Організація діяльності рекламного відділу

    2. Порівняльна  реклама сприяє розвитку конкуренції,  бо дає змогу малим фірмам  порівнювати свої товари з  виробами провідних фірм галузі.

    3. Порівняльна  реклама дає великий простір  вигадці, винахідливості, гумору, що  може стати вирішальним для  забезпечення успіху рекламної  кампанії.

    Імітуюча реклама використовується тоді, коли деякі товари не відрізняються від подібних до них, є дуже ординарними. Тому рекламодавцеві треба постійно тиснути на споживача, щоб примусити його хоча б один раз купити товар, що рекламується. Цій рекламі властиві простота та одноманітність: ті самі засоби інформації, ті самі носії, та сама рекламна мова.

     За  цією ознакою рекламу поділяють  на рекламу продукту, рекламу  фірми та спільну.

    Предметом  рекламування є майже завжди  продукт (виріб, послуга, ідея).

    Зарубіжна  література розрізняє вироби  за довговічністю: вироби тривалого  користування (матеріальні цінності, що витримують багаторазове використання) та вироби короткострокового  використання (матеріальні цінності, що повністю споживаються за  один або кілька циклів використання).

    Послугами  називають об'єкти продажу у  вигляді нематеріальних цінностей:  дій та вигод, які задовольняють  певні потреби. Послуги класифікують  за такими ознаками:

    1. Характер  послуги (промислова, споживча, громадська).

    2. Присутність  клієнта (обов'язкова чи ні).

    3. Мотиви  придбання послуги клієнтом (особисті  чи ділові).

    4. Способи  використання послуг (комерційні  чи некомерційні).

    5. Форма  обслуговування (обслуговування окремих  осіб чи організацій, фірм, підприємств).

    За призначенням  розрізняють товари широкого  вжитку та товари промислового  призначення. У свою чергу,  товари широкого вжитку поділяються  на підставі поведінки покупців  на:

    1. Товари  повсякденного попиту (товари, які  споживач купує часто, без вагань  і з мінімальними зусиллями  для їх порівняння між собою;  вони бувають постійного попиту, імпульсивної покупки, для екстремальних  випадків).

    2. Товари  попереднього вибору (товари, які  споживач у процесі вибору  та купівлі, як правило, порівнює  між собою за показниками якості, ціни, зовнішнього оформлення тощо, причому вони можуть бути подібні  один до одного або різні).

    3. Товари  особливого попиту (товари з унікальними  характеристиками чи окремі марочні  товари, заради придбання яких  значна кількість покупців готова  витратити додаткові зусилля  як фізичні, так і матеріальні).

    4. Товари  пасивного попиту (товари, про які  покупець не знає або коли  й знає, то заздалегідь не планує  їх купівлі).

    Класифікація  товарів промислового призначення  передбачає їх умовний розподіл  на:

    1. Матеріали  та деталі, тобто товари, що повністю  споживаються для виготовлення  виробів рекламодавця.

    2. Капітальне  майно (товари, вартість яких частково  переноситься на готовий виріб  рекламодавця і які існують  у вигляді стаціонарних споруд  та допоміжного устаткування).

    3. Допоміжні  матеріали (об'єкти, вартість яких  не переноситься навіть частково  на готовий виріб і які Існують  у вигляді матеріалів для технічного  обслуговування та ремонту, а  також ділові, технічні та консультативні  послуги).

    Крім того, товари та послуги класифікуються  за галузевими ознаками (будівельні, сільськогосподарські, електронні, юридичні, медичні тощо).

    Реклама  фірми має створювати, підтримувати  й збільшувати популярність фірми  та її товару. Відтак будь-яке  вдосконалення товару, марки, самої  фірми потребує оновлення рекламних  логотипів, яке провадиться за  результатами рекламного дослідження  ринку, стилю життя цільової  аудиторії, її вимог до оновлення  асортименту товарів і послуг, що пропонує рекламодавець.

    Рекламу  фірми часто називають престижною  рекламою, оскільки вона сприяє  не стільки збільшенню продажу  її продукції, скільки популяризації  самої фірми (організації, установи, навіть країни) та її діяльності, що має позитивним наслідком  зростання національної економіки,  загального добробуту, збереження  довкілля, забезпечення зайнятості  населення, розвиток фундаментальних  чи прикладних досліджень тощо.

