Моніторинг ринку міцних алкогольних напоїв в Україні 2005-2010 рр

Вступ

Міцні спиртні  напої — алкогольні напої із відносно високим вмістом етилового спирту (етанолу), які отримують шляхом дистиляції зброджених зерна, фруктів або овочів.

Міцні спиртні  напої можуть містити різні кількості  спирту, але зазвичай повинні містити  як мінімум 35 % об'ємних процентів. Популярні міцні спиртні напої із низьким вмістом цукру включають абсент, баїджіу, бренді, джин, коньяк, граппу, ром, текілу, горілку, віскі і німецький шнапс. Міцні спиртні напої з доданими ароматизатарами та високим вмісто цукру зазвичай називаються лікерами. Прикладами популярних лікерів є Grand Marnier, Frangelico, Irish Cream та американський шнапс. До міцних спиртних напоїв можуть відоситися і кріплені вина, які виробляються додаванням більш міцного напоя до вина.

   Горілка – універсальний продукт. Через простоту виготовлення і вживання вона поширилася по всьому світу і випускається у великій кількості торгових марок, які відрізняються між собою характеристиками, сировиною, з якої вироблена, особливостями технологій, добавками, поліпшуючими аромат і смак. Зростає споживання горілки на Заході. Мода на слабоалкогольні та енергетичні напої, що є сумішшю міцного алкоголю і газованої води, зробила горілку, яка вважається ідеальним закріплювачем коктейлів, напоєм номер один. Авторитетний міжнародний журнал Impact провів у 2006 р. глобальне дослідження ринку алкоголю. За зростанням продажів серед міцних алкогольних напоїв на перше місце вийшла горілка.

  Натепер горілка як вид міцних алкогольних напоїв виробляється в багатьох країнах: Швеції, США, Росії, Франції, Бельгії, Канаді, Ізраїлі, Китаї, Угорщині, Чехії, Болгарії, Іспанії, Австрії, В’єтнамі, Шотландії та ін. Цей ринок приносить дуже великі прибутки як виробникові, так і реалізаторові. Зокрема, обіг компанії Nemiroff становив у 2004 р. 202 млн дол., в 2005 – 397, в 2006 – 408 млн дол. Тому спокуса підроблювати або збільшити їх обсяги через розбавлення водою або дешевшим технічним спиртом завжди є як у реалізатора, так і у виробника алкогольної продукції  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Стан  та перспективи розвитку ринку алкогольних  напоїв в україні.

У 2006 році за даними асоціації "Союз оптовиків і виробників алкоголю й тютюну" українськими підприємствами було виготовлено алкогольних  напоїв (горілка, коньяк, вино, пиво, шампанське, слабоалкогольні напої) 49,4 млн. дал., що на 2,3% перевищує аналогічний показник 2005 року. Необхідно зазначити, що приріст  виробництва у 2005 році порівняно  з 2004 роком становив 15%. Найбільшими  темпами в аналізованому періоді  зростало виробництво шампанського та коньяку, а найпопулярнішим напоєм в Україні залишається пиво.

Український ринок  коньяку впродовж останніх років  демонструє позитивну динаміку, його ріст щорічно складав 15-20%. За даними асоціації СОВАТ, у 2006 році в Україні  було вироблено 2,76 млн. дал. коньяків, що на 15,3% перевищує аналогічний показник минулого року. У I кварталі 2007 року обсяг  виробництва коньяків в Україні  дещо уповільнився - було вироблено 696 тис. дал., що на 6,4% перевищує аналогічний  показник 2005 року. Експерти ринку стверджують  що протягом 2007 року виробництво коньяку  у країні має збільшитись на 12-15%, але у наступні роки можлива тенденція  до зниження динаміки приросту.

Обсяги збільшення виробництва коньяків обумовлені збільшенням  попиту на якісний алкоголь внаслідок  підвищення заможності громадян і формуванням  середнього класу. Вартість коньяку  і горілки значно не відрізняється, проте коньяк - більш статусний  напій і споживач віддає перевагу коньяку, підкреслюючи тим самим  свою значущість. Нині 28 українських  виробників мають ліцензію на виробництво  коньяку, але тільки у чотирьох підприємств  є повний цикл виробництва. На сьогодні внутрішній ринок коньяку практично  сформувався, конкуренція між гравцями на ринку посилюється.

Для імпортерів коньяку 2006 рік був найуспішнішим  за останні роки, за даними асоціації  СОВАТ, у країну було ввезено більше ніж 291 тис. дал коньяку, перелитого у пляшки, що на 44% більше, ніж у 2005 році, коли було ввезено майже 163 тис. дал, а протягом січня-лютого 2007 року імпорт збільшився на 60% відносно аналогічного періоду минулого року. У переліку країн імпортерів основне місце  займають Молдова (36%), Грузія (29%) і Вірменія (15%). На збільшення імпорту вплинули ріст внутрішнього ринку, а також  те, що споживач почав більше уваги  приділяти якості і може дозволити  собі більш дорогі напої імпортного виробництва. Окрім того, стрибок  продажів імпорту можна пояснити подорожчанням українських коньяків. Якщо вартість імпортних коньяків залишилась на тому ж рівні, то на українські коньяки  через дефіцит коньячних спиртів  ціни підвищились.

