Цінова політика туристичного підприємства

       ЗМІСТ 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

 

      Ключовий  фактор, що впливає на успіх туристського продукту, - це ціна, по якій той або  інший тур пропонується на ринок. Встановлення ціни - один з важливих елементів маркетингу, що прямо впливає на збутову діяльність, оскільки рівень і співвідношення цін на окремі види продукції або послуг, особливо на конкуруючі, впливають на обсяги господарювання. Ціни перебувають у тісній залежності з усіма складовими маркетингу й діяльності фірми в цілому. Від цін багато в чому залежать реальні комерційні результати, а вірна або помилкова цінова політика впливає на положення туристичної фірми на ринку.

       Актуальність  теми дослідження визначається насущними  потребами вдосконалювання   маркетингової  цінової  політики  в  сфері туризму.

         Метою роботи є  вивчення цінової політики підприємства туринської індустрії та визначення  шляхів  її вдосконалення.

      Об”єктом дослідження є товариство з обмеженою відповідальністю „Країна мрій”, що  надає туристичні   послуги в м.Львові.

      Предметом  дослідження  є  цінова  політика підприємства на туристському ринку.

      Відповідно  до мети, об'єкту і предмета дослідження визначені наступні завдання:

• систематизувати  теоретичні  основи  цінової політики підприємств;
• здійснити оцінку рівня здійснення  цінової  політики  на  туристичному підприємстві; 
• на  підставі  отриманих   результатів   дослідження     висунути     рекомендації   та  пропозиції   щодо  підвищення  ефективності  цінової політики туристичного підприємства.

      Економічні  дослідження туристської проблематики щодо питань економічної та соціальної ефективності розвитку туризму як галузі, теоретичного обгрунтування шляхів перспективного використання туристського потенціалу та механізмів управління цим процесом відображені в працях українських фахівців: М.П.Мальської , В.Г. Герасименка, О.О. Любіміцевої; російських та зарубіжних вчених: В.О. Квартальнова,  Д.К. Ісмаєва, І.Т.Балабанова, В.С. Сеніна, Р.А. Браймера, Ф.Котлера.

        В процесі виконання  курсової роботи застосовано основні соціологічні та економічні методи дослідження, а саме: неформалізований метод аналізу документів як джерела емпіричної інформації (аналіз даних статистики, звітів, стандартів, законодавчих актів, міжнародних угод, документів планування); компаративний метод;  економіко-статистичний метод аналізу; метод експертних оцінок. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ  1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ  МАРКЕТИНГОВОЇ  ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ  

     1.1. Сутність маркетингової цінової політики та її місце в управлінні маркетингом

 

      Маркетингова цінова політика — це комплекс заходів, який включає визначення ціни, знижок, умов оплати за товари та послуги, управління цінами з урахуванням побажань та можливостей споживачів для забезпечення прибутку підприємства-виробника чи продавця. Основні  цілі  маркетингової  політики  ціноутворення наводяться на рис.1.1.

       В умовах ринку ціноутворення є  дуже складним процесом, на який впливають  багато чинників і який базується  не лише на рекомендаціях маркетингу. Проте вибір загального напряму  в ціноутворенні, підходів до визначення цін на нові вироби, а також вироби, що вже випускаються, і послуги з метою збільшення обсягів реалізації, товарообороту, підвищення рентабельності виробництва і зміцнення ринкових позицій підприємства є функцією маркетингу.

      

      Рис.1.1. Цілі  маркетингової цінової політики  

       Залежно від обраних варіантів поведінки  фірми на ринку її керівництво  має визначити власний підхід до ціноутворення. Існує чотири основних варіанти поведінки фірми на ринку.

       1. Забезпечення процесу виживання,  коли ситуація на ринку дуже складна, конкуренція загострюється. Щоб утриматися на ринку, забезпечити виробництво, не втратити колектив, клієнтів, не порушити відносини з каналами розподілу, фірма повинна звернутися до розширених програм цінових поступок. Ціни, що їх встановлюватиме фірма, мають покривати витрати на виробництво і  хоча б гарантувати процес відновлення.

       2. Максимізація поточного прибутку, коли фірма хоче встановити  таку ціну, яка дасть змогу  одержати максимальний прибуток  за короткий проміжок часу.

       3. Завоювання лідерства за показниками  якості. Підприємство ре-тельно готується  до науково-дослідних і конструкторських  розробок, створює сучасний парк  устаткування, впроваджує нові технології  й підвищує кваліфікацію працівників.  Висока якість нового товару уможливлює встановлення високої ціни. Стратегію маркетингу фірми щодо показників “ціна — якість” наведено в табл. 1.1

       Таблиця 1.1

       Стратегія маркетингової діяльності фірми

       щодо  показників “ціна — якість”

Якість	Ціна
		Висока	Середня	Низька
	висока	Стратегія преміальних  націнок	Стратегія глибокого  проникнення на ринок	Стратегія завищеної  ціннісної значущості
	середня	Стратегія завищеної  ціни	Стратегія  середнього  рівня	Стратегія доброякісності
	низька	Стратегія пограбування	Стратегія показового блиску	Стратегія низької  ціннісної значущості

 

       4. Завоювання лідерства за показниками  освоєної частини ринку. У цьому  разі політика ціноутворення  має бути дуже гнучкою, оскільки  одних покупців можуть зацікавити  дешеві товари, а інших — дорожчі,  через те що перші не гарантують високої якості.

       На  формування ціни впливає безліч найрізноманітніших чинників, насамперед, конкурентна  ситуація. 

