Економічні засади формування та реалізації торгівельної політики

     Для цього  передбачається прискорити структурну  перебудову машинобудівного комплексу на основі збільшення обсягів виробництва у таких пріоритетних галузях: ракетно-космічній, літакобудуванні, суднобудуванні, інформаційних та телекомунікаційних системах, важкому машинобудуванні, сільськогосподарському машинобудуванні, приладобудуванні та електротехнічній промисловості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      3.3 Торгова політика машинобудування

Для ефективного функціонування всієї економіки країни галузь машинобудування повинна перебувати на високому рівні розитку. Проте частка реалізованої промислової продукції машинобудування відносно всієї продукції промисловості України коливалася у межах 12,5-14,1% протягом останніх років, що безперечно не досягає рівня розвинених країн світу.

Що ж до експорту у галузі машинобудування то, за даними Держкомстату України, наша країна експортувала в інші країни світу приблизно половину виробленої продукції у 2004 році. У 2005 і 2006 рр. експорт становив 40% від обсягу реалізованої промислової продукції українських підприємств машинобудування. Але вже в 2007 р. спостерігається зростання частки експорту до 43%.

Особливе місце в  структурі експорту машинобудівної продукції (до 60% обсягу) посідає важке, енергетичне, транспортне машинобудування  та верстатоінструментальна промисловість. Вони є базовими підгалузями машинобудування, так як  тут створюються засоби виробництва та визначається рівень технології самого машинобудування. Разом з тим експортне постачання продукції машинобудівної галузі України відбувалось в країни середньо - та низькоіндустріального розвитку, такі, як Росія, Білорусь, Туркменистан, Казахстан, Узбекистан, Угорщина, Польща, Чехія, Туреччина, Індія, Китай, Лівія. Це свідчить про відносно низьку конкурентоспроможність машинобудівної продукції.

Незважаючи на те, що українська продукція машинобудування експортується до 77 країн світу, структура зовнішньої торгівлі України не відповідає сучасним тенденціям на світовому ринку і характеризує низький якісний рівень багатьох традиційних і потенційних експортних товарів.

Основними партнерами у  зовнішній торгівлі України машинобудівною продукцією є країни СНД і країни ЄС.  В обсязі українського експорту до країн ЄС понад 70% становить продукція з невисоким рівнем доданої вартості та незначним рівнем технологічності. Водночас частка машин, приладів, устаткування в експорті України до країн ЄС становить лише 10%. Це свідчить, насамперед, про нестабільність позицій українських експортерів на міжнародних ринках, конкурентоспроможність яких грунтується переважно на ціновій конкуренції у сфері напівфабрикатів.

Аналіз географії постачань машинобудівної продукції України на світові ринки свідчить про суттєві недоліки в нашій ринковій стратегії завоювання перспективних ринків. Доказом цього є вкрай малі обсяги експорту у країни Латинської Америки, на ринки країн Близького Сходу, Південно-Східної Азії й Африки.

Діяльність українських  виробників машинобудівної продукції  і зовнішньоторговельних організацій  на зарубіжних ринках свідчить про  те, що перспективним для нас є  також співпраця  з  Пакистаном, В'єтнамом, Іраном і Бразилією.

Машинобудування є однією з галузей промисловості, які найбільше постраждали внаслідок  світової фінансово-економічної кризи 

Зростання (падіння) обсягів реалізованої промислової  продукції

(% до попереднього року)

	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Добувна  промисловість	112,7	131,3	133,8	116,0	125,0	152,2	78,4	150,5
Виробництво харчових продуктів	125,7	128,7	120,4	112,4	128,1	127,2	114,1	93,2
Легка промисловість	118,5	122,7	107,4	122,2	114,8	116,6	91,6	88,5
Оброблення  деревини	132,1	132,4	124,1	119,8	130,1	117,1	93,7	92,9
Целюлозно-паперове виробництво	126,2	137,1	117,5	116,1	124,4	122,3	107,7	84,6
Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення	136,7	170,1	121,1	99,7	119,7	125,9	81,3	131,8
Хімічна та нафтохімічна промисловість	139,3	134,7	120,9	116,9	124,6	126,6	87,2	116,0
Вир-во іншої  неметал. мін. продукції	123,5	137,2	128,9	135,6	149,7	124,9	69,9	103,7
Металургійне  виробництво	138,3	161,4	110,6	116,8	130,5	128,3	70,0	133,9
Машинобудування	143,4	152,5	111,4	115,2	143,1	123,8	70,5	118,6
Вир-во та розподіл. електр., газу та води	108,3	110,7	114,0	135,6	129,0	124,7	110,6	85,8

