Організація обслуговування в готелях

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ  МЕРЕЖ

 

2.1. Проблеми і чинники,  що перешкоджають розвитку готелів  в Україні

 

До основних перешкод розвитку вітчизняного готельного господарства, які потребують усунення в контексті  підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, доцільно віднести.

 

1. Недостатня кількість  готелів внаслідок значних бар’єрів входження на ринок готельних послуг України. В Україні бракує близько 70 чотирьох та п’ятизіркових готелів (7 тис номерів) та 400 тис номерів в готелях нижчої категорії. Загалом згідно договору, укладеного з офіційним агентством з розміщення учасників та гостей ЄВРО 2012 туристичною компанією TUI Travel PLC лише для цільових груп чемпіонату має бути забезпечено 200 тис готельних номерів. Показник забезпеченості готелями (кількість готельних місць на 1000 осіб) в Україні низький (при нормі 10 місць на 1000 осіб в Україні є лише 2,9 готельних місця (для порівняння: у Москві — 9,3; у Санкт-Петербурзі — 6,4; у Парижі — 38,4; у Відні - 25,6)). Водночас будівництво нових готелів в Україні ускладнюється[23]:

 

- тривалою процедурою  отримання земельних ділянок  під будівництво (що призводить до більш активного розвитку торговельно-комерційних установ та комплексів, оскільки термін окупності інвестицій в такі об’єкти є коротшим, в той час коли термін окупності готелів та туристичних об’єктів часто перевищує 10-15 років);

 

- необхідністю отримання  надмірної кількості дозволів  та значними бюрократичними процедурами  (що збільшує термін лише відкриття  готелю до 2-5 років і більше, високим  податковим тиском на підприємства готельної сфери);

 

- наявністю трансакційних  видатків (які інколи складають до 50% капіталовкладень);

 

- надмірним рівнем ризику інвестицій внаслідок політичної та економічної нестабільності в країні.

 

Все це перешкоджає розвитку готельного господарства, входженню  на вітчизняний ринок відомих  готельних операторів та створенню  національних готельних мереж, які  можуть забезпечити належний рівень послуг вимогливим туристам з усього світу.

 

2. Невідповідність цін  рівню якості готельних послуг. Вартість проживання в українських готелях в 2-3 рази перевищує вартість проживання в готелях аналогічного рівня країн Європи, що зумовлено неналежним державним регулюванням цієї сфери (відсутній державний орган з обліку готелів та інших закладів розміщення, регулювання та контролю за їх діяльністю) та низьким рівнем диференціації готельних послуг (слаборозвинена мережа хостелів, мотелів, кемпінгів, пансіонатів та ін.).

 

3. Відсутність розвиненої  та офіційно облікованої мережі альтернативних засобів розміщення економічного класу (хостелів, малих та міні-готелів, апартаментів). Частково задовольнити попит на місця розміщення під час проведення ЄВРО 2012 могли б малі готелі, апартаменти та хостели, вартість проживання у яких значно нижча. Проте мережа хостелів в Україні розвинена недостатньо, згідно даних Всеукраїнської молодіжної хостел асоціації функціонує лише 27 хостелів (в Європі офіційно зареєстровано 18 тис хостелів, з них 4,5 тис об’єднані єдиною системою бронювання). На ринку готельних послуг згідно даних Асоціації малих готелів та апартаментів України функціонує близько 2,5-3 тис готельних підприємств малих форм (малих та міні-готелів, апартаментів), проте значна частка цього сегменту готельного господарства є „сірою”, тобто офіційно не обліковується як засоби розміщення[14].

 

4. Низький рівень конкуренції на готельному ринку внаслідок відсутності корпоративних стандартів управління якістю готельних послуг. Український готельний ринок характеризується незадоволеним попитом та обмеженою пропозицією як зі сторони іноземних готельних мереж, так і зі сторони українських готельєрів. На сьогодні в Україні існує лише один національний мережевий готельний оператор - Premier-Hotels, до складу якого входять сім готелів. Він являє собою об’єднання різних за концепцією та набором послуг готелів у великих ділових і туристичних центрах України. За рахунок специфіки кожного окремого готелю, мережі не доводиться вирішувати проблеми, пов’язані з уніфікованістю продукту, водночас об’єднання готелів в національну мережу дозволяє подвоїти конкурентну перевагу, пов’язану з позиціонуванням на ринку та впізнаванням бренду, також всі готелі користуються перевагами єдиної системи бронювання. Проте в Україні відсутні укрупнені національні готельні мережі більш низької категорії зі спільними корпоративними стандартами управління, які могли б гідно конкурувати з всесвітньо відомими готельними мережами. Зокрема в Україні активізувалося зростання інвестицій в розвиток готельної сфери з боку іноземних готельних операторів.

