Управління торговельними операціями

4. Управління торговельними операціями 

     За  управління торгівлею в компанії відповідають наступні особи:

Управління продажу труб нафтогазового сегменту 
Керівник: Денис Соломін 
Управління продажу труб машинобудівного сегмента 
Керівник: Андрій Бібік 
Управління продажу труб сегмента широкого споживання 
Керівник: Віра Смаль  
Управління продажу коліс та бандажів 
Керівник: Михайло Іськів

     До кінця 2009 р. уряду двох країн домовляться про об'єми і умови постачань з України в РФ ряду видів трубної продукції. Зокрема, мова йде про експорті неіржавіючих труб, постачання яких здійснює «Сентравіс продакшн Юкрейн» Юрія Атанасова, і труб малого і середнього діаметру, експорт яких веде «Інтерпайп» Ст. Пінчука. Джерела в українському уряді говорять, що вирішення цього питання Москва пов'язують з відміною Києвом мит на російські добрива і ряду інших товарів.

     З 1 січня 2005 р. по 31 грудня 2009 р. постачання труб з 5 заводів В. Пінчука («Никопольськая трубна компанія», Никопольський завод безшовних труб, Никопольський завод неіржавіючих труб», Ніжнеднепровський трубопрокатний завод, трубний завод Новомоськовський) ведуться за квотою, зафіксованою міжурядовою угодою України і Росії. Вказана квота, об'єм якої коливався на рівні 400 тис. т, дозволила «Інтерпайпу» забезпечити гарантовану присутність на російському ринку в сегменті насосно-компрессорних, нефтегазопроводних і горячедеформірованних труб загального призначення, а також обсадних, підшипникових і котельних труб. В той же час, для інших українських постачальників даній продукції в РФ (Дніпропетровський ТЗ, Луганський ТЗ, «Комінмет» і ММК ім. Ілліча) були введені мита в розмірі від 8,9% до 55,3%, що привело до зниження відвантажень цих виробників.

     Термін  дії мит для цих заводів  завершується тільки в грудні 2010 р., хоча упевнено можна припустити, що російські виробники даної продукції добиватимуться продовження обмежень на імпорт з України на новий термін.

     Для «Інтерпайпа» ж збережуться ексклюзивні  умови постачань труб в РФ, які  вдається забезпечити не тільки за рахунок сильних лобістських позицій в самій Україні, але і завдяки підтримці крупних російських споживачів. Грунт для ялтинської домовленості Путіна і Тимошенко підготувало листопадове звернення до уряду РФ провідних російських нафтових компаній - «Роснефть», «ЛУКОЙЛ», «Сургутнефтегаз», «Газпромнефть» і Тнк-bp, в якому вони просять продовжити угоду з Україною про безмитний імпорт труб.

     Як  наголошується в даному листі, в  даний час «єдиною конкурентоздатною  альтернативою російським трубам і  ринковим індикатором обгрунтованості цін залишається продукція українських виробників». Російські нафтовики прямо указують, що «припинення дії вказаної угоди приведе до небажаної монополізації російського трубного ринку і створить необгрунтовані преференції вітчизняним трубним компаніям, а також загальмує розвиток не тільки нафтовий, але і інших галузей, що є споживачами трубної продукції».

     Таким чином, у Москви з'явився слушний  привід для продовження угоди  з «Інтерпайпом» - дотримання інтересів  російського ПЕК, в якому обгрунтовано побоюються, що витіснення з ринку українського імпорту відразу приведе до напруження цін місцевими виробниками. Цю ж позицію підтримують Міністерство енергетики і Федеральна антимонопольна служба РФ, тоді як думка російського Фонду розвитку трубної промисловості, що лобіював введення мит для «Інтерпайпа», в даному випадку враховано не було. Ступінь незадоволення ФРТП, який фактично представляє інтереси «великої трійки трубопроїзводітелей» (ЧТПЗ, ОМК і ТМК), можна проілюструвати досить жорсткою заявою глави Фонда А.Дейнеко: «Вся українська металургія і трубна промисловість залишилося на рівні 50-60 років минулого століття. Україна проводить морально застарілу, низькоякісну трубну продукцію і давати преференції такої продукції - це нонсенс».

