Проблеми розвитку виставкового бізнесу в Україні

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра маркетингу

Курсова робота

з дисципліни «Маркетингу»

на тему «Проблеми розвитку виставкового бізнесу в Україні»

роботу виконано за матеріалами ТОВ Агрофірми «Золота Балка»

Студентка IV курсу 7с групи

заочної скороченої форми навчання

факультету економіки,

менеджменту і права

Поштар Марина Миколаївна

Науковий керівник

асистент кафедри маркетингу та реклами

Бориславська Наталія Олегівна

Київ 2012

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………3

1.   Теоретичні засади виставкового бізнесу…………………………………5

2.   Становлення та розвиток виставкової діяльності в Україні…………16

3.   Аналіз виставкової діяльності ТОВ Агрофірма «Золота Балка»………27

4.   Розробка виставкової діяльності ТОВ Агрофірми «Золота Балка»…...30

5.   Аналіз ефективності запропонованих заходів виставкової діяльності на ТОВ Агрофірмі «Золота Балка»…………………………………………….35

Висновок…………………………………………………………………………40

Список використаної літератури……………………………………………….41

Додато1

Вступ

Ураховуючи невід’ємність виставкової діяльності від розвитку ринкових процесів, закріплення позитивних структурних змін у економіці, науково-технічному та технологічному оновленні вітчизняного виробництва, одним з пріоритетних напрямів діяльності органів місцевого самоврядування та виконавчої влади є створення умов для розвитку виставково-ярмаркової діяльності в області та подальше вдосконалення діяльності щодо забезпечення представлення області у виставково-ярмаркових та презентаційних заходах.

На сучасному етапі соціально-економічного розвитку регіону, в умовах прискорення в Україні процесів щодо інтеграції у світовий економічний простір, виставково-ярмаркова діяльність набуває все більш актуального значення, оскільки вона дозволяє комплексно вирішувати такі завдання:

   розширення міжнародних та міжрегіональних зв’язків, у першу чергу економічних та інвестиційних, поглиблення виробничої кооперації;

   поширення новітніх технологій, розширення використання інноваційних методів виробництва, сприяння технічній та технологічній модернізації підприємств;

   залучення додаткових інвестиційних коштів як внутрішніх, так і іноземних інвесторів;

   закріплення позицій підприємств на стратегічно важливих ринках збуту товарної продукції та послуг, освоєння нових перспективних ринків відповідно до основних напрямів зовнішньоекономічної політики держави;

   стимулювання впровадження систем якості на підприємствах області, активізація процесів стандартизації та отримання сертифікатів на відповідність міжнародним вимогам, підвищення конкурентоспроможності продукції;

   визначення попиту на стратегічно важливих та перспективних ринках збуту в країнах та регіонах світу, формування відповідної виробничої політики підприємств.

На сучасному етапі розвитку, враховуючи посилення процесів інтеграції в світовому економічному просторі, виставково-ярмаркова діяльність є однією з найдинамічніших сфер розвитку світової економіки, оскільки вона відіграє важливу роль у зміцненні міжнародних зв’язків, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, пропаганді передових технологій та нових видів продукції.

При цьому розвиток виставково-ярмаркової діяльності відповідно до основних напрямів державної політики у сфері виставково-ярмаркової діяльності не може бути забезпечений виключно територіальними або структурними підрозділами облдержадміністрації, оскільки для створення найбільш сприятливих умов для ефективного розвитку виставкової діяльності необхідне запровадження єдиної державної політики у сфері виставкової діяльності й чітка координація дій державних органів та органів місцевого самоврядування в цій сфері.

Таким чином, ефективність та результативність заходів щодо координації виставково-ярмаркової діяльності визначається рівнем централізації діяльності в цій сфері.

1.   Теоретичні засади виставкового бізнесу.

Виставково-ярмаркова діяльність – це діяльність підприємств, організацій, установ та приватних осіб з організації виставок та ярмарків, участі у них, а також виконання пов'язаних з цим робіт та надання відповідних послуг.

Метою виставково-ярмаркової діяльності є підтримка розвитку вітчизняного підприємництва, налагодження торговельних контактів, розширення міжнародного економічного співробітництва.

