Зовнішньоекономічні операції між українськими та угорськими суб’єктами підприємницької діяльності (на прикладі імпорту офісного паперу

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпропетровський національний університет  імені Олеся Гончара

Факультет міжнародної економіки

Кафедра менеджменту та туризму

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»

Тема: «Зовнішньоекономічні операції між українськими та угорськими суб’єктами підприємницької діяльності (на прикладі імпорту офісного паперу)»

 

 

 

 

 

Дніпропетроваськ, 2012

РЕФЕРАТ

 

Курсова робота:  42 с. 1 рис. 9 табл.. 24 джерела.

Об’єкт дослідження – зовнішньоекономічні відносини між Угорщиною та Україною.

Предмет дослідження – здійснення зовнішньоекономічних операцій суб’єктами підприємницької діяльності (на прикладі імпорту офісного паперу).

Мета роботи – розглянути та проаналізувати зовнішньоекономічні операції між українськими та угорськими суб’єктами підприємницької діяльності (на прикладі імпорту офісного паперу).

У даній роботі проведено дослідження зовнішньоекономічної діяльності між угорськими та українськими партнерами щодо здійснення ними зовнішньоекономічних операції (імпорт офісного паперу)

Українське підприємство «Любе Плюс», яке займається реалізацією офісного приладдя на території України бажає закупити партію товару в Угорщині. У результаті проведення дослідження внутрішнього споживчого ринку виявилося, що найбільшим попитом користується офісний папір фірми «Midasz Es Szamitastechnikai».

При вивченні даної тематики підприємством було обґрунтовано доцільність проведення зовнішньоекономічної операції – імпорту офісного паперу з Угорщини, складено план проведення імпортної операції, обґрунтовано кошторис витрат та її ефективність, розроблений проект договору (контракту) на закупівлю офісного паперу. 

 

ІМПОРТ, КАНЦЕЛЯРСЬКЕ ПРИЛАДДЯ, ОФІСНИЙ  ПАПІР, УГОРСЬКИЙ РИНОК, СВІТОВА КОН`ЮНКТУРА, ІМПОРТ ПАПЕРУ, ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ КОНТРАКТ, МИТО, МИТНІ ЗБОРИ, МИТНА ВАРТІСТЬ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ

 

ЗМІСТ

Реферат……………………………………………………………………….2

 

ВСТУП

 

Зовнішньоекономічна діяльність є  важливою частиною господарської діяльності всіх учасників ринкових відносин. В умовах планової системи господарювання зовнішньоекономічні зв’язки здійснювалися  лише на державному рівні, підприємства ж були позбавлені можливості самостійного виходу на зовнішній ринок. У нових економічних умовах господарювання підприємства нарешті отримали право самостійного здійснення експортно-імпортних операцій. Проте з отриманням можливості експорту продукції за кордон українські виробники стикнулися з іншою проблемою – розробкою механізмів адаптації, які б сприяли достатній гнучкості в поведінці суб’єктів господарювання на зовнішньому ринку та прийнятті ними ефективних управлінських рішень.

Об’єкт дослідження – зовнішньоекономічні відносини між Угорщиною та Україною.

Предмет дослідження  – здійснення зовнішньоекономічних операцій суб’єктами підприємницької  діяльності (на прикладі імпорту канцелярського паперу).

Мета роботи – розглянути та проаналізувати зовнішньоекономічні операції між українськими та польськими суб’єктами підприємницької діяльності (на прикладі імпорту канцелярського паперу).

Для досягнення поставленої мети необхідно  вирішити наступні завдання:

– надати загальну характеристику Угорщини, її політичного стану;

– провести аналіз соціально–економічних процесів в Угорщини на сучасному етапі розвитку;

– розглянути участь Угорщини в міжнародних організаціях та різного роду інтеграційних угрупованнях;

– проаналізувати зовнішньоекономічну діяльність Угорщини;

– провести аналіз зовнішньоекономічних та торгівельних відносин Угорщини та України між собою;

– надати характеристику основних виробників продукції, взаємного експорту та імпорту між країнами;

– обґрунтувати вибору товару та зовнішньоекономічного партнера українським підприємством;

– скласти плану проведення імпортної операції;

– розробити організаційну структури підрозділу, що займається проведенням зовнішньоекономічних операцій;

– скласти кошторис витрат на проведення зовнішньоекономічної операції;

– визначити прибутковість, ефективності, доцільність проведення зовнішньоекономічної операції;

– розробити проекту договору (контракту) із зовнішньоторговельним партнером – суб’єктом підприємницької діяльності;

У роботі буде використано такі методи дослідження як аналіз, синтез, узагальнення.

Практичне значення отриманих результатів  полягає в можливості їх застосування українськими імпортерами канцелярського паперу під час здійснення зовнішньоекономічних операції з угорським підприємством.

 

ДОСЛІДНИЦЬКО–АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ. 
ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЛЬЩІ - ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО ПАРТНЕРА УКРАЇНИ ТА ТОРГОВО–ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН УГОРЩИНИ З УКРАЇНОЮ

1.1. Загальна характеристика Угорщини

 

Республіка Уго́рщина (угор. Magyarország - «Мадярщина»; офіційно Уго́рська Респу́бліка, угор. Magyar Köztársaság) -держава в Центрально-Східній Європі.