 

5. Недостатня кількість  та неналежний рівень підготовки кадрів для готельного господарства. Сьогодні в Україні в туризмі фактично працює 35 тис осіб, ще 120 тис осіб – в готелях та інших закладах розміщення. Підготовку кадрів для туристичної галузі та готельного господарства здійснюють 146 навчальних закладів, з них лише шість (2 в Києві, по одному в – Ялті, Донецьку, Львові, Івано-Франківську) є класичними навчальними закладами туристичного спрямування з повноцінними тренувальними базами практики. Загалом в навчальних закладах на різних формах навчання щорічно готують близько 6500 спеціалістів для сфери туризму та готельного господарства (40% спеціалісти готельного господарства). Згідно світової практики функціонування 10 готельних номерів мають забезпечувати від 4 до 20 спеціалістів. Відповідно до початку Чемпіонату Європи з футболу ЄВРО 2012 необхідно підготувати близько 150 тисяч фахівців. В цьому контексті найбільш гострими є декілька аспектів: недостатня кількість часу для підготовки необхідної кількості кадрів для потреб готельного господарства; брак навчальних закладів та несформованість системи підготовки/перепідготовки/підвищення кваліфікації спеціалістів; недостатня кількість кваліфікованих спеціалістів та викладачів з досвідом стажування або роботи за кордоном; брак кадрів середньої та нижчої обслуговуючої ланки (у т.ч. зі знанням іноземних мов), аніматорів; недостатня кількість практичних годин підготовки спеціалістів та практичних навчальних лабораторій-фірм, лабораторій-готелів, лабораторій–ресторанів на базі навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців туристично-готельного профілю[8].

 

6. Обмеженість практики  використання електронних та  автоматизованих систем бронювання  готельних номерів та новітніх технологій у процесі здійснення обслуговування в готелях та інших закладах розміщення.

 

7. Непристосованість готелів та інших закладів розміщення до потреб людей з обмеженими фізичними можливостями. Мізерний відсоток готелів в Україні пристосовані до потреб інвалідів, хоча відповідно до державних будівельних норм проектів цивільних будівель і споруд, 10% місць в готелі мають бути спеціально облаштовані для людей з особливими потребами. В контексті підготовки до ЄВРО 2012 в умовах будівництва нових готелів обов’язково необхідно здійснювати контроль за дотриманням вимог пристосованості закладів розміщення для інвалідів.

 

8. Проблема завантаженості  та утримання готелів та інших  закладів розміщення після проведення чемпіонату Європи з футболу ЄВРО 2012. Незважаючи на те, що в Україні існує незадоволений попит на готельні послуги, проте та кількість закладів розміщення, яка запланована для введення в експлуатацію до ЄВРО 2012 є значно більшою, ніж потребує український туристичний ринок на даному етапі розвитку.

 

Загрози і ризики, пов’язані із зволіканням щодо вирішення існуючих проблем, полягають в такому:

 

1. Порушення гарантій, наданих  УЕФА державою та містами, в яких відбуватимуться футбольні матчі щодо розвитку готельної мережі, через недотримання термінів їх будівництва та введення в експлуатацію. Така ситуація спровокована тим, що 100% інвестицій передбачених на підготовку інфраструктури розміщення учасників та гостей чемпіонату ЄВРО 2012 є приватними.

 

2. Формування значного  тіньового сектора розміщення  відвідувачів ЄВРО 2012 (малі та  міні-готелі, апартаменти), що призведе до зниження рівня якості обслуговування туристів та погіршення туристичного іміджу України, недоотримання значних надходжень до бюджетів всіх рівнів та, як наслідок - низької економічної віддачі державних капіталовкладень у проведення чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

 

3. Низький рівень ефективності функціонування готельного господарства після ЄВРО 2012 внаслідок неналежного стратегічного планування його розвитку в майбутньому.

 

4. Ускладнення процесу  обслуговування туристів, вболівальників  та учасників внаслідок: недостатньої  кількості та рівня професійної підготовки обслуговуючого персоналу; неможливості задовольнити попит на готельні послуги людей з особливими потребами; недостатнє впровадження та використання електронних та автоматизованих систем бронювання готелів, сучасних електронних систем обслуговування гостей готелів тощо.

 

5. Скорочення очікуваної  кількості туристів, які прибудуть на фінальну частину чемпіонату Європи 2012 року з футболу, внаслідок ускладнень в отриманні туристичної інформації про Україну, її культуру, традиції, візовий режим, транспортне сполучення, готелі[7].

 

6. Захоплення та „перенасичення”  готельного ринку України закладами  розміщення відомих іноземних  готельних операторів внаслідок  активного залучення іноземних  інвестицій в період підготовки до ЄВРО 2012 та пасивності українських.

 

Виділимо проблеми, які  існують в готелях, а також  чинники, які перешкоджають розвитку готелів ( Рис.2.1.)

