Виставки і ярмарки в системі ринку

– після виставкова діяльність.

Вибір виставки — це, безумовно, складне аналітичне завдання, яке кожна фірма вирішує самостійно, використовуючи сукупність власних  оціночних критеріїв, домінуючими  серед яких є:

– відповідність теми виставки меті участі в ній та тій  ситуації, що склалась на фірмі стосовно існуючої, бажаної та потенційної частки ринку;

– спектр товарів, що можна  буде продемонструвати;

– очікуване охоплення  існуючих груп зарубіжних споживачів;

– можливість охоплення  нових груп зарубіжних споживачів.

Для вибору адекватної виставки необхідно здійснити аналіз усіх існуючих виставок і ярмарків (теми, номенклатури, цільові групи, регіональний радіус дії); конкретизувати власні цілі участі; провести попередній відбір виставки; перевірити фінансові умови участі; відвідати виставку до ухвалення остаточного рішення щодо участі в ній. Фінансові умови участі у виставці значною мірою впливають на остаточне рішення щодо участі в ній. Як правило, витрати на участь у виставці складаються з таких основних статей:

– грошовий внесок організатору виставки;

– витрати на експонати;

– витрати на монтаж та забезпечення роботи стенду;

– реклама, преса, стимулювання збуту;

– витрати на персонал (додаток 3).

Якщо фірма бере участь у виставці вперше, то зазвичай важко  передбачити всі майбутні витрати, але ретельний підрахунок фактичних  витрат стане основою складання  бюджету в майбутньому. Підрахунок усіх витрат по закінченні виставки (приблизно  через півроку) дає можливість остаточно оцінити результативність участі в ній стосовно здійснених витрат.

Підготовка до участі у виставці чи ярмарку починається за 10— 12 місяців до її відкриття та включає стандартний набір підготовчих заходів (додаток 4).

Участь у виставці та її координація. Роботу стенда і стендистів на виставці координує керівник стенда, який призначається ще на етапі підготовки до участі у виставці і ярмарку. Його функціями є:

– перевірка готовності стенда перед початком заходу;

– розробка та дотримання робочого плану та розкладу для працівників;

– доручення конкретних завдань окремим співробітникам;

– зустрічі з важливими  відвідувачами;

– допомога у проведенні переговорів з клієнтами;

– здійснення інформаційного зв'язку з фірмою.

Діяльність співробітників стенда має бути спрямована на досягнення мети участі у виставці і ярмарку. Це може бути: максимізація кількості замовлень, оцінка кон'юнктури та перспектив продажів, ознайомлення з техніко-технологічними тенденціями, налагодження нових ділових контактів тощо. Однією з основних Функцій персоналу стенда має бути облік відвідувачів, який дасть змогу на наступному етапі визначити результативність участі у виставці/ярмарку, ступінь досягнення поставленої мети, коло та Характеристики споживачів, нові контакти. Для цього використовуються спеціально розроблені форми запису розмов з відвідувачами стендів, які, крім ідентифікаційних даних клієнта, містять комерційну інформацію (наміри щодо співробітництва, зауваження та вимоги, пропозиції тощо).

На основі карток роботи з клієнтом щоденно заповнюється контрольна відомість, в якій зазначають оціночне (приблизне) число відвідувачів, що побували на стенді, кількість проведених бесід і встановлених нових контактів. Після завершення виставки підводяться підсумки та аналізуються динаміка кількості відвідувачів, кількість встановлених контактів, отриманих замовлень, регіональне представництво клієнтів тощо. Для порівняння даної виставки з іншими, в яких фірма брала участь, розраховується інтенсивність контактів.

Змістом заключного після виставкового етапу є обробка даних і подальша робота з відвідувачами. Перше включає: направлення письмових подяк важливим клієнтам, оперативну розсилку додаткової інформації (документів), проведення переговорів на своїй фірмі, роботу з відвідувачами по телефону, обробку запитів, підготовку звіту та аналітичних матеріалів щодо ефективності заходу. Подальша робота з клієнтами полягає у встановленні ділових контактів та розширенні співробітництва [12].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.Розвиток, роль  виставок і ярмарків у світі та в Україні

 

Історія виставково-ярмаркової діяльності сягає давнини. Дослідники вважають, що перші, примітивні ярмарки  виникли ще за часів мінової торгівлі, у до грошову епоху. Поява виставково-ярмаркової діяльності пов’язана з виникненням сільськогосподарських ярмарків у аграрному суспільстві. Саме з сезонністю аграрної діяльності пов’язане поняття «ярмарок», на відміну від «ринку» (базару), що функціонує щоденно: слов’янське слово «ярмарок» виникло від німецьких (Jahr - рік, та Markt – ринок).

Притаманність слова  «ярмарок» більшості слов’янських мов вказує на досить давній час  виникнення цього явища.

