Управління керівним персоналом у сфері державної служби України

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України 

Чорноморський державний університет  імені Петра Могили

Інститут держаного управління

 

 

 

 

Кафедра державної служби

 

 

 

 

Реферат на тему:

 

Управління керівним персоналом у сфері державної служби України

 

 

 

                                                                                                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав (ла):

Студент (ка) 53_-д групи

Моспаненко І.В.

Перевірила:

Викладач 

Моспаненко І.В.

 

 

 

 

Миколаїв-2012

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП...........................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ КЕРІВНИМ ПЕРСОНАЛОМ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

1.1. Управління керівним персоналом державної служби: поняття та сутність……………………………………………………………………………6

1.2. Цілі, принципи та методи системи управління керівним персоналом як складової системи управління персоналом державної служби

 

 

РОЗДІЛ 2. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ КЕРІВНИМ ПЕРСОНАЛОМ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

2.1. Основні проблеми формування керівного персоналу у сфері державної служби України................................................................................

2.2. Шляхи вдосконалення управління керівним персоналом державної служби в Україні...................................................................................................

 

ВИСНОВКИ...............................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..............................................

ДОДАТКИ..................................................................................................

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  дослідження. На сучасному етапі розвитку Української держави необхідністю є створення професійної, стабільної, високоефективної, авторитетної державної служби, здатної відповідати на виклики сьогодення, спроможної надавати якісні управлінські послуги населенню, користуватися його довірою і повагою. Саме тому до керівного персоналу у сфері державної служби, його рівня підготовки, професіоналізму й особистісних якостей висуваються підвищені вимоги. Але загальна управлінська та органічно пов’язана з нею кадрова ситуація залишаються поки що незадовільними. Керівний персонал у сфері державної служби ще недостатньо підготовлений до інноваційної діяльності, здійснення суспільних реформ. Існуючі підходи до управління керівним персоналом у сфері державної служби ще не повною мірою відповідають сучасним вимогам, європейським стандартам, ураховують пріоритети нової державної кадрової політики.

Проблеми  управління керівним персоналом у сфері  державної служби України пов’язані  з відсутністю чіткого розподілу  політичних і адміністративних посад, відкритого конкурсного відбору  державних службовців найвищої ланки, управління кар’єрним ростом, ротації, безперервного професійного навчання, єдиних критеріїв оцінювання та стимулювання, нормативного регулювання вимог професійної етики керівних кадрів. Саме тому дане дослідження є досить актуальним сьогодні.

Джерельною базою для  даного дослідження стали роботи представників російської політичної думки ХІХ – початку ХХ століть, зокрема роботи                В. Безобразова, А. Васильчикова, О. Градовського, В. Лешкова, Н.Лазаревського, Б.Чичеріна, В.Леніна, А. Михайлівського. Важливо відзначити, що дана проблема ґрунтовно досліджується в роботах сучасних авторів. Зокрема, О. Кутафін, В. Фадеев та О. Євтушенко у своїх роботах визначають зміст та сутність поняття»місцеве самоврядування», досліджують основні концепції та теорії місцевого самоврядування та детально розглядають  питання розвитку концепцій місцевого самоврядування в російській політичній думці ХІХ – початку ХХ століття.

Мета дослідження: розкрити зміст системи управління керівним персоналом державної служби в Україні.

Завдання дослідження:

- розкрити поняття та сутність управління керівним персоналом державної служби;

- охарактеризувати нормативно-правове забезпечення системи управління керівним персоналом державної служби в Україні;

- дослідити цілі, принципи та методи системи управління керівним персоналом державної служби;

- визначити основні проблеми формування керівного персоналу у сфері державної служби України та шляхи удосконалення управління керівним персоналом державної служби в Україні.

Об’єкт дослідження: суспільні відносини, які складаються в процесі управління персоналом у сфері державної служби України.

Предмет дослідження: особливості управління керівним персоналом у сфері державної служби України.

