Вдосконалення операційної системи підприємства

До забезпечуючої системи відносяться підрозділи, що забезпечують роботу основного виробництва. До них відносяться системи постачання виробництва

 

сировиною, обладнанням, енергоносіями, іншими ресурсами. Крім постачання, необхідно здійснювати  контроль за зберіганням, раціональним використанням всіх ресурсів. Це відділ постачання, склади, бюро та ін.

Система управління реалізацією продукції - це, як правило, відділ збуту, який працює в контакті з відділом маркетингу, включаючи підсистеми реалізації продукції по різних рівнях ієрархії.

Ремонтне господарство повинно забезпечити роботу обладнання з високою якістю і продуктивністю і одночасно як дешевше, створюючи базу ремонтного обслуговування, комплекти запасних частин та інші.

Інструментальне господарство потрібно для визначення потреби, придбання, контролю за експлуатацією, роботою, зберіганням  інструменту та обладнання з метою безперебійної роботи підприємства.

Енергетичне господарство необхідне  для забезпечення енергоносіями  виробництва. Для цього потрібно вирішувати питання не стільки постачання енергоносіїв, а їх раціонального  використання, збереження, нормування; є також розробки заходів для постійної економії та зменшення витрат на обслуговування енергетичного господарства.

Транспортне господарство повинно забезпечувати виробництво  транспортним обслуговуванням. Це не тільки автотранспорт, а й цеховий транспорт. При цьому потрібно постійно вирішувати питання нормування транспортних послуг, це є дуже складне питання, тому що транспортне обслуговування дуже багатовекторний процес, який потребує як технічних знань з приводу експлуатації техніки, так знань математики, логіки (наприклад, для оптимізації вантажообігу або вирішення як мінімум типової транспортної задачі).

Складське господарство підприємства повинно виконувати функції  контролю, обліку, зберігання матеріальних цінностей з мінімальними витратами.

Підсистема планування та контролю - одна з найважливіших підсистем. Планування та контроль - це зв'язок функцій менеджменту взагалі.

Без планування  неможливо  принципово  керувати  процесом виробництва. Без планування неможливо забезпечити  виробництво ресурсами, інструментом,

 

 оптимізувати виробництво  в часі і просторі.

Контроль необхідний для того, щоб  вчасно скорегувати дії по керуванню  виробництвом внаслідок змін зовнішнього  та внутрішнього середовища, що характерно для роботи підприємства в ринкових умовах.

Без контролю та планування неможливий процес управління підприємством. Управління - це діяльність, пов'язана з контролем руху ресурсів. Управління поділяється на три рівні - стратегічний, тактичний і оперативний.

На стратегічному рівні  визначають довгострокові цілі та плани підприємства, розраховані на 10-15 років; обираються методи досягнення цілей.

На тактичному рівні  загальні цілі конкретизуються на конкретні  періоди - не більше 5 років, і відповідно до поставлених на цій основі завдань  залучаються необхідні ресурси.

На оперативному рівні  розв'язуються поточні задачі, які  висуваються кон'юнктурою ринку. Але  навіть ці негайні задачі не повинні  суперечити довготерміновим стратегічним цілям підприємства.

Таким чином видно, що операційна система - складна та багатофункціональна і потребує детального розгляду.

Для випуску карамелі використовується сировина найвищої якості. Споживачів буде також приваблювати яскрава упаковка. Виробництво орієнтовано на населення міста, області та країни в цілому.

Перевагами нашого продукту є:

• висока якість;
• приємний смак;
• ціна нижче, ніж у конкурентів.

Карамель можна придбати як у мережі роздрібної торгівлі – фірмових магазинах підприємства, кіосках, так і безпосередньо на підприємстві (гуртовий продаж). В останньому випадку передбачається доставка продукції безпосередньо замовнику, коли замовлена партія складає більше 50 ящиків.

