по вивченню проблеми осмисленого сприйняття  творів композиторів-класиків вказують на актуальність зазначеного питання.

     Мета  дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально  перевірити методику розвитку сприймання класичної музики учнями молодших класів.

     Завдання  дослідження:

     1. Вивчити роботи, в яких досліджується проблема розвитку музичного сприймання учнями класичної музики.

     2. Розробити та експериментально перевірити методику розвитку сприймання класичної музики учнями молодших класів.

     Гіпотеза: якщо на уроках музики у 2 класі процес сприймання класичної музики буде супроводжуватися визначенням емоційно-естетичних характеристик музичних творів, то це сприятиме підвищенню рівня сприймання музики учнями.

     Об’єкт дослідження: навчально –виховний процес на уроках музики.

     Предмет дослідження: процес розвитку в учнів молодшого шкільного віку сприймання класичної музики.

     Специфіка об’єкта та предмета дослідження  визначили необхідність використання різноманітних методів:

     - теоретичний аналіз педагогічної, психологічної літератури,пов’язаної з колом проблем, визначених завданнями дослідження;

     - педагогічний експеримент;

     - спостереження за процесом сприймання  молодшими школярами класичних  творів;

     - бесіда;

     - кількісна та якісна обробка  експериментальних даних

       Експериментальна робота проводилася на базі ЗОШ №26 2010 р. У експерименті взяло участь 30 дітей - учнів 2 класу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                 Розділ 1

     ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ СПРИЙМАННЯ МУЗИКИ УЧНЯМИ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ  ШКОЛИ 

          1.1.Сприймання музики  - основа видів музичної діяльності на уроці 

     Проблема  сприймання музики є однією з найскладніших  у музикознавстві, музичній педагогіці й психології, хоча за останні роки вчені досягли значних успіхів  у її вирішенні.

     Вчені підкреслюють, що повноцінне сприймання невід’ємне від  життєвого досвіду, знань соціальних норм, естетичних критеріїв мистецтва, усвідомлення ролі виразних засобів у створенні  музичного образу, розвитку музичного  слуху тощо.

     Праці Є.В. Назайкінського, Д.К. Кірнарської, О.Я.Ростовського та інших [14; 9; 17] дослідників свідчать про те, що у формуванні музичної культури школярів основоположне значення надається сприйманню музики. Будь яка форма спілкування з музикою має вчити сприймати музику, розвивати вміння вслухатися в музику, роздумувати про неї. Музичне сприйняття дитини на відміну від дорослого повинно включати в себе такі риси: перевага неспецифічних музичних засобів у слуховому образі музики над висотно-ритмічними співвідношеннями; синкретично нероздільний характер образу, де всі аспекти звучання немовби зливаються у свідомості, фокусуються на певній стороні (наприклад, на тембровій або темпо-ритмічній); фрагментарність, коли музичне ціле сприймається, але як сукупність окремих фрагментів, тяга до повтору коротких фраз. З цими основоположними особливостями дитячого сприймання пов’язані деякі психолого-педагогічні проблеми формування здібності до сприйняття музики дітьми [ 9, с.74-76].

     Музичне сприймання дітей порівняно зі сприйманням  дорослого не є нижчим за рівнем. Це якісно відмінні явища. Дитяче сприймання,наголошує  О.Я.Ростовський, “належить розглядати не як елементарний рівень, а як особливу сферу дитячої життєдіяльності” [17, с.68]. Є.В.Назайкінський зауважує, що сприймання музики слід розуміти, як процес, зміст якого відображає ситуацію, в якій суб’єктом дії є людина з нормальним слухом, а діючим об’єктом – акустичні сигнали, що виникають при відтворенні музики на музичному інструменті, у звукозапису тощо [14, с.67].

     Молодший  шкільний вік найбільш сприятливий  для формування навичок образного  сприймання, який зумовлюється характерним  для цього віку художнім типом  сприймання, емоційністю, посиленим  інтересом та схильністю до гри. У  молодшому шкільному віці (6-7 років) переважає сенсо-моторний характер музичного сприймання. Діти, за дослідженнями  Н.О.Ветлугіної, О.Я.Ростовського особливо реагують на масивність і динаміку звучання, на темп і регістр, темброву палітру музики, загальний характер звучання (запитальний, ніжний, різкий, ліричний тощо). Діти цього віку сприймають музику емоційно, супроводжуючи її руховими переживаннями. Уже шестирічні діти можуть визначати не тільки загальний  характер музики та її настрій, а й  відносити твори до певного жанру (наприклад: колискова пісня, танець, марш). Особливість сприймання музики Н.О. Ветлугіна вбачала в тому, щоб у поєднанні звуків різної висоти, тривалості, сили, тембру відчути  красу звучання, його виразність. Вона підкреслювала, що цілісність сприймання знаходиться у нерозривному зв’язку з його диференціацією [8, с.104].

     Діти  цього віку шукають у звучанні “зоровий образ”, подію, розуміючи  музику, як частину вже їм відомого реального життя, як свій власний  досвід. Частина учнів не може відділити  думки, які виникають при слуханні музики. У 3-4 класах емоційність сприймання поступово змінюється, виявляються  прагнення учнів зрозуміти виражальний  зміст музики, її смисл. Вони вже  можуть почути деталі музичної мови, відтінки виконання. У 11-15 років зростає роль знань у музичному сприйманні, посилюється тенденція до предметно-образного тлумачення творів, зростає осмислене сприймання  засобів музичної виразності. Діти можуть довше утримувати увагу  на абстрагованому, логічно організованому матеріалі. Учні цього віку здатні сприймати більш складну музику, ніж  молодші школярі. 

     Нормальна, здорова дитина зазвичай допитлива, відкрита для зовнішніх вражень  та впливу, майже все її цікавить, займає її увагу. Цим треба постійно користуватися в навчанні. Тут  багато такого, що природним шляхом пробуджує допитливість дитини. Музика може відображати оточуючий світ, людей, тварин, різноманітні явища та картини природи, вона може веселити або змусити сумувати, під неї  можна танцювати, марширувати, розігрувати  різні сценки “з життя” тощо. Вчителю  слід розкривати, ілюструвати виразно-зображувальні  можливості музики.