Але не слід вважати, що ярмарки  були лише сільськогосподарськими. Оскільки міжнародна торгівля у давньому світі  розвивалася порівняно достатньо  інтенсивно (особливо у Середземномор’ї), одночасно з набуттям ярмарками міжнародного характеру розширювався і спектр товарів. На ярмарках з’являються шовк, спеції, вироби з дорогоцінних металів та інші товари міжнародного обміну того часу.

Причиною появи ярмарків стало те, що виробники почали обмін результатами своєї діяльності і відразу з'явилась необхідність привернення уваги до пропонованих товарів. Наука виставкової справи формувалась на звичайних базарах, які поступової перетворювались на своєрідні інформаційні центри національного і міжнародного масштабу. Від них в усі боки світу тягнулись своєрідні комунікації у вигляді караванних і морських шляхів. Поступово стихія базару виробила неписані, але добре зрозумілі та чітко виконувані принципи взаємовідносин між суб'єктами угод, що призвело до нового етапу організації торгівлі — ярмарку. Таким чином, явище торговельних виставок та ярмарків виходить з необхідності зустрічі попиту та пропозиції.[2; с.120]

Роль ярмарків як інструменту  обміну у середньовічній економіці є дуже значною. Найбільш бурхливим є розвиток ярмарок в Європі. Відомий вчений, дослідник історії економіки Ф. Бродель [2; с.135] зазначає, що у Середньовічні ярмарки разом з біржами складали найвищий поверх економіки – на противагу ринкам, крамницям і торгівлі на рознос, які складали нижчий поверх. Ярмарки з часом акумулювали практично всі великі торговельні операції, всю торгівлю на великі відстані.

Широке відродження  ярмарків Європи у Х-ХІ ст. базувалось на залишках їх мережі, що збереглась тут  з стародавніх часів. Активізуючи обмін, ярмарки стимулювали розвиток міст. Найбільші з них перетворилися на економічні центри регіонів. Влада, зацікавлена в розширенні обміну, надавала на час проведення ярмарків значні пільги щодо податків, шляхового мита тощо.

XVI ст. – апогей розвитку  європейських ярмарків. У XVII-XVIII ст. починається їх поступовий занепад,  спричинений створенням постійно  діючих центрів торгового і  грошового обігу (наприклад, товарних  та фінансових бірж).

Із становленням індустріального  суспільства та набуттям економікою інноваційного характеру відбулося відродження ярмарків на новій якісній основі – у формі виставок. Перші світові виставки являли собою демонстрацію передових досягнень у технічному прогресі. Виставки, що проводилися у найбільших містах тогочасних імперій (у тому числі Російської імперії), були інструментом розвитку капіталізму, створення великих національних ринків.

Сучасних форм виставкова діяльність набувала у другій половині ХХ ст. Науково-технічний прогрес, глобалізація світової економіки та становлення постіндустріального суспільства відновлюють попит на спеціальні механізми обміну, якими є міжнародні виставки.

І так, роблячи аналіз проведення виставок і ярмарків у  світі та в Україні ми можемо сказати  що вони відіграють велику роль в економічній сфері держави. По частоті проведення і участі  багатьох інших виставок і ярмарків можемо проаналізувати стан, рівень розвитку країни та багато інших факторів які характеризують цю державу [14].

 

 

 

 

 

 

Висновки і пропозиції

Виставкова діяльність — це складний, багатоплановий процес ринкової інфраструктури. Важливим аспектом її розвитку в Україні є дослідження досягнень ринкових перетворень у розвинутих країнах, вивчення світового досвіду проведення ярмарків-виставок, науковий аналіз і дослідження ефективно діючого у світі законодавства і правил ведення виставкового бізнесу. Для цього необхідна концентрація значних інтелектуальних і фінансових зусиль суб’єктів виставкової діяльності в Україні.

Виставкова діяльність в Україні стає в все більшій мірі самостійним сектором економіки, через який приходять необхідні товари і послуги з-за кордону, надходить на внутрішній ринок найбільш конкурентоспроможна продукція вітчизняного виробника і формується значна частина експортного потенціалу. Сьогодні в Україні щорічно проводиться близько 1000 виставок.

У світовій економіці  роль і значимість виставкової діяльності постійно зростає. Всесвітня асоціація  виставкової діяльності (UFI), членом якої є Виставкова федерація України (ВФУ), прогнозує подальший динамічний розвиток виставкового бізнесу. Це підтверджується розвитком світового виставкового ринку: розбудовується сучасна інфраструктура виставок, збільшується кількість виставкових заходів, кількість учасників виставок тощо. Такі ж тенденції прослідковуються і на українському виставковому ринку.

