Управління торговельними операціями

     Основними ринками збуту продукції ВАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" є: Україна, Росія, країни СНД, країни дальнього зарубіжжя (зокрема, країни Європейського Союзу, США, країни Латинської Америки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії).

     Найбільшими споживачами продукції Підприємства є підприємства нафто - і газодобувної промисловості, машинобудування, комунальної сфери й будівництва, а також підприємства залізничного транспорту.

     Покупцями труб нафтового сортаменту є крупні компанії, що займаються розвідкою, добуванням, переробкою та транспортуванням нафтопродуктів. Покупцями труб загального призначення є машинобудівні заводи, які із труб виробництва Підприємства виготовляють свою продукцію (машини та механізми).

     ВАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" освоїло й  поставляє в країни ближнього  й дальнього зарубіжжя більш 50 профілерозмірів коліс, сертифікованих за міжнародними стандартами, для рухомого складу залізниць, експлуатованого  в різних кліматичних умовах, а  також бандажі для локомотивів, метро, трамваїв, складно профільні кільцеві вироби.

     У 2006 -2007 роках основним покупцем продукції  підприємства є ТОВ «ІНТЕРПАЙП Україна». Також у значних обсягах продукція  реалізовувалась на внутрішньому ринку  наступним підприємствам (схеми  додатку В):

     ЗАТ «ЛугЦентроКуз» (трубна продукція);

     ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод» (трубна продукція);

     ЗАТ «ІНТЕРПАЙП НЗБТ «Ніко Тьюб» (трубна продукція).

     Реалізація  продукції на експорт здійснювалась  як за прями угодами з нерезидентами (ВАТ «Мінський підшипниковий завод», ДАЗК «Узбекистон темир йулларі») так і за договорами комісії, які укладено з ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» (Комісіонер):

     У 2007 році реалізовано за угодами комісії  продукції на суму 2 320 964,2 тис.грн., сплачено комісійної плати у розмірі 162 422,6 тис.грн. (з ПДВ).

     Проблемними питаннями для експортної діяльності підприємства є:

     - невідшкодований ПДВ на кінець  року в розмірі 112 236 тис.грн.;

     - з 01.07.2006 року Єврокомісією введені  мита на безшовні труби виробництва  ВАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" в  розмірі 25,1%;

     - зростання залізничних тарифів  та цін на газ, метал, дефіцит  брухту позначається на збільшенні  собівартості продукції;

     На  діяльність Підприємства також впливають  зміни кон'юнктури на ринках збуту  суцільнокатаних коліс, бандажів та сталевих труб, у тому числі:

     - загострення конкуренції на світових  ринках. Розвиток трубного виробництва  в країнах, що є найкрупнішими  споживачами продукції Підприємства. Об'єктивно така ситуація провокує  проблеми з реалізацією труб  Підприємства в регіонах, найпривабливіших із погляду структури сортаменту ринку;

     - введення Росією обмеження на  обсяги постачання українськими  виробниками труб. Переплетення  державних факторів як економічних  так і політичних призвело  до обмеження поставок українських  труб на ринок СНД і до  жорсткої конкуренції на ринку труб (введення Урядом Росії квот на імпорт українських труб);

     - необхідність перевірки продукції  на наявність альфа- і бета - випромінювання, а також трансуранових  компонентів, при ввезенні металопродукції  до Росії.

     Це  ускладнює процедуру імпорту та може привести до втрати частини російського ринку;

     - відсутність попиту на труби  для машинобудування в Україні.  Це пов'язано з тим, що машинобудування  знаходиться в стані занепаду, нафтогазовидобувні компанії не  збільшують обсягів розвідувально-бурових робіт, видобуток нафти й газу на українській території, газифікація населених пунктів ведеться повільно через відсутність засобів, служби, комунального постачання є бюджетними організаціями через недостатнє фінансування;

     - зростання цін на основну сировину для виробництва труб. Ця ситуація негативно впливає не тільки на економіку виробництва труб, але і на контрактний ринок. Непередбачуваність ринку передільного металу істотно звужує можливості вибудовування довгострокових відносин із стратегічними партнерами;

     - зміна життєвих цінностей - неадекватна  оцінка змін, що відбуваються. Зниження, щільно до втрати, необхідного  рівня корпоративної культури, почуття  причетності до результатів діяльності  Підприємства.

     Зростання цін на енергоносії на внутрішньому ринку впливає на збільшення цін на продукцію, що призводить до переорієнтації ринків трубної продукції і як наслідок - до падіння обсягів виробництва труб. Суттєвий вплив на діяльність обігових коштів Підприємства має дуже повільне відшкодування ПДВ з бюджету при відвантаженні продукції на експорт.

