Ціноутворення як елемент комерційної діяльності підприємства

      Проаналізувавши дані таблиці 2.2, ми бачимо, що середньорічна  кількість працівників протягом 2004-2006 рр. має чітку тенденцію до зменшення. У 2005 році середньорічна кількість працівників зменшилась на 6 чол. порівняно з 2004 р., а в 2006 р. порівняно з 2005р. на 15 чол.

      На  одного середньорічного працівника в 2004 р. припадало 13,57 га сільськогосподарських угідь; у 2005 р. - 11,75 га; а в 2006р. - 12,50 га.

Потрібно  також зазначити, що на одного середньорічного  працівника у 2004 р. припадало 12,90 га ріллі; в 2005р. - 11,36 га; а в 2006 р. - 11,41 га.

В сільському господарстві поряд із засобами виробництва і землею необхідним виробничим ресурсом є праця. Носіями здатності працювати є трудові ресурси. Рівень забезпеченості сільського господарства трудовими Ресурсами, рівномірне і раціональне їх використання значною мірою впливає на ефективність галузі. Одним із основних показників ефективності використання робочої сили є коефіцієнт використання трудових ресурсів, який визначається як відношення фактичних затрат робочого часу, людино-годин до можливого (нормативного) фонду робочого часу (1800 люд.-год.)

Кв=Тф/Тн, де

      Кв - коефіцієнт використання трудових ресурсів;

      Тф - фактично відпрацьований робочий час, люд.-днів (люд.-год);

      Тн - нормативний робочий час.

Наявність трудових ресурсів та ефективність їх використання характеризується такими даними (табл. 2.3.)

Таблиця 2.3.

      

      Динаміка  наявності та використання трудових ресурсів агропідприємства «Маяк» 

      З вище  наведених даних (табл.2.3) ми бачимо, що середньорічна чисельність працівників в у 2004 році становила 140 чоловік, в 2005 році – 134 чоловіки, а в 2006 р. – 119 чоловіки, тобто середньорічна чисельність працівників варіювала за аналізований період.

      Продуктивність  праці одного працівника за рік також змінювалась. У 2004 році показник по підприємству становив 821,4 люд.-год, в тваринництві 985,7 люд.-год., а в рослинництві - 657,1; у 2005 р. відповідно - 917,9 люд.-год, 1101,5 люд.-год. і 726 люд.-год., в 2006р. - 605 люд.-год., 726 люд.-год. І 486,4люд.-год. Як свідчать розрахунки, річна продуктивність праці у 2005 році зросла у 1,12 раз порівняно з 2004 роком, а в 2006 році зменшилась порівняно з 2005 роком у 1,5 раз.

      Величину  засобів господарства, та їх динаміку виявляють за показниками капіталоозброєність  праці і капіталозабезпеченість господарства.

      Капіталозабезпеченість  господарства - це середньорічна вартість основних виробничих засобів з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь.

      Капіталоозброєність праці являє собою середньорічну  вартість основних виробничих засобів з розрахунку на 1 середньорічного працівника.

Таблиця 2.4.

      Забезпеченість  ТзОВ „Маяк" основними виробничими засобами та ефективність їх використання

 

     Проаналізувавши дані таблиці 2.4 ми бачимо, що середньорічна  вартість основних виробничих засобів на 1 середньорічного працівника у 2006 році порівняно з 2005 роком залишилася сталою, а у 2005 році порівняно з 2004 роком збільшилася на 64,4 %, а на 1 га сільськогосподарських угідь у 2006 році порівняно з 2005 роком зменшились на 88,9%, а у 2005 році порівняно з 2004 роком збільшилися на 63,8 відсотка.

     Основні виробничі засоби господарства використовувались неефективно, оскільки капіталовіддача знизилась, а капіталомісткість відповідно зросла. Для ефективного використання основних виробничих засобів господарству необхідно збільшити виробництво валової продукції за рахунок підвищення урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин.

      Вважається, що оптимальний рівень норми прибутку 15-20%. В даному господарстві він значно нижчий, а в 2006р. одержано збиток (табл. 2.4.), що підтверджує як низьку ефективність використання ресурсного потенціалу, так і всієї діяльності аналізованого аграрного підприємства.

2.2. Оцінка господарської  діяльності підприємства.

      Будь-яка  комерційна організація, незалежно  від її розмірів, сфери діяльності, прибутковості-збитковості. складна  система що взаємодіє з ринковим середовищем. Тому навряд чи знайдеться єдиний показник, що міг би вичерпно відбити всі сторони комерційної діяльності підприємства. Таким не може бути навіть прибуток. хоча цей показник найбільш точно визначає ефективність функціонування організації (підприємства). Для всебічної оцінки ефективності діяльності підприємства необхідна система показників

      Як  було відзначено вище, найважливішим  показником ефективності роботи торгового (комерційного) підприємства є прибуток у якому відбиваються результати всієї торгової діяльності підприємства – обсяг реалізованої продукції. її склад і асортиментна структура, продуктивність праці, рівень втрат, наявність непродуктивних витрат і втрат  тощо.

      Від розміру отриманого прибутку залежать поповнення фондів, матеріальне заохочення працівників, сплата податків й ін. Наявність прибутку свідчить про те, шо витрати торгових підприємств цілком покриваються доходами від реалізації товарів і надання послуг. Прибуток торгового підприємства розраховується як різниця між усіма її доходами і витратами.

      Для характеристики економічної ефективності підприємства, а також з метою  проведення порівняльного аналізу  необхідно знати не тільки абсолютну  величину прибутку, але і її рівень.

      Рівень  прибутку характеризує рентабельність організації - один з показників ефективності їх діяльності. Найбільш розповсюджений показник рентабельності – відношення суми прибутку до товарообігу. Однак він не є єдиним показником рентабельності торгової чи комерційної діяльності, тому що показує лише частку чистого доходу торгівлі в сумі товарообігу. У даному показнику не знаходить висвітлення ступінь ефективності всіх авансованих витрат (одноразових і поточних), пов'язаних з комерційною діяльністю. Так, при одній і тій самій сумі прибутку і товарообігу у різних комерційних організацій можуть бути різні вкладення в основні й оборотні кошти. У зв'язку з цим особливе значення для оцінки ефективності комерційної роботи здобуває зіставлення прибутку зі здійсненими витратами (оборотними витратами). Цей показник дозволяє судити про ефективність комерційної Діяльності, оскільки показує, яка частка прибутку на кожну гривню витрат по веденню комерції.

      До  інших показників ефективності цієї групи можна віднести: відношення прибутку до фонду заробітної плати; сума прибутку. Що припадає на одного працівника підприємства; відношення прибутку до основних і оборотних коштів і деякі інші.

      Результати  господарської діяльності підприємства значною мірою залежать від рівня  управління його фінансами, що обумовлює  необхідність розвитку інформаційної системи фінансового менеджменту, удосконалення її організаційної структури, визначення принципів утворення та умов розподілу і поєднання інформаційних потоків.

      В умовах ринкової економіки отримання прибутку та забезпечення рентабельної діяльності суб'єкта господарювання є необхідною складовою, яка обумовлює зростання ринкової вартості підприємства. Як основний узагальнюючий показник фінансових результатів діяльності підприємства, прибуток є важливим джерелом формування його капіталу, забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності. Отже, отримання прибутку - одна із стратегічних цілей управління та найважливіший об'єкт фінансового аналізу.

      Прибуток  є наслідком (результатом) різноспрямованого  руху грошових потоків що характеризуються доходами і витратами підприємства (чинниками по відношенню до прибутку). Доходи і витрати, як взаємопов'язані чинники утворення прибутку підприємства, мають досліджуватися на всіх етапах їх формування. В узагальненому вигляді, прибуток може розглядатися як різниця між доходами, отриманими підприємством за відповідний період внаслідок своєї діяльності, та витратами, здійсненими за той же період для забезпечення цієї діяльності.

      За  своїм складом доходи, витрати  і прибуток підприємства відповідають напрямам його діяльності.

      Доходи, які субєкт ринкової економіки одержує  протягом визначеного періоду, є  основою його ефективної діяльності.

      У загальному визначенні доход - це збільшення економічних вигод у вигляді  надходження активів або зменшення  зобов'язань, які призводять до зростання капіталу (за винятком зростання, обумовленого внесками власників статутного капіталу).

      Витрати є другим важливим чинником утворення  прибутку шдприсмсгва.

      Як  і доходи, витрати розподіляють на класифікаційні групи за двома основними класифікаційними ознаками.

      Перший  рівень класифікації передбачає розподіл витрат за видами діяльності підприємства. За цією ознакою прийнято розрізняти витрати на операційну, інвестиційну та фінансову діяльність підприємства.

      Ефективне управління витратами передбачає здійснення класифікації другого рівня, яке вимагає розподілу витрат за напрямами використання (витрачання) коштів.

      Прибуток  як фінансовий результат діяльності підприємства знаходиться у функціональному  зв'язку з доходами і витратами, які є чинниками першого ряду по відношенню до прибутку. В умовах ринкових економічних відносин отримання прибутку та забезпечення рентабельної діяльності є необхідною умовою існування будь-якого суб'єкту господарювання. За рахунок прибутку підприємства вирішують такі важливі завдання, як формування капіталу і забезпечення при цьому фінансової стійкості та платоспроможності, фінансування розвитку виробництва та мотивація праці персоналу тощо.

      Таким чином, прибуток є однією з провідних  стратегічних цілей управління підприємством та важливим об'єктом фінансового аналізу.

      Аналіз  фінансових результатів та рентабельності в умовах застосування сучасних інформаційних  технологій грунтується на визначенні основних елементів процесу дослідження  доходів, витрат та прибутку з метою Формування взаємопов'язаних етапів виконання відповідних аналітичних процедур і розробки логічно обґрунтованих алгоритмів розрахунку аналітичних показників, на основі яких узагальнюються і оцінюються результати діяльності та приймаються управлінські рішення щодо подальшого розвитку підприємства.