Звіт з навчально - ознайомчої практики курсу «Вступ до фаху»

     Цей стандарт є складовою галузевих стандартів вищої освіти, в якій узагальнюються вимоги з боку держави, світового співтовариства та споживачів випускників до змісту вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника вищого навчального закладу є галузевим нормативним документом, в якому узагальнюється зміст вищої освіти, тобто відображаються цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей. Визначаються  галузеві кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльності випускників вищого навчального закладу спеціалістів   за спеціальностями, зокрема, 7.03051003 «Експертиза товарів та послуг» та державні вимоги до властивостей та якостей особи, яка здобула певний освітній рівень відповідного фахового спрямування.

     Затверджена   складова галузевого   стандарту  вищої  освіти  запроваджується  з 2011/2012 навчального року. 

     У сучасних умовах все актуальнішими стають проблеми працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, найбільш повної реалізації їхнього професійного й особистісного потенціалу.

     Під час проходження практики, я зрозуміла, що для того щоб реалізувати себе в житті після вишу, нам, нинішнім студентам, уже на перших курсах необхідно робити свою кар'єру, і це стосується не тільки отриманих знань. Серед вимог, що висуваються роботодавцями до молодих фахівців, виділяються не тільки фундаменталізація їхніх знань, а й здатність до інновацій, розширення сфери діяльності, готовність до постійного самонавчання. У зв'язку з чим, ми повинні постійно розвивати в собі гнучкі механізми пристосування до відповідних змін на ринку праці. 
 
 

2. Професійне  призначення і  галузь використання спеціалістів

     Товарознавство є однією з наук, що найбільшою мірою соціально необхідна саме на сучасному етапі. Для визначення професійного призначення і галузі використання спеціалістів 7.03051003 «Експертиза товарів та послуг» є необхідним розгляд основних напрямків застосування товарознавства.

     Традиційно  науковці - товарознавці беруть активну  участь у розробці нових товарів, починаючи з його „ідеї" через створення певної наукової концепції, дослідження споживчих властивостей до впровадження у виробництво. Враховуючи свідомий та комплексний підхід до цього процесу, можна з впевненістю стверджувати, що товари, створені за цією схемою, максимально адаптовані до споживацьких вимог.

     Однією  з важливих складових товарознавства є розробка заходів щодо забезпечення якості товарів (як нових, так і традиційного асортименту):

• пошук та дослідження нових сировинних компонентів, встановлення шляхів їх застосування в харчових системах;
• визначення ступеня відповідності специфіці товару певних пакувальних матеріалів;
• розробка причинно - наслідкових залежностей факторів, які формують якість товарів;
• прогнозування її під час всього процесу товаропросування, що реалізує право споживача на гарантовану якість.

     Дослідження якості товарів, яке може здійснюватися  шляхом проведення комплексних товарознавчих експертиз, дозволяє встановити основні позитивні та негативні аспекти товару, в тому числі ті, що не очікуються або не властиві аналогічним товарам.

     Визначення  показників нешкідливості, розробка критеріїв  потенційної небезпеки товарів  для споживача, дослідження профілактичних властивостей - одні з актуальніших на сьогодні функцій науки про якість товару.

     Україна була і залишається унікальною за традиціями харчування державою. Багато десятиріч в країні споживали  тільки натуральні продукти, вітчизняна промисловість була позбавлена будь-яких синтетичних, штучних добавок і залучала до харчового обігу тільки природні барвники, ароматизатори, стабілізатори, емульгатори тощо. Сучасний стан товарного ринку, на якому представлені як товари традиційного асортименту, так і нові за рецептурою та технологією, та товари – сурогати призвів до дезорієнтації українського невибагливого споживача майже до повного знищення „вітчизняної якості". Відродження та пропаганда цієї товарної категорії – одне з пріоритетних напрямків розвитку товарознавства. Значного розвитку набула проблема виявлення фальсифікації товарів. Якщо десять років тому, крім пересортиці товару, фальсифікація нічим себе не „виявила", сьогодні ми складаємо класифікації її видів.

