Фактори витрат. Підприємство, що взяло за основу політику ціноутворення, орієнтовану на витрати, установлює ціни, виходячи з витрат і відповідного відсотка прибутку. Ціноутворення, в основу якого покладаються витрати, використовують для товарів виробничого призначення, котрі не мають якихось індивідуальних характеристик.

     Фактори попиту. Ціноутворення, орієнтоване  на ринковий попит, передбачає оцінку інтенсивності попиту: високі ціни призначаються на товари підвищеного попиту, а низькі - на товари з незначним попитом, навіть тоді, коли собівартість одиниці товару в обох випадках є однаковою. Ціноутворення з орієнтацією на попит, є ефективним щодо марочних споживчих товарів та багатьох видів товарів виробничого призначення.

      Фактори конкуренції. Найліпшим прикладом  ціноутворення, орієнтованого на ціни конкурентів, можуть бути біржові ціни на метал пшеницю, чай та ін., рівень яких диктують світові ринкові ціни та які встановлюються в результаті взаємодії великої кількості продавців та покупців. Для кожного продавця призначення ціни, вищої за встановлений рівень, може стати причиною значного зменшення замовлень, а нижча ціна призводитиме до невиправданого зменшення прибутків. Головне в ціноутворенні, орієнтованому на ціни конкурентів, урахувати ціни на продукцію тих підприємств, що виготовляють аналогічні продукти. Аналізуючи цінову конкуренцію, звичайно виділяють:

1. конкуренцію між фірмами однієї галузі;
2. міжгалузеву конкуренцію;
3. конкуренцію замінників.

 

IV етап. Аналіз умов та методів формування початкової ціни на товар. 
Змістом цього етапу аналізу є:

1. Оцінка попиту.
2. Оцінка витрат.
3. Аналіз цін та товарів конкурентів.
4. Аналіз методів ціноутворення, що вживаються.

 

V етап. Аналіз методів ціноутворення.

     Коли  підприємство встановило первісну ціну, то воно повинно скорегувати її з урахуванням різних факторів, що діють в зовнішньому середовищі. Треба здійснити передовсім аналіз:

1. Ціноутворення на новий товар.
2. Ціноутворення в рамках товарної групи.
3. Ціноутворення за регіональним принципом.
4. Установлення цін зі знижками та заліками.

5. Установлення цін для стимулювання збуту. 
   

VI етап. Аналіз варіантів зміни цін конкурентами. 

      Підприємства, що розробили власну систему цін  та стратегію ціноутворення в  процесі своєї діяльності, змушені знижувати або підвищувати ціни. Причинами цього є, наприклад, недовантаження виробничих потужностей, інфляція, надмірний попит та ін. Щоб з'ясувати як має діяти підприємство за зміни цін конкурентами, необхідно проаналізувати:

      • причини та період зміни цін конкурентами;

      • можливу зміну своєї частки ринку;

      • життєвий цикл свого товару;

• роль даного товару в межах власної товарної номенклатури;

• динаміку витрат залежно від обсягу виробництва.

 

РОЗДІЛ 2. Оцінка виробничо-господарської  діяльності агропідприємства "МАЯК"

2.1 Організаційно-економічна  характеристика агропідприємства  „Маяк"

     Агропідприємство  «Маяк» є підприємством, утвореним  на засадах угоди громадян шляхом об'єднання їх майна для підприємницької діяльності, з метою одержання прибутку. Статут агропідприємства зареєстровано у Заліщицькій районній державній адміністрації №0037 від 23 березня 2000 року, а 23 квітня 2004 року за реєстром №0163 внесено зміни та доповнення до даного статуту.

      Агропідприємство  створене відповідно до Закону України: „Про господарські підприємства", „Про колективне сільськогосподарське підприємство"

Підприємство  складається з таких структурних  підрозділів:

> Адміністрація — виконує функції управління та обслуговування підприємства;

> Автомобільний парк — доставка сировини на підприємство, готової продукції покупцям і обслуговуючий автотранспорт;

> Тракторна бригада — виконання різних сільськогосподарських видів робіт;

• Будівельна бригада — обслуговуючі і будівельні роботи;

• Столярний цех — виготовлення столярних виробів і проведення ремонтних робіт;

> Ферма — утримання і розведення ВРХ, виробництво продукції тваринництва;

> Пилорама — розпилювання деревини;

• Крупорушка — переробка зернової продукції;
• Тік — зберігання урожаю сільськогосподарських культур;
• Бригада № 1 і №2 — виконання польових і інших видів робіт.

      Густа сітка польових доріг з'єднує  окремі земельні ділянки і масиви з виробничим центром господарства та населеними пунктами. Крім того, недалеко від земель господарства проходить асфальтна дорога державного значення (Брест — Чернівці), якою в основному здійснюється зв'язок з пунктами реалізації сільськогосподарської продукції. Через смт. Товсте проходить також залізниця.

