Сутність маркетингових досліджень споживачів

До факторів-збудників, які  визначають поведінку покупця, належать і фактори ситуаційного впливу:

• зміни в макросередовищі, зокрема, економічна ситуація в країні, рівень науково-технічного прогресу, зміна форми власності;
• зміни обставин у покупця, зокрема, зміни його фінансового стану, зміни в ціні даного товару, виникнення необхідності іншої покупки, зміни настрою покупця;
• атмосфера в магазині, дії інших покупців, які можуть і стимулювати акт купівлі, і протидіяти його здійсненню.

Загалом фактори, які впливають  на купівельну поведінку покупця, можна  поділити на дві групи: контрольовані  та неконтрольовані з боку підприємства. Психологічні, особистісні, соціокультурні фактори та фактори ситуаційного впливу не підлягають контролю з боку підприємства. Їх треба постійно досліджувати та враховувати в маркетинговій  програмі підприємства.

Менеджерам з маркетингу важливо розуміти, як під впливом  проаналізованих факторів відбувається процес прийняття споживачем рішення  про покупку, з яких етапів складається  цей процес.

Механізм купівлі споживчих  товарів складається з п’яти  етапів:

• Усвідомлення потреби (який нестаток, чим він викликаний). На цьому етапі маркетологам важливо визначити коло тих обставин, які підштовхують покупця до думки про можливість одержання тієї чи іншої послуги.
• Пошук інформації про товар – покупцеві потрібні додаткові відомості про товар, який його цікавить. Джерелами інформації можуть бути: особисті джерела (сусіди, сім’я, друзі), комерційні джерела (реклама, продавці, дилери, виставки), джерела емпіричного характеру (дотик, вивчення використання товару), загальнодоступні джерела (ЗМІ).
• Оцінка варіантів – порівняння товарів за визначальними характеристиками (властивості товару, образ марки тощо).
• Кінцеве рішення про купівлю – має базуватися на всіх попередніх етапах, хоча дуже часто воно буває спонтанним.
• Реакція на покупку – споживач визначає своє ставлення до покупки "задоволений – незадоволений", від чого буде залежати використання чи невикористання споживачем в подальшому цього товару.

Вихідним етапом цього  процесу є усвідомлення потреби  та трансформація бажання людини до спонукального мотиву його майбутньої дії.

На етапі збирання покупець стає уважнішим до тієї інформації, яка пов’язана із задоволенням його потреб. Для менеджера з маркетингу надзвичайно важливим є виявлення  тих джерел інформації, до яких звертатиметься потенційний покупець.

Прийняттю рішення про  придбання передує порівняльна  оцінка варіантів. Вона містить оцінку властивостей товару та виявлення першочергової  значущості для покупця корисних властивостей. Перевагу надають тому товару, який найбільше відповідає конкретним потребам покупця. Менеджера  з маркетингу цікавить подальше реагування покупця на покупку. Придбавши товар, споживач або відчуває задоволення, або ні. Це залежить від того, наскільки  куплений товар відповідає очікуванням  покупця. Задоволений споживач відіграє роль чудової реклами як окремого товару, так і підприємства загалом. Саме на цьому етапі вступає в  дію правило “1/30”: один задоволений  покупець поширює свої позитивні  емоції на тридцятьох своїх оточуючих, і навпаки – один незадоволений  покупець поширить свій негативний досвід на тридцятьох своїх оточуючих.

Споживчий ринок України  регулюється Законом України "Про  захист прав споживачів” від 15.12.93. Даний закон регулює відносини  між виробником та споживачем, установлює права споживачів, визначає механізм захисту споживачів.

Визначено наступні права  споживачів:

1. Державний захист прав  споживачів зводиться до:

а) надання можливості вільного вибору товару;

б) одержання знань і  кваліфікації в процесі придбання  товару (як їм користуватися);

в) придбання товару законним способом;

г) забезпечення захисту  здійснюється виконавчими органами: Державним комітетом по захисту  прав споживачів, Державним комітетом  стандартизації, метрології та сертифікації України, Державними органами санітарного  нагляду.

2. Гарантований рівень  споживання – держава визначає  належну якість товарів і торговельного  обслуговування.

3. Право на безпеку  товару.

4. Надання необхідної  інформації про кількість, якість, асортимент даного товару.

5. Відшкодування збитків.

6. Звернення до суду.

7. Право на об’єднання  в громадські організації для  захисту прав споживачів.

Повноваження Державного комітету України по захисту прав споживачів визначені положенням "Про  державний комітет України у  справах захисту прав споживачів" від 16.10.96 за № 950/96.

Моделювання купівельної  поведінки організації - споживача

Часом покупцем є не індивідуальний споживач, а організація-споживач. Якщо підприємство пропонує свій товар на ринку організацій-споживачів, воно здійснює промисловий маркетинг.

Ринок організацій-споживачів — це сукупність юридичних осіб, які закуповують товари для їх подальшого використання у процесі виробництва, здачі в оренду, перерозподілу чи перепродажу.

