Дослідження асортементу та якості ювелірних товарів

Естетичні властивості – здатність товарів виражати в суспільно-чуттєво-сприйманих ознаках форми суспільні цінності і задовольняти естетичні потреби людини.

Естетичні властивості речей вивчає естетика – наука про суть і форми прекрасного в природі, предметах, художній творчості і житті.

Переважній більшості споживачів притаманний потяг до красоти, гармонії, однак уявлення про них у різних людей, які проживають в різних регіонах земної кулі і в різні епохи, неоднакове. Неоднакові ці уявлення й у людей одної країни, місцевості, навіть у членів однієї сім'ї. Психологічні потреби та їх різновиди - естетичні потреби – є дуже індивідуальними, що робить складним забезпечення естетичних властивостей товарів.

Показниками естетичних властивостей товарів можуть служити зовнішній (товарний) вигляд, цілісність, дизайн, мода, стиль, інформаційна виразність, майстерність виконання.

Зовнішній вигляд – комплексний показник, який включає форму, колір, стан поверхні товарів в упаковці. Для естетичного сприймання різних товарів значущість перерахованих одиничних показників зовнішнього вигляду неоднакова і залежить від особливостей товарів.

Зазначимо, що естетичне сприйняття всіх показників зовнішнього вигляду може стосуватися не тільки товару, а й упаковки. Причому естетичні властивості упакованих товарів у багатьох випадках визначаються зовнішнім оформленням упаковки, під якою може ховатися товар з невисокими естетичними властивостями.

Форма характеризується геометричними параметрами. На сприйняття форми велике значення та вплив справляє співвідношення розмірів. Найбільш повно задовольняє естетичні потреби гармонічна форма, тобто така, що гармонійно поєднує розміри з геометричними параметрами і призначенням виробу.

Для товарів, сконструйованих з окремих деталей, важливе значення має їх поєднання і спрямованість форми.

Колір визначається світловими хвилями певної довжини, що сприймає око людини. Для естетичного сприйняття мають значення кольорове рішення і кольорова гама. При їх виборі необхідно використовувати основні положення кольорознавства.

Стан поверхні залежить від складу і структури речовин або матеріалів, що входять у товари чи упаковку. У міру значущості естетичного сприйняття цей показник поступається формі й кольору. Естетичність поверхні оцінюється за її станом (гладка, шерехата, ворсиста тощо), текстурою, наявністю деталей, що виступають. На естетичне сприйняття поверхні впливають форма і колір, причому всі три показники оцінюються практично одночасно й у комплексі, складаючи цілісність композиції.

Цілісність композиції відображає раціональний взаємозв'язок зовнішніх ознак з внутрішньою структурою, підпорядковує головним елементам другорядні, цільність стильового рішення всіх частин виробу.

Поряд з цілісністю композиції при естетичному сприйнятті оцінюють і цілісність товарів, що характеризується відсутністю пошкоджень. Останні погіршують форму (відсутність деталей одягу, взуття, посуду за рахунок механічних пошкоджень), колір (наприклад, у результаті мікробіологічного пошкодження) і стан поверхні (проколи, порізи, тріщини, розриви тощо).

Цілісність композиції непродовольчих товарів характеризується об'ємно-просторовою структурою, пластичністю, графічним вимальовуванням форми й елементів. Об'ємно-просторові структури досягаються урахуванням пропорцій, масштабів, ритмічності та інших конструктивно-художніх засобів композиції виробів. Пластичність визначає виразність об'ємної та елементної форм виробів. Досконалість виробничого виконання визначається якістю формування, складання, покриття й оздоблення поверхні виробу.

Дизайн – художнє конструювання товарів, в яких раціонально поєднано зовнішній вигляд з функціональними й ергономічними показниками. Так, поєднання гарної і зручної при експлуатації форми визначає дизайн побутової техніки, взуття, одягу тощо.

Стиль – сукупність засобів художньої виразності, які склалися історично, сповнені певним світовідчуттям.