Аналіз товару, випуск якого планується налагодити, приведений в таблиці 1

 

 

 Таблиця 1

Аналіз товару

Назва товару	Переваги товару	Фактори, що забезпечують переваги	Недоліки товару	Заходи для їх подолання
Карамель  „Ластівка”	1.Висока якість 2. Невисока ціна ціна 3. Гарні смакові властивості	1. Ріст обсягів виробництва 2. Можливість в перспективі зменшення ціни реалізації. 3.Сучасна технологія. 4.Контроль якості. 5. Зростання попиту 6.Постійний моніторінг ринку	Можливі недоліки, пов’язані  з порушенням технологічного процесу	Вхідний контроль якості інгредієнтів

 

 

 

 

2. Аналіз споживачів промислової продукції

 

В нинішніх умовах споживчого ринку, що динамічно розвивається, виробникам кондитерської продукції важливо адекватно оцінити можливості кожного сегменту ринку. Від знання споживчих інтересів багато в чому залежить планування реклами, можливості переорієнтації виробництва, застосування нових технологій та нового обладнання. В той час, коли ринок кондитерських виробів є динамічним з точки зору свого розвитку, появи нових брендів і нових категорій, структура споживання кондитерської продукції менш підпорядкована змінам. Тому перед підприємством стоїть питання: випускати продукцію для еліти чи продукцію з низькими цінами для людей з обмеженими прибутками. Споживачі вирішують яка продукція та послуги для них бажані і за якою ціною.

В місті Чернігові споживачами  продукції ВАТ «Чернігівська кондитерська «Стріла» являються 160 торгових точок, оптові фірми, гастрономи, продовольчі магазини. Поставка продукції підприємства здійснюється і в інші області України: Київську, Донецьку, Рівненську, Харківську, Запорізьку, Черкаську, Херсонську, Хмельницьку та ін. Підприємство має багато постійних оптових споживачів серед яких можна виділити ПП «Союз», «Континент», «Екомаркет», «Смак» та інші.

Все частіше споживач зупиняє свій вибір на товарах  з торговою маркою «Стріла». Споживачі  відмічають вдале поєднання високої якості та помірної ціни. Можна сказати, що продукція підприємства ВАТ «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла» призначена для споживання всіма верствами населення. Широкий асортимент виробів розрахований на будь-який смак і купівельні можливості.

Для детальнішого вивчення споживачів продукції ВАТ «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла» можна розділити на групи по різних принципах.

Географічний принцип: регіон, область, район, місто, щільність населення, клімат. Жителі сільської місцевості віддають перевагу ваговим кондитерським виробам. Найбільший попит має карамель (як льодяникова, так і з різними фруктовими начинками). Міські жителі окрім вагових виробів також охоче купують фасовані в коробки цукерки.

Реалізація продукції підприємства здійснюється в межах України – до 75%, біля 25% продукції експортується (в основному в Росію, Казахстан, Молдову).      

Із рисунка 1.2.1 видно, що основними споживачами кондитерської продукції підприємства є мешканці міста Чернігова та Чернігівської області. Доля споживання інших областей складає 23% (у 2010 році), що на 3,7% більше порівняно із 2007 роком.

Психографічний принцип: спосіб життя, тип особи, суспільний клас. За допомогою  цього принципу можна пояснити переваги жителів сільської місцевості. Оскільки рівень життя в селах нижчий, ніж в містах, то сільські жителі не бажають витрачати гроші на продукцію в коробках, де вартість упаковки складає 15-20% від загальної вартості.

Рисунок 1.2.1 – Розподіл споживачів кондитерської продукції ВАТ «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла» за географічним принципом

Демографічний принцип: вік, розмір сім'ї, рівень доходів, рід  занять, освіта, національність. З погляду цього принципу можна зробити висновки наступного характеру: літні люди, люди старшого віку вживають менше кондитерських виробів ніж молоді (особливо діти). Крім того, люди із середнім та високим рівнем доходу більше купують фасовані кондитерські вироби та вироби преміум-класу ніж люди із низьким рівнем доходу.