Експорт коньяку  у 2006 році також зріс і склав за рік 131 тис. дал, що на 37% більше ніж у 2005 році. У 2005 році Україна експортувала 83,3 тис. дал коньяку, перелитого у  пляшки.

Лідером продажу  коньяку на внутрішньому ринку України  є Одеський коньячний завод. Згідно з дослідженнями міжнародної  моніторингової компанії MEMRB, у 2006 році його частка на вітчизняному ринку  коньяку зросла до 27%, на відміну  від 2005 року, де вона складала 22%.

Внутрішній ринок  горілки протягом 2006 року зростав  переважно у грошовому вимірі за рахунок збільшення попиту на більш  дорогі горілчані напої, які належать до середнього та вище середнього цінових  сегментів. За даними фінансово-аналітичної  групи "ПРО - Консалтинг" ринок  горілки у 2006 році оцінюється приблизно  у 2,3 млрд. дол. США.

За підрахунками експертів і операторів ринку, останні  декілька років потреба у міцних алкогольних напоях на вітчизняному ринку стабілізувалася на рівні  близько 40-44 млн. дал - внутрішній ринок  горілки наближується до насичення. Виробники прагнуть преміалізувати свої портфелі. Сьогодні на преміум-сегмент  припадає понад 4% сукупних горілчаних виробів. Причому українські виробники  успішно конкурують у цьому сегменті з такими відомими іноземними брендами як Smirnoff, Absolut і Finlandia, які займають до 1% ринку.

Основними причинами  високих темпів зростання фінансової ємності аналізованого ринку  були збільшення попиту на дорожчі  напої та подальша легалізація тіньового  сегмента. За даними групи компаній "Союз - Віктан", легальний продаж горілки у 2006 році збільшився на 23% - майже до 40 млн. дал, і на сьогодні питома вага нелегального спиртного  у горілчаному сегменті не перевищує 10%.

За умов зміни  вподобань споживачів у бік найбільш дорогої горілчаної продукції, основні  продажі, як і раніше, припадають на горілку середнього цінового сегмента (12-14 грн. за пляшку) - питома вага у сукупних продажах продукції за результатами 2006 року склала 30%. Компанії, які визнані  лідерами лікеро-горілчаного ринку, працюють саме у цьому ціновому сегменті.

Основними операторами  ринку, як і у 2005 році, протягом 2006 року залишалися такі виробники: ГК ТОВ "Союз - Віктан", ДП "Імідж Холдинг", УВК "Nemiroff", ЗАТ "Львівський ЛГЗ", ЗАТ "Перший ЛГЗ". Проте відбулась  зміна структури ринку за виробниками: на кінець 2006 року лідером на внутрішньому ринку за обсягами виробництва і  реалізації було дочірнє підприємство "Імідж Холдинг" акціонерної  компанії "Імідж Холдинг АпС", яке займало 23% українського ринку  міцного алкоголю у грошовому  вимірі. Проте за обсягами експорту, за даними асоціації СОВАТ, ДП "Хортиця", за результатами 2006 року, посіла п'яте  місце, тоді як найбільшим вітчизняним  експортером горілки залишається  УВК "Nemiroff", яка до того ж займає близько 20% алкогольного ринку України.

Сьогодні українська горілка експортується більше, ніж  у 60 країн світу. Лідером серед  країн-імпортерів вітчизняної горілки  та лікеро-горілчаних виробів сьогодні є РФ (близько 80% у загальному обсязі українського експорту). Отже, українська горілчана галузь є досить чутливою до обсягів поставок продукції вітчизняних  виробників до РФ. Знизились обсяги експорту горілчаної продукції і  до Молдови (на 5%), що, на думку експертів, пов'язано із забороною в Росії  молдавських напоїв, і, як наслідок, перенасиченням митного внутрішнього алкогольного ринку готовою продукцією. Однак, до Казахстану, Ізраїлю та США, за даними Держкомстату, поставки міцних українських напоїв збільшились  на 68%, 36% і 26% відповідно.

Однією із причин скорочення обсягів експорту у 2006 році, за даними СОВАТ, є виникнення проблем  у процесі запровадження у  Росії Єдиної державної автоматизованої  системи обліку обсягів виробництва  і обігу етилового спирту, алкогольної  продукції та продукції із вмістом  спирту (ЄДАІС). Програмою передбачено  введення спеціальних федеральних  марок для російської продукції  і акцизних - для імпортної, на які  заводи- виробники повинні наносити спеціальний штрих-код, що обліковуватиметься у ЄДАІС. Механізм її дії від початку  було не врегульовано на технологічному та законодавчому рівнях, що спричинило на той момент певні труднощі для  імпортерів алкогольної продукції  до РФ.

