Управління якістю продукції в системі менеджменту підприємства

     Таким чином, акціонерне товариство «ПівнГЗК» виробляє залізорудну сировину для металургійної промисловості, має закінчений цикл підготовки доменної сировини: залізорудного концентрату та залізорудних офлюсованих

окислених окатишів.

     Відповідно  до Додатку В, існуюча організаційна структура відкритого акціонерного товариства «ПівнГЗК» поєднує 31 промисловий цех і 40 підрозділів непромислового характеру. Основними технологічними цехами є: Першотравневий кар'єр з гірничо-транспортним цехом і дробильною фабрикою №3, Ганнівський кар'єр з гірничо-транспортним цехом і дробильною фабрикою №2, керування технологічним автотранспортом, Дробильна фабрика № 1 (ДФ-1), Дробильна фабрика №2 (ДФ-2), Рудозбагачувальна фабрика № 1 (РОФ-1), Рудозбагачувальна фабрика №2 (РОФ-2), Огрудкувальна фабрика №1 (ФОК-1), Огрудкувальна фабрика №2 (ФОК-2), Огрудкувальна фабрика №3 (ФОК-3), Шламовий цех із хвостосховищем.

     Виробничу діяльність видобувних і переробних цехів забезпечують допоміжні цехи. Керування залізничним транспортом у складі 4-х цехів: 2 цехи по вивозу гірської маси з кар'єрів, цех відвантаження готової продукції, цех по ремонту спонукуваного складу. Керування технологічним автотранспортом у складі 2-х гірничо-транспортних цехів;Цех по ремонту технологічного устаткування;Автотранспортний цех;Цех технічної води та шламового господарства;Теплосиловий цех;Цех мереж і підстанцій;

Цех технологічної  диспетчеризації; Центральна лабораторія; Інформаційно-обчислювальний центр;Цех підготовки виробництва; Ремонтно-будівельний цех; Господарський цех; Цех товарів народного споживання; Цех здоров'я; Житлово-комунальний відділ.

     Органами  управління ВАТ «ПівнГЗК» є: Загальні збори акціонерів(розмір статутного фонду ВАТ «ПівнГЗК» складає 242868950 гривень, статутний фонд розділений на 971476000 простих акцій, номінальною вартістю 0,25грн.);Спостережна рада(Спостережна рада складається з 5 членів, до її складу входять представники: ФГІУ – 1 чоловік;Банку - 1 чоловік;Трудового колективу - 1 чоловік;Міністерства промислової політики - 1 чоловік;Криворізької місцевої Ради народних депутатів - 1 чоловік. У період до проведення перших зборів акціонерів ВАТ «ПівнГЗК», Спостережна рада була створена з метою захисту інтересів держави та акціонерів. Вона також здійснює контроль за діяльністю правління підприємства); Ревізійна комісія(Ревізійна комісія затверджується вищим органом підприємства і підзвітна тільки йому, вона здійснює перевірку фінансово-господарської діяльності ВАТ «ПівнГЗК», його філій та представництв. Перевірки здійснюються за дорученням вищого органу підприємства, спостережної ради, або за власною ініціативою ревізійної комісії і за вимогою акціонерів, що володіють у сукупності більше ніж 10% голосів);Правління підприємства(Правління підприємства є виконавчим органом, що здійснює керування діяльністю ВАТ «Північний ГЗК». До компетенції правління відносяться всі питання діяльності підприємства, крім тих, котрі згідно з чинним законодавством і статутом підприємства віднесені до компетенції інших органів підприємства.

     Як  ми бачимо, в акціонерному товаристві ВАТ «ПівнГЗК» використовується лінійно-функціональна організаційна структура, за якої всю повноту влади бере на себе лінійний керівник, що очолює колектив. Йому при розробці конкретних питань і підготовці відповідних рішень, програм, змістів, допомагає спеціальний апарат, що складається з функціональних підрозділів.

     Враховуючи  індивідуальні особливості досліджуваного підприємства та характер виробничої діяльності, можна умовно виділити переваги та недоліки існуючої організаційної структури. До переваг відносяться: більш глибока підготовка питань і змістів, пов'язаних із спеціалізацією працівників; звільнення головного лінійного менеджера від глибокого аналізу проблем; можливість притягати до рішення питань консультантів і експертів. До недоліків - відсутність тісних взаємозв'язків і взаємодій на горизонтальному рівні між виробничими відділеннями; недостатньо чітка відповідальність, тому що приймаючий рішення , як правило, в його реалізації не бере участь;занадто розвинута система взаємодії по вертикалі, підпорядкування по ієрархії керування, є тенденція до надмірної централізації.

