МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ
І НАУКИ УКРАЇНИ
УО Вітебський
державний технологічний університет
Курсова робота
З дисципліни: «Товарознавство
в ГАЛУЗІ»
на тему:
«Характеристика асортименту
та споживчих властивостей меблевих
товарів»
Вітебськ 2009
Зміст
Введення
1. Класифікація та
характеристика асортименту меблевих
товарів
1.1 Характеристика
видового асортименту меблевих
товарів
1.2 Характеристика
застосовуваних матеріалів
1.3 Розмірний асортимент
меблевих товарів
2. Класифікація та
кодування меблевих товарів
3. Споживчі властивості
і показники якості меблів
4. Фактори, що
зберігають споживчі властивості
меблевих товарів
Висновок
Список використаних
джерел
Введення
Оснащення квартири,
офісу або приміщення меблями,
її розстановка, створення інтер'єру,
де вирішальна роль відводиться
меблів, - все це невіддільне від
поняття підвищення матеріального
і культурного рівня нашого
народу, оскільки мова йде про
складової частини, одній з
ланок життєвого середовища, найбільш
повно розкриває суто особисте
життя людини.
З величезної
кількості речей і предметів,
які оточують людину і якими
він користується, меблів відводиться
чільне місце. Просто важко
представити, як можна обійтися
без меблів сьогодні сучасній
людині. Меблі в найпростішою
і широко поширеною формою, супроводжує
людину протягом всіх років
його життя.
Майже половину
свого життя людина проводить
у своєму будинку і на роботі.
Меблі існує для нас. Тому
перед творцями меблів стоять
основні завдання: конструювати
меблі не тільки досконалу
і раціональну з точки зору
її функціонального призначення,
але створювати красиві, зручні
за формою зразки. Набір меблів, що
складається нехай навіть з розрізнених,
найпростіших предметів, перетворює житловий
простір в квартиру.
У формі і
обробці меблів, її забарвленні,
структурі матеріалу і т.п.
виразно простежуються специфічні
національні риси, вплив епохи,
навіть географічні або територіальні
характерні ознаки. Функціональне
призначення меблів, окремих предметів
обстановки завжди займало провідне
місце при конструюванні меблевих
комплектів. Історія меблів, її
вдосконалення, зміна її форми
є однією із сторін тенденції
і у розвитку художніх форм.
У представників
кожної епохи були свої погляди
на меблі. Іноді меблі розглядали
як необхідна, чітко диференційоване
функціональне знаряддя праці,
часом предмети обстановки цінувалися
в першу чергу за химерну
складну декоративну обробку,
де форма була переважніше,
ніж функціональне призначення.
В історії архітектури відомо
чимало прикладів, коли меблі
становила єдине ціле в архітектурному
ансамблі. Форма і якість меблів
відображали специфіку і культурний
рівень свого часу, класову структуру
суспільства, матеріальний рівень
власників меблів, іншими словами,
характерні ознаки, властиві будь-якої
суспільної формації - класову диференціацію
суспільства і приналежність
власника меблів до відповідного
класу.
Меблі, виготовлені
навіть у виробничих умовах, випускається
в широких масштабах, є одним
із засобів створення людиною
свого мікросвіту.
Сучасні меблі
характеризується раціональністю,
відповідністю призначенням і
розмірам житлових приміщень,
взаємозамінністю окремих деталей,
матеріалів з високими технологічними
властивостями.
Характерною рисою
білоруського меблевого ринку
останніх років експерти називають
стабільне зростання пропозицій
від приватних фабрик. За даними
Міністерства статистики та аналізу
Республіки Білорусь, позавідомчі
підприємства виробляють меблів
в два рази більше, ніж організації
концерну «Беллесбумпром». Так,
підприємства концерну щорічно
збільшують обсяги виробництва
на 8-9%, а приватні - на 20-30%, встигаючи
при цьому проникати за кордон.
Сьогодні в
Білорусі діє 350 зареєстрованих
меблевих підприємств, ще близько
100 виробничих точок - так звані
«гаражники», що працюють в
тіньовому секторі і не мають
статусу юридичних осіб.
Якщо розглядати
частку приватних підприємств
у виробництві окремих груп
товарів, то вони виготовляють
62% від загального числа гарнітурів
та наборів, 63% - письмових столів,
60,8% - дитячих ліжок, 56% - крісел-ліжок.