Дані про споживачів можна знайти з різних джерел інформації; основні джерела інформації наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Джерела інформації

Основні споживачі	Назва джерела інформації	Відомості, які можна  отримати
1. Торгівельні бази та закупівельні підприємства 2. Приватні особи	Маркетингові дослідження	1. Необхідний обсяг  випуску
	Обговорення з дистриб’юторами	2. Інформація про закупівельну  ціну цукерок конкурентів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Аналіз операційної діяльності підприємства

 

Ефективність та раціональність операційного менеджменту в цілому залежить від правильності вибору операційної стратегії. Для розробки ефективної стратегії організації потрібно виявити можливості економічної системи по всіх компонентах бізнесу, визначити цілі та стратегію по кожному напрямку. Стратегія підприємства полягає в тому, щоб завдяки операційній системі виробляти продукти чи надавати послуги для забезпечення задоволення основних потреб споживачів. Визначення того, які саме потреби беруться в якості мети діяльності підприємства, є стратегічним рішенням, при якому повинні враховуватися дані маркетингових досліджень ринків продукції, виробів та послуг.

Слідуючий етап – визначення місії підприємства. Місія виконується  через стратегії. Стратегія –  це план, створений для виконання місії.

Кожна функціональна  зона операційної системи має  свою місію та виробляє свою стратегію  для виконання власної місії  і для підтримки виконання  загальної місії операційної  системи.

Можливості економічної  системи підприємства, які розглядаються  в курсовій роботі, наступні:

1. наявність необхідного для випуску нової продукції устаткування та обладнання;
2. підприємство укомплектоване  кваліфікованими кадрами;
3. підприємство має недовантажені виробничі потужності на даний час.

Місія підприємства –  забезпечити потреби потенційних споживачів в даному виді промислової продукції, а саме карамелі.

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3

Головні цілі підприємства

Компоненти бізнесу	Ціль	Стратегія
Ринок	Збільшити обсяг продажу  на 15%	Проникнення на український ринок
Гроші	Покращити співвідношення між власним та позиченим капіталом	Залучати кошти працівників.
Виробництво	Покращити якість продукції	Автоматизувати більшість  операцій.
Люди	Підвищити кваліфікацію персоналу	Організувати стажування
Розподіл	Розширити канали розподілу	Запровадити дрібнооптову торгівлю

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.4 SW0Т - аналіз організації

 

Сильними сторонами підприємства є достоїнства і переваги, що виділяють  фірму серед конкурентів. Слабкі сторони – це недоліки підприємства, що підлягають виправленню, щоб конкуренти не змогли використовувати їх як свої переваги.

Можливостями підприємства є позитивні чинники (тенденції  і явища) зовнішнього середовища, які можуть привести до збільшення об'єму продажів і прибутку.

Загрозами ж є негативні  чинники (тенденції і явища) зовнішнього середовища, які можуть привести за відсутності відповідної реакції підприємства до значного зменшення об'єму продажів і прибутку.

Кінцевою метою зовнішнього  аналізу є формування альтернативних стратегічних рішень, їх оцінка і остаточний вибір стратегії. Ці рішення повинні бути орієнтовані на використання можливостей і захист від загроз, пов'язаних із зміною зовнішнього середовища.

Відомо, що не буває явищ або подій, які мали б лише позитивні  чи негативні наслідки, тому кожний з факторів зовнішнього або внутрішнього середовища повинен мати всебічну оцінку механізмів і результатів впливу. Крім того, треба мати на увазі, що аналіз середовища здійснюють певні особи, які можуть по-різному оцінювати явища та події, розробляти різноманітні заходи щодо поведінки підприємства в тих чи інших умовах. Основне правило все ж є: потрібно аналізувати зовнішнє та внутрішнє середовища в їхньому взаємозв’язку та залежності. 

Стратегічний баланс – це певне поєднання негативно та позитивно впливаючих на діяльність підприємства факторів (загроз і можливостей), що об’єктивно існують у зовнішньому оточенні підприємства та суб’єктивно оцінені керівниками, з відносно сильними та слабкими сторонами у функціонуванні підприємства. До того ж, найбільші загрози виникають тоді, коли негативний розвиток ситуації в середовищі накладається на слабкі сторони підприємства; можливості – це ситуації в зовнішньому середовищі, позитивний процес чи явище, при яких підприємство має змогу проявити свої сильні сторони. Потрібно своєчасно виявляти загрози з метою запобігання кризи підприємства, а знання про потенційні можливості дає змогу заздалегідь підготуватися до найбільш ефективного їх використання.