     Відносна  прозорість наших кордонів та недосконалість законодавства спровокували виникнення порочної практики імпорту в Україну товарів, які не можуть бути реалізованими на території країни - виробника, а благополучно, іноді з позначкою „для країн третього світу", надходять до нас. При цьому великі вітчизняні підприємства харчової промисловості, за певних економічних обставин, не здатні випускати такого обсягу та асортименту продукції, як за часів планової економіки. Конкуренцію їм склали фірми, для яких характерні мобільність змін та гнучкість асортименту, значна пристосованість до вимог ринку. 3 точки зору ліквідації товарного дефіциту їм немає рівних, але виробництво є низько кваліфікованим, хаотичним, часто не відповідає технологічним нормам.

     Крім  того, присвоєння марок, товарних знаків для продукції таких підприємств є процедурою не тільки дорогою, але й не бажаною через потенційну можливость апеляції споживачів на неякісність, підробку, тому і виглядає вона знеособленою. Створення нових або аргументоване застосування існуючих методик визначення фальсифікації товарів, відбір та систематизація інформації про факти фальсифікації, запровадження практики антиреклами фальсифікованих товарів з наданням компетентного коментарю – все це функції товарознавства.

     Крім  того, товарознавство може і повинно відігравати ключову роль у розробці сучасних науково - практичних критеріїв ідентифікації як сукупної якості товарів, так і окремих її ознак.

     Однією  з найгостріших потреб сьогодення є  організація широкомасштабних заходів  щодо створення сучасних норм стосовно товарів. Враховуючи бурхливі ринкові перетворення, певної раціоналізації потребують існуючі класифікації груп товарів з урахуванням реального асортименту, змін та доповнень в стандартах, внесені за останні роки. Самі стандарти та товари теж повинні бути переглянуті в аспекті їх актуалізації виходячи із набутого практичного досвіду, сучасних уявлень науки про харчування, безпеки тощо. Неприпустимим є ігнорування компетентності науковців-товарознавців при розробці законодавчої бази щодо товарів. Підтвердженням цього є очевидні для більшості спеціалістів недоліки нових законів.

     Неоціненним за значенням може стати перспективний  внесок товарознавства у реалізацію одного з основних прав споживачів – права на інформацію. Досягнення товарознавства можуть бути направлені на:

• раціоналізацію інформації на упакуванні товарів;
• розробку змісту інформаційного забезпечення просування товарів (анотації, листівки, буклети тощо);
• інформування споживачів через засоби масової інформації;
• висвітлення позитивних та негативних аспектів щодо товарів;
• акцентування проблем, пов'язаних з товаром;
• роз'яснювання специфічних ознак сучасного товарного ринку;
• формування громадської думки щодо підтримання українського товаровиробника.

     Реклама як один із ефективних засобів забезпечення „успіху" товару на ринку теж потребує втручання товарознавців в питанні:

• розробки змісту реклами товарів для максимізації ступеня захисту прав споживачів;
• експертизи змісту існуючої та нової реклами на відповідність чинним нормам і споживацьким вимогам.

    Сьогодні  випускники спеціальності 7.050303, отримавши знання з товарознавчих, експертних, економічних та юридичних дисциплін – це багато профільний, різнобічно розвинутий та ерудований фахівець. Відмітна риса товарознавців з дипломом  Харківського державного університету харчування та торгівлі полягає в тому, що це товарознавці широкого профілю, які володіють прийомами ідентифікації та експертизи якості товарів та послуг, практичного маркетингу, обізнані з рекламним бізнесом і новітніми комп'ютерними технологіями, можуть працювати не тільки у торгівлі, але й органах державного, регіонального й муніципального управління, у торгово - промислових організаціях, на підприємствах сфери сервісу, у митних органах, у науково - дослідних і освітніх установах, у центрах метрології, стандартизації, сертифікації та експертизи, у торговельних та виробничих підприємствах.

