Організація та проведення дослідження процесу формування навичок музичного сприймання молодших школярів

Музичний матеріал: І.Карабиць, 1-ша симфонія, веснянки.

ТЗН: магнітофон, касета, ін­струмент.

Мистецька абетка:

Бандура – український народ­ний інструмент, корпус якого видовбаний з дерева. Колишня на­зва цього інструменту – кобза.

Ступені ладу – звуки ладу, кожен з яких має певну назву, що характеризує його положення і значення в ладу.

Хід уроку

1.              Організаційний момент

А. Музичне вітання.

Б. Перевірка готовності учнів до уроку.

2.              Оголошення теми та мети уроку

3.              Створення проблемної ситуації

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми спробуємо розкрити но­вий аспект теми — сприймання музичного портрету. Що таке «портрет»?

Учні. Це малюнок, на якому зображено людину, її зовнішній вигляд, вдачу, характер.

Учитель. Так, а сьогодні ми з вами спробуємо розібратися, що таке «музичний портрет».

1.                  Творче завдання

              Учитель. Перед повторенням пісні «Ой на горі та й женці жнуть» давайте спочатку пограємо в гру.

(Проведення гри «Живий рояль». Гра проводиться на основі тональ­ності, у якій написана пісня, по t.)

•   Учні класу діляться на три групи.

•   Учитель закріплює за кожною групою один зі ступенів.

•   Учитель вказує по черзі на одну із груп, групи відтворюють свої звуки.

5. Виконання пісні

•   Учні разом з учителем вико­нують пісню за фразами, стежачи за чистотою інтонації.

•   Учні виконують пісню в ха­рактері.

Учитель. Чиї музичні портре­ти зображено в пісні?

Учні. У цій пісні зображено пор­трети Дорошенка, Сагайдачного.

6. Слухання музики. Вирішення проблемної ситуації

Учитель. Продовжимо пере­гляд музичних портретів. Перед вами портрет Тараса Бульби з од­нойменної опери Миколи Лисен­ка. Спочатку подивимося на репро­дукцію картини М.Дерегуса «Тарас Бульба на чолі війська» (показує). А тепер послухаємо пісню Тараса з опери і спробуємо відшукати ті риси в музиці, що споріднюють її з образом на картині, і з'ясувати, як кожний вид мистецтва передає характер людини.

(Звучить «Пісня Тараса» з опе­ри М.Лисенка «Тарас Бульба».)

Учні. Музика розкриває ге­роїчні риси Тараса, оспівує нездо­ланну козацьку силу.

Учитель. Я розповім вам про зміст опери, щоб ви могли приєд­нати ще й словесний портрет і по­рівняти.

7. Бесіда

Учитель. Головним змістом опери є боротьба українського народу за визволення. Компози­тор писав оперу 10 років. Цент­ральний образ – Тараса Бульбу – М. Лисенко показує як могутньо­го, волелюбного богатиря, незламного борця за щастя свого на­роду. Найбільш важливим є те, що головним героєм опери є народ. Його життя, його боротьба – в центрі уваги композитора. Це було новим явищем в історії українсь­кої музики.

4. Актуалізація знань учнів

Учитель. На попередніх уроках ми знайомилися з творчістю
М. Лисенка. Що ви пам'ятаєте про нього?

Учні. М. Лисенко – українсь­кий композитор, основоположник української музики, народився в інтелігентній сім'ї.

Учитель. Де навчався компо­зитор?

Учні. Спочатку в Харківській гімназії, пізніше – в університе­ті. Коли батьки переїхали до Ки­єва, Лисенко став студентом Ки­ївського університету. Усі праг­нення композитора були спрямо­вані до музики, але в країні на той час не було жодної консервато­рії. Саме з цієї причини Лисенко навчався в Лейпцігській консер­ваторії (Німеччина).

Учитель. Який творчий доро­бок композитора?

Учні. М. Лисенко написав опе­ри «Тарас Бульба», «Наталка Пол­тавка», дитячі опери «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і вес­на», багато пісень.

9. Емоційно-оцінювальна бесіда

Учитель. Ви згадали оперу «Зима і весна». Вона поетично розповідає про прихід весни. Як називаються пісні, які співають навесні?

Учні. Веснянки.

Учитель. Виконуючи ці пісні, яку картину ви уявляєте?

Учні. Все навколо оживає і за­барвлюється в кольори.

Учитель. А якими кольорами ви б зобразили весну?

Учні. Яскравими. Спочатку зе­леними, потім блакитними, чер­воними, рожевими тощо.