    Отже, цілями  престижної реклами можуть бути  як комерційні (наприклад, реклама  консультативних, дослідних, проектних  організацій, банків, страхових компаній  тощо), так і некомерційні:

    1) захист  іміджу фірми (організації, установи) в очах суспільства; такою рекламою, як правило, користуються фірми,  діяльність яких є з погляду  громадськості неморальною (наприклад,  торгівля зброєю), або підприємства, які швидко збагатіли, або підприємства, діяльність яких загрожує довкіллю, тощо.

    2) створення  та підтримка іміджу фірми  в очах партнерів і власного  персоналу.

    Спільна  реклама подається від імені  групи спеціалістів якоїсь галузі  виробництва з ініціативи групи  виробників або посередників, чи  виробників та посередників. Така  реклама дає змогу знизити  витрати на рекламування, а тим  самим і ціну на товари. Вона  ґрунтовніша, уможливлює покупцеві  всебічне вивчення переваг одного  продукту та недоліків іншого. Дуже часто така реклама нагадує  інструкцію з користування тим  чи іншим товаром.

    Суб'єкт  рекламування. Ця ознака дає змогу  поділити рекламну аудиторію  на значну кількість цільових  груп, щоб краще вивчити та  максимально задовольнити їхні  потреби.

    Цілі рекламування. За цією ознакою реклама поділяють  на інформативну, умовляючу,  нагадуючу та інформаційну (рубричну).

    Інформативна  реклама — це розповідь про  новинку або нове використання  відомого товару, інформування про  зміни в цінах, пояснення принципів  дії товару, опис послуг, що надаються,  спростування неправильних уявлень  про товар чи імідж фірми.

    Умовляюча реклама має на меті стимулювати покупця перейти на купівлю товару фірми-рекламодавця, причому негайно. Як правило, в її основу покладено точний аналіз попиту І ринкових цін на аналогічні товари.

    Мета нагадуючої реклами цілком відповідає її назві. Вона має підтримувати в пам'яті споживачів інформацію про те, що такий товар існує, про його характеристики й особливості, нагадувати, де його можна придбати, а також сповіщати про післяпродажний сервіс.

    Інформаційна (рубрична) реклама — це звичайна інформація про розпродаж товарів за зниженими цінами.

    Інтенсивність  реклами. За цією ознакою розрізняють  рекламу низької, середньої та  високої інтенсивності. За низькоінтенсивної реклами користуються від часу до часу якимось одним каналом інформації, за середньоінтенсивної — теж від часу до часу, але вже кількома каналами, за високоінтенсивної — постійно використовується багато каналів передачі інформації.

    Тип рекламодавців.  Класифікація за цією ознакою  виокремлює рекламу безпосередніх  виробників товарів (виробів,  послуг та ідей), рекламних агенцій,  торгових посередників, органів  місцевого самоврядування, державних  органів, приватних осіб.

    Особливості  класифікації рекламодавців та  рекламних агенцій розглядатимуться  у відповідних розділах. Що ж  до реклами посередників, то останні  в процесі маркетингових комунікацій  відіграють подвійну роль. Вони  можуть бути або своєрідними  споживачами (дистриб'ютори, які  спочатку купують, а вже потім  реалізують товари), або тільки  посередниками (інші учасники  каналів розподілу, крім дистриб'юторів). У зв'язку з цим серед них є і рекламодавці і «споживачі» реклами. Крім того, щоб скоротити витрати на такий коштовний напрям підприємницької діяльності, яким є рекламування, дуже часто виробник і посередник проводять спільну рекламну кампанію.

    Основну  частину реклами посередників  становить реклама на місці  продажу, яка є надзвичайно  ефективним засобом комерційного  інформування споживача.

    За цілями  рекламування реклама на місці  продажу буває інформативною,  власне рекламуючою та стимулюючою. Про останні два види її ми вже говорили. Інформативна реклама на місці продажу — це реклама, яка організує простір торговельного залу, інформує відвідувачів про розміщення різних відділів у магазині, правила торгівлі тощо. Вона є постійно наявною в кожному торговельному закладі.