 

Обсяги реалізованої продукції машинобудівної промисловості  у 2009 р. знизилися на 29,5 %. Певне відновлення обсягів реалізованої машинобудівної продукції, яке відбулось у 2010 р., досі не забезпечило досягнення передкризового рівня. Так, у 2008 р. було реалізовано товарів цієї галузі на 121,8 млрд грн, у 2009 р. на 85,8 млрд грн, а у 2010 р. - на 101,8 млрд грн (у 2009 р. - 79,2 млрд грн, у 2010 р. - 90,4 млрд грн з урахуванням індексу цін виробників машинобудівної продукції за відповідний рік).

У 2010 р. темп зростання обсягів реалізованої продукції становив 18,6 %, що менше середньорічного темпу за 2003-2007 рр. (33,0 %). Отже, відновлення обсягів виробництва машинобудівної промисловості не відбулось, причинами чого є залежність машинобудівних підприємств та споживачів їхньої продукції від доступу до кредитних ресурсів, повільне введення в дію основних фондів, низький рівень інвестиційної та інноваційної активності машинобудівних підприємств.

Найбільш вразливими до кризових явищ виявилися підприємства з виробництва транспортних засобів  та шляхового обладнання. Це пояснюється  скороченням споживчого кредитування населення під час кризи, основний обсяг якого припадав на придбання автомобілів. Обсяг реалізованих транспортних засобів у 2009 р. по відношенню до 2008 р. знизився на 55,9 %, у той час як обсяг реалізації машин та устаткування знизився на 8,5 %, приладів і апаратів – на 0,4 %.

 

Динаміка обсягів реалізації машинобудівної продукції (млрд грн, у факт. цінах) 

 

Причиною падіння обсягів  реалізованої продукції у основних підгалузях машинобудівної промисловості  є також повільне введення нових  основних фондів. Так, у 2009 р. у машинобудівній промисловості було введено в дію нових основних засобів на суму 3062 млн грн, у той час як цей показник за аналогічний період для харчової промисловості склав 7071 млн грн, металургійної – 5431 млн грн.  

Відбувається значне скорочення інвестицій в основний капітал  машинобудівної промисловості, яке становило у 2009 р. порівняно з 2008 р. 57,6 %. Таким чином, обсяги інвестицій в основний капітал у 2009 р. (у фактичних цінах) повернулися на рівень 2006 р.

Динаміка інвестицій в основний капітал машинобудівної промисловості

(млн грн, у факт. цінах) 

Знижується інноваційна  активність підприємств машинобудування, що негативно впливає на конкурентоспроможність товарів галузі. Так, якщо у 2007 р. кількість інноваційно активних підприємств у машинобудівній промисловості становила 23,3 % від їх загальної кількості, то у 2008 р. вона скоротилась до 21,2 %, а у 2009 р. - до 21,1 %. 

Під час кризи відбулося  падіння обсягів зовнішньої торгівлі товарами основних підгалузей машинобудівної промисловості. Зокрема, у 2009 р. по відношенню до 2008 р. знизилися обсяги експорту транспортних засобів на 63,1 %, машин та устаткування – на 20,9 %.

 

 

 

Динаміка експорту товарів  машинобудівної промисловості

       (млн дол. США, у факт. цінах)

 

У 2010 р. зростання експорту продукції машинобудування відновилося й склало 25 % по відношенню до 2009 р. Основним чиником зростання було нарощування експорту транспортних засобів через покращення економічної ситуації у країнах СНД (основних імпортерах продукції вітчизняного машинобудування). Найбільшим споживачем товарів української машинобудівної промисловості є Російська Федерація – у 2010 р. частка експорту товарів машинобудівної галузі до цієї країни в загальному обсязі експорту товарів машинобудування склала 53,5 % або 2,859 млрд дол. США.

Серед основних споживачів товарів машинобудівної промисловості України - також Білорусь, Казахстан, Німеччина, Угорщина, Польща та Іран. Експорт здійснюється в основному за такими товарними групами класифікатора ТН ЗЕД як котли, машини та апарати, електричні машини та устаткування, залізничні та трамвайні локомотиви, шляхове обладнання.

