Дослідження кон’юнктури ринку товарів довгострокового користування (на прикладі ринку меблів України)

Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Марта 2013 в 16:51, курсовая работа

Описание работы

Мета даної курсової роботи є розробка пропозиції щодо стабілізації ринку меблів України на підставі маркетингового дослідження його кон’юнктури.
Задачі:
- розкрити сутність маркетингового дослідження кон’юнктури ринку;
- провести аналіз основних етапів та методів маркетингового дослідження кон’юнктури ринку;
- проаналізувати стан кон’юнктури ринку меблів України;
- розробити пропозиції щодо стабілізації ринку меблів України.

Содержание

ВСТУП……………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. Маркетингові дослідження кон’юнктури ринку та методологія їх проведення………………...5
1.1. Сутність та порядок проведення маркетингових досліджень кон’юнктури ринку………………………………………………….5
1.2. Формування інформаційно-аналітичної бази для дослідження кон’юнктури ринку…………………………………………………..9
1.3. Показники оцінки ринкової кон’юнктури…………………… 14
РОЗДІЛ 2. Аналіз сучасного стану та тенденцій зміни кон’юнктури ринку меблів України………………….19
2.1. Дослідження особливостей ринку меблів України…………..19
2.2. Оцінка кон’юнктури українського ринку меблів та чинників, що її визначають……………………………………………………….......21
2.2. Пропозиції щодо стабілізації ринку меблівУкраїни…………29
ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ……………………… ……….....33
Додаток А. Переваги та недоліки способів опитування………….35
Додаток Б. Переваги та недоліки первинної та вторинної маркетингової інформації……………………………………………………………36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………...37

Работа содержит 1 файл

курсова з меблевого ринку самая новая.docx

— 128.49 Кб (Скачать)

 

КИЇВСЬКА ГУМАНІТАРНА АКАДЕМІЯ

Кафедра економіки, фінансів та маркетингу

Спеціальність 8.03050701 «Маркетинг»

 

 

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Маркетингові  дослідження»

на тему: Дослідження кон’юнктури ринку товарів довгострокового користування (на прикладі ринку меблів України)

 

 

Виконавець:         

Студент 4 курсу 12401 групи

денної форми навчання    

Рокитенець Олександр Сергійович

Науковий керівник:

к.е.н, доц. Вернудіна Г. В.

 

                                                           

Курсова робота захищена  “___ “ ________2012 р.

З оцінкою _____________

Голова комісії  

Київ 2012

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………….3

 

РОЗДІЛ 1. Маркетингові дослідження кон’юнктури ринку та методологія їх проведення………………...5 

 

1.1. Сутність та порядок проведення  маркетингових досліджень кон’юнктури ринку………………………………………………….5

 


1.2. Формування інформаційно-аналітичної бази для дослідження кон’юнктури ринку…………………………………………………..9

1.3. Показники оцінки ринкової  кон’юнктури…………………… 14

РОЗДІЛ 2. Аналіз сучасного стану та тенденцій зміни кон’юнктури  ринку меблів  України………………….19

2.1. Дослідження особливостей ринку меблів України…………..19

2.2. Оцінка кон’юнктури  українського ринку меблів та  чинників, що її визначають……………………………………………………….......21

2.2. Пропозиції щодо стабілізації  ринку меблівУкраїни…………29

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ……………………… ……….....33

Додаток А. Переваги та недоліки способів опитування………….35

Додаток Б. Переваги та недоліки первинної та вторинної маркетингової інформації……………………………………………………………36

                                                                                                         

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………...37  

 

 

 

 

ВСТУП

 

     Актуальність теми полягає в тому, що господарська діяльність будь-якого виробника приречена на невдачу, якщо він не володіє інформацією про перспективи розвитку ринку, його місткості, стан попиту та пропозиції, а також рівень конкуренції і т.п. Тому важливим завданням маркетингової діяльності як окремого підприємства,  так і держави в цілому, повинен бути постійний і реальний аналіз, і, виходячи з цього, прогноз розвитку ринку та його кон’юнктури. 

      Ринкова ситуація знаходиться під впливом факторів маркетингового середовища, а український ринок характеризується нестабільністю та  підвищеними ризиками. За цих умов важливо мати мобільну систему його вивчення, яка б адекватно й оперативно реагувала на зміни в маркетинговому середовищі фірми. Деякі підприємства вже роблять перші кроки в цій сфері, проте відносна новизна маркетингового аналізу кон’юнктури ринку, відсутність орієнтованих на цю сферу діяльності науково-методичних підходів приводить до епізодичного використання окремих елементів аналізу, що не дає відчутних результатів. В той же час відсутність маркетингового аналізу і прогнозування кон’юнктури ринку приводить в ряді випадків до значних фінансових втрат підприємства. Цим визначається необхідність маркетингового аналізу кон’юнктури ринку.

