Дослідження естетичних властивостей керамічних виробів

     Гончарний посуд за призначенням дiлять на двi групи: для приготування i підігріву  їжі при температурi 400 - 500ºС (горщики, глечики) та для зберiгання їжi i сухих  продуктiв (миски, глеки, маслянки, сухарницi, банки для сухих продуктiв).

     Серед видового асортименту найбiльша частина  у випуску та продажу припадає на тарiлки та чашки з блюдцями (60-70%). Цi вироби характеризуються досить рiзноманiтними ознаками: розмiрами, фасонами, декоруванням, видом керамiки тощо. Так, тарiлки бувають глибокi, мiлкi, рiзного діаметрa (240,200, 175, 158, 150 мм). Край їx може бути гладким, вирiзним, рельєфним, рельєфновирiзним. За призначенням тарiлки бувають закусочнi, десертнi, пирiжковi, для перших блюд тощо. Чашки з блюдцями випускають рiзних фасонiв i розмiрiв (близько 100 рiзновидiв).

     Асортимент  посуду також розширюється i оновлюється  за рахунок використання рiзних видiв керамiки: майолiки, фаянсу та напiвфарфору [1, 4, 12].

     Художньо-декоративнi вироби - це вироби, якi мають декоративно-художнє i утилiтарне призначення в життi людини. Умовно їx подiляють на унiкальнi та художньо-декоративнi вироби широкого вжитку.

     Унiкальнi художнi вироби створюються в одиничних  екземплярах самим автором i мають велику художню цiннiсть.

     Керамiчнi художньо-декоративнi вироби широкого вжитку виготовляють у виглядi копії з оригiналу серiями чи масово з фарфору, фаянсу, майолiки, тонкокам’яної керамiки, гончарної керамiки та напiвфарфору.

     Асортимент  художньо-декоративних виробiв включає  в себе такi пiдгрупи: декоративну скульптуру, декоративнi вази, настіннi тарiлки i блюдця, художньо оформлений посуд, сувенірні вироби.

     Декоративна скульптура - це барельєфи, бюсти, фiгури людей, тварин, птиць, риб тощо.

     При створенні зразкiв художники гармонiйно об’єднують класичнiсть i сучаснiсть у формах, а також колорит народного розпису [1, 2, 4].

     Асортимент  майолiкових художнiх виробiв рiзноманiтний: декоративна скульптура рiзних розмiрiв, вази для квітів та декоративнi, посудини у формi бочок, домашнiх тварин, куманцi, глечики, вазони, кварти, попiльнички, пiдставки для квітів, свiчники, кухлi для пива тощо. Для них характерне використання в декорі художньо-декоративних виробів рельєфів, розпису різними глазурами. Відрізняються вони колоритом та характером орнаменту.

     Отже, керамiчнi вироби класифікують за такими ознаками: характер будови черепка, щiльнiсть черепка, наявність глазурі (поливи), призначення, форма, розмiр, комплектнiсть, вид та група складностi декорування, сорт та артикул. 

     2. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕСТЕТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПОБУТОВИХ КЕРАМІЧНИХ ВИРОБІВ 

     Естетичні властивості  товару – це споживні властивості, які виявляють в суттєво-сприйнятливих ознаках форми свою суспільну цінність та соціально-культурну значущість і задовольняють естетичні потреби людини [5, 9].

Естетичні властивості характеризуються такими основними показниками, як – інформаційна виразність, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання та товарного вигляду (рис. 2).  

Рис. 2. Структура естетичних властивостей і показників фарфорових виробів 

        Інформаційна виразність форми – це здатність виробу через особливості форми відображати соціально-естетичні уявлення, які склалися в суспільстві.

   Одиничними  показниками інформативності є художньо-образна виразність, оригінальність форми, відповідність стилю та моді.

         Художньо-образна виразність характеризує здатність форми виробу викликати певні почуття в людини, створювати гарний настрій, відображати національні особливості та характерні риси конкретного підприємства, фірми, заводу. Так, комплектні фарфорові вироби Київського заводу своєю образною виразністю та художнім оформленням є оригінальними і несхожими на аналогічні вироби інших підприємств. Проте саме своєрідна зовнішня форма виробу повинна вiдповiдати своєму призначенню, забезпечувати зручність споживання (експлуатації) товару.

