Товарознавчі аспекти дослідження ринку тканин спеціального призначення

     Київський Національний Торговельно-Економічний  Університет

     Кафедра___________________________________________________________

     Дисципліна________________________________________________________

     Напрям підготовки (спеціальність)_____________________________________

     Факультет_________________________________________________________

     Курс____ група____

     Форма навчання_____________________Семестр_______________________ 

     ЗАВДАННЯ

     на  курсову роботу 

     ^{(прізвище, ім’я і по-батькові  студента)}

1. Тема роботи «Товарознавчі аспекти дослідження ринку тканин спеціального призначення»
2. Об’єкт дослідження тканини спеціального призначення
3. Термін подачі студентом закінченої роботи – «___»____________20___р.
4. План роботи:

     ВСТУП

     1. Стан ринку плодоовочевих соків в Україні                                                            

 
     

2. Структурнао-асортиментна політика виробників соків в Україні                     
3. Особливості функціонування ринку плодоовочевих соків в Украйні у міжнародних умовах
4. Аналіз прибутку  і  рентабельності  морквяно-яблучному соку  «Sandora»
5. Оцінка конкурентоспроможності морквяно-яблучному соку  «Sandora»

     5.1        Поняття   конкурентоспроможності  продукції

     5.2        Параметри конкурентоспроможності  товару

     5.3        Оцінка конкурентоспроможності морквяно-яблучного соку

              ВИСНОВКИ

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

     ДОДАТКИ

     Дата  видачі завдання: «____»_____________20___р.

 

     Студент__________________________    ___________

     ^{(підпис)}

     Керівник_____________________________    ___________

     ^{(підпис)}

                                  «_____»_____________20___р.

                                                      ВСТУП

     Сьогодні  світовий ринок плодоовочевої продукції по праву вважається одним з найбільш перспективних і таких, що динамічно розвиваються. Про це свідчить практика як російських, так і зарубіжних компаній, що займаються вирощуванням плодів та овочів, переробкою цієї сировини і реалізацією плодоовочевих соків.

     Об'єми вжитку плодоовочевої продукції багато в чому визначають життєвий рівень населення. Тому довгострокові інтереси держави диктують необхідність розвитку вітчизняної плодоовочевої промисловості в цілях не лише задоволення внутрішнього попиту, але і забезпечення експортних постачань окремих видів плодоовочевої продукції в перспективі. Не дивлячись на істотне зниження среднього вжитку плодів та овочів (з 156 кг в 1990 році до 93 в 2010 році), роль плодів та овочів в вітамінному живленні населення як і раніше є ключовою.

     Одночасно з нарощуванням вітчизняних плодоовочевих ресурсів необхідне вдосконалення управління рухом товару і його організаційно-економічного механізму на українському ринку плодоовочевої продщукції.

     Розвиток  методів конкурентоспроможності в організації товару на ринку на ринку плодів та овочів особливо значимий і актуальний з врахуванням обмежених термінів зберігання плодоовочевих продуктів.

 

     

1. Стан  ринку плодоовочевих  соків в Україні

       Робити гроші на вітамінах вигідно саме зараз, бо стрімко зростає попит на натуральні напої. Середньостатистичний українець випиває близько восьми літрів соків на  рік, росіянин — 12, європеєць — 30, американцю вистачає 60 літрів. Але потенціал вітчизняного споживача обмежений його статками, тому виробники соків за останній рік відмічають поступове уповільнення нарощування обсягів продукції. Впровадження нових маркетингових технологій дозволяє покращити позиції окремого виробника на ринку лише на декілька відсотків. Але, як стверджують експерти, найближчим часом не виключається перерозподіл українського сокового ринку.

          Сучасний український ринок нагадує футбольну прем’єр-лігу, де за золоті медалі змагаються лише кілька клубів, а решта мріють бачити себе серед обраних. «Були часи, коли з полиць розмітали будь-який сік, на торгову марку ніхто не  дивився, а реклама грала чи не останню роль. Тоді необхідна була присутність у максимальній кількості торгових точок. Нині — інша ситуація. Ми бачимо надзвичайно жорстку конкуренцію між виробниками», — розповідає директор з постачання компанії «Вінніфрут» Олег Гончарук (м. Калинівка Вінницької області).

          На сьогоднішній день близько 90% ринку СНН забезпечують чотири   національних оператори - "Сандора" (ТМ Sandora (Classіc, Gold, "Фрукти світу", "Свіжі ягоди", "Українська класика"), "Дарунок", "Садочок", "Біла упаковка" (ОЗДП), "Сандорик"), "Вітмарк-Україна" (ТМ Jaffa, "Біла упаковка" (НЗДП), "Соковита"), "Ерлан" (ТМ "Біола", "Прем'єра"), "Рідна марка" (ТМ "Мрія", "Морс Лісова ягода", "Самий сік").

