Зовнішньоекономічні операції між українськими та угорськими суб’єктами підприємницької діяльності (на прикладі імпорту офісного паперу

1.4. Участь Угорщини в міжнародних організаціях та інтеграційних угруповань.

 

Угорщина – країна з тисячолітньою історією, середніми територіальними розмірами, десятимільйонним населенням, невеликими запасами сировини. Найближчими родичами угорців в Європі є фіни та естонці, які відомі своєю креативністю, винахідливістю та гордяться своєю гостинністю. Історичний досвід Угорщини підтверджує її відкритість, готовність до співпраці та спільний підхід у розв’язанні питань,– саме такі цінності характерні для Угорщини на теренах міжнародної діяльності.

На початку 90-х років Угорщина швидко та безкровно вийшла із комуністичної системи і створила основи діючої парламентської демократії та економіки. Зміна політичної системи пронесла за собою і зміни в демократичних цінностях. Корінних змін зазнала як країна, так і зовнішня політика, напрямком діяльності стало приєднання до західних демократичних структур, до НАТО, ЄС. Завдяки зміні демократичних політичних урядів, у 1999 році Угорщина стала членом НАТО, а у 2004 році – членом ЄС. Новий статус Угорської Республіки визначив місце та майбутні цілі держави у світі – зовнішня політика взяла спільний курс на забезпечення цілей і потреб нації країни та зовнішньополітичних стратегій та цілей ЄС [11].

У результаті підписання мирних договорів  після першої світової війни і  установленої системи для збереження миру, близько 1/3 чисельності населення Угорської Республіки проживає за межами країни, на територіях сусідніх держав, де угорським спільнотам вдалося зберегти культуру своєї нації. Інтеграція до європейського простору надає можливість історичного об’єднання угорської нації у рамках Європи. Стає зрозумілим те, що орієнтири зовнішньої політики Угорщини спрямованні на підтримку угорської меншини за кордоном у рамках загальноприйнятих міжнародних норм [12].

Угорщина - член Європейського Союзу: Угорщина, як член ЄС, у повній мірі бажає скористатись розширеними можливостями членства та відповідати обов’язкам, які з цим пов’язанні. Угорщина взяла на себе відповідальність щодо поглиблення інтеграційних процесів, розширення суспільної співпраці. Угорщина одна з перших ратифікувала Конституційну угоду, формує спільний зовнішній курс та політику безпеки, і в рамках цього, особливу увагу звертає на питання розширення партнерства та сусідства.

Угорська Республіка прагне залишити досягнення ЄС, добре працюючу суспільну  політику, одночасно підтримуючи  впровадження необхідних реформ. Основною її зацікавленістю є те, щоб ЄС і надалі залишався відкритим для нових партнерів, підсилюючи стабільність у вузькому та широкому середовищі, цим самим сприяючи довгостроковій політиці безпеки країни.

Угорська Республіка має врівноважені зв’язки з питань політики, економіки та культури із безпосередніми країнами-сусідами, котрі пов’язанні з нею не лише питаннями сьогодення, спільними цілями та намірами майбутнього, але і спільним, інколи ще навіть не опрацьованим досвідом минулого. Серед європейських країн Угорщина має сім сусідів. Серед них є країни члени ЄС, а також такі, які у близькому майбутньому стануть членами ЄС та країни, які маючи різні перспективи, планують стати її членами у майбутньому. Угорщина окрім демократичного та економічного розвитку вже зобов’язаних південних та східних сусідів – не членів ЄС, у випадку відповідно належного виконання суворих критеріїв, підтримує і їх євроатлантичну інтеграцію [14].

Середньоєвропейська регіональна  співпраця в ЄС служить представленню спільних регіональних цілей. Спільно з Польщею, Словаччиною та Чехією Угорщина являється членом-засновником так званої Вишеградської Групи, яка була заснована у 1991 році, під час зустрічі глав та керівників державного апарату чотирьох держав в історичному містечку Вишеград, яке лежить неподалік від мальовничого Дунайського русла. Особливо тісні зв’язки склалися із Австрією та Словенією, з якими Угорщина співпрацює в рамках проекту «Регіональне Партнерство».

Угорська Республіка своїми започаткуваннями підтримує своїх сусідів; нею була надана допомога Україні у рамках так званого Ніредьгазського Започаткування та Національної Співпраці Розвитку (NEFE),а Сербії та Чорногорії – через Сегедський процес.