На світовому  ринку міцних алкогольних напоїв, за даними досліджень маркетингової  компанії "Імпект" (Impact 2006 Global Drinks Studi) за 2006 рік, горілка посіла друге  місце за зростанням продажів, склавши  конкуренцію традиційно популярним на Заході віскі, рому і джину. Її річний обсяг реалізації склав 53,7 млн. ящиків на рік (12 пляшок по 0,75 л) і тільки трохи  уступає віскі - 54,9 млн. ящиків. За таких  тенденцій експерти прогнозують  лідерство цій продукції у  найближчі роки.

Протягом останніх років відбувається як постійне зростання  обсягів виробництва алкогольних  напоїв міцністю 6 - 12%, так і розширення їх асортименту.

Що стосується власне слабоалкогольних коктейлів (міцність 1,2- 8,5%), то у 2006 році очікування операторів ринку щодо збільшення його обсягу в натуральному виразі на 10-15% не виправдалося. За оцінками експертів, зростання у  фізичному обсязі склало до 2%, у грошовому  вимірі - 7%-10%, до 0,5 млрд.грн. На 2007 рік  очікується зростання обсягу ринку  в натуральному виразі приблизно  на 3-5%. Серед основних факторів, що впливають  на динаміку виробництва та споживання слабоалкогольних коктейлів, найчастіше виділяють наступні:

• попит, спричинений новизною слабоалкогольних коктейлів для споживачів,
• спадає і посилюється конкуренція з боку пива та сухих вин;
• масовість продукції вимагає її позиціювання у середньому ціновому сегменті, що не завжди вигідно виробникам;
• високий бар'єр виводу нової слабоалкогольної торгівельної марки на ринок (понад 1 млн. USD) заважає виходу на ринок нових виробників;
• значні законодавчі обмеження на рекламу та продаж слабоалкогольних коктейлів, порівняно з пивом, обмежують можливості стимулювання попиту та їх продажу.

Лідерами ринку  слабоалкогольних коктейлів є "Оболонь", "Росинка" та "Союз-Віктан" з  ТМ "Лонгер".

На ринку виноградного вина спостерігається значне розширення асортименту вин, їх виробників, а  також підвищення їх вартості. Поряд  із цим, за 2006 рік, порівняно із 2005, обсяг  виробництва вина у фізичному  вимірі в Україні скоротився на 4% і склав 14 млн.дал.

Провідними виробниками  використовуються різноманітні схеми  побудови мережі збуту. Зокрема, основний конкурент емітента, лідер національного  лікеро-горілчаного ринку та основний експортер української горілки  до Росії - компанія Nemiroff використовує систему торгових домів, а також  добре розгалужені дилерські  мережі у найкрупніших містах України.

Корпорація "Олімп" створила розгалужену мережу філій, через яких здійснюється продаж дистриб'юторам та оптовикам у регіонах, а VIP-клієнтів обслуговує власний торговий дім  компанії.

Концерн "Оверлайн" (ТМ "Мягков", "Штурман") на момент запуску бренду вже мав добре  розвинену дистриб'юторську мережу.

ТОВ "Гетьман" використовує класичну схему роботи через дилерів.

Система збуту  товарів емітентом включає всі  можливі шляхи просування продукції - як пряму дистрибуцію через мережу торгових філій, так і власну фірмову  торгівлю.

Слід також  додати, що в Україні щорічно споживається понад 30 млн. дек. алкогольних виробів. Левова частка алкоголю, зокрема й  фальсифікованої продукції, викидається  на ринок з нелегального виробництва. Понад 50% алкогольних напоїв та 60% тютюнових  виробів у закладах торгівлі не відповідають нормативам Держстандарту.

Детінізація обігу  алкогольних напоїв призведе до значного приросту відрахувань до бюджету, оскільки акцизний збір є вагомим бюджетоутворюючим  податком. У 2005 р. його обсяг у держбюджеті  становив більш ніж 3,6 млрд. грн., або 10% загальних надходжень. Якщо ж врахувати  надходження від ліцензій на виробництво  лікеро-горілчаної продукції, патентів та ін., то тільки "алкогольна" галузь забезпечує близько 13% надходжень у  державну скарбницю. Проте виготовлення та реалізація підроблених товарів  стають серйозною перешкодою на шляху  стабільного поповнення державного бюджету. Достатньо сказати, що обсяг  продажу нелегальної горілки  у 2005 р. сягнув 25 млн. дек., а збитки держбюджету  оцінюються майже в 1,5 млрд. грн.