Виставка-ярмарок – це тимчасовий, періодичний захід, що проводиться переважно в одному місці, в межах якого певна кількість підприємств (експонентів) за допомогою зразків (експонатів) представляє об’єктивний масштаб товарів/ послуг однієї чи кількох галузей для того, щоб відвідувач- комерсант отримав чітке уявлення про їх підприємчі можливості, тоді як експонент за допомогою товарів, що він експонує, намагається поширити інформацію про свою фірму та її продукцію та укласти торгові угоди.

Виставково-ярмаркові заходи поділяються на виставки та ярмарки.

Виставки – це виставково-ярмаркові заходи, що спрямовані на демонстрацію продукції та послуг, їх рекламу, розширення збуту.

Ярмарки – це виставково-ярмаркові заходи, що спрямовані на роздрібну чи оптову торгівлю безпосередньо на ярмарку.

Суб' єктами виставково-ярмаркової діяльності є:

1)  держава, в особі уповноважених на це органів, - як провідник державної політики у виставково-ярмарковій діяльності та в економіці в цілому;

2)  підприємства, організації, установи різних форм власності (національніта іноземні, що зареєстровані в країні згідно з чинним законодавством),органи державної влади та управління, громадяни країни, інших країн та особи без громадянства, що можуть виступати як виставкові центри, організатори, суборганізатори, розпорядники, агенти, підрядники, учасники виставок, відвідувачі виставок тощо.

Мотивація держави як суб'єкта виставково-ярмаркової діяльності полягає в використанні виставок та ярмарків як засобу розвитку вітчизняного підприємництва, розширення міжнародної та міжрегіональної торгівлі, забезпечення виходу національних підприємств на світові ринки, залучення іноземних підприємств на ринки держави.

Мотивація підприємств - організаторів виставок, суборганізаторів, розпорядників, агентів, підрядників - полягає в отриманні прибутку згідно з своїми статутними цілями.

Мотивація підприємств - учасників виставок - полягає в використанні виставок як засобу:

1)       знайомства з новими ринками;

2)       перевірки конкурентної здатності своєї продукції;

3)       вивчення ситуації в галузі та тенденцій її розвитку;

4)       спілкування із споживачами, постачальниками, конкурентами; експертами, представниками органів державної влади та управління;

5)       розширення сфери збуту;

6)       реклами своєї продукції.

Підприємства, що виступають суб'єктами виставково-ярмаркової діяльності, залежно від своєї ролі в процесі виставково-ярмаркової діяльності можуть виступати як:

1)  виставкові центри - підприємства, основна діяльність яких пов'язана з

2)  організацією та проведенням виставок, а також з наданням послуг у сферіорганізації виставок (ярмарків); виставкові центри мають відповідну матеріально-технічну базу (виставкові площі та обладнання) та надають їх для проведення виставок та ярмарків;

3)  організатори виставок - підприємства, що відповідно до своїх статутів займаються організацією виставок на комерційній, бюджетній чи змішаній основі; організатори виставок приймають на себе обов'язки по організації та   проведенню виставок добровільно або за рішенням вищих організацій або за рішенням вищих організацій чи органів державної влади та управління та несуть відповідальність перед учасниками та відвідувачами за рівень виставкових послуг;

4)  організатори виставок    при    проведенні    виставок    на   бюджетній    основі    несуть відповідальність перед державним бюджетом, при проведенні виставок на комерційній основі несуть на собі ризик комерційного успіху;

5)  розпорядники виставок - підприємства, яким організатор (організатори) виставки доручає проводити весь комплекс заходів по підготовці та проведенню виставок;

6)  суборганізатори виставок - підприємства, що на основі договору про співробітництво з організатором виставки беруть на себе обов'язки організатора виставки по відношенню до частини експозиції виставки;

7)  агенти - підприємства, що на основі договору-доручення з організатором виставки приймають на себе обов'язки з комплектації виставки учасниками або інші обов'язки, що згідно з чинним законодавством можуть виконуватися на основі договору-доручення;