Менш популярний у комерційних
організацій випуск стільців, табуретів,
дитячих меблів.
Підвищення рівня
якості меблів від приватних
фабрик пояснюється серйозним
стрибком у технічному переоснащенні
їх виробництв і формуванні
команди професійних дизайнерів.
Більшість комерційних підприємств
самостійно переробляють деревину,
мають унікальне імпортне обладнання.
Використовуючи в основному білоруське
сировину й імпортні комплектуючі,
приватні організації домагаються
якості в роботі і, відповідно,
інтересу з боку споживачів. Високий
попит на меблі від різних
ТОВ, ЗАТ і СП підтверджує
і статистика: 49% від загального
обсягу попиту припадає на
товари комерційних компаній, 45%
- на продукцію організацій концерну
«Беллесбумпром».
Серед найбільш
активних позавідомчих гравців
білоруського меблевого ринку
виділяються «Явід», «Дельта», «Евромебель»,
«Фурман», «Вегас», «Сенат Ем Парк
Меблів». Ці підприємства вже
мають сформовану ділову репутацію
і впізнавану торговельну марк.
Зрозуміло, білоруський
ринок не обходиться і без
поставок імпортних меблів. Основними
імпортерами виступають Росія,
Італія, Німеччина і Польща. Закордонні
компанії працюють на нішу
меблів для їдалень і житлових
кімнат, поставляють товари з
екзотичних матеріалів (очерету,
ротанга) і металу. Однак з огляду
на досить високу вартість
імпортні меблі має порівняно
вузьке коло покупців. Як зазначила
головний товарознавець Міністерства
торгівлі Республіки Білорусь
Олена Бахтіна, питома вага
продажу зарубіжної меблів в
обсязі продажів меблевої продукції
становить лише 6,4%, а в обсязі
продажів імпортних товарів в
цілому - всього 0,5% [1].
Метою даної
курсової роботи є вивчення
асортименту та споживчих властивостей
меблевих товарів. Для досягнення
поставленої мети необхідне рішення
наступних завдань, а саме:
- Показати видовий
асортимент меблевих товарів
і характеристика застосовуваних
матеріалів;
- Складання класифікації
даної групи товарів;
- Вивчення споживчих
властивостей і їх показників;
- Дослідження факторів,
що зберігають споживчі властивості
меблевих товарів.
1. Класифікація та
характеристика асортименту меблевих
товарів
Планувальне рішення
квартир, службових і громадських
приміщень, організація їх інтер'єрів
багато в чому визначаються
раціональною меблюванням, типом
виробів і їх конструкцією. Меблі
для меблювання зазначених приміщень
класифікують за функціональним
призначенням, конструктивно-технологічним
ознакам, характером виробництва
та видами застосовуваних матеріалів.
За функціональним
призначенням меблі підрозділяють
на три великі групи: побутову
- для житлових приміщень; для
громадських будівель; дитячу. У
кожній з перерахованих функціональних
груп важливе місце займають
м'які меблі, яку використовує
людина для сидіння та лежання.
Меблі для житлових
приміщень (побутова) призначена
для обладнання житлових кімнат
- їдальні, спальні, вітальні. Меблі
для суспільних будівель призначена
для адміністративних будівель,
медичних установ, готелів, гуртожитків.
Форми і конструкції її визначаються
характером діяльності установи,
специфікою функціональних процесів.
Розміри, форми і конструкції
меблів визначаються віковими
та ростовими характеристиками
дітей.
Вироби меблів
класифікуються в свою чергу
по зонах обстановки приміщень
та інших місць перебування
людини, для яких вони призначені.
Так, меблі для адміністративних
будівель може бути для обладнання
робочих місць, залів для глядачів,
місць президії.
У свою чергу
меблі буває цільної, вбудованої,
універсально-розбірної, трансформованою
і секційної. Меблі, сполуки
якої нероз'ємні, відноситься до
цілісною. Такі меблі незручна
при транспортуванні, зберіганні
і розташування в приміщенні.
Вбудовані меблі займає мало
місця, тому що становить єдине
ціле зі стіною або перегородкою
приміщення. Універсально-збірна меблі
складаються з уніфікованих елементів,
різних за формою, розмірами і
призначенням, що забезпечує різноманітність
варіантів складання, створює
зручність в експлуатації, а також
при зберіганні і транспортуванні.