Цей ринок представлений  такими видами організацій-споживачів:

• виробничими підприємствами, які закуповують товари для їх подальшого використання (споживання або приєднання) у виробничому процесі;
• підприємствами-посередниками, що закуповують товари для їх подальшого перепродажу, маючи на меті отримання прибутку, зокрема підприємствами гуртової та роздрібної торгівлі;
• державними установами, що здійснюють закупівлю товарів для розв'язання різного роду соціальних проблем, завдань, виконання урядових програм тощо;
• безприбутковими організаціями, що закуповують товар для втілення певної ідеї у життя та її поширення у суспільстві.

Співпрацюючи з організаціями-споживачами, доцільно пам'ятати про такі особливості цього ринку:

• на ньому значно менша кількість покупців, адже підприємств, організацій та установ завжди набагато менше, ніж індивідуальних споживачів;
• організації-споживачі переважно фінансове потужніші за індивідуальних споживачів; вони закуповують товари великими партіями і на значні суми;
• попит на товари, що їх закуповують організації-споживачі, значною мірою залежить від попиту на товари широкого вжитку;
• покупці товарів промислового призначення, як звичайно, концентруються у великих промислових центрах;
• придбання товарів для організації-споживача — складний процес, що його здійснює професійно підготовлений персонал;
• здебільшого потрібне залучення багатьох фахівців для колегіального прийняття рішення;
• з погляду професіоналів, які представляють організацію-споживача, велике значення мають раціональні мотиви придбання, тоді як кінцеві споживачі часто купують товари під впливом моди чи емоцій.

Купівельна поведінка  організації-споживача залежить від:

• частоти придбання товару,
• вартості покупки
• ступеня ризику, яким супроводжується придбання товару, тобто від виду ситуації здійснення закупівлі.

Існує три основних види ситуацій здійснення закупівель підприємством:

1. звичайна повторна закупівля, яка є доволі стандартною (підприємство-покупець просто робить повторне замовлення, не вносячи ніяких змін)
2. модифікована повторна закупівля, яка вимагає проведення деяких досліджень (покупець змінює специфікацію замовлення, ціну, умови поставки, постачальника)
3. нова закупівля, ситуація здійснення закупки підприємством, -коли покупець здійснює купівлю даних товарів або послуг вперше

Найменшу кількість рішень приймає організація-споживач, що здійснює повторну закупівлю без змін, найбільшу  — в ситуаціях закупівлі для  вирішення нових завдань. В останньому випадку залучається велике коло фахівців, які відіграють ту чи іншу роль у процесі прийняття рішення  про придбання.

Зовнішні фактори економічні науково-технічні законодавчі фізико-географічні фактори конкурентного середовища

Фактори особливостей організації цілі організації прийняті методи роботи організаційна структура

 

 

 

Організації-споживачі 

Фактори міжособових  відносин повноваження уміння переконувати уміння поставити себе на місце іншого ступінь впливу на інших працівників

Фактори індивідуальних особливостей персоналу вік освіта тип особистості посада схильність до ризику власні цілі та переконання

Рис. 1.2. Основні  фактори, які впливають на поведінку  організацій-споживачів.

Організації-споживачі перебувають  під сильним впливом зовнішніх факторів, а саме рівня економічного розвитку ринку, умов матеріально-технічного постачання, темпів науково-технічного прогресу, політичних подій та нормативно-законодавчої бази щодо регулювання підприємницької діяльності, діяльності конкурентів.

Важливою особливістю  роботи на ринку організацій-споживачів є те, що від імені юридичної  особи під час придбання товару виступають фізичні особи. Прийняття  ними рішення про придбання здійснюється під впливом не тільки зовнішніх, а й внутрішніх факторів.

• Співпрацюючи з організацією, необхідно враховувати її особливості. Вони визначаються місією та цілями організації, організаційною структурою, прийнятими методами роботи.
• Рішення про придбання на підприємстві приймають декілька працівників. У багатьох випадках формується так званий Купівельний центр. Тому купівельна поведінка організації-споживача багато в чому зумовлена характером відносин між учасниками Купівельного центру.
• Водночас не слід забувати, що представники організації-споживача - це люди, які мають свої особисті переконання та цілі, обіймають певні посади, є різного віку та належать до різного типу особистості. Вони чутливі до впливу тих самих факторів, що й індивідуальні покупці на споживчому ринку. Ці фактори детально розглянуті в попередньому параграфі.

Процес прийняття  рішення про закупівлю товару організацією-споживачем

Це досить складний процес, і починається він задовго  до здійснення акту купівлі-продажу  товару.

1. Усвідомлення потреби
2. Оцінювання характеристик товару
3. Пошук постачальників
4. Запит пропозицій
5. Вибір постачальників
6. Оформлення замовлення
7. Оцінювання роботи постачальника

Перший етап — усвідомлення організацією потреби. Воно може виникати внаслідок внутрішніх стимулів, наприклад:

• необхідність заміни наявного обладнання;
• необхідність придбання комплектувальних для його ремонту;
• бажання поліпшити якість матеріальних компонентів або умови їх постачання;
• необхідність придбання нових технологій для випуску нового товару тощо.