Шляхи та методи покращення якості управлінських рішень на досліджувальному підприємств

    Зміст

    ВСТУП..............................................................................................................2

    РОЗДІЛ 1. Сутність і процес прийняття управлінських  рішень.......................................................................................................................4

1. Особливості управлінського процесу.
2. Процес розробки та прийняття управлінських рішень.
3. Якість управлінських рішень.

РОЗДІЛ 2.  Особливості процесу прийняття  рішень на досліджуваному підприємстві...................................................................................................13

2.1. Загальна  характеристика об’єкту дослідження.

2.2. Процес  прийнняття управлінського рішення  на досліджувальному підприємстві.

2.3. Організаційні  плани виконання управлінських рішень на ПП «Камертон».

РОЗДІЛ 3. Шляхи та методи покращення якості управлінських рішень на досліджувальному підприємстві..................................................................29

3.1. Способи  підвищення якісті управлінських  рішень на ПП «Камертон».

ВИСНОВКИ...................................................................................................35

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...............................................37

ДОДАТКИ......................................................................................................38 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВСТУП

    Актуальність  теми. В теорії менеджменту, управлінські рішення керівника визначаються як його головний інтелектуальний продукт. Прийняття рішень - складова частина будь-якої управлінської діяльності. Процес прийняття рішення присутній у всьому, що робить керівник, формулюючи цілі і домагаючись їх досягнення. Тому розуміння природи прийняття рішень надзвичайно важливе для всякого, хто хоче досягнути успіху в мистецтві управління.

      Прийняття рішень є важливою частиною будь-якої управлінської діяльності. Завдяки процесу прийняття рішень здійснюється координація діяльності компанії - головна функція керівника.

    Управлінське  рішення – це найдоцільніший варіант  дій з багатьох можливих у певних умовах управлінської діяльності. Це конструктивний, збалансований комплекс конкретних, взаємопов’язаних і взаємообумовлених заходів, спрямованих на вирішення проблеми та завдань управління чи управлінської діяльності взагалі.

    Поняття “управлінське рішення” містить у собі як сам процес вироблення та реалізації раціонального варіанту розв’язання проблеми, так і фіксований правовий акт (постанова, наказ, розпорядження тощо).

    Проблема  управлінського рішення широко розробляється  представниками філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної та економічної наук.

    Важливість  та актуальність проблеми обумовили  вибір теми курсової: «Ефективне управлінське рішення – запорука компетентного курівника».

    Усі господарські процеси на підприємстві, в його підрозділах та в об'єднаннях підприємств спрямовуються їх керівництвом. В основу управління цими процесами покладаються управлінські рішення. Головною особливістю управлінських рішень є те, що їх приймають для забезпечення безперебійного функціонування об'єкта управління. Тому призначення, принципи та методи підготовки й прийняття управлінських рішень, вимоги до них, їхній зміст завжди несуть великий вплив на діяльність підприємства.

      Теорією управлінських рішень сформульовано основні поняття щодо характеристики таких рішень, обґрунтовано теоретичні положення, методологію й організацію підготовки та прийняття рішень. Управлінські рішення не можна розглядати як довільну дію. Передумовою підготовки та прийняття управлінського рішення завжди є наявність проблеми, тобто встановлення невідповідності між фактичним і бажаним станом діяльності виробничого, комерційного чи іншого об'єкта, невідповідності, яка перешкоджає ефективному функціонуванню, а також розвитку об'єкта. Потреба в прийнятті рішення постає тоді, коли є кілька можливих варіантів, з яких треба вибрати найприйнятніший. Вибір відповідного варіанта рішення здійснюється з урахуванням системи критеріїв та з дотриманням заздалегідь установленого порядку на базі науково обґрунтованих принципів.

    Для підготовки та прийняття ефективного управлінського рішення необхідно своєчасно одержати вичерпну інформацію про внутрішні й зовнішні умови діяльності об'єкта управління. Оскільки комплекс цих умов практично ніколи не буває однаковим, зміст конкретних рішень навіть за управління тим самим об'єктом, як правило, буває різним. Проте загальні принципи та вимоги до рішень можуть і мусять бути незмінними протягом певного часу (як правило, до зміни конкретних економічних умов).

    Об’єктом  дослідження даної роботи є торговельне підприємство «Камертон». А предметом дослідження – є процес прийняття та реалізації управлінського рішення керівника торговельного підприємства.

    Мета  написання курсової роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з процесами та методами прийняття управлінських рішень.

    В роботі розкриті наступні питання:

    - особливості управлінського процесу;

    - процес розробки та прийняття  управлінського рішення;

    - якість управлінських рішень. 

    РОЗДІЛ 1

    1.1  Особливості управлінського процесу

    Під процесом управління розуміється упорядкована сукупність тривко взаємопов’язаних елементів, що забезпечують функціонування і розвиток організації як єдиного цілого. Процес управління визначається також як форма розподілу і кооперації управлінської діяльності, в рамках якої здійснюється процес управління по відповідних функціях, направлених на рішення поставлених задач і досягнення наміченої мети. З цих позицій структура управління представляється в вигляді системи оптимального розподілу функціональних обов‘язків, прав і відповідальності, порядку і форм взаємодії між її складовими органами, що входять в управління і працюючими в них людьми [1].

    Ключовими поняттями процесу управління є  елементи, зв‘язки (відношення), рівні  і повноваження. Елементами процесу  управління можуть бути як окремі робітники (керівники, фахівці, що служать), так і служби або органи апарату управління, в яких та або інша кількість фахівців, що виконають певні функціональні обов‘язки.