8)  підрядники - підприємства, що на основі договору купівлі-продажу чи підряду з організатором або розпорядником виставки постачають необхідні матеріали, товари, виконують роботи чи надають послуги, пов'язані з організацією та проведенням виставки;

9)  спонсори виставок - підприємства, що на благодійницьких засадах надають організаторові виставки кошти на покриття витрат з організації та проведення виставки (у вигляді грошових коштів, товарів чи послуг), отримуючи за це додаткову рекламну кампанію або інші пільги від виставки;

10)   учасники виставок (експоненти) - підприємства, що уклали з організатором виставки договір на участь у виставці;

11)   відвідувачі виставок - юридичні та фізичні особи, що відвідують виставку протягом її роботи та вступають в ділові контакти з її учасниками.

Підприємства можуть вважатися виставковими центрами лише при умовах, якщо:

1)  їх основна діяльність пов'язана з організацією виставок та ярмарків та наданням послуг у сфері організації виставок та ярмарків;

2)  вони мають відповідну матеріально-технічну базу (виставкові площі та обладнання) та відповідний штат фахівців.

Виставковими центрами можуть бути підприємства усіх форм власності. Їм може бути наданий статус національного чи регіонального.

Виставкові центри можуть бути сертифіковані. Сертифікація означає підтвердження відповідності матеріально-технічної бази виставкового центру та наданих ним виставкових послуг міжнародним вимогам.

Сертифікація проводиться у добровільному порядку та не є обов'язковою.

Всесвітні, міжнародні та національні виставки можуть проводитися лише у сертифікованих виставкових центрах. Інші виставки можуть проводитися у будь-яких виставкових центрах.

Виставковими фірмами називаються підприємства, що на професійній чи непрофесійній основі працюють як організатори, суборганізатори, розпорядники виставок або як їхні агенти.

Виставковими фірмами можуть бути підприємства всіх форм власності,

включаючи приватних підприємців, зареєстрованих у встановленому чиним законодавством порядку. Виставково-ярмаркова діяльність повинна бути законодавством порядку. Виставково-ярмаркова діяльність повинна бути передбачена статусом виставкової фірми.

У своїй діяльності виставкові фірми керуються чинним законодавством

країни. Договори, що укладаються між виставковими фірмами та учасниками

виставок, є договорами підряду, і правові відносини, що виникають з таких договорів, регулюються чинним законодавством країни.

Виставки і ярмарк, є швидким та досить зручним засобом отримання маркетингової інформації про конкурентів, їхні комерційні пропозиції, нові товари та послуги, методи залучення клієнтів. Таким чином, компанія може отримати інформацію для аналізу SWOT – діагностики своїх сильних та слабких сторін, ризиків та шансів у порівнянні з конкурентами. Представлені на виставці нові товари та послуги характеризують зміни і тенденції, властиві певній галузі в даний час. А сьогодні, як відомо, своєчасне отримання необхідної інформації може сприяти створенню певної конкурентної переваги за умов швидкої та правильної реакції фірми. Отже, що стосується глобально-економічного аспекту, то сучасні виставки і ярмарки стали дзеркалом техніко-технологічного розвитку; ринком комерційної та маркетингової інформації; барометром цін на товари і послуги; засобом прогнозування кон’юнктурних змін; соціальним явищем з симбіозом економічних, політичних та культурних подій.

Причини, що спонукають підприємства взяти участь у торгових виставках, стають явними при вивченні окремих цілей комплексу маркетингу, із якими вони повинні бути нерозривно пов'язані.  Ці цілі, яких за звичай буває декілька, відбиваються в коротко- та середньостроковій програмі маркетингу і колективно визначаються всіма керівними робітниками підприємства, наділеними спільною відповідальністю.

Незважаючи на істотні розбіжності між товарами широкого вжитку й інвестиційної продукції, а тим більше, послугами в тому, на що робиться основний наголос в участі (де знаходиться його "центр тяжіння"), виставковий стенд завжди виконує функції:

   торгового агентства,

   "передавача" пропаганди і реклами,

   арени конкурентного протиборства в галузі техніко-економічних досягнень,