     Продукція ВАТ «ПівнГЗК» користується великим  попитом не тільки на металургійних підприємствах України, але і в країнах Східної Європи - в Чехії, Словаччині, Польщі, Румунії, Австрії, так як основні конкурентні переваги ВАТ «Північний ГЗК» зумовлюються наступним: високим ступенем спеціалізації та професіоналізації діяльності; можливістю налагодити використання виробничого потенціалу у найбільш ефективному режимі; використанням нагромадженого підприємством досвіду щодо визначення та опанування найперспективніших підходів до вдосконалення технології виробництва та задоволення потреб споживачів; перетворенням конкурентних переваг, зумовлених обраною стратегією та можливостями швидкого впровадження інновацій у стабільний імідж підприємства-лідера. ПівнГЗКа має гарні можливості збуту своєї продукції в поточному періоді та в перспективі. Причиною цього є декілька передумов, які ставлять у вигідне становище ВАТ «ПівнГЗК» порівняно з іншими виробниками залізорудної сировини, які можуть розглядатися як конкуренти: виробниками окатишів на території   України є Полтавський і Центральний гірничо-збагачувальний комбінати, які неспроможні задовольнити попит внутрішнього ринку на окатиші, внаслідок чого різниця в потребі покривається за рахунок імпорту із Росії. Так, Полтавський ГЗК, продукція якого орієнтована на зовнішній ринок, має обмежений збут окатишів на внутрішньому ринку із причини їх низької основності, що є важливим фактором в технології доменного виробництва, в той час як окатиші Північного ГЗКа, з їх достатньо високою основністю більш технологічні для доменного виробництва крупних виробників металу на внутрішньому ринку, а саме ВАТ«Криворіжсталь» та ВАТ МК «Азовсталь». Центральний ГЗК має обмежені виробничі потужності з виробництва окатишів, і, крім цього, маючи більш високий вміст Fe у продукції, уступає по вмісту дріб'язку окатишам Північного ГЗК.

     Взаємозв'язки з зовнішньоекономічними контрагентами  закріплюються за допомогою підписання зовнішньоекономічних договорів. Існує схема придбання імпортних товарів без оплати митних платежів, що складають економію мінімум 10% від вартості імпортованих товарів.

     За 12 місяців 2004 року комбінатом було відвантажено на експорт 98,5тис.т. концентрату на суму 3 366,6 тис. доларів США. Середня ціна однієї тони концентрату з урахуванням приплат і знижок за вміст заліза орієнтовано склала на умовах постачання DAF - 34,18 доларів США, а окатишів було відвантажено 2 732,7тис.т. на суму 34 999,8тис. доларів США. Середня ціна однієї тони окатишів з урахуванням приплат і знижок за вміст заліза орієнтовано склала на умовах постачання DAF - 47,77 доларів США.

     Калькуляції (ціни 1т. концентрату /окатишів по ВАТ  «Півн ГЗК», що експортується на умовах постачання DAF) представлені в Додатку Д. Технічні умови на поставку окатишів наступні: вміст заліза, %: не менше 58,6 по ФОК №1, ФОК №2;57,6 по ФОК №3; Основність, долі од.: 0,6 (відхилення ±0,08); Вміст класу: 0-5мм, % не більше 6,0; Міцність на стиснення, кг/обкотиш.: не менше 200.

     Основними споживами продукції на Україні  є ВАТ «Криворіжсталь», потреба якого складає 120-140тис.т. окатишів на місяць, ВАТ МК «Азовсталь» з потребою до 180тис.т., Макіївський МЗ - 60-80тис.т., завод ім. Петровського - 60-80тис.т. на місяць. 

     Стратегія лідирування на основі зниження витрат, якої дотримується ВАТ «Північний ГЗК» потребує комплексної взаємодії взаємопов'язаних стратегій, що являють собою так званий «стратегічний набір». До них можна віднести виробничу стратегію, стратегію управління персоналом, фінансову стратегію.

     Виробнича стратегія передбачає встановлення обсягів виробництва концентрату, які необхідно забезпечити (тобто виробничі потужності та виробничий потенціал); масштабів виробничого потенціалу, рівень його гнучкості, рівень якості продукції; швидкості перетворень виробництва та адаптації необхідних інновацій до реальних умов діяльності Товариства з метою забезпечення його існування в довгостроковій перспективі; досягнення певних витрат на виробництво та створення певного обсягу доданої вартості.