          Вiдповiднiсть стилю (виразність стильового рішення). Стиль - це система засобів i прийомів художньої виразності в архiтектурi, мистецтві та оформленні предметів, що історично складалася, яка відображає специфiчнi соцiально-економiчнi умови життя, особливості i традиції людей в даний історичний період.      Стиль відображає взаємозв’язок змісту i зовнішнього оформлення товapiв. Вiдповiднiсть стилю предметів, що виробляються сьогодні, є використання засобів художньої виразності, притаманних нашому часу та вiдображаючих його естетичні ідеали.

           Сьогодні стиль вимагає, наприклад для посуду, вишуканих видів матерiалiв i методів обробки їх поверхні, наявності декоративних прикрас. Мода, на вiдмiну від стилю, являє собою тимчасову спiльнiсть формально-художнiх засобів, що передають певне cвіто-вiдчуття. Мода змiнюється зі змiною соцiально-економiчних умов.

           Дотримання вимог моди - це вiдповiднiсть зовнiшнiх ознак форми виробу тимчасово поширеним естетичним смакам i уподобанням.

           Для сучасних фарфорових виробів  є модним використання для  їх художнього оформлення кольорових можливостей матеріалу (сполучення в цьому виробі фарфору різних кольорів) та поєднання блискучих i шерехатих поверхонь, використання кольорових прилепів і т.д.

          Раціональність форми полягає в єдності форми i змісту, виявленні її вiдповiдностi умовам виробництва i експлуатації, правдивості відображення функцiонально-конструкторської суті виробів. Саме дизайн товapiв, обумовлений їх художнім конструюванням, передбачає раціональне поєднання показників зовнішнього вигляду з функціональними i ергономічними. Рацiональнiсть форми як вiдповiднiсть форми функцiонально-конструкторськiй суті виробу, умовам його виготовлення та експлуатації, визначається такими показниками: функцiонально-конструктивна зумовленість i вiдповiднiсть форми ергономічним вимогам. Під функцiонально-конструктивною зумовленістю форми розуміють вiдповiднiсть естетично значущої форми виробу його призначенню, конструктивному виpiшенню та матеріалам, якi будуть застосовуватися. Зовнішня форма виробів повинна безпосередньо визначати їх призначення. На сприйняття форми значний вплив мають спiввiдношення розмiрiв.

            Найбільш задовольняє естетичні потреби гармонічна форма, що вiдрiзняється органічним поєднанням розмiрiв з геометричними параметрами i призначенням виробу. Матеріал, з якого виготовлені вироби, за своїми властивостями повинен вiдповiдати функціональним вимогам i одночасно бути декоративним. Для естетичного сприйняття мають значення колористичне виpiшення i кольорова гама, а також стан поверхні (гладка, шерехата, ворсиста тощо). Форма в цілому i вci її елементи, повинні свідчити про естетичність i призначення виробу, конструкцію, особливості матеріалу i спосіб виробництва.

           Вiдповiднiсть форми ергономічним вимогам - це здатність створювати максимальні вигоди в користуванні виробами. Так, форма чашки повинна забезпечувати зручність приймання їжі, зручність утримання чашки завдяки рацiональнiй формі ручки та стiйкiсть чашки на блюдці.

          Цiлiснiсть композиції характеризує гармонійну єдність частин i цілого, органічний взаємозв’язок елементів форми виробу, його узгодженість з іншими виробами, а також ефективність використання професiйно-художнiх засобів для створення композиційного вирішення. Комплексний показник композиційної цiлiсностi характеризується такими одиничними показниками як гармонiйнiсть об’ємно-просторової структури, архiтектонiчнiсть, пластичність, колорит, художньо-графiчна виразність. Гармонiйнiсть об’ємно-просторової структури забезпечує взаємодію вcix елементів форми виробу між собою та з простором. Вci елементи форми повинні бути органічно поєднані один з одним, пiдпорядкованi i мати єдиний характер завдяки належному використанню засобів композиції - пропорцій, масштабності, ритму, симетрії. Важливою умовою цiлiсностi композиції є архiтектонiчнiсть, тобто художнє відображення у формі виробу характеру функціонування конструкції та матерiалiв, якi використовуються.

           Пластичність форм визначає особливості просторової структур виробу, її рельєфність, характер взаємних переходів i зв’язків об’ємів, площин та обрисів форми виробу.

           Важливим показником цiлiсностi композиції є колорит. За допомогою кольору можна виділити елементи форми або послабити їх, підпорядкувати i об’єднати елементи, виявити масштабність. Колір, крім того, є важливим засобом підвищення художньої виразності, образності виробу. Це досягається за рахунок виділення основних i допоміжних елементів, забезпечення їх підпорядкування, спiврозмiрностi та рівноваги в пропозиціях, розмірах, масштабах й інших ознаках.

