Товар як обєкт комерційної діяльності

y">     У практиці торгівлі продовольчі  товари розподілено на такі  групи: хлібобулочні вироби, кондитерські вироби, молоко та молочні товари, гастрономічні товари, бакалійні товари, плоди та овочі, м’ясо, риба, горілчані вироби, вина, пиво, мінеральна вода та напої.

     Учбова класифікація має за  мету створити логічну систему  вивчення всього курсу товарознавства. Вона більш послідовна, ніж торгова, але має з останньою багато спільного.

     Продовольчі товари згідно з  учбовою класифікацією поділяються  на такі групи: зерно і зерно  борошняні вироби; плодоовочеві  товари і продукти їх переробки; крохмаль, цукор і кондитерські вироби; смакові товари; харчові жири; молоко і молочні товари; м’ясо і м’ясні товари; риба і рибні товари; яйця і продути їх переробки. У магазині «М’ясна крамничка» згідно цієї класифікації продають товари, які належать до групи м’ясо і м’ясні товари.  

 

3.Характеристика  асортименту товарів

Комерційна  діяльність магазину «М’ясна крамничка» охоплює питання вивчення попиту населення і ринку збуту товарів, виявлення і вивчення джерел надходження і постачальників товарів, організації раціональних господарських зв’язків, включаючи розробку і представлення ними заявок і замовлень на товари, висновок договорів на постачання товарів, організація обліку і контролю за виконанням постачальниками договірних зобов’язань.

     Ринок м’ясних товарів в наш час насичений і дуже різноманітний. В магазині  «М’ясна крамничка» споживачам пропонуються такі види м’ясних виробів:

1. М’ясо  свіже: свинина, яловичина, баранина, м’ясо птиці.

2. М’ясні  субпродукти: печінка, нирки, язики  і т.д.

3. М’ясні копченості: балики, грудинка, корейка, буженина.

4. Ковбасні  вироби. Стабільність роздрібної  торгівлі визначається раціональністю, повнотою і стійкістю асортименту  товарів. Відсутність у торгівлі  потрібних товарів, їх вузький,  нестабільний чи невідповідний запитам споживачів асортимент породжують незадоволений попит, що негативно позначається на ефективності торгівлі.

     Асортимент – це комплект, сукупність  сортів. Однак, в сучасній торговельній  практиці поняття «асортимент»  набуло більш широкого змісту, ніж проста сукупність сортів. Під асортиментом товарів розуміють перелік, номенклатуру товарів, їх різновидів, сортів тощо, об’єднаних або поєднаних за певною ознакою.

Формування  асортименту товарів являє собою  процес підбору для продажу різних груп товарів, їх видів та різновидів за всіма ознаками, що їх відрізняють. У магазині «М’ясна крамничка» підбором асортименту товарів займається власник і завідуючий магазином. Забезпечення асортименту товарів здійснюється за рахунок постачальників. Основні постачальники наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Основні постачальники магазину «М’ясна  крамничка»

 
 

В таблиці 3.1. відображені постачальники магазину, з якими у торгового підприємства встановлені раціональні господарські зв’язки на стабільній довготривалій основі. Договори з цими постачальниками укладаються на рік. Крім цього, протягом року виникають короткострокові зв’язки з різними постачальниками-посередниками, з якими укладаються договори постачання на невеликий термін, або на разове постачання товарів.

     Розширення асортименту торгового  підприємства призводить до зростання  товарообігу, але разом з тим  воно сприяє вповільненню оборотності  товарів за рахунок збільшення розмірів товарних запасів, витрат на закупівлю товару і ін.. Тому дирекція магазину «М’ясна крамничка» намагається якнайкраще оптимізувати величину асортименту товарів.

 

4. Вимоги, які ставляться  до продовольчих  товарів. 

Кабінет Міністрів України 29 травня 1992 року схвалив концепцію з питань національної стандартизації, метрології і сертифікації, прийняв декрет від 10 травня 1993 року «Про стандартизацію і сертифікацію». В Україні створений державний комітет по стандартизації і сертифікації, а також обласні центри стандартизації, метрології і сертифікації.

     Держстандартом Украї ни спочатку  було розроблено п’ять основних  державних стандартів, чинних з  жовтня 1993 року: Основні положення,  Порядок розробки державних стандартів, Стандарти підприємств і ін.. 31 липня 1995 року введено обов’язкову сертифікацію харчових продуктів вітчизняного виробництва та тих, що завозяться з-за кордону, на відповідність вимогам безпеки в державній системі сертифікації.

     Сертифікат відповідності вимогам  стандартів і безпеки харчових продуктів видають акридетовані органи сертифікації, що діють в обласних центрах і великих містах України.