3. Основні завдання діяльності спеціаліста за фахом 7.050303

     Експертиза  товарів як специфічний вид діяльності являє собою випробування, дослідження якості (споживчих властивостей, нешкідливості, безпечності харчової цінності тощо, кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору партії (або окремого товару) з поданням мотивованого, об'єктивного, кваліфікованого висновку. На сьогодні експертна функція товарознавців - експертів є найактуальнішою і поширюється, крім торгівлі, на митну справу, сферу стандартизації, сертифікації, сферу захисту прав споживачів.

     Поняття "Експертиза" (походить від латинського ехреrtus дослідний) — це дослідження будь-якого питання чи об'єкта, яке вимагає спеціальних знань, з наданням вмотивованого висновку.

     Для проведення експертизи на сучасному  рівні необхідно знати мету, завдання, що висуваються перед експертизою.

     Експертиза  споживчих товарів передбачає вивчення і визначення основних споживних властивостей товарів, їх змін в процесі виробництва, транспортування, зберігання, реалізації; відповідності визначених, передбачених заявками показників вимогам нормативної документації. Виходячи із визначеного, завданнями експертизи товарів є:

• проведення експертизи кількості і якості товарів виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання з визначенням відповідності даним товаросупровідної документації постачальника;
• визначення відповідності встановлених показників якості документальним даним і даним нормативної документації;
• визначення відповідності упакування, маркування передбаченим вимогам нормативної документації, контрактів;
• проведення ідентифікації товару з визначенням ступеню його придатності до споживання; відповідності виду, різновиду, найменування, градації за якістю;
• визначення причин зниження якості товарів у процесі виробництва, транспортування, зберігання;
• визначення відповідності якості і вартості товару;
• відповідність товару штриховому коду, коду товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД);
• визначення країни походження товару;
• проведення пошуку необхідної інформації і використання її в експертній діяльності;
• аналіз отриманих даних під час експертизи, їх оцінка, скла дання висновку.

     Основними питаннями, які вирішуються при проведенні товарознавчої експертизи, зокрема, є:

• Класифікація належності товарів до категорій, що прийняті у виробничо-торговельній сфері (вид, сорт, склад, артикул, марка, модель, розмір, комплектність і т.п.).
• Визначення якісних змін товарної продукції.
• Визначення причин якісних змін товарної продукції (виробничого характеру; ті, що виникли при транспортуванні, зберіганні, у процесі експлуатації).
• Визначення способу виробництва товарної продукції (промислове, саморобне, підприємство-виробник, країна-виробник).
• Визначення вартості товарної продукції, у т.ч. з урахуванням часткової втрати її товарних якостей (ушкодження від впливу зовнішніх факторів тощо).
• Визначення відповідності пакування і транспортування, умов і термінів збереження товарної продукції згідно з вимогами діючих стандартів, правил.

     До  експертних організацій, які уповноважені проводити експертизу кількості  і якості товарів та здійснювати  незалежні товарознавчі експертизи в Україні, належать Торгово-промислова палата, центри метрології і стандартизації Держстандарту України, державні структури у справах захисту прав споживачів Держстандарту України, Гігієнічний центр та структури Міністерства охорони здоров'я України, деякі громадські організації, діяльність яких пов'язана з контролем за якістю товарів.

     Суб'єктами експертизи виступають підприємства, організації, об'єднання, фірми, приватні особи, зацікавлені в її проведенні, а також фізичні і юридичні особи, які здійснюють експертизу.

     Найбільш  розповсюдженою в експертизах документацією  є стандарти, технічні умови, правила  приймання, відбору проб, маркування, зберігання харчових продуктів. Експертиза проводиться на основі визначених нормативною документацією правил відбору зразків, дослідження яких дають репрезентативний результат.

     Проведення  експертизи доручається виключно експертам, спеціалістам, вченим, які володіють  спеціальними професійними знаннями, мають відповідну високу теоретичну підготовку, достатній життєвий досвід, збагачений практикою за своїм фахом.

     Під час проведення контролю за якістю і безпекою продукції і товару кінцевим результатом роботи є: