Засоби формування елементарних математичних уявлень у дітей та форми їх організації

Необхідно навчити дітей  користуватися роздавальним матеріалом. Для цього вихователь стежить, щоб  діти усвідомлено й самостійно виконували практичні дії, акуратно брали матеріал правою рукою, розміщали його відповідно завдання, після роботи з ним складали на місце.

Таким чином, ефективність навчання досягається з'єднанням слова вихователя, практичних дій дітей, і різних засобів  наочності, оскільки процес формування понять не відокремимо від конкретних вистав , від формування способів дій [ 4 ].

 

2.2. Інноваційні  технології з формування елементарних  математичних уявлень

 
          Розвиток науки і техніки, загальна комп'ютеризація визначають велику роль математичної підготовки підростаючого покоління. Вхід дітей в світ математики починається вже в дошкільному віці. Вони порівнюють предмети, встановлюють кількісні та просторові відношення, засвоюють геометричні еталони, модельну діяльність. Математика надає великі можливості для розвитку мислення. Однак вивчення досвіду роботи деяких дошкільних закладів, дозволяють зробити висновки, що використані методи навчання дошкільників реалізують не всі можливості, які закладені у математиці.

У зв'язку з перебудовою  викладання математики у початковій школі та психологічними дослідженнями  стають явними недоліки математичної підготовки у дитячому закладі: неефективне  використання можливостей дошкільників, слабкий розвиваючий вплив навчання. Складена системи навчання у дошкільному  віці, її зміст та методи орієнтували  взагалі на розвиток у дітей предметних засобів дій, вузьких навичок, зв'язаних з переліком й елементарними  обчислювальними операціями [33].

Багаточисельні дослідження  свідчать, що науковці мають інтерес  до індивідуально-диференційованого  підходу, до формування математичне  уявлень у дошкільників                 (Н.І. Баглаєва), займаються підготовкою  дошкільників до навчально-пізнавальної діяльності у школі (В.І. Прокопенко) О.М. Мельник вважає, що діагностична діяльність вчителя є важливий інструментом психолого-педагогічного вивчення особистості дитини, рівня її научуваності.

Матеріали ряду науково-практичних конференцій присвячені проблемі розвитку професійної освіти (Одеса, 2002), розвитку здібностей дітей дошкільного віку (Київ-Запоріжжя, 1999), інноваційним технологіям  навчання (Рівне, 2003).

Метою дослідження є обґрунтування  удосконалення змісту навчання дошкільників математики, пошук найбільш ефективних методів педагогічного керівництва  математичним розвитком дітей дошкільного  віку.  
Експериментальне вивчення специфіки кількісних уявлень дітей, розробка, систематизація та апробація ігор й дидактичних вправ, направленні на формування  елементарних математичних уявлень - це і є сучасний зміст методики. Ці питання математичного розвитку дітей дошкільного віку своїм корінням сягають у класичну педагогіку.

Центральне місце в  програмі займає зміст, направлений  на формування поняття "число". Це одне з питань з якого починається  пізнання дитиною математики.

Перспективним методом навчання дошкільників математики на сучасному  етапі є моделювання: воно сприяє засвоєнню специфічних предметних дій, які лежать в основі поняття "число". Діти можуть використовувати  моделі.

 Передматематику не  можна розуміти як "дитячу математику". Що стосується формування елементарних  математичних уявлень у дошкільників, то вони знаходяться на передматематичному  рівні. В роботі треба використовувати  спеціальні прийоми для організації  взаємодії дітей в процесі  навчання: робота невеликими групами,  об'єднання дітей за бажанням: цілеспрямоване створення ситуацій, які сприяють допомозі дітей  один одному, колективний перегляд  робіт, оцінка своїх праць та  праць інших дітей; спеціальне  завдання, потребуючі колективне  виконання. 

Використання різноманітних  прийомів активізації розумової  активності дітей: залучення сюрпризних моментів та ігрових вправ; організація  роботи з дидактичним наочним  матеріалом; активна участь вихователя в сумісній діяльності дітей; новизна  розумової задачі й наочного матеріалу; вивчення нетрадиційних завдань; вирішення  проблемних ситуацій.  
Узагальнюючи сказане, необхідно відзначити, що такі вміння, як формулювати загальну ознаку класу об'єкта, вміння розрізнювати ознаку використання тих або інших операцій можуть бути сформовані в процесі спеціально організованого навчання. Цілий ряд важливих математичних залежностей може бути засвоєний ще до вступу дитини до школи. Однак необхідно враховувати досвід і вікові можливості дитини, організація такого навчання в дошкільному віці дозволить починати шкільне навчання з більш високого рівня [ 28 ].

Вивчення психолого-педагогічної літератури, практики роботи дошкільних закладів переконують в необхідності подальшого вивчення питань організації  процесу навчання математики дітей  дошкільного віку, розробки та впровадження інноваційних технологій.

 

Висновок :

У ході написання курсової роботи були зроблені наступні висновки.

Охарактеризувавши психолого-педагогічні  особливості дітей дошкільного  віку ми з’ясували, що вікові можливості дітей дошкільного віку дозволяють формувати в них наукові, хоча й елементарні, початкові математичні, знання. Точніше сказати діти здобувають елементи математичних знання. При цьому підкреслюється, що відповідно до віку дитини необхідно підбирати и форми и спосіб навчання. У зв'язку із цим на конкретних вікових етапах створюються найбільш сприятливі умови формування певних знань і вмінь.

  Дослідивши методи  та форми навчання дітей елементам  математики ми з’ясували, що  відновлення і якісне поліпшення системи математичного розвитку дошкільників дозволяє педагогам шукати найцікавіші форми роботи, що сприяють розвитку елементарних математичних уявлень.