           Цiлiснiсть композиції також залежить від впорядкованості художньо-графiчної виразності, яка композиційно обґрунтовує розташування графічних елементів на виробі, cтупiнь вiдповiдностi характеру шрифтів змістовому значенню написів, виразність функціональної графіки (наприклад, товарного знаку).

            Досконалість виробничого виконання та товарного вигляду характеризує: чистоту виконання контypiв, округлень i з’єднань окремих елементів виробу, ретельність нанесення декоративних i захисних покрить, iнформацiйних знаків, рацiональнiсть i рекламну виразність, пакування тощо. Пакування повинно не лише захищати товар в процесі зберігання i транспортування, а й бути естетично привабливим i постiйно представляти (рекламувати) товар. Досконалість виробничого виконання виробу оцінюється певною кiлькiстю одиничних і комплексних показників, що характеризують якість виконання технологічних операцій.

             Серед естетичних показників виділяється також товарний вигляд, під яким розуміють зовнiшнiй вигляд, внутрішню обробку, виразність форми знаків, стiйкiсть до пошкоджень та стабiльнiсть у експлуатації. Естетичне значення має не лише зміст iнформацiї про товар, а й вибір кольору, шрифту для рекламних написів. Таким чином, залежність товарного вигляду виробу від конкретних умов виробництва та специфіки експлуатації виробу за призначенням i є досконалістю виробничого виконання та товарного вигляду. Згідно з діючою нормативною документацією, для скляних побутових товapiв це точність, відтворення зразка (еталона); показники досконалості форми, декору; показники композиційної цiлiсностi, виразності стильового рішення; досконалості виробничого виконання; кут гранування; показники заломлення, світлопроникність [8, 15, 16, 17].

     Основними естетичними показниками  фарфорових виробів за ГОСТом 4.69-81 вважаються наступні:

• Білість;
• Показник просвічуваності;
• Показник досконалості виробничого виконання;
• Ступінь досконалості форми;
• Ступінь досконалості декору;
• Ступінь цілісності композиції;
• Показник блиску глазурованої поверхні.

     Фарфорові вироби досить рiзноманiтнi за хiмiчним складом, структурою, властивостями та призначенням. Вони мають щільний спечений черепок дрібнозернистої структури, непроникний для води i газів, білого кольору з блакитним вiдтiнком, який просвітлюється в тонких шарах (не більше 2,5 мм).

     При легкому ударі паличкою чи олівцем  по краю фарфорових виробів вони утворюють  чистий i довготривалий звук. Фарфорові  вироби мають високу мiцнiсть, термічну i хiмiчну стiйкiсть та високі декоративні  властивості.

     Бiлiсть  керамічних виробів - це один із найважливіших показників їх якості, який характеризує естетичні властивості виробів із фарфору. Вона залежить від чистоти сировини i в першу чергу від кiлькостi введеного каоліну та його чистоти.

         Бiлiсть знижується при наявності в мaci фарфору оксидів заліза, титану, марганцю, хрому та спiввiдношення оксидів заліза i титану. Глазурний шар також знижує бiлiсть виробів на 4-5% i чим він тонший, тим менше впливає на бiлiсть кераміки. На цей показник впливає режим випалювання фарфору. Належне дотримування вимог підготовки керамічної маси, підтримка при випалюванні заданої температури i складу пічної атмосфери забезпечують одержання фарфорових виробів високої бiлостi.  Цей показник враховується при встановленні сорту готових виробів. [1, 2, 10]

         Просвiтлюванiсть фарфору показує відношення кiлькостi світла, яка проходить через фарфор певної товщини, до кiлькостi падаючого на нього світла. При проходженні світлових променів через черепок iнтенсивнiсть потоку знижується завдяки поглинанню світла матеріалом і розсіюванню світла поверхнею виробу. Здатність фарфорового черепка просвітлюватись високо ціниться в художньому фарфорі та в чайному посуді, оскільки це надає виробам теплоту i привабливість. Просвiтлюванiсть залежить від структури фазового складу та товщини cтiнок виробів. Показник просвiтлюваностi для фарфорових виробів з товщиною черепка не більше 2,5 мм повинен бути для I сорту не менш 30%, а для ІІ сорту - 15%.