Однією з важливих пріоритетних цілей Угорщини являється демократизація, стабілізація та європейська відкритість сусідів, які не є членами ЄС. Це основа безпеки, економічної та національно політичної зацікавленості. Відкидається крайній націоналізм, національні чвари, які можуть спричинити дестабілізацію в першу чергу країн, про яких йде мова, та у країнах-сусідах. В рамках Тесалонікійської програми ЄС, Угорщина надає особливо активну допомогу у досягненні інтеграційних цілей межуючими з нею Сербії та Чорногорії, а також іншим країнам західного Балкану. Відносно України, як найбільшого сусіда, Угорщина заохочує її щодо демократичного та економічного розвитку, тому передачею свого досвіду допомагає та відстоює те, щоб Україна отримала європейські перспективи на майбутнє [14].

 

1.5. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності Угорщини.

 

Зовнішньоекономічна діяльність Угорщини традиційно відігравала велику роль у розвитку господарства. Однак після Другої світової війни вона була зорієнтована переважно на країни соціалістичного табору, в яких не надавалось належного значення ринковим відносинам. Саме тому сучасні показники зовнішньої торгівлі з постсоціалістичними країнами виявились невисокими. У зовнішньоторговельному балансі країни 80% експорту припадає на країни ЄС. В угорському експорті перші місця посідають Німеччина, Франція, Італія, Велика Британія та Чехія. На ЄС припадає 70% імпорту значною також є частка Росії (8%) за рахунок імпорту газу та нафти.

 

Таблиця 1.1

Динаміка зовнішньої торгівлі Угорщини (млрд. дол)

	1990	1995	1996	2000	2004	2008	2010
Оборот	22,0	52,0	61,5	71,1	164,1	187,0	223,9
Експорт	13,6	22,9	24,4	28,3	74,9	92,0	110,7
Імпорт	8,4	29,1	37,1	42,7	89,2	95,0	113,2
Сальдо	5,2	–6,2	–12,7	–14,3	–14,3	–5,0	–2,5

 

Головними статтями експорту є продукція  машинобудування (43%) – морські судна гірничошахтне обладнання, автомобілі, устаткування для цукрової та хімічної промисловості, а також кокс, експортуються також вугілля, мідь, срібло. Сировина становить 40% експорту, на сільськогосподарські та харчові продукти припадає 10% обігу, на продукцію легкої та целюлозно–паперової промисловості – 8%, на будівельні послуги – 5%. Вважається, що лише 30% польських товарів конкурентоспроможні на світовому, в тому числі й на європейському ринку [11].

Імпортує  Угорщина паливо, металургійну сировину, хімічні продукти. Щорічний імпорт нафти становить 15 млн. т, нафтопродуктів – 3,5 млн. т, газу – 7,5 млрд. м³. Імпортуються також алюміній, марганцева та хромова руди, нікель, рідкісні метали, целюлоза, каучук, вовна, пиломатеріали. Металургійна промисловість споживає щорічно 17 млн. т імпортної залізної руди і 1,5 млн. т імпортного чавуну.

На думку європейських фахівців, у галузі зовнішньоекономічної політики цієї країни належить зробити істотні корективи. Зокрема, досить переконливо доводиться необхідність здійснювати нову стратегію експорту. Йдеться, зокрема, про те, що радикальне збільшення експорту мусить розглядатись як одна з основних умов економічної безпеки і стабільності Угорщини. Наразі польська зовнішня торгівля вважається такою, що надмірно концентрується на Європі.

У ході реформ розвиток зовнішньої торгівлі, по суті, було віддано під владу ринковим механізмам. Сталася значна лібералізація  імпорту, а внутрішній ринок був  майже повністю відкрито товарам  Європейського Союзу. Однак угорська економіка виявилася не готовою до цього, оскільки конкурентоспроможність польських товарів відставала від потреб ринку. Це призвело до того, що наразі частка експорту в створенні національного доходу становить не більше ніж 20%, тоді як у Чехії – 47, Словенії – 55, Ірландії – 76%. При цьому в 2000 р. експорт на душу населення в Угорщині не перевищував 700 дол., в Польщі – 1800, Чехії – 2200, Словенії – 4200 дол. В 2006 р. на одного угорця припадало вже 2868 дол. експорту (в Чехії – 8934 дол.) [16].