Стиль відображає певні особливості художньої культури, що сформувалася під впливом соціально-економічних умов розвитку суспільства в конкретний історичний період. Зміна цих умов поступово приводить до затвердження нового стилю. Стиль відображає взаємозв'язок змісту і зовнішнього вигляду товарів. Основною умовою створення стилю є цілісність світовідчуття і засобів його вираження. Розрізняють стиль епохи і фірмові стилі.

Стиль епохи – своєрідний „стрижень” багатьох естетичних показників протягом достатньо тривалих етапів життя суспільства. Прикладом можуть служити стилі романтичний, готичний, епохи Відродження, бароко, рококо, ампір.

Фірмовий стиль – єдиний чітко виражений стиль, що визначає імідж фірми і товарів, які вона випускає. Одним з головних його призначень є зміцнення за рахунок дизайну престижу фірми, укріплення „пізнавання” своїх товарів для утримання певного сегменту ринку. Цим пояснюється мета багатьох великих зарубіжних фірм зберегти притаманний їм фірмовий стиль протягом багатьох десятиріч і навіть століть. Особливо це виявляється в художньому оформленні упаковки і маркування.

Мода – впливає на смаки споживачів, що сформувалися або склалися в певному суспільному середовищі, через зовнішнє оформлення товарів.

Мода на противагу стилю являє собою часову спільність формально-художніх засобів, що виражають певне світовідчуття. Мода поширюється, як правило, на найбільш рухливі елементи середовища речей і є наслідком природного потягу людей робити зовнішні предмети, вироби, товари, які вони використовують, все більш гарними і зручними. Крім того, мода на товари відображає зміну смаку людей з віком. Про це свідчить існування таких напрямів моди на одяг, взуття, головні убори, прикраси, як молодіжний, дитячий, для людей середнього і похилого віку.

Естетичне сприйняття моди є суб'єктивним і пов'язано з його напрямом, характерним для конкретного історичного періоду. Якщо в моді довгі плаття або туфлі на тонких підборах, то це позитивно сприймається більшістю споживачів як високий рівень естетичних властивостей. Проходить мода і сприйняття цих товарів може бути протилежним.

Мода змінюється залежно від соціально-економічних умов, причому ці зміни відбуваються скоріше і частіше, ніж зміна стилю. Найшвидше змінюється мода на непродовольчі товари, особливо взуття, одяг, головні убори, прикраси.

Поняття „мода” майже не стосується продовольчих товарів, а відноситься лише до оздоблення чи упаковки деяких продуктів (наприклад, змінюється мода на оздоблення тортів, тістечок, інших кондитерських виробів).

Оцінюють естетичні властивості продукції, що випускається, експертні комісії. За критерієм естетичної оцінки приймається ран-жований ряд виробів аналогічного класу і призначення. В торгівлі контроль за естетичними властивостями товарів здійснюють товарознавці, які повинні вміти розрізняти стилі, напрями моди, розпізнавати модні товари.

1.3. Класифікація і характеристика асортименту ювелірних товарів

По призначенню ювелірні вироби підрозділяються на вироби для прикраси, предмети туалету, предмети прикраси інтер'єра, приналежності для паління, сувеніри. У залежності від застосовуваного матеріалу розрізняють ювелірні вироби з дорогоцінних і недорогоцінних сплавів, каменю, кісти ін. По характеру виробництва ювелірні вироби поділяють на серійні й одиничні. Асортимент ювелірних виробів можна підрозділити також по видах, конструкції, обробці, комплектності.

Вироби для прикраси по характеру використання поділяють на групи: прикраси для голови, для шиї і плаття.

Прикраси для голови це насамперед сережки. Виготовляють їх зі сплавів золота, срібла і кольорових металів, найрізноманітніших форм, із вставками з каменів і без них. У серешках застосовуються замки різних конструкцій (гачок з петелькою, гвинт із гайкою, швенза й ін.).

