Довжина коду
ОКП РБ - дев'ять цифрових десяткових
знаків.
Мета кодування
- систематизація об'єктів шляхом
їх ідентифікації і присвоєння
умовного позначення (коди) за якою
можна знайти і розпізнати
будь-який об'єкт серед безлічі
інших.
Значимість кодування
зросла в останні десятиліття
у зв'язку з впровадженням ЕОМ.
Кодування полегшує обробку техніко-економічної
інформації за допомогою ЕОМ.
Код повинен
мати певну структуру побудови.
Структура коду
складається з наступних елементів:
- Алфавіт коду - це
система знаків, прийнятих для
освіти коду; найбільш часто використовується
цифровий, літерний, буквено-цифровий
і штриховий алфавіти коду;
- Заснування коду
- це число знаків у алфавіті
коду;
- Розряд коду - це
позиція знака в коді;
- Довжина коду - характеризується
числом знаків в коді без
врахування пробілів.
При кодуванні
продукції воліють код десятирозрядний
цифровий. Застосовуваний в ОПК
код зручний для машинної обробки
інформації.
Для утворення
коду застосовують реєстраційну
та класифікаційну системи.
Реєстраційної
кодування здійснюється порядковим
номером з послідовною порядкової
реєстрацією об'єктів класифікації.
Кодової позначення в цьому
випадку представляє собою числа
натурального ряду.
Класифікаційна
система кодування застосовується
з урахуванням особливостей класифікації
об'єктів. За цією системою
кодування кожен знак коду
позначає класифікаційну угруповання.
При цьому використовуються послідовний
і паралельний методи кодування
відповідно методам класифікації
об'єктів. Послідовний метод кодування
застосовують для об'єктів, розділених
за ієрархічним методом. При
цьому в кодовому позначенні
послідовно вказуються ознаки
класифікації. Кодове позначення
нижчої угруповання утворюється
додаванням відповідної кількості
розрядів (знаків) до кодовому позначенню
вищестоящої угруповання. За цією
ознакою утворюються коди ОКП.
Закодуємо меблеві
товари за ОКП РБ:
Розділ 36 Меблі
Група 36.1 Меблі
Клас 36.13 Меблі
кухонні
Категорія 36.13.1Мебель
кухонні
Підкатегорія 36.13.10Мебель
кухонні
Підвид 36.13.10.500Мебель
кухонні дерев'яна: окремі вироби
Крім того, класифікатор
містить довідкові посилання
на коди продукції по Товарній
номенклатурі зовнішньоекономічної
діяльності Республіки Білорусь
(ТН ЗЕД РБ). Це дозволяє при
виникненні труднощів в кодуванні
продукції використовувати пояснення
до відповідних угруповань ТН
ЗЕД РБ.
ТН ЗЕД - це
основний інструмент системи
державного регулювання зовнішньоекономічної
діяльності республіки.
Правильне визначення
стану товару в номенклатурі (його
класифікація) має вирішальне значення
для встановлення, під який з
режимів державного регулювання
зовнішньоекономічної діяльності
цей товар підпадає.
Однозначне розуміння
класифікаційних угруповань є
не тільки перевагою ТН ЗЕД,
а й необхідною умовою при
визначенні ставок митних зборів
та інших платежів, визначення
режиму експорту-імпорту тих чи
інших товарів, упорядкування
даних по зовнішній торгівлі
різних країн та проведення
економіко-статистичного аналізу,
що дозволяє простежити рух
товарних потоків через національні
кордони.
Структура ТН
ЗЕД включає кодове позначення
товару, текстовий опис товару
та скорочене позначення додаткової
одиниці виміру, за наявності.
Дев'ятизначний
цифровий код ТН ЗЕД складається
з таких елементів: перші шість
цифр означають код товару
по ГС, ті самі шість цифр
плюс сьомий і восьмий знаки
утворюють код товару по КН
ВЕС, дев'ята цифра (поки у
всіх випадках "О") призначена
для можливої деталізації
в майбутньому тих чи інших
товарних позицій.
Система цифрового
кодування в ТН ЗЕД дозволяє
представити всю необхідну інформацію
в зручній формі для оперування
нею при зборі, передачі та
автоматизованої обробки [6, с.69].
