Звіт з навчально - ознайомчої практики курсу «Вступ до фаху»

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ  УКРАЇНИ 

  ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧУВАННЯ ТА ТОРГІВЛІ 

КАФЕДРА ТОВАРОЗНАВСТВА ТА ЕКСПЕРТИЗИ ТОВАРІВ 
 
 
 
 
 
 

ЗВІТ 

З навчально - ознайомчої практики курсу «Вступ до фаху»

Студентки І – го курсу товарознавчого факультету за    фахом «Експертиза товарів та послуг» 
 
 
 

ПІБ студента:  

Початок практики:

Закінчення  практики: 

Керівник  практики: 

Звіт  здано на кафедру

Товарознавства  та експертизи товарів: 

Звіт  зараховано з оцінкою: 
 
 
 
 
 
 
 

Харків 2011

  ЗМІСТ  
 
 
 

    ЗМІСТ 

•   ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

•     Аналіз асортименту та якості печива вітчизняного виробництва.

• Асортимент печива
• Споживчі властивості та харчова цінність печива
• Найменування показників
• Умови зберігання
• Виробництво на сучасному етапі
• ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
• Вибір об'єктів дослідження. Методи дослідження
• Органолептичні показники якості
• Фізико-хімічні показники якості
• Нове в асортименті та якості

 

    ВИСНОВКИ  І ПРОПОЗИЦІЇ  

    СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

        
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

    Трансформування економіки України на відкриту модель зумовило появу низки актуальних проблем, пов'язаних із забезпеченням населення товарами широкого вжитку. Тому першочерговим значенням в зусиллях держави щодо зростання добробуту народу є розширення виробництва і поліпшення якості та асортименту товарів. В нових умовах господарювання фахівці товарознавці мають забезпечувати конкурентоспроможність товарів, знаходити найбільш ефективні підходи та методи щодо підвищення якості товарів, формування асортименту, підвищення ефективності роботи підприємства тощо. Це потребує впровадження в навчальний процес практичної підготовки фахівців з товарознавства та експертизи товарів, нових форм і методів проведення практики студентів із забезпеченням поетапного і послідовного нарощування рівня професійних знань, умінь та практичних навичок у галузі товарознавчої, маркетингової, управлінської, зовнішньоекономічної діяльності та контролю якості продукції підприємства.

    Здійснення  діяльності в рамках чинного законодавства  передбачає наявність ґрунтовних теоретичних знань з різних дисциплін – товарознавства, контролю якості, маркетингу, економіки, менеджменту, права, хімії тощо.

    Освіта  була, є і залишається надовго  одним з поширених, впливових  та ефективних засобів підвищення свідомості, вміння приймати компетентне рішення про вибір товарів та послуг на ринку. Вона дозволяє створювати умови для забезпечення як здоров'я та безпечності самого споживача, так і „здоров'я” суспільства в цілому. На сьогодні існує нагальна потреба у кваліфікованих фахівцях, які б могли не тільки особисто передавати свої знання іншим, але й вміти організувати осередки створення та поширення таких знань серед значної кількості споживачів.

    Таким чином, хотілося б зазначити актуальність та соціальну необхідність товарознавства як науки; звернути увагу на небувалий за всю історію його розвитку інтеграційний характер сучасного етапу (необхідність широкомасштабного співробітництва з державними і недержавними органами у справах захисту прав споживачів, Держстандартом, МОЗ України, Митним комітетом та іншими); зазначити життєво важливу для країни потребу в міжнародній співпраці за консумерськими напрямками; наголосити на освітянській для споживача функції сучасного товарознавства.

    Метою навчальної практики “Вступ до фаху” є ознайомлення студентів з майбутньою спеціальністю, формування уяви про галузь використання та професійне призначення спеціалістів.

     Для досягнення викладеної вище мети було поставлено наступні завдання:

1. Ознайомитися з :
• кваліфікаційними вимогами для спеціалістів спеціальності 7.050303 „Експертиза товарів та послуг”;
• навчальною базою (лабораторією)  кафедри Товарознавства та експертизи товарів, науково-дослідними роботами викладачів та студентів, роботами студентів в науково-дослідних гуртках;
• майбутніми місцями роботи;
• нормативними документами з контролю якості товарів;
• основними функціями товарознавчої експертизи;
• основними правами виробників і споживачів товарів;
• областями застосування експертизи товарів, а також принципів і основ для її проведення;
• відмінностями експертизи від інших видів оцінної діяльності;

 

2. Вивчити:
• основні поняття, терміни і методи експертизи;
• правові аспекти і організації проведення товарознавчої експертизи;
• права і обов'язки експертів, їх ролі в забезпеченні якості продукції, що надходить на ринок;
• організаційну структуру суб'єктів експертизи споживчих товарів;

 

3. Провести  дослідження ринку печива вітчизняного виробництва.

 

     Методологічною  основою дослідження є діалектичний підхід і системний аналіз етапів проведення експертизи товарів та послуг. Теоретико-методологічну основу дослідження становить поглиблений науковий аналіз праць та наукових статей українських авторів. У процесі дослідження використано методи аналізу і синтезу, статистичних порівнянь (при дослідженні стану ринку печива вітчизняного виробництва).