     Кожна партія харчових продуктів,  що надходить від виробника,  повинна супроводжуватись посвідченням  про якість, сертифікатом відповідності державній системі сертифікації або його копією, завіреною постачальником, на товар, який підлягає обов’язковій сертифікації, або ж зазначений у товаросупровідній документації певним реєстраційним номером.

     Сертифікація передбачає перевірку  відповідності харчової продукції встановленим стандартам і контроль за дотриманням технології її виготовлення.

     Харчові продукти, які супроводжуються  сертифікатом, вважаються проконтрольованими  і відповідають вимогам стандарту  безпеки.

     Держстандартом України досягнуто домовленість з деякими країнами дальнього і ближнього зарубіжжя про визнання сертифікатів, що видані системою сертифікації України.

     Україна бере участь у роботі  Міжнародних нарад з питань  стандартизації.

     Згідно з декретом Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року №46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію» нормативні документи зі стандартизації розподіляють по таким категоріям: Державні стандарти України – ДСТУ, галузеві стандарти України – ГСТУ; стандарти науково-технічні СТТУ; стандарти підприємств – СТП; технічні умови України – ТУУ.

     Стандарти колишнього СРСР застосовують  як державні стандарти України.

     Галузеві стандарти України (ГСТУ) розробляють на продукцію за  відсутності державних стандартів  України (ДСТУ) чи у разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів.

     Стандарти науково-технічних товариств  встановлюють у разі необхідності  поширення результатів фундаментальних  досліджень, одержаних в окремих  галузях чи сферах.

     Стандарти підприємств (СТП) розробляють  на продукцію, що використовується  лише на конкретному підприємстві.

     Технічні умови України (ТУУ)  містять вимоги, що регулюють  відносини між постачальником  і споживачем продукції.

     Державні, галузеві стандарти України та стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України, а також зміни до них, підлягають державній реєстрації у Держстандарті України, а технічні умови України – в їх територіальних органах – обласних центрах стандартизації і метрології (ЦСМ).

     Державним стандартам присвоюють  позначення, яке складається з  індексу державного стандарту  (ДСТ), скороченої назви держави  (У), реєстраційного номера і двох  останніх цифр року затвердження  або перегляду стандарту.

     Назва технічних умов складається  з індексу документа (ТУ), скороченої  назви держави (У), коду підприємства (організації) – власника оригіналу  (ТУ) і з ОКПО (вісім знаків(,  реєстраційного номера, двох останніх цифр року затвердження, наприклад:ТУ 12345813.001 – 93.

     Необхідна інформація про дію  стандартів (ДСТУ, ГОСТ), зміни до  них та скасування їх друкується  у щорічному і щомісячному  інформаційних покажчиках «Стандарти».

     Підприємства та організації,  які здійснюють на території  України роздрібний продаж продовольчих товарів, зобов’язані дотримуватись установлених правил діяльності і не порушувати прав споживачів.

     Продаж продовольчих товарів  здійснюють різні торговельні  підприємства: спеціалізовані, з універсальним  асортиментом продовольчих товарів, відділи підприємств непродовольчих товарів, палатки, кіоски, торговельні автомати, авто лавки, автопричепи, візки,бочки і т.д., існує також доставка продовольчих товарів на замовлення.

 

6. Конкурентоспроможність та кодування товарів. ЇХ значення для поліпшення роботи в магазині «М’ясна крамничка»

 

     Конкурентоспроможність – це характеристика товару, яка відображає його відмінність від товару конкурента як за мірою задоволення окремої потреби, так і за витратами на її задоволення.

     Однак це загальне поняття розкривається через дві основні групи показників: якість товару і сумарні витрати споживача (ціна споживання).

     Складовими якості товару є:  технічний рівень і корисність  товару для споживача, що розкривається  через його функціональну відповідність; діапазон можливостей товару, крім базової функції; соціальні, естетичні, ергономічні, екологічні, гігієнічні властивості і т. д. і відповідність встановленим нормам і стандартам. Окрім того, до складових якості відносять: імідж товару або марки, діапазон, швидкість і ефективність послуг, тобто до продажний, продажний і після продажний сервіс.

     Якість – одна з найбільш  значущих інструментів, який використовують  для позиціонування товару на ринку. Якість має дві характеристики – рівень і постійність. Рівень якості покликаний забезпечувати позицію товару на цільовому ринку. При цьому якість товару ототожнюють із спроможністю товару виконувати свої функції. Причому, з погляду маркетингу, якість треба вимірювати в термінах купівельного сприйняття. Тобто, підприємства повинні вибрати рівень якості, який відповідає потребам цільового ринку і рівням якості конкурентних товарів.

     Магазин «М’ясна крамничка» реалізує  м’ясні тушки від населення.  Якість м’ясних тушок підтверджується  ветеринарним свідоцтвом.