          Правильно обрана політика присутності у всіх магазинах, кіосках і навіть на  заправних станціях дозволила компанії «Сандора» вийти в лідери п’ять-шість років тому. На сьогодні її продукція під сьома торговими марками (ТМ) займає 47% ринку плодоовочевих соків. Річні обороти компанії досягли мільярда гривен. Друге місце (25  %) посідає СП «Вітмарк-Україна» з ТМ Jaffa. Ця компанія розвивалася послідовно, не хапаючи зірок з неба. Але споживача вона підкуповує тим, що виробляє сік на лініях, де випускається дитяче харчування. Замикає трійку лідерів компанія «Ерлан» з ТМ «Соки «Біола». У 2004 році вона першою масово випустила соки у ПЕТ-пляшках. Новація сподобалася молоді, яка більш звикла до такого посуду і вживання соку не за кухонним столом, а в скверах чи офісах. Шалений попит на ПЕТ-пляшки дозволив збільшити присутність продукції компанії на ринку приблизно на вісім відсотків. Це рекорд, не перевершений і досі.

          Серед інших виробників плодоовочевих соків слід виділити компанію «Вінніфрут» з двома-трьома відсотками ринку. Вона однією з перших почала випускати соки з тропічними смаками у трилітровому скляному посуді, розраховуючи на людей з відносно низьким рівнем доходів. Це дозволило суттєво збільшити виробництво і втриматися на четвертій-п’ятій позиції серед виробників.

          Якщо порівнювати споживання соків в Україні з іншими державами, то виробникам здається є куди розвиватися. Але сьогодні це зробити складніше. Однією з головних проблем ринку, обсяг якого минулого року оцінювався у 580  мільйонів літрів чи 1,5–2 млрд. дол., стає дефіцит якісної сировини. Тому ціни на овочі та концентрат постійно зростають, що призводить, при «заморожуванні» рентабельності виробництва на рівні 20–30%, до збільшення вартості пакета або пляшки соку.

          Найбільшим попитом користується продукція в упаковці обсягом 0,5 л. Продукція обсягом у 2 л нарощує частку ринку, у той час як частка інших форматів великих економічних упаковок (насамперед 1,5 л) - стабільна. У наступному році очікується ріст частки пластикових пляшок обсягом до 1 л .

          Асортимент плодоовочевих соків можна умовно розподiлити на двi групи: перша - так званi тропiчнi соки, що розливаються з привезених концентратiв таких культур, як ананаси, помаранчі, грейпфрути, манго та iншi. Друга група - соки, що безпосередньо вичавлюють зі свіжих місцевих плодово-ягiдних культур - яблук, вишень, винограду, томатів тощо.

          Теоретично виробляти в Українi можна стiльки видів сокiв, скiльки iснує варiантiв їх змiшування. Все ж, за iнформацiєю Плодоовочпрому, в Українi найпоширеніше виробництво саме морквяно-яблучного соку, його сумiшей з iншими плодами та ягодами, потім - виноградного, томатного, дещо менше - сливового, абрикосового тощо.

       Окрім традиційно домінуючих на прилавках апельсинового, морквяно-яблучного і томатного смаків (36% продажу), багато компаній-виробників роблять акцент і на екзотиці. Річ у тім, що низка маркетингових досліджень на предмет уподобань покупців свідчать про зростання популярності екзотичних смаків. Дослідження показали, що споживач охоче спробував би щось оригінальне і незвичайне, зокрема на базі вже знайомого смаку. Тобто, попри свою консервативність, український споживач готовий до смакових новинок і експериментів. Деякі виробники вже скористалися підказками маркетологів, запропонувавши споживачеві оригінальні смаки, наприклад, кокосово-ананасовий нектар «Джаффа», сік з білого аргентинського грейпфрута «Sandora Fruit of the World».

         У пошуках збереження власного споживача виробники вдаються до розширення асортименту і пропозиції так званих функціональних напоїв. Так роблять у всьому світі. Це спеціальні соки для дітей, вагітних, літніх людей, спортсменів чи студентів. Дитячу тему розвивають майже усі виробники. «Сандора» запропонувала малюкам ТМ «Сандорік», компанія «Рідна марка» випустила серію «Прикольні фруктики», а  «Вінніфрут» – «Вінні-Вітаміні». У деяких виробників є навіть бажання класти у пляшку дитячу іграшку, але поки що ніхто на це не спромігся.

          Інший перспективний напрямок – випуск овочевих соків. Доволі швидко розвивається сегмент овочевих соків. Практично всі виробники зазначають, що споживач поставився до овочевих новинок прихильно, тому вирішили й надалі розвивати цей напрям.

         Імпортна продукція також присутня на ринку, утім, її відсоток незначний - близько 2%. Проте в деяких цінових категоріях російські виробники можуть похизуватися своєю часткою. Так, 17% нижнього середнього цінового сегмента охоплює російська компанія "Нідан Фудс" (ТМ "Моя родина"). З осені 2009 року симпатії українського споживача завойовують ТМ Rіch, Nіco і "Добрий ", що перейшли у власність Coca-Cola (раніше належали російської компанії "Мул-тон"). За досить короткий час соки Rіch зайняли 2% високого цінового сегмента. Утім, імовірність того, що російська експансія може привести до переділу ринку, мінімальна. Проте активна маркетингова політика росіян привела до жорстокості конкуренції в сегментах HoReCa і мережах самообслуговування.

          За останні чотири роки український ринок соків залишили доволі потужні закордонні компанії. Російський гігант «Вімм-Біль-Дан» відмовився розливати соки в Україні, обмежившись виробництвом лише молока, а ТОВ «Лебедянський» навіть закрив свої представництва. Соки цих компаній інколи важко знайти на  полицях гастрономів.