     Відзначимо, в той же час, що більшість російських споживачів (не тільки в секторі ПЕК) на якість українських труб не скаржаться. Зрозуміло, нижча вартість українських труб в порівнянні з російським для споживачів є важливою, проте, не вирішальним чинником - нафтовики, будівельники і машинобудівники не використовуватимуть в своїй роботі продукцію, яка не відповідає необхідним нормам.

     Позиція ж ФРТП, який хочуть надати російським трубним компаніям можливість максимально  швидко «відбити» вкладення в  модернізацію своїх заводів, не знаходить підтримки у місцевих споживачів, які категорично проти обмеження імпорту.

     Нагадаємо, що в поточному році завершується термін дії 8% мит на імпорт труб великого діаметру з низки країн, в т.ч., України. Проте Мінпромторг РФ вже  почав повторне захисне розслідування, яке з високою часткою ймовірності завершиться введенням нових, можливо вищих, мит на українські ТБД. Відзначимо, що в сегменті великих труб спроби наших підприємств (Харцизський ТЗ і «Інтерпайп НМТЗ») добитися збереження прийнятних позицій на ринку РФ виглядають не дуже обнадійливо. Де-факто в Росії вже склався консенсус влади і місцевих трубопроїзводітелей (а «Газпром» просто зобов'язали) відносно того, що присутність українських великих труб в нових трубопроводах має бути зведене до мінімуму - очевидно, по причинах не тільки економічним, але і політичним.

     Проте повернемося до труб середніх і малих. У 2009 р. для «Інтерпайпа» річна квота  на постачання до Росії складає 427 тис. т, реально об'єм експорту складе близько 350 тис. т. Квота наступного року, по оцінках експертів, скоротиться на 25-30%, тобто, складе 300-350 тис. т. «Інтерпайп» це цілком влаштує, враховуючи кризові часи і той факт, що компанія відправляє на російський ринок близько 50% всієї своєї продукції (всього на експорт йде 80%).

     Що  ж до неіржавіючих труб, то для постачань  цій продукції з України в  РФ Київ пропонує закріпити на двосторонньому рівні заміну тарифного методу регулювання  імпорту (спеціальне захисне мито) на нетарифний (квота). Нагадаємо, з 1 листопада 2009 р. в Росії введена 3-х літнє мито у розмірі 28,1% на ввезення труб з неіржавіючої сталі з низки країн, включаючи Україну і Китай і ЄС, які є основними постачальниками даній продукції в РФ.

     Всього  під дію захисного мита потрапив імпорт 19 видів труб, зокрема, труб різного діаметру для нафто- і газопроводів і для роботи з сірководнем.

     Основним  виробником і експортером неіржавіючих труб в Україні є холдинг «Сентравіс», який поставляє в РФ біля третини  своєї продукції. У компанії говорять, що готувалися до введення мит з початку року, намагаючись диверсифікувати ринки збуту, проте визнають, що постачання в РФ вимушено знизяться. Втім, включення продукції «Сентравіс» в «пакет» трубних домовленостей України і Росії дає компанії підстави сподіватися на отримання квот замість мит, або встановлення мит не вище 10%.

     Для самої компанії прийнятною була б  квота на експорт в РФ 5,5-6 тис. т в рік, що приблизно відповідає рівню постачань останніми роками (5 тис. т в 2008 р.).

Аналіз  структури реалізації продукції на експорт  та на внутрішній ринок

     За  результатами 2004 року обсяг реалізуємої  продукції склав 699 754 тони.

     В загальному обсягу відгруженої продукції 29,98 % склали труби горячедеформовані  нефтепроводні и горячедеформованого  загального призначення, 27,94 % - труби  обсадні, 30,92 % - колеса, 0,94 % - бандажі та кільця.

     Географія поставок продукції заводу розподіляється по регіонах наступним чином: країни СНД - 45,52 %, Україна - 32,37 %, дальне зарубіжжя - 22,11 %.

     В табл. Г.1 - Г.3 наведені статистичні дані по обсягах та структурі відгрузки труб ВАТ «Інтерпайп НТЗ» по регіонах у 2004 - 2006 роках.

Таблиця Г.1- Відгрузка  труб ВАТ «Інтерпайп НТЗ» по регіонах у 2004 році

Таблиця Г.2 - Відгрузка труб ВАТ «Інтерпайп НТЗ» по регіонах у 2005 році