Код для меблевих
товарів (на прикладі меблів
для сидіння) за класифікатором
ТН ЗЕД виглядає наступним
чином:
9401 Меблі для сидіння,
які перетворюються або не
перетворюються на ліжка, та
їх частини:
9401 30 - меблі, для
сидіння обертається з регулюючими
висоту пристроями:
9401 30 100 0 - оббита, зі
спинкою, забезпечена роликами
або полозами
9401 30 900 0-інша
9401 40 000 0-меблі для
сидіння, крім дачної чи садових
перетворюються на ліжка
9401 50 000 0-меблі для
сидіння з тростини, лози, бамбука
або аналогічних матеріалів
3. Споживчі властивості
і показники якості меблів
Серед вимог,
що пред'являються до меблів, основними
є соціальні, функціональні, ергономічні,
експлуатаційні (вимоги надійності),
естетичні.
Соціальні вимоги передбачають
відповідність асортименту соціальному
адресою і класам споживачів, моральне
старіння виробів. Виявити вимоги соціального
призначення дозволяють аналіз статистичних
показників, розробка моделей споживання,
проведення соціологічних досліджень.
Функціональні вимоги
меблів характеризують досконалість виконання
основної функції, допоміжних операцій,
а також універсальність.
Вдосконалення
виконання основної функції характеризує
корисний ефект споживання, ступінь
задоволення конкретної потреби
при використання виробу за
призначенням. Наприклад, місткість
корпусних меблів, відповідність
функціональних ємностей виробів
меблів розмірами збережених
предметів, відповідність форми
і розмірів виробів призначенням,
забезпечення комфорту і т.д.
Показник універсальності
застосування характеризує ширину
діапазону можливостей використання
за призначенням, а також наявність
у нього додаткових функцій,
корисних споживачеві. Наприклад
можливість використання ємностей
дивана - ліжко, крісло-ліжко), можливість
використання меблів у якості
перегородок, можливість монтажу
у виробах предметів домашнього
побуту (світильники, радіоапаратура
і ін)
Показник досконалості
виконання допоміжних операцій (транспортування,
підготовка до експлуатації, обслуговування
та ремонт) оцінює особливості
виробів на етапах, супутніх виконання
основної функції. Так для деяких
видів меблів (крісла, журнальні
столи, дивани) існує можливість
переміщення на колісних опорах,
при складанні корпусних меблів
застосовувати уніфіковані вузли.
Важливе місце
в споживчих властивостей меблів
займають ергономічні вимоги
передбачають зручність користування
виробом у процесі експлуатації,
його відповідність особливостям
організму людини, забезпечення
оптимальних умов його експлуатації.
Ергономічні вимоги до меблів
визначають її відповідність
гігієнічним, антропометричним, фізіологічним,
психологічним особливостям організму
людини.
Гігієнічність меблів
визначається здатністю забезпечувати
необхідний мікроклімат, легкістю чищення
й загрязняємость, які в свою чергу
залежать від свій матеріалів і конструкцій
виробів.
Основний критерій
оцінки якості м'яких меблів -
категорія м'якості. При нульовій
категорії величина деформації
м'якого елементу під впливом
тіла людини масою 70 кг повинна
бути не менше 120 мм, при четвертій
- в межах 15 - 45 мм. Зрозуміло, що
для виготовлення, наприклад, крісла
нульової категорії м'якості потрібно
більше матеріалів, ніж для першої
- четвертої категорій. Таке крісло
вважається більш престижним, на
ньому м'якше сидіти. Те ж можна
сказати і про інші види
таких меблів.
У дійсності
підвищення м'якості меблів має
позитивне значення лише до
певної межі, після чого надмірність
йде на шкоду. Якщо функціональний
елемент дуже м'який, відбувається
вигин хребта, що сприяє видавлюванню
міжхребцевих дисків і защемлення
нервових закінчень. Тверде, недеформируемой
початок також викликає викривлення
хребта. При користуванні м'яким
елементом з відносно невеликою
величиною деформації хребет
не викривляється.
У меблях для
сидіння тверді опори забезпечують
кращу можливість зміни положення
тіла людини, сприяють зниженню
стомлюваності. Анатомо-фізіологічні
дослідження показали, що у крісел
для тривалого відпочинку оптимальна
величина деформації м'якого елементу
під тиском тіла людини повинна
бути в межах 30 - 40 мм. Різні пружинні підстави,
еластичні стрічки призводять до ефекту
гамака, що дуже незручно.
