Комбінація цих підсистем
унікальна для кожної організації
і визначає її специфіку.
Підприємство є відкритою
соціальною системою, його потреби
в персоналі обумовлюються стратегією
його розвитку, на яку впливає велика
кількість як внутрішніх (цілі організації, рух робочої
сили), так і зовнішніх факторів (джерела
робочої сили, інфляція, безробіття, розвиток
економіки, політична ситуація).
Сучасні організації
використовують різні методи планування
від найпростіших до більш складних:
- екстраполяції (перенесення сьогоднішньої ситуації в майбутнє);
- методу експертних оцінок (кожен керівник підрозділу дає оцінку);
- методу трудових балансів (на основі документів по руху робочої сили і фонду робочого часу в плановому періоді);
- нормативного методу (система нормативів визначає кількісний склад по функціонально через норми виробітку, чисельності, часу);
- штатно-номенклатурного методу (ґрунтується на показниках розвитку підприємства, типових структурах і штатах, а також номенклатурах посад, які повинні займати спеціалісти з вищою та середньо-спеціальною освітою);
- методу розрахунку коефіцієнта насиченості (визначається відношенням кількості спеціалістів на 1 тис. працівників, або на обсяг виробництва і може застосовуватись при визначенні потреб в спеціалістах як для підприємства в цілому, так і окремих його підрозділів);
- методу лінійного програмування;
- комп’ютерних моделей.
Список використаної літератури
- Крушельницька О. В., Мельничук Д. П. Управління персоналом: Навчальний посібник. –– Житомир: ЖІТІ, 2002. –– 345 с.
- Петюх В. М. Управління персоналом: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2000. — 124 с.