Рганізація торгівлі на ринках в місті

Адміністрація ринку зобов'язана забезпечити регулярне про­ведення спеціальних санітарних заходів за щомісячним графіком: знищення комах, гризунів, шкідників (дезінфекція, дезінсекція, дератизація). Інформація про санітарні дні з прибирання терито­рії, приміщень, обладнання та інвернарю вивішується на видному місці при вході на ринок та в приміщенні адміністрації.

Адміністрація ринку зобов'язана створити на ринку необхідні умови для здійснення правоохоронними і контрольними органа­ми діяльності згідно з їх повноваженнями.

За угоду купівлі-продажу, укладену на ринку між продавцем і покупцем, адміністрація ринку відповідальності не несе.

Адміністрація ринку зобов'язана:

- підтримувати територію ринку в належному санітарно-технічному і протипожежному стані, забезпечувати розвиток матеріально-технічної бази ринку, оснащувати його необхід­ним обладнанням та інвентарем, засобами вимірювальної тех­ніки;

- дотримуватися затвердженого режиму роботи ринку;

- справляти ринковий збір, контролювати його оплату про­давцями та перераховувати цей збір до місцевого бюджету в тер­міни та в обсягах, передбачених чинним законодавством;

- забезпечувати продавців на ринку торговельними місцями за профілем торгівлі, спеціальним одягом залежно від виду харчової продукції, що реалізується, засобами вимірювальної техніки і то­рговельним інвентарем, зберігання харчової продукції на скла­дах, у холодильниках та інших приміщеннях ринку відповідно до санітарних норм і правил;

- забезпечувати безпечний та безперешкодний рух людей та транспортних засобів, здійснювати контроль за додержанням ви­мог щодо паркування транспортних засобів;

- узгоджувати свою роботу з установами державної санітар­но-епідеміологічної служби, лабораторією ветеринарної експер­тизи на ринку, карантинною інспекцією та іншими органами з попередженням та недопущеням порушень санітарних норм і правил;

- надавати в користування лабораторіям ветеринарно-санітар­ної експертизи пристосовані службові приміщення;

- не допускати до продажу товарів, що заборонені;

- створювати належні умови для додержання продавцями правил торгівлі, санітарного і протипожежного стану, прави­льного використання засобів вимірювальної техніки, інвента­рю ринку, підвищення рівня культури торгівлі та безпечних умов праці;

- надавати продавцям інформацію щодо вимог правил торгівлі на ринках, ветеринарно-санітарних правил на ринках, правил протипожежної безпеки, рівня цін тощо (стенди, місцеві газеті, радіо, листівки);

- установити на доступному місці достатню кількість контро­льних вагів з відповідними інформаційними табличками та обов'язково зазначити їх місцезнаходження на графічно викона­ному плані території ринку;

- здійснювати контроль за використанням продавцями торго­вельних місць за призначенням;

- забезпечувати дотримання продавцями вимог правил торгів­лі продовольчими і непродовольчими товарами.

Контроль за дотриманням правил торгівлі на ринках здійсню­ється посадовими особами органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у межах своєї компетенції. За згодою контроль­них органів проведення перевірок роботи суб'єктів підприємни­цької діяльності, які здійснюють свою діяльність на території ри­нку, відбувається в присутності представників адміністрації ринку.

4. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ

Конкуренція, що посилюється в торгівлі на ринках і у внутрішній торгівлі в цілому, примушує ринки диверсифікувати свою діяльність, тобто розширяти функції, перебудовувати структуру та організацію торгівлі, оновлювати технології на основі досягнень науково-технічного прогресу та активізації інвестиційної діяльності.

Диверсифікація технологій на ринках полягає в новаторському підході до побудови самих ринків, технологічному плануванні зон торгівлі, раціоналізації, механізації, електронізації торговельно-технологічних операцій і процесів на базі сучасного обладнання, техніки, приладів.

У сферу організації торгівлі диверсифікація проникає ще глибше, внаслідок чого максимально розширюється асортимент товарів та послуг, поглиблюється спеціалізація продавців, впроваджуються активні методи продажу товарів, зокрема широко практикуються приймання замовлень на доставку товарів додому, зниження цін, гарантії.

У процесі диверсифікації в структурі ринків з'являються об'єкти побутового, фінансового, соціально-культурного, правового, інформаційного обслуговування. Активізується оптова торгівля, виникають спеціалізовані оптові ринки. Відновлюють свою роботу торгово-заготівельні підприємства ринків, діяльність яких спрямована на закупівлю сільськогосподарської продукції у її виробників.

З урахуванням викладеного можна визначити такі пріоритети в розвитку і функціонуванні ринків:

створення ринків різних територіальних масштабів та спеціалізацій;

розширення функцій ринків, зокрема: надання послуг, інфраструктурне обслуговування, активізація власної підприємницької діяльності;

зростання значення ринків у забезпеченні зайнятості безробітного населення, збільшення грошових доходів сільських жителів;

спрямування діяльності стихійно утворених ринків у цивілізоване русло шляхом вжиття передбачених законодавством контрольно-наглядових заходів, що призведе до посилення процесу детінізації товарно-грошового обігу, істотного зменшення надходження в продаж неякісних товарів;

запровадження багатоджерельного фінансування ринків шляхом залучення коштів іноземних і вітчизняних інвесторів, суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю на ринках;

удосконалення нормативно-правової бази у сфері землекористування, взаємовідносин ринків із місцевими органами виконавчої влади, суб'єктами підприємницької діяльності, товаровиробниками, споживачами.

У міру реалізації пріоритетних напрямів розвитку і функціонування ринків будуть створені умови для поступового перетворення ринків у торговельно-сервісні комплекси, які є сукупністю функціонально і організаційно взаємопов'язаних об'єктів торгівлі і надання послуг, зосереджених у єдиному будівельно-архітектурному комплексі із спільним органом управління. Залежно від об'єктів, їх профілю, форм і методів обслуговування будуть створені різні види торговельно-сервісних комплексів.

Інтенсивне перетворення діючих ринків у торговельно-сервісні комплекси повинне відбуватися в три етапи на основі подальшої диверсифікації торгівлі на ринках за умови постійного зміцнення матеріально-технічної бази.

Перший етап передбачає перетворення в торговельно-сервісні комплекси великих ринків з широким асортиментом непродовольчих товарів, а також ринків, що будуть уводиться в експлуатацію найближчим часом.

Другий етап передбачає створення торговельно-сервісних комплексів на базі великих продовольчих, а також середніх за обсягами діяльності змішаних і непродовольчих ринків. Відбудеться створення таких комплексів різних територіальних масштабів. Змішані ринки перетворюватимуться в торговельно-сервісні комплекси через паралельне створення підкомплексів з реалізації продовольчих і непродовольчих товарів.

Третій етап передбачає визначення економічної ефективності і доцільності функціонування ринків, в результаті чого лише частина продовольчих ринків отримає статус торговельно-сервісних комплексів. Решта ринків розвиватимуться як спеціалізовані ринки відповідно до їх функціонального призначення, оскільки основна частина продовольчих товарів у перспективі реалізовуватиметься через стаціонарні підприємства роздрібної торгівлі. Разом з тим, доки існуватиме дрібнотоварне виробництво в сільському господарстві, збережуть свій статус і функціонуватимуть роздрібні і оптові ринки з реалізації сільськогосподарської продукції. З посиленням конкуренції в роздрібній торгівлі, відновленням і розширенням торговельної мережі відпаде потреба в функціонуванні дрібних продовольчих і непродовольчих ринків.

Аналіз умов перехідної економіки та вивчення досвіду зарубіжних країн дають змогу стверджувати, що найближчим часом зростання кількості ринків припиниться і настане період глибоких трансформацій у ринковій мережі, який супроводжуватиметься ліквідацією частини ринків, переходом від екстенсивної до інтенсивної фази розвитку.

Сучасний стан розвитку ринків і багатофункціональний характер їх діяльності об'єктивно вимагають створення цілісної системи регулювання, яка повинна включати:

нормативно-правове забезпечення;

фінансово-економічне регулювання;

контрольно-наглядові заходи;

ресурсне забезпечення.