     Інформаційною базою дослідження є закони, прийняті Верховною Радою України, які  регламентують діяльність у сфері товарознавства, нормативні документи і стандарти, методичні матеріали міжнародних організацій, навчальна література, методичні посібники.

     Для досягнення поставлених задач використовувались  спостереження, узагальнення, індукція та дедукція, аналіз та синтез з метою виявлення певних закономірностей та особливостей у проведенні дослідження ринку товару. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1 КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ЕКСПЕРТИЗИ ТОВАРІВ

1. Вимоги для спеціалістів спеціальності 7.050303 «Експертиза товарів та послуг».

 

    На  сьогоднішній день основні вимоги, яким повинен відповідати спеціаліст за професійною підготовкою 7.050303 «Експертиза товарів та послуг», та порядок їх атестації обумовлюються напрямом діяльності експерта, Міжнародним стандартом ISO 10011-2:1991 (ДСТУ ISO 10011-2-97) «Настанови щодо перевірки систем якості. Частина. 2. Кваліфікаційні вимоги до аудиторів з систем якості», розробленого Технічним комітетом з стандартизації «Управління якістю та забезпечення якості», затвердженого та введеного в дію наказом Держстандарту України від 30.12.1997 № 813 (далі – Стандарт).

    Стандарт  установлює кваліфікаційні вимоги до спеціалістів у процесі їх підбору для здійснення перевірок систем якості за ДСТУ ISO 10011-1, поширюється на підприємства, організації, установи (далі - організації), що діють на території України незалежно від форм власності та видів діяльності, міністерства (відомства), органи з сертифікації, технічні комітети з стандартизації.

    У відповідності до Стандарту спеціаліст має відповідати наступним вимогам:

• мати вищу освіту;
• демонструвати вміння чітко й вільно оперувати поняттями та ідеями як усно, так і письмово, державною мовою;
• володіти знаннями в обсязі достатньому для забезпечення його компетентності у питаннях, необхідних для проведення перевірок якості і для управління проведенням таких перевірок, зокрема, за напрямами щодо:

    - стандартів, на відповідність до яких може проводитися перевірка систем якості;

    -  методів огляду, опитування, оцінювання та складання звіту;

    -  додаткових навичок, необхідних для управління проведенням перевірок якості, наприклад, навички планування, організації, спілкування та оперативного управління.

• бути неупередженим і витриманим, логічно мислити, мати аналітичний склад розуму, бути скрупульозним та здатним реально оцінити ситуацію, вміти розібратися в загальному механізмі складних процесів і зрозуміти роль окремих підрозділів у функціонуванні організації в цілому;
• повинен бути здатний за допомогою наявних засобів продемонструвати своє володіння навичками управління, які необхідні для проведення перевірки якості згідно з рекомендаціями ДСТУ ISO 10011-1.

    Спеціаліст повинен бути здатним застосувати ці якості з тим, щоб:

    - бути відданим меті перевірки,  не відчуваючи жодних побоювань  чи упереджень;

    - під час перевірки постійно  аналізувати наслідки зроблених  спостережень контактів з персоналом;

    - будувати свої стосунки з відповідним персоналом так, щоб найкраще досягнути мети перевірки;

    - з повагою ставитися до національних  звичаїв країни;

    - під час проведення перевірки  не відволікатися на другорядні  питання;

    - повністю зосереджуватися на  вирішенні завдань перевірки,  сприяючи її проведенню;

    - відповідно реагувати на стресові  ситуації;

    - на підставі зроблених під  час перевірок спостережень приходити  до прийнятних у цілому висновків;

    - відстоювати свої висновки всупереч  тиску щодо їх зміни, якщо  для цього немає достатніх  доказів.

    Спеціалісти мають підтримувати рівень своєї компетентності шляхом:

    - обов'язкового вивчення всіх останніх  відомостей щодо стандартів з  систем якості та вимог, що  ставляться до систем якості;

    - обов'язкового вивчення всіх останніх  відомостей щодо процедур і методів перевірок якості.

     Враховуючи  специфіку та велику відповідальність за результати експертизи, сформулювати обов'язки експерта можна таким чином: компетентність, об'єктивність, моральна стійкість. Останнє визначення характеризує такі непрості духовні і моральні категорії, як совісність, принциповість, відмова від особистих інтересів задля суспільних, непідкупність, чесність та ін.

     При цьому слід зазначити, що на виконання  статті  11  Закону  України  "Про  вищу  освіту" щодо  впровадження галузевих стандартів вищої освіти наказом міністерства освіти і науки від 08.11.2010 №1058 «Про затвердження складової галузевого стандарту вищої освіти», у зв’язку з реформуванням системи освіти з метою органічної інтеграції національної системи освіти у світову та реалізації в Україні положень Болонської декларації, затверджено складову галузевого стандарту  вищої  освіти  –  освітньо - професійну    програму    підготовки    спеціалістів   за спеціальностями, зокрема, 7.03051003 «Експертиза товарів та послуг».