Трансформовані меблі дозволяє
змінювати її функціональне призначення
переміщенням окремих елементів.
Секційна м'які меблі складається
з окремих секцій, зблокованих
в різних поєднаннях, що дозволяють
утворювати різноманітні за розмірами
та формами вироби.
За видом матеріалів
розрізняють меблі, в конструкції
якої переважають елементи, виготовлені
з деревних матеріалів; меблі,
в якій переважають елементи
з полімерних матеріалів; меблі,
в якій переважають конструкції
з металу.
До конструктивно-технологічним
ознакам меблів відносяться ступінь
простоти конструктивного рішення,
раціональне використання матеріалів,
міцність конструктивної схеми
виробу, правильне рішення вузлових
з'єднань, технологічність і експлуатаційна
надійність.
За способом
виробництва розрізняють меблі:
столярну, гнуту, гнуто-клеєну, плетену
і пресовану (з деревини); металеву
- литу, штамповану, гнуту, зварену;
пластмасову - литу, що формується,
клеєну.
За характером
виробництва меблі підрозділяють
на експериментальну, серійну і
масову. Експериментальну меблі
виготовляють для розгляду на
художньо-технічних радах, демонстрації
на виставках і ярмарках з
метою виявлення на неї попиту
покупців. Іноді експериментальні
вироби здають в дослідну експлуатацію
для визначення зручності користування
ними та їх конструктивної
міцності. Деякі експериментальні
вироби піддають випробуванням
за розробленими методиками. Технологія
виготовлення експериментальних
зразків, повинна максимально
наближатися до технології серійного
і масового виробництва меблів.
Серійну меблі випускають більш-менш
великими партіями (серіями) за
результатами виготовлення та
випробування експериментальних
зразків. При цьому передбачено
повторення серій, в процесі
якого конструкцію виробів вдосконалюють.
Масову меблі випускають у
великій кількості безперервно
і протягом тривалого часу
без зміни її конструкції по
остаточно відпрацьованим і перевіреним
при виготовленні серій кресленнями.
Виготовлення
масової меблів дає можливість
проведення широкої спеціалізації
виробництва як предметної, так
і технологічної. При цьому
скорочується обсяг транспортних
операцій, поліпшуються умови організації
та управління виробництвом, підвищується
якість продукції.
За наявністю
обробки розрізняють меблі з
обробкою і без неї. Застосовують
прозору (столярну), непрозору (малярську),
комбіновану, імітаційну і спеціальну
обробку.
У залежності
від функціонального призначення
розрізняють три основні групи
обробки: захисну, декоративно-мистецьку
та декоративно-захисну.
Захисна обробка
призначена для запобігання виробів
від температурно-вологісних впливів
навколишнього середовища, пов'язаних
з явищами зволоження, усихання,
набухання, корозії елементів
виробів і для захисту від
фізико-хімічних і механічних
пошкоджень шляхом додання виробу
або елементів вироби кислотостійкості,
малостійкості, термостійкості, зносостійкості
і ін
Декоративно-художня
обробка передбачає декорування
виробів пластичними або декоративними
засобами: рельєфний декор (різьблення,
тиснення, гравірування); орнаментальний
декор (випалювання, розпис); набірний
декор (інтарсія, мозаїка, інкрустація,
маркетрі); накладної декор (накладки
і вставки з деревини , металу,
пластмас, кістки, роги, скла, порцеляни,
фаянсу, кераміки та інші).
Декоративно-захисна
обробка надає виробам декоративні
і захисні властивості. Це найбільш
поширений вид обробки, в процесі
якої виявляються і підкреслюються
природні декоративні властивості
матеріалів, що входять у вироби,
або додаються нові властивості,
що підсилюють сприйняття форми
виробів. До них відносяться:
просте і складне облицьовування
деревних матеріалів струганим
або лущеним шпоною з подальшим
покриттям прозорими плівками, які
проявляють текстуру деревини; криючі
покриття деревини і металів
рідкими лакофарбовими матеріалами;
наклеювання або напресування
листових і плівкових полімерних
матеріалів, паст, емульсій, напилення
порошків; металізація (алюминированое,
бронзування, золочення); гальванічні,
хімічні і анодізаціонние покриття металів;
покриття елементів м'яких меблів декоративними
меблевими тканинами або штучними матеріалами
типу шкіри (вінілштучшкіра) і ін