Управління торговельними операціями

     1. Залізна руда

     Протягом 2001-2006 років рівень ставок ввізного мита на залізорудний концентрат становив 2%. На цьому ж рівні залишиться зв'язана ставка ввізного мита після вступу України до СОТ.

     Аналіз  цінової різниці внутрішніх і  зовнішніх цін показав, що в цей  період відбувалися суттєві коливання  цінової різниці -- від 12,2% (2006 р.) до 20,2% (2003 р.) (Рис.2.7).

     Зміни обсягів імпорту в 2001-2006 роках відповідали змінам цінової ситуації, яка склалася на ринку цього товару. Так, у 2003 році обсяги імпорту залізорудного концентрату до України збільшилися у порівнянні з 2002 роком на 51%, а в 2004 році скоротилися у 2,6 рази в порівнянні з 2003 роком, у 2006 році знову обсяги імпорту зменшились на 23% в порівнянні з попереднім роком.

     Крім  того, основні імпортні надходження  залізної руди до України здійснюються з Російської Федерації в режимі вільної торгівлі, тобто навіть діюче  мито у 2% з цією продукцією не справляється.

     Незважаючи  на значні обсяги імпорту залізної руди до України, в середньому за 2001-2006 роки обсяги експорту цієї продукції  майже в 6 разів перевищували імпортні надходження, а в 2006 році -- в 10 разів. В перспективі імпорт руди може збільшитися через внутрішні суперечки цінового характеру між виробниками руди та металургійними підприємствами, що не мають власних гірничо-збагачувальних комбінатів, які можуть в майбутньому перейти на поставки залізного концентрату з за кордону.

     Рисунок 2.7 - Залізорудний концентрат. Порівняння цін та тарифів, 2001-2006 рр.

     Таким чином, залізна руда є товаром, який досить чутливо реагує на цінові диспропорції зовнішнього та внутрішнього ринків.

     В той же час, вступ до СОТ не вплине суттєво на торгівлю цим товаром, враховуючи, що зв'язаний тариф, щодо якого бере зобов`язання Україна при вступі до СОТ, відповідає діючий ставці ввізного мита на цю продукцію.

     2. Кокс

     Рівень  ставок імпортного мита на кокс з вступом  України до Світової організації торгівлі не зміниться. В 2001-2006 рр. ставка ввізного мита на кокс становила 0%, і саме такий рівень ставки імпортного мита очікується після вступу до СОТ.

     Аналіз  внутрішніх та зовнішніх цін на кокс засвідчив, що за ціною продукція  вітчизняного виробництва є конкурентоспроможною з аналогічною імпортною. Так, протягом 2001-2006 років цінова різниця між внутрішніми та зовнішніми цінами змінилася з +1,9 % у 2001 році до -15,5 % у 2004 році та -11,3% у 2006 році

     Конкурентні переваги коксу українського походження та сприятлива кон'юнктура на світових ринках були використані вітчизняними виробниками у 2004 році, які збільшили обсяги експорту в 2004 році майже в 3 рази (у кількісному виразі) в порівнянні з 2002 роком.

     Але вже у 2005-2006 роках відбулось різке  зниження обсягів експорту, щорічно воно дорівнювало 63% проти попереднього року. Ситуація у 2006 році показова тим, що за останні сім років вперше імпорт коксу перевищив експорт. Виробники зіткнулися з двома основними проблемами: падінням зовнішнього та внутрішнього попиту на свою продукцію через високу собівартість продукції та дефіцитом вугілля для коксування.

     Тобто серед факторів, які суттєво впливатимуть в довгостроковій перспективі на внутрішній ринок, необхідно зазначити  прогнозне збільшення споживання коксу, яке може призвести до посилення дефіциту коксу та вугілля для коксування на внутрішньому ринку. Зазначений дефіцит буде спричинятися зростанням виробництва чавуну та, головним чином, задовольнятися імпортними надходженнями з Російської Федерації. В той же час, для значного збільшення обсягів імпорту коксу та коксівного вугілля з РФ до України існують певні обмеження, які викликані також зростанням споживання цього продукту в Росії внаслідок збільшення обсягів виплавки чавуну російськими металургійними підприємствами.

     Таким чином, вступ України до СОТ не матиме безпосереднього впливу на стан торгівлі коксом та конкурентоспроможність вітчизняних виробників цієї продукції, але загострить давно існуючі  проблеми в галузі, незалежні від  членства країни у цій організації.