    Є два направлення спеціалізації  елементів процесу управління:

      а) в залежності від складу структурних підрозділів організації вичленяються ланки структури управління, які здійснюють маркетинг, менеджмент виробництва, науково-технічного прогресу і т.п.;

    б) виходячи з характеру загальних  функцій, що виконуються в процесі  управління, формуються органи, що займаються плануванням, що організовують виробництво, працю і управління, контролюючи всі процеси в організації.

    Відношення  між елементами процесу управління підтримуються завдяки зв‘язкам, що прийнято поділяти на горизонтальні  і вертикальні. Перші носять характер погодження і є однорівневими. Другі - це відношення підпорядкування. Необхідність в них виникає при ієрархічності побудові системи управління, та є за наявності різноманітних рівнів управління, на кожному з яких переслідується своя мета.

    Процес  управління, що здійснюється апаратом управління, має циклічний безперервний характер і протікає в часі і в  просторі. За своїм тимчасовим параметрами  він може вимірюватися тривалістю - від декількох хвилин до декількох  місяців. Просторові характеристики процесу управління можуть сягати від груп, бригад виконавців до підприємства в цілому. Таким чином, цикл управління характеризується двома видами вимірів: часом циклу і просторовими рамками циклу. Загальна тривалість процесів управління (циклів управління) складається з часу на збір, передачу та обробку інформації; вироблення і прийняття рішень; організацію виконання рішень. Звідси витікає велике значення чинника часу в управлінні організаціями і підприємствами. Необхідно скорочувати час на виконання окремих операцій, спрощувати організаційні й документальні процедури, використовувати технічні засоби для виконання ряду управлінських операцій [2].

    Діяльність  керівника торговельного підприємства за своєю технологією ділиться на три основних цикли, в рамках яких виконуються різні операції та 1) інформаційний цикл (пошук, збір, передача, обробка, збереження науково-технічної, економічної, облікової та іншої інформації. Цим займаються переважно технічні виконавці і фахівці); 2) логіко-розумовий цикл - вироблення та прийняття управлінських рішень (дослідження, науково-технічні та інші розробки, техніко-економічні розрахунки, прогнози, вироблення рішень з економічних, організаційних, соціальних та інших питань. Тут зайняті в основному фахівці та керівні працівники підприємств та організацій); 3) організаційний цикл - організаційний вплив на об'єкт управління для реалізації рішення - Про (підбір і розстановка кадрів, інструктаж, доведення завдань до виконавців, оперативне планування, організація трудових процесів персоналу, диспетчеризація, координація, контроль виконання і т. п. Тут зайняті переважно лінійні керівники).

    В управлінні організацією прийняття рішень здійснюється менеджерами різних рівнів і носить більш формалізований характер, ніж це має місце бути в приватному житті. Справа в тому, що тут рішення торкається не тільки однієї особистості, частіше за все воно відноситься до частини або до цілої організації, і тому підвищується відповідальність за прийняття організаційних рішень. У зв'язку з цим виділяють два рівні рішень в організації: індивідуальний і організаційний. Якщо у першому разі управлінця більше цікавить сам процес, його внутрішня логіка, то у другому - інтерес зсувається в сторону створення відповідного середовища навколо цього процесу.

    Прийняття рішень є центральним елементом  управлінської діяльності, по відношенню до якого всі інші можуть розглядатися як допоміжні. Далі під прийняттям рішень ми будемо розуміти особливий вид  людської діяльності, направлений на вибір кращої з альтернатив, що є. Це визначення вказує на три необхідних елементи процесу вибору:

• проблема, що вимагає дозволу;
• людина або колективний орган, що ухвалює рішення;
• декілька альтернатив, з яких здійснюється вибір.

    Отже  процес розробки і прийнняття управлінського рішення на торговельному підприємстві є центральним в діяльності керівника і обов’язковим для успішного функціонування та розвитку підприємства. 

    1.2. Процес розробки та прийняття управлінського рішення

    Прийняття рішень являє собою процес, який починається з виникнення проблемної ситуації і закінчується вибором рішення, тобто вибором дій по усуванню проблемної ситуації. Процес розробки і прийняття рішень, як правило, охоплює ряд стадій:

• розробку і постановку мети;
• вибір і обґрунтування критеріїв ефективності та можливих наслідків рішень, які приймаються;
• розгляд варіантів рішень, які приймаються;
• вибір і кінцеве формулювання рішення;
• прийняття рішення;
• доведення рішень до виконавців;
• контроль за виконанням рішень [3]

    Прийняття рішення являє собою свідомий вибір серед варіантів, що є  альтернативою напряму дій, що скорочують розрив між теперішнім часом і майбутнім бажаним станом організації. Таким чином, даний процес включає в себе багато різних елементів, але неодмінно в ньому присутні такі елементи, як проблеми, цілі, альтернативи і рішення - як вибір альтернативи. Даний процес лежить в основі планування діяльності організації. План - це набір рішень по розміщенню ресурсів і напряму їх використання для досягнення організаційних цілей.

    Для процедури розробки управлінського рішення керівнику і апарату управління необхідно здійснити наступні дії:

     1. Оформити документацію про початок  виконання робіт із зазначенням  конкретного завдання, складу персоналу  та системи його підпорядкування,  часу виконання рішень, проміжних етапів контролю та розміру виділяються ресурсів.