 

Відсутність позитивна іміджу наший країни

 

Відсутність стабільної законодавчої бази і відносно високий рівень податків, відсутність вільних економічних зон

 

Низький рівень проведення маркетингової компанії

 

Обмежені фінансові можливості

 

 

 

Обов'язковою умовою зростання  капітальних вкладень є наявність  в українській економіці сприятливого інвестиційного клімату.

 

Сучасні умови економічного розвитку вимагають проведення активної політики по залученню прямих іноземних  інвестицій.

 

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді іноземної  валюти, валюти України, будь-якої нерухомості  або рухомого майна і пов'язаних з ним майнових прав, акцій, облігацій і інших цінних паперів, корпоративних прав, грошових вимог і права вимагати виконання договірних зобов'язань, гарантованих першокласними банками, прав здійснення господарської діяльності.

 

На жаль, в Україні існує  багато чинників, які стримують господарський  розвиток і підприємницьку активність. Одним з найвагоміших є відсутність необхідного інвестиційного клімату.

 

При створенні інвестиційного клімату, який сприяє залученню матеріальних і фінансових ресурсів в готельне господарство можна виділити мотиви, які є визначальний для ухвалення рішення про інвестування.

 

Для залучення внутрішніх інвестицій (національних) ключовою вимогою  є зменшення оподаткування і  гарантії забезпечення прав власності. Питання зниження оподаткування  доцільно розглядати в аспекті зниження ставок на три основні види податку -податок на додану вартість, податок на прибуток і нарахування на заробітну плату, оскільки ці види податкових платежів мають найбільшу питому вагу в структурі податків і прирівняних до них обов'язкових платежів і фактично визначає загальний рівень оподаткування (так званий «податковий прес»). Зниження ставок дозволить забезпечити зменшення частини відчужуваного доходу і стимулюватиме зацікавленість в розвитку підприємництва в готельній сфері[5,с.36].

 

Слід забезпечити єдність  норм податкового режиму і господарського законодавства для всіх суб'єктів  готельної діяльності, незалежно  від країни походження капіталу і  форм організації. Виконання цієї вимоги ставить рівні умови для національних і іноземних інвестицій.

 

Особливу увагу слід приділити  таким конкретним моментам в системі оподаткування:

 

— припинити обкладення ПДВ  майнових внесків в статутному фонді підприємств у вигляді устаткування;

 

— відмінити практику оподаткування  грошових внесків у разі внесення акціонерного капіталу в інвалюті. Такий податок є караючим для  інвестора, який прагне вести бізнес в країні з нестабільною місцевою валютою;

 

Необхідно перебудувати систему  приватизації на західний зразок. Іноземні інвестори готові брати участь в  приватизації підприємств, але за умови надання в їх розпорядження контрольного пакету акцій. Інвестори хочуть не стільки пільгових умов, скільки стабільності. Ймовірно, що на процеси зовнішнього інвестування і господарського розвитку сфери готельного господарства, матеріально-технічного переоснащення готелів, а також поліпшення якості обслуговуваних туристів позитивно впливатиме використання спеціального митного режиму.

 

Існують різні джерела фінансування.

 

Міжнародні фінансові  організації - це організації типу Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Європейського  банку реконструкції і розвитку (ЄБРР). Вони проводять інвестування на урядовому рівні під гарантії уряду.

 

Фінансові організації і  фонди - це організації, створені при  ООН і ЄС і інших міжнародних  структурах. Це більше бюрократичні структури, які привертають інвестиції для  великомасштабних державних проектів.

 

Особливу роль складають  кредити усесвітнього банку. Вони найбільш дешеві і вигідні, оскільки надаються  на 20 років, а перші виплати починаються  тільки з шостого року по процентній ставці 7 %, але, щоб їх отримати, треба  не тільки довести, що кредити усесвітнього банку необхідні до зарізу, а ще і отримати згоду у Верховної Ради України.

 

Українські комерційні банки  видають кредит юридичним і фізичним особам під дуже високий відсоток, а часті виплати відсотків не дозволяють запускати великі виробничі проекти.

 

Іноземні комерційні і  інвестиційні банки видають кредити  з низькими процентними ставками, при цьому вимагають надійні  гарантії повернення кредиту. Регулярність виплати відсотків визначається сторонами, виходячи з кожного конкретного проекту[3,с.25].

 

Іноземні інвестиційні фонди  і фонди венчурного характеру  займаються купівлею ноу-хау і впровадженням  нових технологій. Вони інвестують в українську економіку частину  акцій в статутному фонді українських  підприємства. Відсоток, який вони мають в статутному фонді, коливається від 20 до 60, їх цікавлять високорентабельні і привабливі по своїй новизні і майбутнім результатам від впровадження розробки проекту.