Лікарська сировина тваринного походження. Отрута змій

Досвід  застосування препарату у дітей  відсутній, тому не рекомендується його застосування у цій віковій категорії.

     Передозування. При передозуванні може з’явитися подразнення шкіри, в цьому випадку застосування препарату слід тимчасово припинити.

     Побічні ефекти. В одиничних випадках можливі алергічні реакції з боку шкіри (почервоніння, свербіж, висип), що зникають після припинення застосування препарату! При появі яких-небудь побічних реакцій слід припинити прийом препарату.

      Препарат  «Найя» – містить отруту кобри. Використовується в гомеопатії для лікування запалення, органічних пошкоджень серця, особливо ревматичної етіології, затяжного септичного ендокардиту.

Щитомордник східний (Agkistrodon blomhoffi)

     Поширення: далекий Схід на північ до гирла Амура і на захід до річки Аргуни. Тримається по узліссях лісів, полянах, в кущах, на кам'янистих схилах гір. Молоді з'являються у вересні – початку жовтня. Одна самиця приносить 4-8 дитинчам завдовжки 12-15 см. Від усіх змії відрізняється лицьовою ямкою між оком і ніздрею. Від звичайного щитомордника – 21 лускою навкруги середини тулуба, формою і розташуванням темних плям.

     Опис: розміри щитомордника східного середні: довжина тіла 50-55 см (до 60 см). Між оком і ніздрею розташована глибока лицьова ямка. Згори буро-сірого чи коричневого кольору. З боків тулуба ряд великих еліптичних плям, світліших усередині. Зовні плями оточені темним, часто незамкнутим кільцем, на середині спини кільця протилежних сторін часто з'єднуються друг з другом. Навколо середини тулуби зазвичай 21 луска.

     Спосіб  життя: тримається по узліссях лісів, полянах, в кущах, на кам'янистих схилах гір. Їжею служать гризуни, а також жаби, охоче плаває і при нагоді ловить рибу. Активний вдень і в сутінки. Молоді з'являються у вересні – початку жовтня.

Щитомордник звичайний (Agkistrodon halys)

     Поширення: від Азербайджану через Казахстан Середню Азію і Південний Сибір до узбережжя Тихого океану.

     Опис: розміри щитомордника звичайного середні: довжина тіла звичайні 55-60 см (до 70 см). Між оком і ніздрею розташована глибока лицьова ямка. Згори сіро-бурого чи коричневого кольору різних відтінків. Узодовж спини і хвоста розташовані поперечні темні плями, край яких темніший, ніж середина. На боках тіла ряд подовжніх, дрібніших темних плям. Навколо середини тулуба зазвичай 23 луски.

     Спосіб  життя: населяє дуже різноманітні біотопи: гірські ліси, кущі, степи, напівпустелі субальпійські луги. У гори піднімається до 3000 м над рівнем моря і вище. Зимує в норах гризунів, тріщинах скель. З'являється навесні в різні терміни, залежно від погодних умов, з початку березня до кінця травня. На півночі ареалу і в горах активний вдень, на півдні – в сутінки і вночі. Живиться головним чином гризунами, іноді птахами, рідше ящірками. Молоді годуються комахами або дрібними ящірками. У серпні – початку жовтня самиця приносить від 3 до 10 (частіше 6-8) дитинчат завдовжки 16-19 см.

     Від усіх змій відрізняється лицьовою ямкою  між оком і ніздрею, від східного щитомордника – 23 лусками навколо середини тулуби, формою і розташуванням темних плям.

    Отрута: на основі ферментів отрути щитомордника створено комплекс діагностичних тестів для визначення стану системи гомеостазу при патологіях. Тести є інформативними, високочутливими, простими у використанні.

    1. Проаналізовано склад отрути щитомордника звичайного (Ancistrodon halys). Встановлено, що отрута змії містить ферменти, які мають вплив на систему зсідання крові і фібриноліза: тромбоподібний фермент Анцистрон-Н, активатор протеїну С, фібриногенолітичний фермент, інгібітор агрегації тромбоцитів. Запропоновано технологічні методи виділення й очищення зазначених ферментів. Досліджено можливі області застосування отриманих препаратів.

    2. При вивченні фізико-хімічних і біологічних властивостей фібриногенолітичного ферменту показано, що одержаний препарат може служити інструментом при вивченні білок-білкових взаємодій в системі фібриноген/фібрин.

    3. Показано, що препарат виділеного активатора протеїну С є рівноцінним фірмовому препарату Protac за активністю, але перевершує його за доступністю і економічним показником.

    4. Вперше на основі отрути щитомордника створено комплекс діагностичних тестів і доведено їх практичну придатність для визначення порушень стану системи гомеостазу. Розроблено алгоритм діагностики стану системи гомеостазу при цукровому діабеті.

    5. Розроблено діагностичні тести для визначення рівня протеїну С в плазмі крові в нормі та при порушеннях функціонування системи гомеостазу. Запропоновано спосіб прогнозування тромботичних ускладнень при регматогенному відшаруванні сітківки ока.

    6. Виявлено кореляцію між накопиченям розчинного фібрину та скороченням часу зсідання в тестах «Тромбіновий час» та «Анцистронований час», що дає можливість використовувати тромбіноподібний фермент в скрінінг-тесті для визначення ВЗК-синдрому. На основі отрути гримучих змій: щитомордника звичайного і східного виготовлено препарат «Епіларктин».

    Його  використовують для лікування епілепсії  з судомними нападами. 1мл епіларктина  містить 0,04 мг отрути щитомордників. Лікування епілепсії вказує на доцільність застосування цього препарату в деяких випадках з великими судомними нападами особливо, якщо поведінка хворого характеризується млявістю, загальмованістю, сонливістю. Є вказівки, що епіларктин корисний при картинах захворювання із схильністю до виникнення сутінкових станів, що поєднуються з головними болями мігренного типу та вазомоторними розладами. Лікування епіларктином проводиться курсами, схема яких додається до упаковки. В залежності від того, в який період доби виникають напади, для кожному хворого існує індивідуальне лікування.

Висновоки

    Отруйні змії займають особливе місце. Ще недавно боротьба з отруйними зміями вважалася однією з важливих практичних завдань людини. Великою мірою це визначалося тим, що змія вселяла в людину жах, і народи ототожнювали змію з підлістю і злістю. Раптовість укусу, величезна сила дії отрути, нерухомий погляд таємничого, холодного гада породжували міфи і легенди, які живуть до цих пір.

    Проте вже в давнину отрута змій знаходила  велике застосування і зображення змії увійшло до емблеми медицини. Наші знання про отруйні змії і зміїні отрути різко зросли, особливо за останній час, але і зараз ще широко поширене уявлення про неминучість смертельної небезпеки, яка виходить від змій, і навіть нешкідливі безногі ящірки знищуються туристами як «отруйні мідянки». Разом з тим отрута змій являє собою компонент, без якого не можна приготувати багато лікарських препаратів, що рятують людей і позбавляють їх від недуг і мук. Отрута змій необхідна і для виготовлення сироваток, які виліковують людину, укушену змією.

    В даний час можна назвати цілий  ряд складних захворювань, які виліковуються або полегшуються ліками з зміїної отрути. Так, виявилось, що отрута гюрзи має чудові й оригінальні властивості: з неї отриманий препарат лебетокс, виліковує гемофілію А, В, С, а також різні геморагічні діатези. Крім того, отрута гюрзи дозволяє діагностувати найскладніші порушення в системі згортання крові, що не піддаються ніяким іншим методам діагностики. Тільки ця отрута дозволяє діагностувати стан протромбінів крові, тобто вловлювати ранні стадії атеросклерозу,і багато іншого.

    Широкого  застосування з отрути гюрзи набули препарати «Лебетокс» і «Віпросал». Віпросал використовується при: ревматичних болях, невралгіях, ішіасі, люмбаго. Лебетокс здійснює запуск згортання крові шляхом активації фактора Х у присутності іонів кальцію та фактора V. Має коагулюючий ефект.