    Форма  використання носіїв реклами  товару. За цією ознакою реклама  поділяється на:

    1. Звичайні  рекламні об'яви, що мають сухий,  інформативний, діловий характер  і розповідають про атрибути  товару взагалі та Його деякі  характеристики зокрема. Це дає  іноді можливість приховати комерційні  наміри та надати рекламі деякої  офіційності та більшої переконливості.

   1. Рекламу  з використанням відгуків «знаменитостей»,  що ніби переносить імідж «знаменитості»  на імідж фірми.

    3. Рекламу,  яка використовує свідчення пересічних  споживачів на користь товару, що робить його привабливішим  в очах таких самих пересічних  громадян.

    4. Рекламу,  яка використовує оточення, що  породжує мимовільну симпатію, наприклад  дітей, рослини, тварин. Ця реклама  належить до так званої емоційної  реклами.

    Стосовно  носіїв рекламні звернення поділяються  на:

    рекламні  об'яви в газетах;

    рекламні  оголошення на радіо:

    рекламні  об'яви на телебаченні;

    рекламні  проспекти;

    презентаційні  книги;

    каталоги;

    бланки  замовлень;

    купони  для замовлень;

    рекламні  листки;

    анкети;

    магнітофонні  записи;

    відеозаписи  тощо.

    У цілому  всю рекламу як таку поділяють  на групи за такими ознаками:

    • форма  рекламного звернення (друкована,  аудіо, видавнича, відео);

    • територіальне  охоплення (місцева, регіональна,  державна, міждержавна);

    • частота  пред'явлення (щодоби, один раз  на тиждень тощо);

    • вплив  (сильний, нормальний, слабкий);

    • колір  (кольорова, чорно-біла);

    • макет  (слоган, текст, слоган + текст, слоган + текст + ілюстрації, текст + ілюстрації, слоган + ілюстрації).

    Пов'язати  всі основні показники допомагає  використання як бази життєвого  циклу товару.

    2. Техніко  – економічна характеристика  діяльності  підприємства “Партнер” 

    ПП “Партнер” -  мале приватне  підприємство.

    Правовий  статус підприємства –  юридична  особа, з одним засновником.

    Підприємство  засновано у 2002 році, якщо розглядати  основні  етапи розвитку фірми  сказати складно , так як два  роки праці  на ринку(вже  начищеному  сегменті  ринку) дуже  складно, тому зауважимо лише  ступінь диверсифікації - на даний  момент часу  підприємство займається  виготовленням  меблі та продажу   меблевої фурнітури для населення,  надає послуги по ремонту меблів  на дому.

         Підприємство  засновано однією  особою, тому капітал  є одноосібний   та контролюється  однією  особою, а саме засновником. На  даний  момент часу  підприємство не  має дочірніх підприємств та  філій.

        Чисельність робочих складає  5 чоловік разом із засновником,  котрий  працює на цьому   підприємстві  директором. Якщо розглядати  рівень застереження  від знищення   іншою фірмою та  можливі   наслідки необхідно зауважити,  що підприємство проводить достатньо  професійні маркетингові  дослідження  для попередження негативних  наслідків  у своїй  діяльності.

    Коротко  розглянемо  фінансове положення  підприємства.

      Активи   підприємства  складає  28  тис.  грн.

     На  даний момент часу  опрацьовується  можливість отримання кредиту  на 2 роки під 18 %  річних, що  надасть можливість застосувати   науково – технічні  можливості  на підприємстві, що підвищить  рентабельність  виробництва на 17 %.

        Що стосується  ліквідності   та заборгованості, тут  питання  вирішується  двобічним  аспектом. А саме ,як позитивний елемент  можна зауважити відсутність  заборгованості, тобто  платоспроможність  підприємства  дорівнює   постійній   нормі, тобто усі грошові зобов’язання  підприємство дотримується  достатньо   чітко

    Розглянемо  фінансові  показники фірми  “Партнер” у співвідношенні із минулим роком (таблиця 2).