На якість меблів
великий вплив мають показники
якості вихідних матеріалів (деревини,
пластиків, покривних і настильних
і т.д.), обробки та складання,
покриттів.
Показники якості
вихідних матеріалів, обробки та
збирання меблів. На ці показники
впливають різні дефекти, які
можна підрозділити на наступні
групи: дефекти деревини та
інших матеріалів, обробки і з'єднання
окремих деталей і збірки, відхилення
від лінійних розмірів, фанерування.
Ці дефекти можуть бути на
лицьових і нелицьових поверхнях.
Вимоги до дефектів диференційовані
в залежності від їх виду, розміру,
кількості та місцезнаходження.
Лицьовими називаються зовнішні
видимі поверхні і внутрішні
за заскленими дверцями і склом,
передні кромки і ін Дефекти
деревини на лицьових і нелицьових
поверхнях допускаються з обмеженнями
або взагалі не допускаються
в залежності від виду обробки
і поверхні під обробку. Враховують
також вплив їх на механічну
міцність і зовнішній вигляд
меблів. До неприпустимих дефектів
деревини відносяться частково
зрослі та незрощені сучки
на лицьових поверхнях, червоточини,
тріщини, внутрішня заболонь і
смоляні кишеньки. При непрозорій
обробці і на невидимих місцях
ці дефекти допускаються з
обмеженнями.
Дефекти обробки
деталей - розколи, розшарування,
відколи, защипи, мшістость, задирки,
подряпини, вм'ятини, недошліфовка,
виривання та ін Всі поверхні
повинні бути добре зачищені,
а ребра заоваліть.
До дефектів
з'єднання деталей та складання
відносяться зазори, перекоси, слабке
кріплення, погано підібрана і
непоєднуваного з призначенням
і композицією предмета фурнітура,
деталі, погано підібрані за текстурою
деревини, що відкриваються деталі,
нещільно примикають до каркасних
брусків або не відчиняються
деталей, погано працюють замки
і пристосування , заїдання і
перекоси ящиків і напівящиків
та ін висувних елементів, зазори
в отворах (більше 1-1,5 мм). З'єднання
має бути щільним, що забезпечує
міцність і жорсткість виробу
при експлуатації. Потрібно, щоб
деталі були добре підігнані
одна до одної, що відкриваються
деталі мали вільний хід.
Дефекти м'яких
і напівм'яких елементів - нерівномірність
настилу по товщині, зморшки,
перекіс малюнка і нерівномірність
натягу оббивних тканин, перекіс,
нерівності і кривизна бортів,
невідповідність кольори ниток
кольором оббивних тканин.
Дефекти фурнітури
- задирки, зазори, сліди корозії,
подряпини, раковини, невідповідність
фурнітури за розмірами, нетривке
кріплення її до основи, ненадійне
фіксування елементів рухомих
частин фурнітури в крайніх
положеннях, виступаючі частини
болтів, не закриті ковпачками.
До дефектів
фанерування ставляться погано
підібрані за текстурою і кольором
шпони, неміцно приклеєні до
основи, з заломами, відставанням
на краях, кромках і торцях,
а також непроклеенние місця,
проступаніе клею, розбіжність фуг
і просідання шпону. Імітація
повинна відповідати рисунку
і кольору природної деревини.
Для щитових деталей допускаються
закладення площею не більше 5
кв.см, для брускових - 1,5 кв.см. Вставки
повинні відповідати основній
деревині. При світлої прозорою
обробці вставки не допускаються.
Показники якості
покриттів. У процесі експлуатації
на покриття меблів впливають
температурні умови, світло, волога,
хімічні середовища і механічні
зусилля. Термін служби та збереження
зовнішнього вигляду меблів залежать
від стійкості покриття до
вказаних дій. На якість покриття
впливають дефекти, що виникають
при обробці, а також фізико-хімічні
властивості самих покриттів.
Побіління нітролаковой плівки -
результат підвищеної вологості
деревини перед обробкою, нанесення
лаку на вологу і запітнілу поверхню, надходження
в розпилювач вологого стисненого повітря,
поганого суміщення лаку з порозаполнителей,
швидкого випаровування розчинників.