Загальна площа країни -93,03 тис. кв. км., що складає один відсоток від загальної площі Європи. Угорщина межує на півночі з Словаччиною, Австрією, на сході -- з Україною та Румунією, на півдні -з Румунією, Сербією та Хорватією, на заході -з Австрією. Найбільша протяжність території республіки з півночі на південь - 268 км, зі сходу на захід - 528 км. [11].

Чисельність населення - 10,114 млн. осіб(2009 р.). Столицею Угорщини є Будапешт з населенням 1,736 млн. осіб(2009 р.). Найбільші міста : Дебрецен , Загонь, Комаром, Печ, Токай, Надькалло.

Територія Угорщини поділяється на регіони (угор. Magyarország régiói), які поділяються на медьє (області), які в свою чергу поділяються на райони або кіштершеги (kistérség). Наразі Угорщина поділена на 7 регіонів, які поділені на 20 адміністративних одиниць (19 медьє та місто Будапешт), а месьє - усього на 173 райони, одним із яких є Будапешт. Також є 23 міста з правами медьє (угор. megyei jogú városok). Місцева влада цих міст має розширені повноваження, але незалежними територіальними одиницями вони не є. Крім адміністративних центрів, це Шопрон, Годмезевашаргей, Дунауйварош, Ерд та Надьканіжа. Грошовою одиницею є форинт що дорівнює 100 філлерам, офіційна мова - угорська [15].

1.2. Дослідження політичного стану Угорщини.

 

Угорщина - парламентська республіка. З 20 серпня 1949 р. По 18 жовтня 1989 р. - Угорська Народна Республіка. Діє конституція від 18 серпня 1949 р. - Основний закон Угорської держави - зі змінами від 19 квітня 1972 року, грудня 1983 року, 18 жовтня 1989 року і 17 квітня 2002 року. Нова Конституція Угорщини, прийнята 18 квітня 2011 р. Державними зборами Угорщини, замінить нині чинний Основний закон країни. Відповідно до нової Конституції, яка вступить у дію з 1 січня 2012 року, Угорщина перестає бути Угорською Республікою і буде просто Угорщиною [19].

Глава держави - президент. Обирається Державними зборами.  Строк повноважень  президента - 5 років. Якщо його повноваження припинились до закінчення строку, вибори нового президента мають бути проведені протягом двох місяців. Президент  є головнокомандуючим збройними силами країни, призначає главу уряду, має право оголошувати стан облоги або надзвичайний стан.

 Президент Угорської Республіки - Пал ШМІТТ(Pal Schmitt), обраний 29 червня 2010 р. Вступив на посаду 6 серпня 2010 р.

Законодавчим органом є Державні збори (386 чол.), які обираються населенням шляхом загальних рівних і прямих виборів при таємному голосуванні строком на 4 роки. Державні збори обирають голову і його заступників. Восени 2002 року угорці відзначили 100-річчя відкриття Парламенту. Нинішні державні збори обрані 11 і 25 квітня 2010 р. Голова Державних зборів - Ласло КЬОВЕР (Laszlo Kever). До виконання функцій приступив 6 серпня 2010 р.

Виконавчим органом влади є  Рада Міністрів, яка обирається Державними зборами і відповідальна перед ними. Згідно з поправками до конституції, прийнятими 9 травня 1990 р., замість голови Ради Міністрів запроваджено пост прем'єр-міністра, а також посади міністрів без портфеля. Міністри призначаються президентом країни за поданням прем'єр-міністра. Глава уряду і програма кабінету затверджуються Державними зборами. Уряд сформовано 3 травня  2010 р. Коаліційний: ФІДЕС- Угорський громадянський союз(ФІДЕС - УГС), Християнсько - демократична народна партія (ХНДП). Прем'єр - міністр Угорської республіки   - Віктор ОРБАН(Victor Orban) [16].

1.3. Аналіз соціально–економічних процесів в Угорщині на сучасному етапі.

 

Після Незалежності в Угорщині промисловим і сільськогосподарським підприємствам була надана велика автономія в процесі виробництва і прийнятті рішень щодо продажу і збуту; торгівля із західними країнами значно розширилася; вітчизняні ціни все більше зближувалися з цінами на світових ринках, а людям дали широку свободу займатися всіма видами дрібного приватного бізнесу.

Основною галуззю промисловості є машинобудівництво (прилади, електротехнічні вироби, електроніка, двигуни, дизельні локомотиви, мотоцикли, автобуси, річкові судна, станки, промислове устаткування, телевізори і радіоприймачі, побутова техніка). Крім того, Угорщина має вельми обмежені мінеральні ресурси. Єдиною корисною копалиною, виявленою в значних кількостях, є боксити, що добуваються поблизу озера Балатон. Свого часу Угорщина була сьомим у світі виробником бокситів - його було добуто 2,9 млн. т. Однак на даний момент чимало шахт було закрито, і виробництво бокситів скоротилося приблизно до 1 млн. т. Біля Печа і Комло на південному заході є невеликі запаси низькосортного антрациту, а в районі Будапешта - великі родовища бурого вугілля (лігніту) [17].