Товарна структура експорту товарів машинобудівної галузі України у 2010 р.

(дол. США)

 

Через кризові явища, які супроводжувалися девальвацією гривні щодо основних світових валют і скороченням кредитування промисловості та населення, обсяги імпорту машин та устаткування у 2009 р. по відношенню до 2008 р. зменшились на 53,2 %, транспортних засобів - на 82,1 %, приладів та апаратів - на 44,7 %. У 2010 р. відбувалось поступове відновлення імпорту: обсяги імпорту машин та устаткування зросли на 30,5 %, транспортних засобів – на 69,3 %, приладів і апаратів – на 31,7 % відносно 2009 р.

Динаміка імпорту товарів  машинобудівної промисловості (млн дол. США)  

 

Україна перебуває у  значній залежності від імпорту продукції машинобудування. Так, у передкризовому 2008 р. перевищення імпорту над експортом становило по машинах та устаткуванню - 2 рази, по транспортних засобах - 2,8 разу, по приладах і апаратах - 4,9 разу. 

Загальне зростання  обсягів імпорту товарів машинобудівної промисловості у 2010 р. по відношенню до 2009 р. становило 39,9 % і відбувалось більш швидкими темпами, ніж зростання експорту (33,3 %), що загострює ризик нарощування негативного сальдо зовнішньої торгівлі товарами. Загалом, експорт товарів машинобудівної промисловості у 2010 р. склав 9,2 млрд дол. США, імпорт – 12,7 млрд дол. США. 

У міру завершення фінансово-економічної  кризи і відновлення світового  господарства нарощування промислового виробництва триватиме. За попередніми оцінками, у 2010 р. відбулось зростання промислового виробництва у світі на 4,6 %. У США цей показник склав 3,3 %, Німеччині – 9,0 %, Франції – 3,5 %, Китаї – 11 %, РФ – 8,3 %, Бразилії 11,5 %.

Країни – лідери з  виробництва продукції машинобудування застосовують різні механізми для відновлення виробництва і забезпечення міжнародної конкурентоспроможності машинобудівної продукції. Наприклад, виробники транспортних засобів, насамперед автомобілів, здійснили масштабну переорієнтацію своїх підприємств на виробництво енергоефективних зразків зі зменшеною вартістю. Державна підтримка підприємств машинобудівної галузі у розвинених країнах світу переважно здійснюється шляхом надання їм фінансової допомоги та забезпечення поліпшеного доступу до кредитних ресурсів з реструктуризацією боргових зобов’язань. 

Випереджаючий вихід  з кризи машинобудівних підприємств  інших країн посилить наступні ризики для вітчизняних машинобудівних підприємств:

- зростання імпорту  в Україну більш конкурентоспроможної  машинобудівної продукції через відновлення споживчого попиту з боку реального сектору і домогосподарств за умов поліпшення кредитування і стабілізації фінансової системи;

- витіснення вітчизняних  виробників машинобудівної промисловості  з внутрішнього ринку та скорочення їхньої частки на світових ринках через нездатність швидко адаптуватись до змін світової кон’юнктури;

- поглиблення науково-технологічного  відставання виробництва на підприємствах  вітчизняного машинобудування від  світових лідерів і «консервування»  застарілих технологічних укладів. 

Виходячи з вищенаведеного, пріоритетами державного впливу на розвиток машинобудівної галузі в Україні  у післякризовий період мають  бути:

- стимулювання розгортання виробництва імпортозаміщуючої продукції на підприємствах машинобудівної промисловості, що передбачає:

- компенсацію банкам  за рахунок держбюджету частини  відсоткової ставки при кредитуванні  операцій з придбання вітчизняної  машинобудівної продукції і відповідного  розширення внутрішнього попиту  на цю продукцію;

- надання підприємствам, що розгортають виробництво імпортозаміщуючих товарів, в оренду на пільгових умовах вільних виробничих площ, що знаходяться в державній власності;

- розвиток системи  фінансово-кредитного забезпечення  імпортозаміщуючих виробництв у  машинобудівній промисловості шляхом використання небанківських джерел інвестування, насамперед інститутів спільного інвестування;

- запровадження механізмів  страхування ризиків впровадження  новітніх технологій на підприємствах  машинобудівної промисловості, зокрема  щодо впровадження технологічних рішень, які застосовуються у виробництві імпортозаміщуючої продукції.