    Отрута  більшості змій з родини Гадюкових бере участь у згортанні крові. В зв’язку з цим виникла ідея використовувати їх для зупинення кровотеч. Отрута звичайної і степової гадюки за механізмом токсичної дії є отрутою переважно геморагічної дії, кровозгортаючої та місцевої некротичної дії.

     Отрута  гадюки звичайної входить до складу мазі «Віпросал В» і препарату «Віпраксин». Віпросал В застосовують місцево при болях в суглобах і м’язах. Віпраксин використовується в якості болезаспокійливого і протизапального засобу, при невралгія, міалгіях, хронічних неспецифічних моно- і поліартритах, міозитах і інших захворюваннях.

     Отрута гадюки степової входить до складу препаратів «Віпратокс» і «Віпералгін». Віпратокс застосовуються місцево при болі в суглобах та м`язах. Віпералгін призначають зазвичай як болезаспокійливий і протизапальний засіб.

     Отрута  кобри має головним чином нейротропну дію, тому що уражає в першу чергу дихальний центр і центральну нервову систему, у меншому ступені впливає на кров. Враховуючи дію деяких зміїних отрут на нервову систему, отруту кобри і деяких гримучих змій почали використовувати при лікуванні такого важкого захворювання, як епілепсія. Отрути кобри для зовнішнього застосування, використовують при ревматизмах, невралгіях, міозитах.

     Отрута  кобри звичайної входить до складу мазі «Наятокс» і гомеопатичного препарату «Найя». «Наятокс» застосовують  місцево при суглобовому та м’язовому болю. «Найя» використовується в гомеопатії для лікування запалення, органічних пошкоджень серця, особливо ревматичної етіології, затяжного септичного ендокардиту.

    На  основі ферментів отрути щитомордника створено комплекс діагностичних тестів для визначення стану системи гомеостазу при патологіях. З його отрути виготовлено препарат «Епіларктин». Його використовують для лікування епілепсії з судомними нападами.

    До  препаратів з отрути змій дозволених для застосування в нашій країні відноситься: віпералгін, віпраксин, наятокс, мазь «Віпросал» і « Віпросал В», крем-бальзам «Змійовіт».

    Отже, хоча отруйні змії є й небезпечним для людини, проте в сучасних умовах з їхньої сировини навчились добувати ряд лікарських препаратів, які використовують для лікування захворювань різної етіології.

Список  використаної літератури 

1. Ковальов  В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія  з основами біохімії рослин – Харків: “Прапор” – 106 с.
2. Бобкова І.А., Варлахова Л.В., Маньковська М.М. Фармакогнозія: Підручник – К.: Медицина, 2006 – с.395.
3. Заморока А.М. П’ять отруйних змій України-К.:«Здоров’я»,1996-78с.
4. Муравьев Д.А., Самылина И.А., Яковлев Г.П. Фармакогнозія: Підручник – М.:Медицина, 2002 – с.622.
5. Машковський М.Д., Лекарственные средства:В 2 томах. Т.2.-11-е изд. – М.:Медицина,1992 – с.165.
6. Царик Й.В., Леснік В. В., Яворський І. П., Горбань І. М., Свебродольська Є.Б., Зоологія хребетних: Навчальний посібник – Л. Видавничий центр ЛНУ ім.. І. Франка, 2006 – с.123-126.
7. Фульвіво Керфоллі і Марко Феррарі, Велика ілюстрована енциклопедія тварин – К.: «Махаон», 2002 – с.216,226.
8. Шатохина Р. К. Лекарственное сырье животного происхождения – Санкт-Петербург: «Химико-фармацевтический институт», 1994 – с.4-14.
9. http://www.naturalist.if.ua/?p=1774
10. http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1603/zmiina-otruta
11. http://uk.wikipedia.org
12. http://rocka.ru/zmei/page-2.html