     Основним  стратегічним напрямком експортної діяльності ВАТ «Інтерпайп НТЗ» може бути запропоновано принципово новий  шлях технологічного переозброєння - будівництво  цеху електроплавильної переробки  сталі та відказ від технології мартенівського цеху. Перехід на електроплавильне виробництво вихідних стальних зливків для виготовлення трубноколесної продукції дозволить використовувати вітчизняну сталь, яку виплавляють металургійні заводи в Дніпропетровську, Дніпродзержинську та Кривому Розі, тобто знизити витрати на транспортировку матеріалів для виготовлення трубно-колісної продукції, а також суттєво знизити собівартість виробництва за рахунок часткової відмови від імпортної сталі з Росії.

     Перспективна  отримана трубно-колісна продукція ВАТ «Інтерпайп НТЗ» з високоякісної та однорідної сталі дозволить довесті якість випускаємої продукції до рівня самих високих нормативних вимог Євросоюзу, що після вступ України в СОТ дає можливість різко нарощувати обсяги експортної діяльності за вигідними конкурентними цінами, не обмежені квотами та антидемпінговими розслідування-ми.

     Аналіз  проблем та основні  шляхи покращання імпортної діяльності підприємства

     ВАТ «Інтерпайп НТЗ» розташовано у м. Дніпропетровську - стратегічно важливому, високоіндустріальному центрі України. Це дозволяє користуватися перевагами близькості основних джерел сировини, матеріалів та інших ресурсів.

     Практично вся сировинна база сконцентрована в Придніпровсько-Донець-кому регіоні, тобто в безпосередній близькості від Підприємства, що визначає незначну частку транспортних витрат у загальних витратах на виробництво.

     Основною  сировиною для Підприємства є  чавун, трубна заготовка, штрипс, феросплави, вогнетриви та металобрухт. Основними  постачальниками сировини та матеріалів є, в основному підприємства Росії (прямі виробничі поставки) та оптовий металотрейдер концерну «Інтерпайп Україна» (поставки з ринків металопродукції), з якими налагоджено довгострокові надійні зв'язки. Тому на сьогоднішній день ризик втрати одного з постачальників не може привести до зупинки виробництва, зриву договірних відносин.

     І. Постачальники трубної заготовки: оптовий металотрейдер ТОВ "ІНТЕРПАЙП  УКРАЇНА"(м. Дніпропетровськ, Україна); ВАТ "Оскольський електрометалургіний  комбінат" (Росія, м. Старий Оскол).

     ІІ. Постачальники чавуну: оптовий металотрейдер  ТОВ "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" (м. Дніпропетровськ, Україна); ВАТ "Ліпецький металургійний  завод "Свободний сокол" (Росія, м. Ліпецьк); ВАТ "Новоліпецький металургійний  комбінат" (Росія, м. Ліпецьк).

     ІІІ. Постачальники штрипса: оптовий  металотрейдер ТОВ "ІНТЕРПАЙП  УКРАЇНА" (м. Дніпропетровськ, Україна).

     ІV. Постачальники металобрухту: оптовий  металотрейдер ТОВ "ІНТЕРПАЙП  УКРАЇНА" (м. Дніпропетровськ, Україна).

     Джерела сировини доступні, що оцінюється наступними факторами: тривалі комерційні зв'язки, відсутність заходів обмежуючих доступність ринку сировини з боку урядів країн, достатньо великі об'єми виробництва сировини і матеріалів, задовільні умови транспортування сировини.

     Поставка  імпортної заготовки виконується після 100% попередньої оплати, або в інші строки згідно з узгодженою сторонами спеціфікацією. Середня ціна імпортної заготовки у 2007 році збільшилася на 17% в порівнянні з початком року. Поставка заготовки українських виробників з ТОВ "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" у 2007 році виконувалась на умовах оплати 10 днів з дати отримання. Ціна на заготовку українського постачальника у 2007 році в порівнянні з початком року збільшилась на 25%.

     Поставка  чавуну виконується на умовах оплати по факту отримання. Середня ціна виробництва ВАТ "Ліпецький металургійний завод "Свободний сокол" збільшилася на 34% в порівнянні з початком року, виробництва ВАТ "Новоліпецький металургійний комбінат" збільшилася на 22%. Поставка металобрухту і чавуну з ТОВ "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" у 2007 році виконувалась на умовах оплати 10 днів з дати отримання. Середня ціна в порівнянні з початком року збільшилась на 32%.