Система регулювання передбачає:

визначення типів, видів, категорій ринків, їх завдань, функцій, структури, взаємовідносин з місцевими органами виконавчої влади, продавцями і покупцями та закріплення їх у Положенні про ринки;

внесення змін до Правил торгівлі на ринках з урахуваннями посилення вимог до влаштування та утримання територій ринків у належному технічному та санітарному стані, розширення асортименту товарів і послуг, впровадження стимулюючих, активних форм і методів продажу товарів;

визначення поняття торговельне місце на ринку з урахуванням того, що це площа, відведена фізичній або юридичній особі для ведення торгівлі, розмір якої визначається адміністрацією ринку залежно від виду продукції, що реалізується, за попереднім узгодженням з органами місцевого самоврядування;

створення дієвого механізму залучення вітчизняних і іноземних інвестицій у розвиток ринків;

перерозподіл за рішенням органів місцевого самоврядування через місцеві бюджети частки ринкового збору із спрямуванням цих коштів на покриття ринками витрат, пов'язаних із створенням належних умов для торгівлі на ринках, розвитком їх матеріально-технічної бази та організації ринкового збору;

активну підтримку сільськогосподарських товаровиробників шляхом зменшення в установленому порядку розмірів ринкового збору, земельного податку, орендної плати;

удосконалення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва на ринках.

Контрольно-наглядові заходи носитимуть системний характер з акцентом на захист прав та інтересів споживачів. Тому слід істотно вдосконалити функції з контролю органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Концепція передбачає посилення вимог до порядку здійснення торговельної діяльності, запобігання проявам несумлінної конкуренції, посилення захисту прав учасників торгівлі на ринках, визначення в установленому порядку відповідальності продавців і адміністрації ринку за порушення Правил торгівлі на ринках.

Для забезпечення реалізації на ринках якісної та безпечної продукції слід поліпшити матеріально-технічну базу державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи, створити належні умови для роботи служб, до повноважень яких входить припинення реалізації на ринках контрафактної, фальсифікованої та контрабандної продукції.

Проблему стихійної торгівлі доцільно розв'язувати шляхом надання відповідного статусу "торговим рядам", "торговим майданчикам" та ліквідації стихійних ринків.

Ресурсне забезпечення охоплює джерела інвестування, впровадження інновацій, технічне оснащення, землекористування, інформаційне та кадрове забезпечення діяльності ринків.

Поновлення матеріально-технічної бази ринків, створення їх інфраструктури здійснюватиметься на основі недержавного фінансування, зокрема із залученням коштів власників ринків, суб'єктів підприємницької діяльності, товаровиробників, споживчих товариств, їх спілок, іноземних інвестицій та кредитів банків.

Будівництво нових ринків, розширення та реконструкція існуючих здійснюватиметься відповідно до сучасних проектів, що вимагатиме організації і відновлення діяльності спеціалізованих проектно-конструкторських, будівельних і постачальницьких фірм. Вони сприятимуть впровадженню інноваційної та науково-технічної політики на ринках. Широкий розвиток отримає практика постачання обладнання на умовах лізингу, франчайзингу.

Укомплектування ринків торгово-технологічним обладнанням, ваговимірювальними приладами, інвентарем, спецодягом здійснюватиметься відповідно до норм оснащення, які будуть розроблені для кожного типу і категорії ринків. Найближчим часом доцільно обладнати торговельні місця на ринках електронними вагами.

Актуальною стає проблема виділення і закріплення за ринками земельних ділянок. Під час будівництва нових ринків або розширення існуючих, а також розташування об'єктів інфраструктурного обслуговування на прилеглих до ринків територіях надання земельних ділянок здійснюватиметься відповідно до генеральних планів населених пунктів та за наявності проекту об'єкта розбудови.

Земельні ділянки для будівництва та функціонування ринків надаватимуться в установленому законодавством порядку в довгострокову оренду суб'єктам підприємницької діяльності.

Ефективність функціонування ринків безпосередньо залежить від кваліфікації кадрів, тому у найближчій перспективі посилюватимуться вимоги до професійної підготовки осіб, які здійснюють управління ринками, підприємців. У навчальних закладах проводитиметься підготовка спеціалістів з менеджменту, економіки, права за програмами, адаптованими до специфіки діяльності ринків. Буде налагоджено також систему перепідготовки кадрів і підвищення їх кваліфікації.