Розкривши роль дидактичних  засобів у математичному розвитку дітей ми довели, що дидактичні ігри дають великий заряд позитивних емоцій, допомагають дітям закріпити  й розширити знання по математиці.

Дослідивши інноваційні  технології з формування елементарних математичних уявлень ми з’ясували, що елементарні знання по математиці, певні сучасними вимогами, в основному засвоюються дітьми, але необхідне поглиблення й диференціація індивідуальної роботи з кожною дитиною, що може бути предметом нашого подальшого дослідження.

Цілеспрямований розвиток елементарних математичних уявлень повинне здійснюватися протягом усього дошкільного періоду.

 

 

 

Список використаних джерел:

 

1. Баглаева Н.И. Индивидуально дифференцированный подход к формированию математических представлений у детей. Автореферат диссертации ... канд. пед. наук.- К., 1997 (Укр. яз.).
2. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психологический очерк. – М.: Просвещение, 1967. – 69 с.
3. Данилова В.В., Рихтерман Т.Д., Михайлова З.А. и др. Обучение математике в детском саду. - М., 1997.
4. Дидактические игры и упражнения по сенсорному воспитанию дошкольников / Под ред. Л.А.Венгера. - М., 1978.
5. Дошкільна педагогічна психологія /За ред. Д. Ф. Ніколенка. — К., 1987.
6. Ерофеева Т.Н. и др. Математика для дошкольников: Книга для воспитателей детских садов. - М., Просвещение, 1997.
7. Жуковская Р. И. Игра и ее педагогическое значение. — М., 1975.
8. Занимательные игры для детей от 3-х до 6-ти лет / Под ред. О.М.Дьяченко, Е.П.Агаевой. - М.: Просвещение, 1991.
9. Истоки. Базисная программа развития ребенка-дошкольника. — М., 1995.
10. Козлова С. А., Куликова Т. А, Дошкольная педагогика. — М., 2002.
11. Корнеева Г., Година Е. Современные подходы к обучению дошкольников математике //Дошкольное воспитание. - 2000, №3.
12. Красницкая Г.А. Самостоятельные работы учащихся педучилищ по курсу "Методика формирования элементарных математических представлений». — М.: Просвещение, 1986.
13. Леушина A.M. Формирование элементарных математических представлений у детей дошкольного возраста. — М., 1974.
14. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974.
15. Математическая подготовка детей в дошкольном учреждении /

Под ред. В.В.Даниловой. - М., 1988.

16. Метлина Л.С. Математика в детском саду. — М., 1984.

 

17. Методика развития математических представлений у дошкольников: Методические рекомендации для студентов факультетов дошкольного воспитания. - СПб.: Образование, 1993.
18. Мир детства. Дошкольник /Под ред. А.Г. Хрипковой. - М., 1979.
19. Поддъяков H.H. Мышление дошкольника. — М., 1977.
20. Поніманська Т.І.  Дошкільна педагогіка:  Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Академ-видав, 2004.
21. Психология   и   педагогика   игры   дошкольника   /Под ред.     А. В. Запорожца, А. П. Усовой. — М., 1966.
22. Рихтерман Т.Д. Формирование представлений о времени у детей дошкольного возраста. - М., 1982.
23. Сербина Е.В. Математика для малышей. - М., 1992.
24. Современные образовательные программы для дошкольных учреждений/ Под ред. Т.И. Ерофеевой. - М.: Академия, 1999 .
25. Сухомлинський В.О. Роки дитинства // Твори: У 6 т. - К.: Рад. школа, 1997. - Т. 3. - 103 с.
26. Тарунтаева Т.В. Развитие элементарных математических представлений у дошкольников. — М., 1980.
27. Урунтаева Г.А. Диагностика психических особенностей дошкольника: Практикум для студентов средних и высших учебных заведений и работников дошкольных учреждений. - 2-е издание, стереотипное. - М.: Академия, 1999.
28. Усова А. П. Роль игры в детском саду /Под ред. А. В. Запорожца. — М., 1976.
29. Фидлер М. Математика уже в детском саду. - М., 1981.
30. Формирование элементарных математических представлений у дошкольников. /Под ред. А.А. Столяра. - М.: Просвещение, 1988.
31. Щербакова Е.И. О математике малышам. - Киев, 1984.
32. Щербакова К.Й. Методика формування елементарних математичних уявлень у дошкільників. Навчальний посібник.— К: Вища школа, 1996.
33. Янківська О. П. Дидактичні ігри в дитячому садку. — К., 1985.

Додаток

 

Гра для дітей 5-6-ти років

ДОРУЧЕННЯ

 

Ціль: Учити дітей розрізняти й називати іграшки, а також виділяти їхній розмір; розвивати слухове сприйняття, удосконалювати розуміння мови

 

Обладнання: Велика й маленькі собачки , машинки, коробочки, м'ячі, чашки, кубики, мотрійка.

Хід гри:

Вихователь показує дитині іграшки  й предмети й пропонує назвати  їх, відзначаючи їх розмір. Потім  дає маляті наступні завдання:

• Велику собаку напої чаєм з великої чашки, а маленьку - з маленької;

• Покажи де маленька, а де більша мотрійка;

• Постав маленький собаку біля мотрійки;
• Побудуй для великої собачки будиночок з більших кубиків, а для маленької - з маленьких;
• Добери маленьку собачку й посади її на килим;
• Добери більшу собаку й посади її в більшу коробку;

- - Збери маленькі кубики в маленьку коробку, а більші - у більшу й т.п. Якщо дитина помиляється, собачка або мотрійка показують своє невдоволення (ричить або відвертається).