Товар як обєкт комерційної діяльності

 

КУРСОВА РОБОТА

ТОВАР ЯК ОБ’ЄКТ КОМЕРЦІЙНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

(на прикладі  магазину «М’ясна крамничка») 
 
 

 

План 
 
 

1. Характеристика  підприємства.
2. Класифікація товарів.
3. Характеристика асортименту товарів.
4. Основні вимоги до товарів.
5. Конкурентоспроможність і кодування товарів і їх значення для поліпшення роботи в магазині «М’ясна крамничка».

    Висновки і пропозиції.

    Список використаної літератури.

 

Вступ 
 

Об’єктом  комерційної діяльності виступає товар – продукт виробничо-економічної діяльності, або природне багатство, яке має вартість і обмінюється на ринку у грошовій формі, До товару належать як матеріальні речі, так і нематеріальні - фізичні послуги, робочі технології, ідеї, енергія та інші.

     У ринковому середовищі по  суті всі продукти праці визнаються  потенційним товаром і на них розповсюджуються товарно-грошові відносини. Номенклатура товарів на внутрішньому ринку охоплює мільйони видів і різновидів. При цьому вона з кожним роком розширюється, тому виникає необхідність класифікації величезної маси товарів і послуг.

     За призначенням товари як  об’єкт комерційної діяльності  можуть бути поділені на два  класи товари широкого вжитку  і товари виробничого призначення. 

     Товари широкого вжитку служать  для задоволення особистих та  сімейних потреб. Існують різні класифікації цього класу товарів – товарознавча, торговельна, статистична, митна, міжнародна. Кожна з них має свою конкретну мету. З позиції майбутньої професії комерсанта  найбільш інтерес являє торговельна класифікація.

     Товарна група – це укрупнений поділ номенклатури товарів залежно від їх призначення. Наприклад, товарні групи м'ясо і м'ясопродукти, молоко і молокопродукти, кондитерські вироби, тканини і швейні вироби і ін. На базі товарних груп в торговельній практиці формують груповий асортимент.

Товарна група може бути поділена на підгрупи, які характеризуються об’єднанням  групи товарів за такими ознаками як призначення, склад, стать, вік та інші. Так, група «тканини» може бути поділена на підгрупи бавовняні, вовняні, шовкові, лляні. Товарна підгрупа служить основою для створення видового асортименту в торгівлі. Поглиблений поділ підгруп, тобто видів товарів за стилем, фасоном, моделлю, кольором дозволяє виділити різновиди, а в торгівлі внутрівидовий асортимент. Практична цінність такої класифікації полягає не тільки у перетворенні виробничого асортименту у торговельний, але і в можливості ефективної товарності спеціалізації роздрібної мережі.

     Товари простого асортименту  налічують 5-6 різновидів (сіль,цукор,  сірники), товари складного асортименту – сотні, а інколи і тисячі внутрівидових найменувань (одяг, електротовари, кондитерські вироби).

     Товари повсякденного попиту (мило, зубна паста, молоко, хліб), періодичного  попиту (одяг, культтовари, будматеріали) і особливого попиту(автомобілі, меблі,електронні системи) відрізняються частотою попиту. 

     Складність асортименту і частота  попиту широко використовуються  у класифікації товарів з метою  формування асортиментної політики  територіального розміщення асортименту  в малих, глибинних поселеннях, селах, райцентрах, містах.

Класифікація  товарів залежно від задоволення  потреб – фізичних, матеріальних, соціальних, духовних потрібна для аналізу і  оцінки соціальної ролі торгівлі, її впливу на формування і задоволення особистих  потреб.

     Фізичні потреби обмежені їжею, простим одягом, теплом. Матеріальні потреби виникають в процесі життєдіяльності людини і охоплюють всі матеріальні блага. Група духовних потреб спрямована на забезпечення духовного відтворення за допомогою аудіо- , відеозаписів. Книг, преси, культурних цінностей.

     Товари виробничого призначення  становлять другий значний клас  об’єктів комерційної діяльності. Ці товари мають такі особливості;

• використовуються у сфері виробничого споживання;
• переносять свою вартість повністю або частково на готовий продукт у процесі виробництва;
• Відрізняються надзвичайно широкою і складною номенклатурою.

Товари  виробничого призначення можуть бути поділені на п’ять груп;

1. Сировина, матеріали.
2. Напівфабрикати, запчастини.
3. Машини, обладнання, устаткування.
4. Інвентар.
5. Виробничі засоби.
 

1. Характеристика магазину «М’ясна крамничка»

 

Магазин «М’ясна крамничка» є приватною власністю підприємця Кисель Марії Юріївни згідно дозволу № 1280 на розміщення об’єкту торгівлі від 08.12.2009 до 08.12.2010.

     Знаходиться магазин  «М’ясна крамничка» в центрі міста Володимир-Волинський за адресою пр. Перемоги, 19.