Мета даної курсової роботи є розробка пропозиції щодо стабілізації  ринку меблів  України на підставі  маркетингового дослідження його кон’юнктури.

     Об’єкт дослідження – процес маркетингового дослідження кон’юнктури ринку.

     Предмет дослідження – кон’юнктура ринку меблів України.

 

Задачі:

- розкрити сутність маркетингового дослідження кон’юнктури ринку;

- провести аналіз основних етапів та методів маркетингового дослідження кон’юнктури ринку;

- проаналізувати  стан кон’юнктури ринку меблів України;

- розробити пропозиції щодо  стабілізації  ринку меблів  України.

Інформаційна база написання  курсової роботи: публікаціі в періодичних  виданнях, підручники та навчальні  посібники з маркетингу, економічні словники, електронні засоби інформації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

Маркетингові  дослідження кон’юнктури ринку  та методологія їх проведення

 

     1.1 Сутність та порядок проведення маркетингових досліджень кон’юнктури ринку

     Кон'юнктура ринку є станом економіки загалом, окремої галузі або конкретного товарного ринку, що формується певними чинниками і виражається в конкретних показниках. До чинників, які впливають на кон'юнктуру ринку, належать стихійні лиха, соціальні та політичні конфлікти, науково-технічний прогрес, рівень монополізації, валютна та кредитно-грошова системи, державне регулювання економіки, енергетичні та екологічні проблеми, сезонність, стан інформаційних систем та ін. Кон’юнктура ринку — це реальна економічна ситуація, яку характеризують співвідношення між попитом та пропонуванням, рівень і динаміка цін, товарних запасів, а також інші показники та чинники (історичні, національні, природно-кліматичні, територіальні, політичні, соціально-економічні тощо).

     Маркетингові дослідження ринку включають вивчення та прогнозування його кон’юнктури, розрахунок його місткості, визначення прогнозних показників збуту продукції, аналіз поведінки споживачів і конкурентів, а також конкурентного середовища в цілому. Одним із принципів і найважливішою передумовою досягнення цілей дослідження є дотримання логічної послідовності його етапів. Відповідно до цього алгоритм процесу маркетингового дослідження включає певну послідовність кроків (етапів), показану на рис. 1.1 [8].

Рис. 1.1. Алгоритм процесу маркетингового дослідження

 

     Аналіз кон’юнктури ринку повинен здійснюватись в певній послідовності:

- дослідження основних  рис та особливостей ринку;

- оцінка динаміки розвитку  структурних елементів кон’юнктури; 

- розробка системи показників  кон’юнктури; 

- збір і накопичення  кон’юнктурної інформації;

- моніторинг чинників, які впливають на кон’юнктуру  ринку; 

- вибір методів прогнозування  і прогноз кон’юнктури. 

           На першому етапі ринки класифікують за різними ознаками в залежності від цілей кон’юнктурних досліджень і виділяють його особливості, оскільки окремий тип ринку і буде визначати в подальшому методи його дослідження та коло показників для аналізу.

     Другий етап зосереджений на оцінці динаміки розвитку структурних елементів кон’юнктури та передбачає застосування певних методів кон’юнктурного аналізу.

     В маркетинговому аналізі кон’юнктури ринку використовують наступні методи:

1) економічного загальносистемного  аналізу; 

2) економіко-математичні; 

3) економіко-статистичні. 

Основними методами загальносистемного аналізу кон’юнктури ринку є  порівняння, метод групувань, візуально-графічні методи, балансовий. 

Найширше в маркетинговому аналізі використовується порівняння, при якому фактичні показники  кон’юнктури порівнюються з тими, що прогнозуються. Цей метод найбільш розповсюджений, оскільки дає можливість зіставити явища, визначити в  них спільне та індивідуальне, оцінити  зміни, що відбуваються в них. Результатом  порівняння є розрахунок абсолютних і відносних відхилень (динамка) показників звітного та базового періоду. Саме метод порівнянь дозволяє своєчасно  визначити ступінь ризику для  наступного планування і розробки стратегії  розвитку підприємства.

Метод групувань дозволяє виявити, вивчити взаємозв’язок  і взаємозалежність між тими чи іншими маркетинговими процесами, а також  визначити вплив найсуттєвіших  чинників, закономірностей і тенденцій, що властиві певним явищам і процесам. Цей метод доцільно використовувати при сегментації ринку, вивченні ринку за видами товарів, їх асортиментом, якістю тощо. 

У кон’юнктурному аналізі  самостійне значення приділяється візуально-графічним  методам, які використовують для наочного відображення результатів маркетингового аналізу. В цілому ці методи зводяться до побудови таблиць і графіків, інколи замість них використовують кругові, секторні, стрічкові, стовпчикові, фігурні діаграми. Ці засоби у яскравій і привабливій формі зображують зв’язки між окремими показниками і розкривають їх структуру, унаочнюють порівняння. 