Родовища залізняка знаходяться в районі Мішкольца (на північному сході). Угорщина добуває невелику кількість нафти і природного газу зі свердловини в басейні Сегеда і районі Зала на південному заході країни. В Угорщині є уранова руда, але всі відомості про її добування засекречені.

В будівельній галузі спостерігається динамічне зростання. Це пояснюється, перш за все, фінансованими державою інфраструктурними капіталовкладеннями у будівництво доріг, мостів, каналізаційні роботи.Оживилося будівництво житла, активізувалися капітальні ремонти громадських будівель і будівництво будівель комерційного призначення.

У посткомуністичний період, що розпочався в 1990 році, уряд здійснив широкомасштабну  програму реструктуризації і приватизації сільського господарства. Землевласникам було повернуто їхню власність, багато кооперативів було розпущено, а їхні землі приватизовані. Мова йшла не про те, щоб повернутися до старого мілкоземельного сільського господарства; розумним представлявся перехід до змішаної системи, що складається з приватних і сімейних ферм, земельних асоціацій і реорганізованих кооперативів, заснованих на пайовій власності і орієнтованому на ринок виробництві. На сьогоднішній день близько 30,6% придатних земель оброблялися кооперативами, 17,6% знаходилися в державній власності, інша земля належала приватним особам і підприємствам [14].

На сьогоднішній день 70% території Угорщини займають сільськогосподарські угіддя. Ліси покривають 17% території. Головні аграрні райони країни знаходяться на рівнинах центральної і східної частин Угорщини.

Основні сільськогосподарські культури: пшениця, жито, кукурудза, цукровий буряк, картопля, соняшник, коноплі, овочі. Широко розповсюджене виноградарство і  садівництво.Світове визнання отримали токайські вина.

Тваринництво спеціалізується  на розведенні м'сної крупної рогатої худоби та свиней. Дуже розвинене конярство. Велике значення має розведення птиці.

В кінці ХХ століття більшість туристів приїжджали в Угорщину з інших країн радянського блоку, але в на даному етапі розвитку Угорщина стала заохочувати приїзд туристів із західних країн. Число таких туристів постійно зростає.

 Угорщина - восьма за привабливістю  країна світу. Тут є ряд курортів, обладнаних сучасними засобами  фізіотерапії, а озеро Балатон  з його готелями і широким  набором місць відпочинку користується найбільшою увагою туристів. Найбільше число туристів прибуває з Румунії (в основному тому, що там зосереджена значна етнічна угорська меншина), Німеччини, Австрії, республік колишньої Югославії [16].

В 2011 р. угорська економіка після рецесії 2009 р. стала на шлях зростання. Цьому сприяла виважена політика попереднього уряду на чолі з Прем’єр-міністром Г. Байнаї, а також дії нового уряду, який був сформований в червні 2010 р. після парламентських виборів. Новий уряд ухвалив План дій, який містить 29 заходів, більшість з них стосувалася економічної сфери (соціальна, податкова, фінансова політика уряду). Згідно з цим Планом внесені зміни до Податкового кодексу в частині введення плоскої шкали прибуткового податку із ставкою 16%. Перед цим в країні діяла прогресивна шкала прибуткового податку (18 та 36%). Збільшено податковий тягар (додатковий податок) для компаній енергетичної сфери, роздрібної торгівлі та сфери фінансових послуг. Заборонено іпотечне кредитування в іноземній валюті. Кредити, видані в іноземній валюті, були основним двигуном економічного зростання Угорщини, їх частка становила 70% всього роздрібного кредитування. Ці заходи сприяли наповненню бюджету та зменшенню рівня його дефіциту (на кінець листопада 2011 р. – 3,8% ВВП).

За 11 місяців 2011 р. ВВП зріс на 0,9%, промислове виробництво зросло на 10,5%, обсягу експорту зріс на 21, імпорту – на 19,1%. Обсяг експорту становив 65 663 млн. євро, обсяг імпорту – 60 571 млн. євро. Динамічно розвиваються орієнтовані на експорт галузі угорської промисловості. Експорт обчислювальної техніки, електронної продукції і оптики зріс на 9,3%, продукції транспортного машинобудування – на 7,2%. Зберігся спад показників щодо розвитку будівельної галузі (- 10,7%), роздрібної торгівлі (- 3,8%). Рівень безробіття зріс склав 10,7%. Рівень споживчих цін зріс на 5,2%, дефіцит державного бюджету на кінець листопада становив 3,8%. Зовнішня заборгованість країни перевищила 80% від ВВП. В бюджеті 2011 р. заплановано прибуткову частину 13 151 248,0 млн. фор. (47,823 млрд. євро), видаткову – 13 838 618,3 млн. фор. (50,322 млрд. євро), дефіцит – 687 млрд. фор. 2498 млн. євро), це становить 2,94% ВВП [13].