Магазин займає частину першого поверху  чотирьохповерхового житлового  будинку. Таку споруду називають  вбудованою. Магазин займає невеликий  торговий зал прямокутної форми.

     За територіальним значенням  магазин є міським, тому що це єдине підприємство, яке реалізує м’ясні товари на території Володимир-Волинського.

     Відвідують магазин як жителі  міста, так і гості. Це переважно  люди, які мають середній заробіток і хочуть придбати товари високої якості і за доступну ціну.

     У відповідності до постанови  КМ України №108 від 8 лютого 1995 року « Про порядок заняття  торговельною діяльністю» режим  роботи магазину узгоджений з  Володимир-Волинською міською радою народних депутатів;

Кожного дня з 8 до 20

Без обідньої перерви

Працюють  у дві зміни

Санітарний  день - останній понеділок місяця.

     За товарно-галузевою спеціалізацією  магазин «М’ясна крамничка» є  спеціалізованим, тому що реалізує лише м’ясні вироби. Такі магазини мають переваги; ширший внутрішньо груповий асортимент товарів, зручніше вивчати попит покупців, на високому рівні кваліфікація продавців.

     Реалізує магазин свої товари  за допомогою індивідуальної  форми продажу. Особливість цієї  форми продажу товарів полягає в тому, що покупці знайомляться з товаром  самостійно або за допомогою продавця. Операції по обслуговуванню покупців виконуються безпосередньо у торговому залі магазину, в якому створюються найкращі умови для організації торговельного обслуговування населення. Товари відгороджені від покупця прилавком, розташовуються в такий спосіб, що їх основна маса недоступна покупцеві, а інколи – й невидима для нього. Покупці отримують потрібний товар безпосередньо від продавця.

     Закінчивши обслуговування одного покупця, продавець починає обслуговування іншого і т. д.

     Загальна принципова схема операцій  з продажу товарів через прилавок  починається з зустрічі покупця  і закінчується операціями по  відпуску  товарів (мал.. 1.1.).

     При застосуванні індивідуальної форми продажу можуть виникати деякі несприятливі обставини; можливе виникнення черг покупців, багато часу витрачається на проведення технологічних операцій, робочий запас товарів в торговому залі складає 100%.

    Для успішної роботи магазину передбачається спеціальне приміщення  - це торговий зал; підсобні приміщення для зберігання тари; головна каса, гардероб, кімната для приймання їжі, санітарний вузол.

     Основним приміщенням магазину  є торговий зал, його площа  34 м². Тут здійснюється продаж товарів і обслуговування покупців. Від того, як розміщується обладнання у торговому залі  залежить якість торговельного обслуговування покупців, пропускна здатність магазину, нормальні умови праці його працівників. Під плануванням торгового залу розуміють розміщення торгово-технологічного обладнання. В даному магазині воно   розміщується за принципом пристінного планування (див мал. 1.2.).

 

 

 
Умовні позначення до мал. 1.2.

СВ –  санітарний вузол

ПП –  підсобне приміщення

Х-В  – холодильник-вітрина

Х-Ш  – холодильник-шафа

             

• вихід в магазин;

 

• колода  для рубання тушки

 

• напрямок  руху покупців

 

• стіл для  розбирання тушки

 

                – вага

 

•     Площа торгового залу при індивідуальній формі продажу ділиться на певні ланки;
• Установочну площу;
• Демонстраційну площу;
• - площу руху покупців;
• Робоче місце продавця.
•      Здатність приносити певний ефект, забезпечувати ту чи іншу результативність певної діяльності називається ефективністю. У торговельній практиці особливу увагу звертають на розміри таких елементів торгової площі магазинів, як установча та демонстративна площа.

     Установочна площа – це площа  торгового залу, яка використана  для встановлення на ній торгово-технологічного  обладнання.

      Демонстраційна площа – це площа всіх елементів торгово-технологічного обладнання, які використовуються для викладання товарів.

     Коефіцієнт установочної формули  показує, яку частину площі  торгового залу використано для  встановлення обладнання. Розраховується він за формулою:

К_уст. = S_уст  / S_{торг. залу}

К_уст= 7,40 / 32,0= 0,24  (див. табл.. 1.1.)

     Коефіцієнт демонстраційної площі  показує, як співвідносяться площа  викладання товарів із торговою  площею магазину. Він розраховується  за формулою:

К_дем.= S_lдем  / S_{торг.залу}

К_дем. = 6,0 / 34 = 0,18 (див. табл.. 1.2)

 

Таблиця 1.1.

Ефективність  використання установочної площі

 

     Розрахунки показують, що торгово-технологічне  обладнання займає достатню площу,  щоб покупцям було зручно при  виборі товарів і продавцям  для обслуговування покупців. Установочна  площа в магазині «М’ясна крамничка» використовується ефективно.

Таблиця 1.2.

Ефективність  використання демонстраційної площі