Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Сентября 2011 в 18:45, курсовая работа
Об'єми вжитку плодоовочевої продукції багато в чому визначають життєвий рівень населення. Тому довгострокові інтереси держави диктують необхідність розвитку вітчизняної плодоовочевої промисловості в цілях не лише задоволення внутрішнього попиту, але і забезпечення експортних постачань окремих видів плодоовочевої продукції в перспективі. Не дивлячись на істотне зниження среднього вжитку плодів та овочів (з 156 кг в 1990 році до 93 в 2010 році), роль плодів та овочів в вітамінному живленні населення як і раніше є ключовою.
Готова продукція повинна відповідати всім потрібним вимогам. У першу чергу оцінюється смак, аромат, зміст живильних і фізіологічно активних речовин. Враховується прозорість пресованих (без м'якоті) соків.
Незважаючи на те, що ринок на перший погляд видається заповненим, дослідження розвитку споживчого потенціалу показують наявність "вільних ніш" на ринку, а заповнення їх можливе тільки при розширенні виробництва й закупівлі додаткового устаткування. Україна має сприятливі природно-клiматичнi умови для вирощування плодово-ягідних культур. На початку 90-х років тут була майже третина садів та виноградників колишнього Союзу. Проте останнім часом поширюється виробництво соків на базі імпортних концентратів. Приватним підприємцям вигідніше розливати, аніж безпосередньо виробляти соки з місцевої сировини, але для цього потрібне дороге обладнання, що потребує значних капіталовкладень.
Прибуток — це абсолютний результат від господарської діяльності підприємства, який дорівнює різниці між доходами та витратами.
Рентабельність продукції — це відносний показник, який характеризує прибутковість виробництва та реалізації продукції підприємства.
Балансовий прибуток є сумою прибутків підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, яка відображена в його балансі: прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), прибуток від іншої реалізації та від позареалізаційних операцій. Тому доцільно проаналізувати прибуток за його складовими, використовуючи дані таблиці.
Факторний аналіз балансового прибутку
Показники |
2008рік |
2009 рік |
Абсолютне відхилення, (+/-) |
1. Балансовий прибуток | 4184,0 | 4002,4 | -182 |
2. Прибуток від реалізації | 4160,01 | 3997,7 | -162,4 |
3. Прибуток від іншої реалізації | 0,8 | 3,5 | 2,7 |
4. Позареалізаційний прибуток | 23,1 | - | |
Як видно з наведених даних, в 2009 році балансований прибуток зменшився на 182 тис. грн. за рахунок зменшення прибутку від реалізації продукції на 162,4 тис. грн. при збільшенні прибутку від іншої реалізації на 2,7 тис. грн. та зменшення позареалізаційного прибутку — на 23,1 тис. грн.
Проаналізуємо використання прибутку на основі даних таблиці .
Використання прибутку БКК
|
2008 рік | 2009 рік | Відхилення | |||||
Показники | тис. | питома | тис. | питома | абсолют | ПИТ. | ||
|
грн. | вага,% | грн. | вага,% | не, (+/-) | ваги,% | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | ||
1. Балансовий | 4184,0 | 100,0 | 4002,2 | 100,0 | -181,6 | - | ||
Прибуток | |
|
|
| ||||
Використання | |
|
| |||||
Прибутку: | |
|
|
| ||||
2. Платежі до | 1006,8 | 24,1 | 969,8 | 24,2 | -37 | +0,1 | ||
Бюджету | |
|
|
| ||||
В т. ч. Податок на | 841,3 | 20,1 | 901,1 | 22,5 | +59,8 | +2,4 | ||
Прибуток | |
|
|
| ||||
Відрахування
в резервний фонд
|
159,0 | 3,8 | 151,6 | 3,78 | -7,4 | -0,02 | ||
4. Використано на: | |
|
|
|
|
| ||
• збільшення СФ | - | - | - | - | - | - | ||
•виробничий розвиток | 953,7 | 22,8 | 1003,1 | 25,0 | +49,4 | +2,2 | ||
•соціальний розвиток | 293,0 | 7,0 | 204,7 | 5,11 | -88,4 | -1,89 | ||
• заохочування | 1152,5 | 27,5 | 1203,2 | 30,06 | +50,7 | +2,57 | ||
• дивіденди | 127,1 | 3,0 | 60,7 | 1,51 | -66,4 | -1,49 | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | ||
• вилучення виручки | 317,9 | 7,6 | - | - | - | - | ||
• поповнення - обор. Коштів | |
|
|
|
|
| ||
• інші цілі | 174,0 | 4,2 | 409,3 | 10,22 | +235,3 | +6,02 |
В 1998 році відбулися наступні зміни в структурі використання прибутку: збільшилась питома вага платежів до бюджету на 0,1%, зменшилась питома вага відрахувань в резервний фонд на 0,02%, на соціальний розвиток — на 1,89%, на інші цілі — на 6,02%; збільшилась питома вага використаного прибутку на виробничий розвиток на 2,2%, на заохочування — на 2,56%. Крім того частину прибутку було використано на дивіденди, що є позитив-ним фактором в ринкових умовах.
Проаналізуємо зміну рентабельності продукції, враховуючи такі фактори, як собівартість продукції та прибуток від її реалізації на основі даних таблиці .
Аналіз рентабельності продукції
|
Один. | 2008 | 2009 | Абсолютне | |
Показники | вим. | рік | рік | відхилення, (+/-) | |
1. Обсяг реалізованої продукції | тис. грн. | 22472 | 25002 | +2530 | |
2. Повна собівартість продукції | Тис. грн. | 18577 | 21383,8 | +2806,2 | |
3. Прибуток від реалізації продукції | тис.грн. | 3895 | 3618,2 | -2768 | |
4. Рентабельність продукції | % | 20,96 | 16,9 | -4,06 |
Р = (Ц - Сп) / Сп* 100%
Р - рентабельність продукції;
Ц - ціна продукції;
Сп - повна собівартість продукції.
Р1 = 3895 / 18577 * 100 = 20,96%
Р2 = 3618,2 / 21383,8 * 100 = 16,9%
Зменшення рентабельності продукції на 4,06% сталося за рахунок зменшення прибутку на 276,8 тис. грн. при збільшенні собівартості на 2806,2 тис. грн.
5.1 Поняття конкурентоспроможності продукції
В
ринковій економіці вирішальним чинником
комерційного успіху товару є конкурентоспроможність.
Це багатоаспектне поняття, показуючи
відповідність товару умовам ринку, конкретним
вимогам споживачів не тільки за своїми
якісними, технічним, економічним, естетичних
характеристиками, але і по комерційних
і інших умов його реалізації (ціна, терміни
постачання, канали збуту, сервіс, реклама).
Більш того, важливою складовою частиною
конкурентоздатності товару є рівень
витрат споживача за період його експлуатації.
У силу багатоаспектності застосування
даної категорії в різних відраслей знань
у науково-технічній літературі існує
ряд визначень, часом суперечать один
одному.
Так, в пропонується таке визначення
конкурентоспроможності:
«... під конкурентоспроможністю розуміється
комплекс споживацьких і вартісних (цінових)
характеристик товару, що визначають його
успіх на ринку, тобто перевагу саме цього
товару над іншими в умовах широкої пропозиції
конкуруючих товарів-аналогів ».
Словники дають наступні тлумачення цього
слова:
1) «... конкурентоспроможність товару -
сукупність споживчих властивостей товару,
що визначає його відмінність від інших
аналогічних товарів за ступенем і рівнем
задоволення потреби покупця і витрат
на його придбання і експлуатацію»;
2) «... конкурентоспроможність товару -
спроможність продукції бути біьш привабливою
для споживача (покупця) в порівнянні з
іншими виробами аналогічного виду і призначення,
завдяки кращому відповідності своїх
якісних і вартісних характеристик вимогам
даного ринку і споживчим оцінками».
На нашу думку,
всі ці визначення мають один спільний
недолік, представляючи конкурентоспроможність
як сукупність, тобто суму, всіх властивостей
товару і не враховуючи того, що споживача
більше цікавить відповід-носіння: якість
/ ціна споживання.
Дане в визначення, а саме: "... конкурентоспроможність
оз-начає здатність даного предмета (потенційну
і / або реальну) витримати конкуренцію»,
- більш точно відображає сутність даної
категорії, але не пояснює, за рахунок
чого може виникнути ця здатність .
Конкурентоспроможність - більш висока
в порівнянні з товарами-замінниками співвідношення
сукупності якісних характеристик товару
і витрат на його придбання і споживання
при їх відповідності вимогам ринку або
його певного сегмента. Інакше: конкурентоспромож
¬ вим вважається товар, у якого сукупний
корисний ефект на одиницю витрат вище,
ніж у інших, і при цьому величина жодного
з критеріїв не є неприйнятною для споживача.
Товар з низькою якістю може бути конкурентоспроможний
при відповідній ціні, але при відсутності
якої-небудь властивості він втратить
залукательних взагалі. Наприклад, відсутність
спалаху у фотоапарата практи-но неможливо
компенсувати зниженням ціни.
Крім вимог до товару, висунутих кожним
окремим спожи-вачем, існують і вимоги,
загальні для всіх товарів, обов'язкові
до виконання. Це нормативні параметри,
які встановлюються: міжнародними (ІСО,
МЕК тощо) і регіональними стандартами;
національними зарубіжними і вітчизняними
стандартами; дійства-ющими законодавствами,
нормативними актами, технічними регламентами
країни-експортера і країни-імпортера
, що встановлюють вимоги до продукції,
що ввозиться в країну продукції; стандартами
фірм-виробників даної продукції; патентною
документацією.
Якщо хоча б одна із вимог не буде виконано,
то товар не може бути виведений на ринок.
При позитивному результаті аналізу нормативних
параметрів переходів ¬ дять до аналізу
конкурентоспроможності товару на конкретних
ринках.
Існує кілька методів розрахунку показника
конкурентоспроможності.
Однак перш ніж розраховувати кількісне
значення показника конкурентоспроможності,
необхідно провести ряд додаткових досліджень.