Дане дослідження базується на використанні комплексу загальнонаукових (аналіз і синтез, збір, обробка та аналіз матеріалів з даної тематики, метод узагальнення) і спеціальних методів (системно-аналітичного та структурно-функціонального аналізу).

Так, для аналізу  законодавчих актів та нормативних  документів використовувався системно-аналітичний метод. Метод структурно-функціонального аналізу дав змогу дослідити організаційну структуру і функції системи управління керівним персоналом як складової системи управління персоналом державної служби та існуючий керівний кадровий потенціал у сфері державної служби.

Сукупність  цих та інших методів і прийомів дала змогу забезпечити всебічність  вивчення проблеми та достовірність  висновків. Загалом в роботі широко використовується комплексний підхід до методології дослідження, коли методи, які застосовуються, доповнюють один одного.

Наукова новизна  одержаних результатів полягає тому, що в даній роботі цілісно виконано комплексне дослідження особливостей управління керівним персоналом у сфері державної служби України.

Практичне значення одержаних результатів. Положення і висновки дослідження можуть бути використані в практичній діяльності органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх керівниками та кадровими службами (службами управління персоналом), у навчальному процесі при підготовці магістрів державного управління та перепідготовці й підвищенні кваліфікації вищих керівних кадрів, сприятимуть удосконаленню управління керівним персоналом у сфері державної служби.

Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Перший розділ присвячений теоретичним засадам дослідження управління керівним персоналом у сфері державної служби. У даному розділі проаналізовано стан наукової розробки проблеми дослідження, а також висвітлено зміст понять «управління персоналом» та «управління керівним персоналом державної служби». У другому розділі охарактеризовано нормативно-правове забезпечення системи управління керівним персоналом державної служби в Україні. А також розкриті цілі, принципи та методи системи управління керівним персоналом як складової системи управління персоналом державної служби. Третій розділ присвячений висвітленню основних проблем формування керівного персоналу у сфері державної служби України та шляхів удосконалення управління керівним персоналом державної служби в Україні.

Повний обсяг роботи становить 82 сторінки, з яких 71 – основний текст. Список використаних джерел складається з 79 найменувань.

РОЗДІЛ 1.

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ КЕРІВНИМ ПЕРСОНАЛОМ У СФЕРІ  ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

 

1.1. Управління керівним персоналом державної служби: поняття та сутність

 

 

Проблема управління персоналом постійно привертає увагу  багатьох науковців через те, що успіх розвитку будь-якого суспільства, його майбутнє значною мірою залежать від ефективної управлінської діяльності, здатності керівних кадрів оперативно та адекватно відповідати на виклики часу. Управління персоналом державної служби, і в тому числі керівним, має  еволюційний характер розвитку, а його становлення відбувається в міру розвитку школи наукового управління, науки „державне управління” та з набуттям державною службою професійного досвіду [50].

Термін «персонал» походить від лат. «persona» - особа, а його використання відображає реальне підвищення ролі людського фактора у забезпеченні ефективного функціонування органів та установ виконання покарань, зростання залежності результатів їх діяльності від якості розвитку, мотивації та характеру використання всього персоналу й кожного працівника окремо. Поняття «персонал» можна тлумачити в широкому та вузькому значенні. Відповідно таке трактування воно має і в системі ДКВСУ. Зокрема, у широкому сенсі це поняття охоплює всіх осіб, які виконують певні обов'язки у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях ДКВСУ та будь-яких їх структурних підрозділах. Поняття «персонал» об'єднує не лише атестованих, але й цивільних осіб. Головне тут - не посада, яку обіймає людина в ієрархії, а те, що дана особа реально виконує певну трудову функцію в да-ній системі управління [5, c. 8].

Управління персоналом – цілеспрямована діяльність керівного  складу організації, а також керівників і фахівців підрозділів системи  управління персоналом, що включає  розробку концепції і стратегії  кадрової політики і методів управління  персоналом [31 , c. 34].