В Україні існує необхідність удосконалення нормативно-правової бази у сфері виставково-ярмаркової діяльності як шляхом внесення відповідних  змін і доповнень у чинні акти, так і за допомогою розробки і  прийняття нових документів правового характеру. Державне регулювання виставково-ярмаркової діяльності в Україні здійснюється на основі чинного законодавства і методик, розроблених відповідно до Концепції виставково-ярмаркової діяльності.

На сучасному етапі  розвитку, враховуючи посилення процесів інтеграції в світовому економічному просторі, виставково-ярмаркова діяльність є однією з найдинамічніших сфер розвитку світової економіки, оскільки вона відіграє важливу роль у зміцненні міжнародних зв’язків, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, пропаганді передових технологій та нових видів продукції. Київ показує досить високий рівень динаміки за даним видом діяльності.

На мікроекономічному  рівні виставкова діяльність забезпечує розвиток реклами, збут товарів і  послуг, здійснює управління відносинами виробників зі споживачами, забезпечує зворотний зв’язок з ринком тощо.

На макроекономічному  рівні виставкова діяльність сприяє розвитку міжнародної торгівлі (як імпорту, так і експорту); стимулює інноваційний процес (у тому числі трансфер технологій); створює коопераційні зв’язки (зокрема міжрегіональні та міжнародні); забезпечує залучення інвестицій; стимулює розвиток.

На мою думку, проведення виставок і ярмарків є дуже важливим! Тому що це насамперед “живе” спілкування продавця і споживача, де споживач може доторкнутися, побачити, порівняти цей товар з іншими аналогами (а це є дуже важливе при покупці), задовольнивши цим товаром свої потреби, а продавець у свою чергу якнайбільше збути свій товар.

Я вважаю, що проводити  виставки і ярмарки потрібно частіше, брати участь у світових, тому що це сприятиме підвищенню економічної, соціальної та ін. сфер у державі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Бєлявцев М.І., Іваненко  Л.М.: Маркетинг. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 328 с.

2. Бродель Ф. Матеріальна  цивілізація: економіка і капіталізм, XV-XVIIIст.: В 3 т. – К.: Основи,  321 с.

3. Лук’янець Т.І. Маркетингова  політика комунікацій: Навч. посібник. – 2-ге вид, доп. і перероб.  – К.: КНЕУ, 2003. – 524 с.

4.Синяева І.М., Земляк  С.В., Синяев В.В. Маркетингові  комунікації: Підручник / За ред.  Проф. Л.П. Дашкова. - М.: Видавничо-торгова  корпорація «Дашков і К», 2006. - 304с 

5.Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 488 с.

6.www.100pudov.com.ua/referat/23/1866

7.www.referat.repetion.ua/Організація_участі_підприємства_у_виставках_та_яр-марках

8.www.publik.if.ua/referat/view/38718

9. referaty.net.ua/referaty/referat_21181.html

10.ua-referat.com/Ярмарки_і_виставки_як_інструмент маркетингу

11.ua.textreferat.com/referat-17398.html

12.www.best-work.com.ua/index.php.option=com_context&task=view&id=16319&inted=196

13.www.referat.com/Ярмарки/виставки_в_системі_маркетингових_комунікацій

14.www.ufi.org.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

                Виставкові центри сформовані в світі

Країна	Місто	Виставкова площа тис.м
Німеччина	Ганновер	478,3
Франція	Париж	333,6
Італія	Мілан	270,0
Німеччина	Франкфурт-на-Майні	263,0
Німеччина	Кельн	250,0
Швейцарія	Базель	185,5
Хорватія	Загреб	180,0
США	Чикаго	174,0
Німеччина	Дюссельдорф	171,3
Нідерланди	Утрехт	166,2
Німеччина	Лейпциг	160,0
США	Клівленд	151,7
Іспанія	Валенсія	140,0
Бельгія	Брюссель	135,0
Італія	Генуя	130,5
Великобританія	Бірмінгем	125,8
Колумбія	Богота	125,0
США	Х’юстон	119,9
Австрія	Відень	111,9
Німеччина	Мюнхен	105,5
Польща	Познань	103,3
США	Лас-Вегас	102,2
Іспанія	Барселона	100,0
Канада	Торонто	99,8
Чехія	Брно	99,0
Іспанія	Мадрид	97,2
Німеччина	Гессен	90,0
Іспанія	Більбао	86,0
Німеччина	Нюрнбергг	84,0
Франція	Ліон	83,7
Італія	Болонья	83,6
США	Нюй-Йорк	83,5
Німеччина	Берлін	80,0
Алжир	Алжир	79,0
Австрія	Грац	87,0
США	Атланта	77,1
США	Луїсвіль	74,3
США	Детройт	73,6
Болгарія	Пловдів	73,0
Франція	Марсель	70,2
Швейцарія	Женева	65,0