Балансовий метод використовується для відображення  двох груп взаємозв’язаних і врівноважених економічних показників. Цей метод використовується в ринковій економіці для оцінки можливостей збалансування виробництва і збуту, а також при прогнозуванні кон’юнктури ринку на товари органічного походження.

До економіко-математичних методів маркетингового аналізу  кон’юнктури ринку відносять  загально-математичні методи розрахунків  економічних показників та методи математичного  моделювання. 

Вагоме значення серед загально-математичних методів мають методи оцінювання ризиків, фінансових і комерційних  розрахунків для кон’юнктурного на аналізу.   

Одним із важливих методів маркетингового аналізу є  математичне моделювання. Воно дає можливість вивчити кількісні  взаємозв’язки і взаємозалежності моделюючої системи та вдосконалити її подальший розвиток та функціонування. Математична модель являє собою  систему математичних формул, нерівностей  або рівнянь, які адекватно описують явища та процеси, що властиві тому чи іншому об’єкту. 

Доцільним вважається також  застосування в маркетинговому аналізі  кон’юнктури ринку  економіко-статистичних методів, за допомогою яких визначається структурні показники через обробку  і вивчення динамічних рядів. До них  відносять кореляційно-регресійний  аналіз, індексний метод, аналіз рядів  динаміки, аналіз динаміки кон’юнктури, метод середніх величин індексний метод, аналіз рядів динаміки, аналіз динаміки кон’юнктури, метод середніх величин, аналіз часових коливань, а також групу евристичних методів. Індексний метод ґрунтується на показниках співставлення рівня даного явища з рівнем його в минулому або з рівнем аналогічного явища, прийнятого за основу.

 Для аналізу процесів  у системі маркетингу застосовують  індекси індивідуальні і групові.  Цим методом виявляють вплив   на сукупний показник різних  чинників. Отримані за допомогою  індексного методу розрахунки  дають можливість визначити і  величини, що вже відбулися, і  величини можливих втрат прибутку  та обсягів попиту. 

Евристичні методи (методи експертних оцінок) припускають різноманітний  вірогідний розвиток системи і ґрунтуються  на використанні знань та інтуїції спеціалістів (експертів), що займаються аналізом і прогнозуванням того чи іншого явища (в даному випадку - кон’юнктури.

 

1.2  Формування інформаційно-аналітичної бази для дослідження кон’юнктури ринку

 

Щоб розробити оптимальні маркетингові рекомендації, насамперед потрібно дослідити ринок, тобто  зібрати, проаналізувати та систематизувати  інформацію. Інформація має бути високоякісною, тобто достовірною, повною, актуальною, цінною та корисною.

Маючи високоякісну інформацію,  можна одержати конкурентні переваги, знизити рівень фінансового ризику, визначити ставлення споживачів, а також стежити за зовнішнім середовищем, зміцнювати інтуїцію, підвищувати ефективність роботи, вирішувати інші важливі проблеми.

Існує багато методів  збирання первинної та вторинної інформації.  Маркетингові дослідження поділяють на польові та кабінетні. Польові дослідження передбачають збирання первинної інформації, кабінетні — вторинної.

     Для збирання первинної інформації використовують такі методи: опитування, спостереження, фокусування, експерименту, імітації.

     Методи опитування. Під час опитування інформацію збирають, контактуючи з людьми особисто, телефоном або через листування. За допомогою цього методу можна довідатися про ставлення споживачів до фірми чи товару, отримати дані про минулі покупки й характеристику їх споживачів. Проте точність опитування залежить від щирості відповідей опитуваних. Усі відповіді заносять до анкети.

     Особисте опитування відбувається віч-на-віч; цей метод гнучкий, орієнтований на одержання великої кількості відповідей, знижує невизначеність. Водночас він дорогий; до того ж інтерв'юер може нав'язати опитуваним своє ставлення до товару або створити певні умови під час опитування, а це іноді позначається на правильності відповідей.

     На опитування телефоном витрачається менше часу і коштів. Відповіді стислі, проте досить часто респонденти відмовляються відповідати. Крім того інтерв'юер повинен бути впевнений, що розмовляє саме з тим, хто йому потрібний. Окремі люди не мають телефону або їхні номери не зазначені в довіднику. Цю проблему можна розв'язати за допомогою пристроїв, що набирають випадкові номери.

     Опитуванням через листування можна охопити велику кількість респондентів; воно не залежить від особистості інтерв'юера і дешеве. Основні проблеми — відмова від відповідей або їх затримка, а також участь в опитуванні сторонніх осіб. Переваги ті недоліки методів опитування відзначено у додатку А.

Информация о работе Дослідження кон’юнктури ринку товарів довгострокового користування (на прикладі ринку меблів України)