     3. Металевий прокат

     Українська  металургія має потужний конкурентний потенціал: власні запаси залізорудної сировини, кваліфіковану та недорогу робочу силу, вдале географічне розташування, що виражається у близькості до морських портів та кордону з Російською Федерацією. Але існують суттєві недоліки: нерозвинуте внутрішнє споживання, що робить металургів дуже залежними від цінової кон'юнктури на світових ринках; високий ступінь енерговитратності та споживання природного газу в виробничому процесі, недосконале та застаріле обладнання. Тобто, головними для галузі є проблеми внутрішнього характеру, які ніяким чином не пов'язані з вступом до СОТ, навпаки членство у СОТ допоможе підприємствам розширити ринки збуту та ефективніше застосовувати механізми захисту від антидемпінгових розслідувань та при торговельних суперечках.

     Прокат  з заліза та нелегованої сталі  є товаром, який займає вагому частку як у виробництві продукції української  металургійної промисловості, так  і в експорті з України товарів  металургійної галузі. Україна є нетто-експортером прокату плоского з заліза та нелегованої сталі.

     Протягом 2001-2004 років спостерігалася стала  динаміка зростання обсягів експорту цієї продукції, але з 2005 року намітився  спад. Так, у 2006 році в порівнянні з попереднім роком він становив близько 11% у натуральному виразі. Незважаючи на деякий спад експорту, Україна є безумовним нетто-експортером даного виду продукції. Для прикладу, у 2006 році експорт перевищував імпорт у 38 разів.

     Торгівля  цим товаром в рамках СОТ, крім загальних норм та угод Світової організації торгівлі, регламентується також секторальною ініціативою “Сталь”, приєднатися до якої Україна зобов`язалася.

     Імпортні  тарифи, передбачені секторальною ініціативою  „Сталь”, мають нульовий рівень в  кінці трансформаційного періоду, який для України стане діючим з дня приєднання до СОТ. Це означає, що після вступу до СОТ Україна теж застосовуватиме тарифну ставку 0 % (рис.2.9).

     Аналіз  динаміки цін на прокат плоский з  заліза та нелегованої сталі свідчить, що цінова різниця протягом 2001-2006 років була від`ємною. Ставку ввізного мита на аналізовану продукцію, яка становила протягом 2001-2004 років 5%, було зменшено у червні 2005 року до 0%. Ставка зв`язаного тарифу на прокат плоский з заліза та нелегованої сталі після вступу України до СОТ дорівнюватиме 0%, що відповідає діючому тарифу на сьогоднішній день. Таким чином, вступ України до СОТ не справить негативного впливу на українських виробників плоского прокату з заліза та нелегованої сталі.

     Висновки  стосовно промислових товарів - при порівнянні цінової різниці між зовнішніми цінами та цінами вітчизняних виробників промислових товарів з тарифами діючими та зв'язаними - для більшості проаналізованих промислових товарів цінова різниця була від`ємною, тобто цінова конкурентоспроможність вітчизняної продукції була вищою за закордонні товари.

     Навіть  в ті періоди, коли цінова різниця  на окремі види товарів не була від'ємною  та вищою за рівень діючого мита, обсяги експорту продукції з України  перевищували обсяги імпорту, що свідчить про те, що Україна є нетто-експортером більшості видів промислової продукції, зокрема продукції гірничо-металургійного комплексу, хімічної промисловості.

     Виробничі потужності українських підприємств  гірничо-металургійного комплексу  орієнтовані на зовнішні ринки внаслідок нерозвиненості внутрішнього споживання.

     Проблемними питаннями для імпортної діяльності ВАТ «Інтерпайп НТЗ» є:

     - низька якість переробки товарного  чавуну та сталі вітчизняними  металургійними заводами при  відсутності в структурі корпорації «Інтерпайп» власних металургійних виробництв з підвищенним контролем якості сировини, що вимагає зростання обсягів імпортування цієї продукції з Росії

     - зростання цін на основну сировину  для виробництва труб. Ця ситуація  негативно впливає не тільки на економіку виробництва труб, але і на контрактний ринок. Непередбачуваність ринку передільного металу істотно звужує можливості вибудовування довгострокових відносин із стратегічними партнерами;

     Стратегічним  рішенням може бути запропоноване будівництво електросталеплавильного виробництва по високотехнологічній переробці структурованих видів «чистої» сталі для виробництва трубно-колісної продукції з вітчизняного металу та поступовий відказ від імпортної сталі.