Прикраси для шиї і плаття – це

                                               намисто,

                                               ланцюжки,

                                               кольє,

                                               кулони,

                                               медальйони,

                                               брошки й ін.

Намисто може складатися з елементів будь-якої форми, нанизаних на нитку або з'єднаних дротовими ланками. Виготовляють їх з різних матеріалів, з різноманітною формою бусин, із замком і без замка. Вони можуть складатися з однієї або декількох ниток.

Ланцюжки за формою ланок бувають:

                                               якірні (ланки розташовані у взаємно перпендикулярних площинах),

                                               панцирні (ланки мають форму злегка вигнутого овалу),

                                               кручені,

                                               фантазійні.

Ланцюжки використовують як самостійні прикраси, а також для носіння медальйонів, кулонів і кишенькових годинників.

Кольє це прикраса на шию, що звичайно має трохи підвісок з ювелірних каменів або дорогоцінних металів, прикріплених частіше в його центральній частині.

Кулон звичайно складається з підвісок, ланцюжка, медальйона з підвісками, що відкривається, і ланцюжка.

Брошки              це    найбільш    розповсюджений    вид    прикраси    одягу.    Їх виробляють різних форм, розмірів, конструкцій.

Прикраси для рук включають кільця і браслети. Кільця виготовляють гладкі без вставок (заручні) і декоративні (фасонні). Браслети можуть бути твердій і м'які по конструкції, різних розмірів.

Крім окремих виробів для прикраси виготовляють і гарнітури, що складаються з виробів з єдиним художнім рішенням (наприклад, сережки, кільце і брошка).

Предмети туалету - це запонки, затиски для краваток, пряжки, пудрениці, скриньки й ін. Усі вони мають художню обробку.

Приналежності для годинників включають приналежності для наручних і кишенькових годинників, а також годинник у корпусі з дорогоцінних металів з ювелірними каменями. У найбільш широкому асортименті з цих товарів в торгівлю надходять браслети для годинників. Виготовляють їх із золота, срібла й інших металів із золоченням і срібленням. Браслети бувають для чоловічих і жіночих годинників, розрізняються по ширині і довжині, мають різноманітну конструкцію.

Предмети прикраси інтер'єра включають вази для квітів, панно з вироблених каменів, срібла, художньо обробленого металу з філігранню, емаллю, черню й ін.

Приналежності для паління поєднують портсигари, попільниці, мундштуки, запальнички (газові і бензинові, кремнієві і п'єзоелектричні), й ін. Роблять їх зі срібла, мельхіору, нейзильберу, виробних каменів і ін.

Сувеніри — це вироби, що відбивають національні або регіональні особливості культури, події, пам'ятні дати й ін. До них відносять пам'ятні медалі, значки, підсклянники з тематичними малюнками, брелки й ін.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТЕМЕНТУ ТА ЯКОСТІ ЮВЕЛІРНИХ ТОВАРІВ.

2.1. Організація, об’єкт та методи дослідження

Під час проведення експериментальних робіт об’єктами досліджень була комплексна товарознавча характеристика предметів дослідження, які реалізуються у магазині «УкрЗолото» м.Дніпропетровська.

Предметом дослідження були наступні зразки ювелірних виробів із золота – ланцюжки виробництва ВАТ “Київський ювелірний завод”, “Харківський ювелірний завод”, “Одеський ювелірний завод”

№ 1 ланцюжок «Бісмарк». Арт. 205195350, маса виробу 10 г, розмір 55 см, золото 585 проби;

№ 2 ланцюжок «Мадонна». Арт. 2145205345, маса виробу 5, 71 г, розмір 55 см,  золото 585 проби;

№ 3 ланцюжок «Фрюза». Арт. 242195700, маса виробу 4,47 г, розмір 52 см, золото 585 проби;

№ 4 ланцюжок «Валентино». Арт. 519300, маса виробу 2,53 г, розмір 50 см, золото 585 проби;

№ 5 ланцюжок «Італійка». Арт. 6883, маса виробу 3,64 г, розмір 55 см,  золото 585 проби.