     Поставка  штрипса з ТОВ "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" у 2007 році виконувалась на умовах оплати 10 днів з дати отримання. Середня ціна в порівнянні з початком року збільшилась на 18%.

     В загальному обсязі поставок доля імпортної  трубної заготовки становить 40%, доля імпортного чавуну - 59%.

     Головними позитивними наслідками вступу України  до СОТ для металургійного комплексу  Україну будуть:

     - можливість скасування квот на  експорт української продукції  металургії до ЄС. 17,5% обсягів  українського товарного експорту  до ЄС складають металургійна  продукція, що підпадає під  жорсткі нетарифні обмеження,  зокрема квоти. За попередньою  оцінкою, тільки завдяки усуненню кількісних обмежень (квот), які у рамках СОТ є забороненими, є можливість збільшити обсяги експорту зазначеної продукції до країн ЄС на суму близько 70-90 млн. дол. США. Подальша лібералізація тарифних обмежень на експорт продукції чорної металургії до країн ЄС внаслідок вступу України до СОТ дозволила б збільшити обсяги експорту цієї продукції принаймні на 150-180 млн. дол. США, тобто збільшити загальний обсяг експорту продукції чорної металургії до ЄС приблизно на 30%. Питання кількісних обмежень на експорт української металопродукції до країн ЄС набуває особливої актуальності в контексті розширення ЄС. Адже квота на імпорт української продукції розповсюджуватиметься і на товари, що постачатимуться до нових країн-членів. Вступ до СОТ дозволить наполягати на скасуванні кількісних обмежень щодо продукції походженням з України;

     - можливість застосування механізму  врегулювання торговельних суперечок,  передбаченого нормами СОТ, дозволить  посилити позиції українських  виробників в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях;

     - українські металурги отримають  одночасне спрощення умов доступу  до ринків 147 країн-членів СОТ,  частка яких у світовій торгівлі  становить біля 93%. Це сприятиме  зростанню обсягів експорту металургійних  підприємств та виходу на нові ринки збуту.

     Таким чином, головним питанням, яке турбує представників промисловості, є  “можливі наслідки для вітчизняних  промисловців від лібералізації  імпортного режиму внаслідок зменшення  ставок ввізного мита”.

     Зниження  ставок імпортних тарифів -- це основний фактор, який може вплинути на ситуацію в галузі металургійного виробництва у результаті вступу України до СОТ.

     Нижче наведені основні результати аналізу  впливу тарифів та цінової конкурентноздатності продукції металургійної промисловості в Україні за період 1996-2006 років [17]. Такий тривалий період часу надає більшої об'єктивності проведеному аналізу, зважаючи на значні щорічні коливання внутрішньої та світової кон'юнктури ринків продукції.

     При аналізі порівнювалися три показники [17]:

     1. Діючий імпортний тариф для  країн, яким Україною надано  режим найбільшого сприяння (РНС), в кожному із проаналізованих  років (1996- 2006 рр.), у відсотках;

     2. Різниця цін внутрішніх та  зовнішніх в кожному із проаналізованих  років

     (1996-2006 рр.), у відсотках;

     3. Очікуваний зв'язаний тариф, що  буде максимальною межею захисту  українського ринку відповідного  товару після вступу до СОТ,  у відсотках.

     Зв'язаний тариф - це тариф, який буде зафіксовано  як максимальну межу захисту ринку, вище якого Україна прийме зобов'язання не підвищувати ставку імпортного тарифу на певний товар у відповідності з домовленостями на переговорах про вступ до СОТ.

     Різниця цін являє собою відсоткове відношення різниці між внутрішніми цінами реалізації продукції виробниками  конкретного продукту в Україні та зовнішніми цінами (цінами на кордоні України) до відповідних зовнішніх цін (цін на кордоні). Якщо різниця цін має мінусове значення, що позначається на графіку нижче нульової відмітки, то за ціною вітчизняна продукція є більш конкурентно-здатною порівняно з ціною аналогічного імпортного товару. Якщо різниця цін має позитивне значення, що позначається на графіку вище нульової відмітки, то імпортний товар за ціною дешевше, ніж аналогічний товар вітчизняного виробництва. Перевищення позитивного значення різниці цін над граничним тарифом свідчить, що при сплаті ставки імпортного тарифу імпортна продукція залишатиметься більш конкурентоспроможною за ціною, ніж вітчизняна, а в ситуації, коли позитивне значення різниці цін нижче граничного тарифу, вітчизняний товар залишатиметься більш конкурентоспроможним за ціною порівняно з імпортним після сплати мита.