Учитель. Сьогодні на уроці ми повторимо з вами веснянки, які вивчали в попередніх класах, «Благослови, мати», «Ой весна, весна». Звичайно, ви призабули їх, тому ми нагадаємо ці пісні за допомогою ігор «Луна» та «Лан­цюжок».

10.              Творче завдання (Проведення гри «Луна». Гра проводиться на основі пісні «Благо­слови, мати».)

•              Учитель виконує пісню фра­зами, учні повторюють за ним, (Проведення гри «Ланцюжок». Гра проводиться на основі пісні «Ой весна, весна».)

•              Учитель виконує початок фрази, учні закінчують її.

11.              Виконання пісень

Учитель. Отож, пісні ми по­вторили, тепер можемо їх вико­нати повністю.

•              Учні виконують пісні в ха­рактері.

12.          Слухання музики

Учитель. Веснянки – дуже давні пісні, їх не тільки співали, а й супроводжували грою на ін­струментах. Які народні музичні інструменти ви знаєте?

Учні. Бандура, сопілка, бубон, цимбали, трембіта та інші.

Учитель. Поговоримо більш детально про бандуру. Є багато картин із зображенням цього ін­струменту. Ось на дошці ви бачи­те репродукцію картини М.Дерегуса «Дума про козака-бандури­ста». Перед тим, як поставити вам запитання, хочу запропонувати послухати фрагмент 1-ї симфонії І.Карабиця, який називається «Дума». І. Карабиць – український композитор. Закінчив Київську консерваторію. Написав балет «Бо­гатирська симфонія», мюзикл «Ніч чудес», ораторії «Київські фрески», «Заклинання вогню» та ін.

(Звучить фрагмент II частини Першої симфонії «Дума».)

Учитель. Які роздуми захопи­ли козака? Якою музикою «зву­чить» картина? Чи допомогла кар­тина осягнути музичний образ фрагменту? Відповідати на ці за­питання не поспішайте, подумай­те вдома і дасте відповідь на на­ступному уроці.

13. Підсумок уроку

Учитель. Найскладнішим у музиці, на мою думку, є зображен­ня портрета, адже потрібно роз­крити внутрішній стан людини, її емоції, настрій, характер, образ мислення і навіть епоху, в якій вона живе. Тому це вдається лише геніям. Сприйняти музичний пор­трет легше, тим більше, якщо він доповнюється картиною і здаєть­ся, що живописний і музичний образи злилися в єдиний цілісний художній образ.

Музика і природа

Мета навчальна: вчити співвід­носити музичні образи з живопис­ними; розрізняти елементи музи­чної мови, використані для ство­рення образу; розширювати спі­вочий діапазон учнів.

Мета розвивальна: розвивати ладове (ритмічне, темброве, по­ліфонічне) відчуття, навички ак­тивного сприймання музичного твору, творчі здібності учнів.

Мета виховна: виховувати ін­терес, любов до музики; форму­вати потребу сприймати та вико­нувати високохудожні музичні твори.

Тип уроку: поглиблення знань та формування вмінь.

Прийоми та методи: метод вправ, порівняння, метод здиву­вання, емоційного дійства, бесі­да, роздуми про музику.

Завдання, вкладені у зміст уроку:

•  розвивати у дітей уміння ба­чити картини природи, зображені в музиці;

•  розвивати фантазію та твор­чі здібності учнів;

•  вчити «оживляти» музику, виконувати творчі завдання;

•  ознайомити учнів із творчі­стю Е.Гріга;

•  ознайомити учнів із репро­дукціями картин В.Непийпива
«Ранкові   хліба»,   А.Куїнджі «Хмарка», «Вечір на Україні».

Наочні посібники: плакат із за­писом теми уроку, картки зі слухання музики, енциклопедичний довідник, репродукції картин В.Непийпива «Ранкові хліба», А.Куїнджі «Хмарка», «Вечір на Україні».

Музичний матеріал: веснянки «Вербовая дощечка», «Весняночка-паняночка», «А ми кривого танцю йдем», сюїта Е.Гріга «Пер Гюнт».

ТЗН: програвач, платівка, ін­струмент, металофони.

Мистецька абетка.

Сюїта — твір для симфоніч­ного оркестру, що складається з декількох контрастних частин.

Хід уроку

1. Організаційний момент

А. Музичне вітання.

Б. Перевірка готовності учнів до уроку.

2.              Оголошення теми та мети уроку

Учитель. Про що йшлося на попередньому уроці?

Учні. Про зв'язок музики й природи.

Учитель. А конкретніше?

Учні. Про пісні-веснянки.

Учитель. Пригадайте, які пісні-веснянки ми з вами вивчали на попередньому уроці.