       За  допомогою цін здійснюється безпосередній  зв’язок між виробництвом і споживанням, попитом та пропозицією. Вартість товарів є тією середньою точкою, навколо якої коливаються ціни. Будучи вимірником витрат суспільної праці, ціна показує, чого коштує суспільству задоволення потреб у товарах та послугах. Важливу роль відіграють ціни в розподілі та перерозподілі національного прибутку між галузями економіки, державними та іншими її секторами, різними формами власності, регіонами, фондами накопичення і споживання, соціальними групами населення. Помітний і стимулюючий вплив цін на виробництво і споживання товарів залежно від ринкової ситуації. З переходом до ринку все більшого значення набуває роль ціни як засобу раціонального розміщення виробництва. Вона безпосередньо визначає рівень попиту, обсягів продажу, прибутку і рентабельності всієї діяльності, а також фіксує умови, за яких досягається окупність витрат у межах зазначеного періоду. Ціна нерозривно пов’язана з якістю, оформленням та упаковкою товару, істотно впливає на сприйняття потенційними покупцями і позиціонування товару та його марки [15, с. 7].

       Чинники, що впливають на процес ціноутворення наведено на рис.1.2.

       В кінцевому 

       0

       0

       0 

       0

       0

       0

       0

       0замовлення на обслуговування (торг за вигідний контракт).

       Метод ціноутворення  з орієнтацією  на територію 

       9. Метод установлення єдиної ціни із включенням у неї витрат на доставку означає відповідні дії підприємства (організації) для включення в ціну фіксованої суми транспортних витрат незалежно від віддаленості покупця (клієнта).

       10. Застосування методу встановлення зональних цін полягає в тім, що підприємство (фірма) виокремлює кілька зон, у межах яких встановлюються єдині ціни залежно від рівня транспортних витрат.

       11. Метод установлення ціни стосовно базисного пункту характеризується тим, що продавець (фірма) вибирає конкретний район (місто, область) за базисний і збирає з усіх замовників (клієнтів) транспортні витрати в сумі, що дорівнює вартості поставки з цього району (міста, області) незалежно від того, звідки насправді здійснюється відвантаження товару.

       Вибір методу ціноутворення та встановлення відповідно до нього певного рівня ціни є початковим етапом розробки цінової стратегії і тактики підприємства (організації). Надалі ціни постійно коригуються (регулюються) підприємством (організацією) і державою, згідно з мінливою кон'юнктурою ринку та необхідними уточненнями заздалегідь розробленої стратегії ціноутворення стосовно різних видів продукції.

       На  закінчення відзначимо, що, ухвалюючи  рішення щодо вибору того або іншого рівня ціни, керівництву підприємства доцільно опиратися на кілька цін, розрахованих для того самого товару, оскільки це дозволить оцінити можливості одержання прибутку з різних сторін: виходячи з попиту на товар, якості продукції, сприйманої цінності товару споживачем, рівня витрат на виробництво - і вибрати оптимальний рівень ціни в сформованій ринковій ситуації.

        1.3. Правові основи організації цінової політики

 

       Закон України "Про ціни і ціноутворення" від 3 грудня 1990 р. [1] визначає основні принципи встановлення та застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх додержанням на території України. Закон поширюється на всі підприємства та організації незалежно від форм власності, підпорядкованості й методів організації праці та виробництва.

       Закон України „Про захист прав споживачів”  регулює відносини між споживачами  товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності, встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації державного захисту їх прав, покарання за їх порушення.

       Споживач  має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються (замовляються), демонстрацію безпечного та правильного їх використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) у цих випадках зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну товарів (робіт, послуг).

       Відповідальність  господарюючих суб'єктів за порушення  державної дисципліни цін встановлена  законами України "Про ціни і ціноутворення" (ст. 14), іншими актами законодавства, чинними  на території України. Так, уся необгрунтоване одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, у позабюджетні фонди місцевих рад народних депутатів стягується штраф у двократному розмірі необгрунтоване одержаної суми виручки. Зазначені суми списуються з рахунків підприємств і організацій у банківських установах за рішенням суду (арбітражного суду) на підставі рішення державної інспекції з контролю за цінами. У разі незгоди підприємства, установи, організації з рішенням державної інспекції з контролю за цінами воно може бути оскаржено в арбітражному суді.

       Певні санкції (як майнові, так і оперативно-господарські) щодо підприємств і організацій, які порушили дисципліну цін, мають право застосовувати самі господарюючі суб'єкти. Так, підприємства, організації та інші юридичні особи мають право оскаржити в арбітражному суді порушення цін з боку державних органів, підприємств, організацій і вимагати відшкодування завданих їм збитків у разі реалізації їм товарів та послуг з порушенням вимог чинного законодавства про ціни.

       Згідно  з Положенням про поставки продукції  виробничо-технічного призначення (п. 24) та Положенням про поставки товарів народного споживання (п. 19)   покупець в односторонньому порядку має право відмовитися від виконання договору (повністю або частково) при завищенні продавцем ціни на продукцію.

       Порушники порядку ціноутворення несуть відповідальність, передбачену Господарським кодексом України і Законом України «Про ціни і ціноутворення». Підставою відповідальності в сфері ціноутворення є порушення суб'єктом господарювання встановленої дисципліни цін. Однак зараз діє й Інструкція про порядок застосування економічних і фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затверджена наказом Міністерства економіки та європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України №298/519 від 3.12.2001 р. Цією Інструкцією встановлюються інші види санкцій, які можуть застосовуватись за правопорушення в сфері ціноутворення – економічні і фінансові (штрафні), а також визначаються підстави відповідальності.