На першій стадії проводиться експериментальне
визначення або розрахунок всіх характеристик
власного товару, включаючи і ті, які можна
виявити тільки в процесі його експлуатації.
На другій - визначаються цілі оцінки конкурентоспроможності,
кото-які залежать від стадії життєвого
циклу товару, від стратегії і планів розвитку
фірми і т.д. Перед тим як вивести новий
товар на ринок, потрібно впевнитися, що
він за своїми показниками не поступається
конкурентам і може привернути увагу покупців.
З часом конкурентоспроможність товару
може або підвищуватися, або знижуватися
у зв'язку зі зміною предувагу споживачів,
появою нових або відходом з ринку старих
кон-куренти і т.д.
На третій - методами маркетингу проводяться
сегментація ринку та обгрунтування цільового
сегмента.
5.2.Параметри
конкурентоспроможності товару
Конкурентоспроможність товару показує
ступінь його припливу ¬ підсобного для
реального споживача, тобто рівень переваги
даного товару на конкретному ринку в
певний період часу.
Конкурентоспроможність визначається
за трьома групами параметрів: споживчої,
економічним, організаційним (комерційським).
Споживні параметри характеризують такі
властивості: параметри призначення, якості
(в тому числі, з точки зору споживача),
ергономічні, естетичні і нормативні,
імідж товару, його популярність, торгову
марку і т.п. Параметри призначення пов'язані
з областями застосування продукції та
фікціями, котрі вона зобов'язана виконувати.
Ергономічні параметри характеризують
відповідність продукції можливостям
людського організма при виконанні трудових
операцій або споживанні, тобто показу
¬ ють ступінь комфортності та зручності.
Естетичні параметри характеризують інформаційну
виразність, раціональність форми, досконалість
виробничого виконання і стабільність
товарного виду. Нормативні параметри
відображають властивості продукції,
які регламентуються обов'язковими нормами,
стандарту ¬ ми і законодавством.
Економічні параметри формують ціну споживання,
куди входить ціна продажу.
Організаційні
(комерційні) параметри включають систему
знижок, умови платежу та поставок, післяпродажне
обслуговування, гарантії і т.д.
Одним з основних
чинників конкурентоспроможності являє
¬ ся якість продукції. В даний час розрізняють
чотири рівні якості:
1) відповідність стандарту, тобто
нормативним вимогам;
2) відповідність використання, коли
товар повинен відповідати не тільки вимогам
стандартів, але й експлуатаційним вимогам;
3) відповідність фактичним вимогам
ринку, виражають у високій якості і низькою
ціною товару;
4) відповідність латентним (прихованим,
неочевидним) потребно ¬ стями, в результаті
задоволення яких товар буде користуватися
перевагою.
Ототожнювати такі поняття, як «конкурентоспроможність»
і «рівень якості» не можна, оскільки «конкурентоспроможність»
є більш широким поняттям, ніж «якість»,
хоча останнє найчастіше становить основу
конкурентоспроможності. Конкурентоспроможність
товару визначається сукупністю його
властивостей, які представляють інтерес
для покупця і задовольняють його потреби.
Оскільки товари орієнтовані на певні
сегменти покупців, використовують такі
характеристики товару, якими керівбіт
більшість покупців конкретного сегменту
при здійснені покупки.
Перелік значущих складових конкурентоспроможності
та ступень їх важливості для різних покупців
можуть відрізнятися навіть на одному
ринку, ТОМУ в кожному конкретному випадку
необхідно виокремлюють свої складові.
Значення складових і відношення до них
споживача в різні періоди часу можуть
змінюватися навіть для одного і того
ж товару, тому визначення набору складових
конкурентоспроможності є одним з ключових
моментів її оцінки.
Під конкурентоспроможністю
слід розуміти характеристику товару,
яка відображає його відмінність від товару-конкурента
як за ступенем відповідності конкретній
потребі, так і за витратами на її задоволення.
Показники, які виражають таке розходження,
визначають конкурентоспроможність аналізованої
продукції в порівняно з товаром-конкурентом.
Один з основних показників - рівень конкурентоспроможності.
На практиці конкурентоспроможність оцінюють
найчастіше з по ¬ міццю товару-зразка,
який вже має попит на ринку і близький
до суспільних потреб. Таким чином, зразок
ви ¬ ступає як втілені вимоги, яким повинен
задовольняти товар, що користується попитом.
Параметри, що беруть участь в оцінці,
визначаються на основі результатів вивчення
ринку та вимог покупців. При цьому повинні
використовуватися критерії, якими оперує
споживач при виборі товару. Ступінь важливості
каждо ¬ го критерію може визначатися
за допомогою експертних та соціологічних
методів.
Деякі фахівці розмежовують складові
конкурентоздатності на умовно жорсткі,
які легко піддаються вимірювання (наприклад,
рівень якості, ціна), і умовно м'які, які
пов'язані з особливостями сприйняття
товару покупцем і не завжди легко вимірні
(наприклад, імідж товару).
Информация о работе Товарознавчі аспекти дослідження ринку тканин спеціального призначення