Учні. «Ой ти, красна весно», «Благослови, мати», «Ой весна, весна».

Учитель. Пригадаємо веснян­ку «Вербовая дощечка», яку ви вчили в початкових класах, але спочатку проведемо гру «Весняні голоси».

3.              Творче завдання

(Проведення гри «Весняні голо­си». Гра проводиться на основі тексту, який читає вчитель, учні передають почуте довільними ру­хами.)

•  Пригріло весняне сонечко. (Учні піднімають руки вгору, ніби
вітають сонце, кожен виконує свій звук, співає його неголосно.)

•  3 пагорба побіг веселий струмочок. (Учні зображають булькіт
води.)

•  Вибралися з-під кори жучки і комашки. («Ж-ж-ж» - у низь­кому регістрі і «з-з-з» - у більш високому.)

•              Раптом під купою хмизу щось зашаруділо. («Шур-шур».)

•  І виліз їжачок. (Сопуть носом.)

•  Ліс наповнився пташиними голосами. (Одночасно імітують
пташині голоси.)

•  От і прийшла весна. (Кожен бере «свій» звук, як на початку
вправи.)

Учитель.

Ми озвучили весня­ний ліс і побачили його в своїй уяві. А тепер повернемося до піс­ні «Вербовая дощечка».

4.              Виконання пісні

•   Учні виконують пісню та одночасно грають на металофо­нах сильну долю.

•   Учні виконують пісню в ха­рактері з інсценуванням.

2.                  Пропедевтична бесіда

Учитель. Веснянки вирізняються серед інших пісень особливо яскравим тембровим звучан­ням, розмаїттям наспівів, колоритом, багатством. Коли починав­ся у давніх слов'ян рік?

Учні. Рік починався пробу­дженням природи — весною.

Учитель. Веснянки мали ма­гічне значення. Це пов'язували з тим, що їх починали співати з клопотами орання землі. Весну часто називали паняночкою.

6.              Виконання пісні

•              Учитель виконує пісню «Весняночка-паняночка».

Учитель.

Спробуємо заспівати веснянку.

•  Учні визначають характер та настрій пісні.

•  Учні визначають структуру мелодії.

•  Учні визначають рух мелодії кожної фрази і показують у
рухах.

•  Учні виконують пісню за фразами.

•  Учитель разом з учнями ви­конує пісню повністю, об'єдную­
чи фрази в одне ціле.

7.              Бесіда

Учитель. Веснянки — це не тільки пісні, а й хороводи. При­гадайте, як у молодших класах під час виконання веснянок ви води­ли хороводи. Хороводи мали ма­гічне значення тому, що коло - це символ сонця, а культ його у древніх предків був надзвичайно високим. Також водили кривий танок. Умієте його водити?

8.              Виконання пісні

Учні. Так. Ми вивчали пісню «А ми кривого танцю йдем» і во­дили танок.

Учитель. Спочатку пригадаємо мелодію.

•  Учитель роздає учням текст пісні.

•  Учні виконують на металофонах мелодію пісні.

•  Дівчата співають, хлопці — грають супровід на металофонах.

9.              Фізкультхвилинка

•              Учні виконують пісню з тан­цювальними рухами.

10.              Слухання музики

Учитель. Розглянемо репро­дукцію картини В.Непийпива «Ра­нкові хліба». Що зображено на ній? Яка пора дня?

Учні. Зображено ранок.

Учитель. Послухаємо, як му­зика може передати ранок.

(Звучить «Ранок» Е.Гріга.)

Учитель. Яким ви побачили ранок у музиці?

Учні. Спочатку музика була спокійна, ніби все навколо спить. Поступово вона стає більш енер­гійною, голоснішою і відчуваєть­ся, як усе навколо прокидається

Учитель. Допомогла картина уявити природу вранці?

Учні. Так, звичайно. Образ природи став більш чітким, ясно вираженим.

Учитель. Ви слухали фрагмент симфонічної сюїти «Пер Гюнт» Едварда Гріга. Е.Гріг (1843-1907) — це норвезький композитор. З ди­тинства займався музикою. Закін­чив Лейпцігську консерваторію. Один з небагатьох композиторів світу, що був удостоєний звання Почесного доктора музики Кем­бриджського університету. Норве­гія—це країна гір і лісів. Таєм­нича природа сприяла створенню багатьох творів з елементами ка­зковості. Такою і стала сюїта «Пер Гюнт». Сюїта — це твір для сим­фонічного оркестру, що склада­ється з декількох контрастних частин. Одну з них — «Ранок», ми прослухали і з'ясували, що вона спокійна, світла. П'єса дуже об­разно змальовує пробудження природи.