Управління персоналом являє собою комплексну систему, елементами якої є напрями, етапи, принципи, види і форми кадрової роботи. Основними  напрямками є набір і збереження персоналу, його професійне навчання і  розвиток, оцінка діяльності кожного працівника з точки зору реалізації цілей організації, що дає можливість скорегувати його поведінку. При всій різноманітності організацій, які є в сучасному суспільстві і видів діяльності, якими вони займаються, в роботі з людськими ресурсами вирішують одні і ті самі завдання, незалежно від їх специфіки [37, c. 124].

Аналізуючи термін «управління  персоналом державної служби», необхідно  відмітити, що в науковій літературі він тлумачиться по-різному. Так, управління персоналом визначається як система організаційних, соціально-економічних, психологічних, моральних та правових відносин, які забезпечують ефективну реалізацію можливостей людини як в інтересах самого працівника, так і організації в цілому; цілеспрямована діяльність керівництва, керівників та спеціалістів підрозділів системи управління персоналом, яка включає розробку концепції та стратегії кадрової політики, принципів та методів управління персоналом; функціональна сфера діяльності, завдання якої – забезпечити підприємство в потрібний час кадрами в необхідній кількості і необхідної якості, їх правильна розстановка і стимулювання [75, с. 105]. Поряд з цим відмітимо, що окремі автори замість поняття «управління персоналом» використовують поняття «робота з особовим складом», визначаючи його як цілеспрямовану професійну діяльність лінійних керівників, відділів кадрів та апаратів по роботі з особовим складом, що спрямована на ефективне досягнення цілей організації [2, с. 7].

За визначенням  української дослідниці Н.Гончарук, система управління керівним персоналом у сфері державної служби є складовою системи управління персоналом державної служби, яка включає такі компоненти: організаційну структуру управління персоналом державної служби; систему роботи з персоналом державної служби, нормативно-правову базу управління персоналом; інформаційно-методичне забезпечення системи управління персоналом, технології управління персоналом і методи управління персоналом державної служби.

Управління керівним персоналом розглядається як цілеспрямований, регулюючий вплив, що реалізується у взаємозв’язках між суб’єктом і об’єктом і здійснюється безпосередньо суб’єктом державного управління. При цьому слід ураховувати те, що керівник у сфері державної служби може бути як суб’єктом, так і об’єктом державного управління.

 

1.2. Цілі, принципи та методи системи управління керівним персоналом як складової системи управління персоналом державної служби

 

 

Управління персоналом здійснюється на підставі основоположних принципів. Принципи у сфері управління персоналом – це основні, вихідні положення, що визначають головний зміст наукової іпрактичної діяльності в цій сфері, включаючи побудову системиуправління персоналом, механізми її функціонування, організаційну культуру.

Головною  метою управління керівним персоналом у сфері державної служби є забезпечення органів державної влади необхідним керівним персоналом, підтримка й розвиток на високому рівні його кваліфікації, професіоналізму й компетентності, створення системи оцінки, мотивації, стимулювання та інших необхідних умов для ефективної, результативної і якісної роботи керівників. Цілі управління керівним персоналом у сфері державної служби спрямовані на ефективне використання потенціалу керівників, а їх досягнення сприятиме вдосконаленню кадрового забезпечення органів державної влади [18, c. 26].

У науковій і навчальній літературі існують різні підходи до визначення принципів управління персоналом.А.М. Аверін і А.Я. Кібанов виділяють наступні принципи управління персоналом:

- автономність – відносна самостійність різних ланок управління персоналом;

- адаптивність – гнучкість і пристосування управління персоналом до умов, що постійно змінюються;винагорода персоналу за результатами праці;

- ієрархічність – взаємодія між ланками управління персоналом на різних рівнях управління;

- колегіальність – взаємодія співробітників служби управління персоналом;

- комплексність - врахування  чинників, які впливають на управління  персоналом;