     Стратегія фінансування включає розробку фінансової стратегії на ВАТ «Північний ГЗК», що базується на таких принципах: найефективніше фінансування процесу розширення та, в разі потреби, скорочення окремих підсистем та підприємства з точки зору фінансових характеристик його діяльності в різних умовах; фінансового контролю та аналізу діяльності підприємства.

     Стратегія управління персоналом полягає у створення відповідної системи управління трудовими ресурсами (персоналом), тобто визначенні системи організації, керівництва та контролю.

     В даний час на підприємстві ВАТ  «ПівнГЗК» прийнято виділяти і відображати у звітності такі категорії персоналу: робітники, службовці, спеціалісти і керівники. Залежно від характеру функцій, що виконуються, керівники можуть бути віднесені до спеціалістів, якщо їх діяльність вимагає наявності спеціальних технічних знань, або до службовців, якщо виконувані ними функції таких спеціальних знань не вимагають. Чисельність та склад виробничого персоналу на Північному ГЗК формується згідно з виробничою програмою підприємства.

     Керування персоналом на ВАТ «ПівнГЗК» є  одним з найважливіших напрямків його діяльності. В даний час зроблений рішучий крок убік людського фактора, якому приділяється більше уваги. У зв'язку з цим, зміст і нові значення приймають такі критерії оцінки персоналу, як утворення, професіоналізм, особлива культура й етика робітників.

     На  ВАТ «Північний ГЗК» важливе місце  займає кадрова політика. Вона складається з принципів наймання на роботу, кількості робочих (йде скорочення робочих пенсійного віку і працюючих не за фахом) необхідних для якісного виконання заданих функцій, професійного розвитку персоналу.

     На  ВАТ «ПівнГЗК» система керування  персоналом здійснюється один раз у  кілька років. З огляду на ці зміни  можна виділити ряд факторів: диференціація персоналу; підвищення кваліфікації і перепідготовка персоналу; комплексний підхід по закріпленню і розвитку ключових кадрів; посилення взаємодії кадрових служб із держорганами.

     Таким чином, ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» є юридичною особою колективної форми власності, основною продукцією якої є залізорудний концентрат та окатиші. Чіткий розподіл обов’язків даного підприємства пов'язаний з наявністю лінійно-функціональної організаційної структури. Відповідно до неї управління підприємством здійснюється лінійним керівником, а керівними органами є загальні збори акціонерів, спостережна рада, ревізійна служба, правління підприємства. До складу виробничих структур належать 31 промисловий цех, 40 підрозділів невиробничого характеру.

     Продукція ВАТ «ПівнГЗКа» користується на ринку  високим попитом, що пов’язано з  конкурентними перевагами, якими  володіє підприємство по відношенню до своїх конкурентів Полтавського ГЗК та ЦГЗК, у виробництві високоякісних  окатишів.

     Підприємство має широкі партнерські відносини як з внутрішніми так і зовнішніми контрагентами. Значну частину продукції ВАТ «ПівнГЗК» експортує в Словаччину, Польщу, Чехію, Румунію, Австрію. На внутрішньому ринку його продукцією користуються «Міттал Стіл Кривий Ріг», «Азовсталь», Макіївський МЗ, МЗ ім. петровського.

     ВАТ «ПівнГЗК» має власну стратегію  збереження лідируючого положення  при поступовому зниженні витрат, що передбачає комплексний взаємозв’язок  стратегії виробництва, фінансової стратегії, стратегії управління персоналом. Щодо останньої на підприємстві спостерігається підвищення ролі людського фактору, забезпечується постійна підготовка та перекваліфікація кадрів, матеріальне стимулювання працюючих, а останнім часом прослідковується тенденція до скорочення робочих пенсійного віку та не за фахом.

     Розглянувши загальні відомості про ВАТ «ПівнГЗК», характер виробництва, умови існування  підприємства або зовнішнє та внутрішнє  середовище, перейдемо до аналізу  його діяльності на основі фінансових та техніко-економічних показників. 
 

2.2. Аналіз основних техніко – економічних та фінансових показників підприємства 
 

     Відходячи від класичного розрахунку основних показників ліквідності, рентабельності, платоспроможності, звернемося до більш  простої та комплексної, на нашу думку, моделі статистичного аналізу Спрингейта, що детально представлена у Додатку В. Дана модель підтвердила свою справедливість так як попередньо використалась при аналізі 50 підприємств з середнім оборотом 2,5 млн. дол.

     Отож, на основі аналітичних даних(балансів та звітів про фінансові результати) наведених в Додатках