Найбільш  урівноваженими в зовнішньому торгівельному обігу виявились електротехнічна галузь, машинобудування, хімічна промисловість, тобто галузі, які визначають нині конкурентоспроможність усієї промислової структури країни. Хоча сільськогосподарський потенціал є одним з найбільших у Європі, проте продаж продукції цієї галузі, експортованої на зовнішній ринок, зріс за минуле десятиріччя всього на 1 млрд. дол.

Важливу роль у зовнішньоекономічній діяльності відіграють прямі іноземні інвестиції (ПІІ). У зв'язку з цим  не можна не відзначити ту велику увагу, яку виявляють суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності цієї країни до проблеми залучення ПІІ в польську економіку.

З початку 90–х років приплив прямих іноземних інвестицій у Угорщину (в країни Центральної і Східної Європи в цілому) характеризується високою динамікою зростання.

Основна частка іноземних інвестицій (близько 60%) надходила в регіон ЦСЄ  з держав – членів Євросоюзу. Список найбільш активних держав–інвесторів у країні очолювали Німеччина і США [12].

На території країн ЦСЄ свої виробництва розмістили транснаціональні корпорації (в тому числі в Угорщині 30 з 100 найбільших ТНК світу), регіональна стратегія яких часто пов'язана з планом раціоналізації виробництва в європейському масштабі. Особливо широко представлені світові гіганти автоіндустрії: концерни «Фольксваген», «Фіат» та ін. Щодо сільського господарства, видобутку корисних копалин, будівництва, охорони здоров'я та ряду інших галузей, то вони не приваблюють іноземних інвесторів.

Підприємства з іноземним капіталом  завдяки високому рівню конкурентоспроможності вироблюваної продукції, а також доступу іноземної збутової мережі посіли домінуючі позиції.

Завдяки іноземним  вкладенням капіталу відбулось істотне  поліпшення товарної структури експорту. Це виявилось у підвищенні частки машин, устаткування, транспортних засобів як у загальному обсязі, так і у вивезенні в розвинуті країни.

Інтенсивний приплив ПІІ виявився однією з  причин динамічного розвитку імпорту  та поліпшення його структури. Зокрема, в імпорті зросла частка машинотехнічних виробів, у тому числі капіталомістких і високотехнологічних. У 2009 р. частка устаткування і транспортних засобів в імпорті становила 48% [18].

Угорщина, як і Україна крокують шляхом ринкового реформування своїх національних економік. Отже, обидві країни мають перехідну економіку. Проте, якщо Угорщина вже є членом Євросоюзу; це є ознакою визнання того факту, що в цій країні перехід до ринку в цілому завершився.

Основою українсько–угорських відносин на нинішньому етапі і зовнішня торгівля. Угорщина знаходиться серед наших головних партнерів за обсягами зовнішньоторговельного обороту (табл. 1.2).

В експорті України до Угорщини переважають руди чорних металів (19 %), нафта й нафтопродукти (18), чорні метали (17,5), деревина й вироби з неї (3,8%) [13].

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.2

Торгівля товарами та послугами між Україною та Угорщиною (дані Держкомстату України)

Рік	Обсяги, млн. дол. США
	Імпорт в Україну	Експорт в Угорщину	Взаємні обсяги торгівлі товарами і послугами
2003	849,0	794,0	1643,0
2004	1034,0	1022,0	2056,0
2005	1 482,9	1 072,2	2 555,1
2006	2 206,0	1 425,3	3 631,3
2007	3 066,8	1 741,4	4 808,2
2008	4 508,5	2 490,1	6 998,6
2009	2 284,8	1 295,6	3 580,7
2010	2 924,4	1 878,7	4 803,1
7 місяців 2011	1 758,5	1 729,5	3 488,0

 

 

Таблиця 1.3

Торгівля товарами між Україною та республікою Польща (дані Держкомстату України)

Рік	Обсяги, млн. дол. США
	Імпорт в Україну	Експорт в Угорщину	Взаємні обсяги торгівлі товарами
1	2	3	4
2003	763,2	802,4	1565,6
2004	968,7	979,9	1948,6
2005	1406,6	1010,9	2417,5
2006	2 109,1	1 344,5	3 453,6
2007	2 920,4	1 636,9	4 557,3
2008	4 280,3	2 338,2	6 618,5
2009	2 170,3	1 213,1	3 383,4
2010	2 788,8	1 787,2	4 576,0
2011	1 701,1	1 673,4	3 374,5