      Так, через близьке розміщення господарства до приймальних і переробних підприємств сільськогосподарської продукції господарство має незначні витрати пов'язані з перевезенням власної продукції, а це на сьогоднішній день дуже важливо.

      Основним  пунктами продажу сільськогосподарської  продукції є: м.Чортків (зерно, м'ясо), смт. Товсте (цукрові буряки), м.Заліщики (молоко). Центральна садиба розміщена на віддалі 31 км від районного центру м. Заліщики і 85 км від обласного центру м. Тернополя.

      Територія господарства знаходиться в північній  частині Західно-подільського придністров'я, що представляє собою слабо-хвилясті плоскі давньо-терасові рівнини, розчленовані глибокими річковими долинами із спадистими і крутими схилами. Балки простягаються з північного заходу на південний схід. Мікрорельєф представлений замкнутими безстічними западинами. Клімат в якому знаходиться підприємство — помірно континентальний. Весна починається з переходом температури через +3°С і настає в кінці березня.

      Літо  помірно тепле. Середньомісячна  температура повітря найвища  в червні 16-18° С, в липні 17-20°  С, та в серпні — 19-21° С.

      Осінь тепла з частими, але не великими дощами. Зима починається з переходом середньодобової температури повітря через 0°С. Сніг випадає в другій половині листопада. Товщина снігового покриву протягом зими буває від 10 до 30 см. Річна кількість опадів 600-650мм. Основна кількість опадів випадає в травні — червні місяці — 450-540мм, що сприяє вирощуванню озимої пшениці, кукурудзи на зерно, вівса, ячменю, гречки, цукрових буряків, однорічних та багаторічних злакових та бобових трав на зелений корм і сіно.

      В загальному, кліматичні умови даної  території сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур районованих в даній місцевості, але іноді з настанням ранніх заморозків осінню створюються умови, які негативно впливають на розвиток та дозрівання сільськогосподарських культур.

      В даній кліматичній зоні мають місце такі несприятливі кліматичні умови для вирощування сільськогосподарських культур:

      1. Вимерзання озимих посівів в малосніжні роки, особливо на підвищеннях (горбах);

      2. Випрівання посівів в сніжні роки, особливо це буває в балках і так званих «блюдцях»;

      3. Заморозки, які бувають в другій і третій декадах травня приносять велику шкоду посівам і в першу чергу овочевим культурам, гречці, кукурудзі та іншим культурам;

      4. Злива і град в літні місяці (липень і серпень);

      5. Можливі і ранні осінні заморозки, які можуть пошкодити картоплю, овочеві та інші культури.

      Грунти  в агропідприємстві „ Маяк " за своїми хімічними і фізичними  властивостями не однорідні. Найпоширенішими  ґрунтами в господарстві є чорноземи опідзолені. У формуванні цих грунтів беруть участь чорноземний і підзолистий процеси. За даними фізико-хімічних аналізів у чорноземах опідзолених вміст гумусу в орному шарі цих грунтів становить — 9,1 %, гідролітична кислотність 2,2шт./екв на 100г грунту.

      Сума  ввібраних основ 21-22шт./екв на 100г  грунту. Ступінь насичення основами — 90%. Калієм ґрунти забезпечені середньо. Реакція ґрунтового розчину слабокисла. Грунти потребують вапнування, яке  необхідно проводити відповідно до картограми вапнування складеної агрохімлабораторією. Покращення використання земельних угідь, підвищення родючості грунтів — важлива умова підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин.

      Головною  оцінкою, яка відображає відмінності окремих видів сільськогосподарських угідь є характер їх використання.

Таблиця 2.1

      Структура земельних угідь агропідприємства «Маяк» Заліщицького району Тернопільської області за 2004-2006 роки 

       Земля є основним із важливих елементів, що обумовлює виробничий потенціал господарства.

       Для характеристики аналізованого господарства необхідно перш за все розглянути склад і структуру його земельних угідь, а також зміни, що відбулися в них протягом трьох років (табл. 2.1.).

      Як  видно з даних таблиці 2.1 господарство має достатню площу земельних угідь, яка за досліджуваний період дещо зменшилась. Великий відсоток у загальній земельній площі займають сільськогосподарські угіддя, в середньому 96%; структура сільськогосподарських угідь свідчить про високий рівень розораності земель (рілля в середньому займає 93% площі сільськогосподарських угідь). Це характеризує високу якість земельних угідь і високий рівень інтенсивності їх використання.

      Для забезпечення більш високого рівня  продуктивності праці важливе значення набуває раціональне використання трудових ресурсів. Оскільки у сільському господарстві весь приріст продукції повинен забезпечуватися лише за рахунок продуктивності праці.

Таблиця 2.2.

      Рівень  землезабезпеченості агропідприємства „Маяк" характеризується такими даними: