Роздрібна торговельна мережа

     Відповідно  до законодавства суб'єкти підприємницької  діяльності-юридичні особи для здійснення торгівлі повинні мати наступні документи:

1. свідоцтво про державну реєстрацію;
2. дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі (рішення сесії місцевої ради народних депутатів) або договір на оренду приміщення;
3. ліцензії або їх копії, затверджені органом, що їх видав;
4. торговий патент на кожну торговельну точку – звичайний або пільговий, у залежності від асортименту або виду товару;
5. квитанцію про сплату ринкового збору за торгівлю на території ринку;
6. відповідні документи на товари (накладні, сертифікати якості та інші документи, що підтверджують походження товару);
7. реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), який використовується у торгівлі в стаціонарних приміщеннях, а в окремих випадках, передбачених законодавством, книгу обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО).

     До  РРО необхідно, мати реєстраційне посвідчення, ключі, книгу ОРО.

     Книга ОРО повинна бути прошнурована та зареєстрована в державних податкових органах.

     Суб'єкти підприємництва-фізичні особи при  здійсненні роздрібної торгівлі ще повинні  мати книгу обліку доходів і витрат.

     Громадяни, що оформлені на роботу суб'єктами підприємництва–юридичними  або фізичними особами відповідно до договорів, під час роботи повинні мати: паспорт; трудову угоду або договір підряду; дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі або договір оренди приміщення; у стаціонарних приміщеннях – РРО, на лотку – книгу ОРО; ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами; торговий патент на торгову точку; квитанцію про сплату ринкового збору (при торгівлі на ринку); документи про надходження товарів.

     Працівники, що здійснюють продаж продовольчих товарів, повинні мати особисті медичні книжки за встановленим зразком. Суб'єкт господарювання, що оформив на роботу даних працівників, зобов'язаний забезпечити організацію і своєчасність проходження ними медичних оглядів та контроль за їх допуском до роботи при наявності необхідного медичного висновку.

     Розвиток  роздрібної торговельної мережі визначається низкою різних факторів, до яких належать:

• соціально-економічні:
• обсяг та структура роздрібного товарообороту;
• обсяг та структура реалізації послуг;
• поява та зріст безробіття;
• містобудівні (територія населенного пункту, його планування та функціональне зонування);
• транспортні;
• науково-технічний прогрес в торгівлі;
• організація товаропостачання;
• рівень забзпеченості роздрібною торговельною мережею.

     Важливим  показником розвитку економіки і  рівня народного споживання є роздрібний товарооборот. Він виражає економічні відносини, які виникають на кінцевій стадії руху товарів зі сфери обігу  в особисте споживання шляхом обміну грошових доходів населення на товари, які реалізуються в роздрібній торговельній мережі.

     Обсяг товарообороту – один з найважливіших  факторів, який обумовлює потребу  у торговій площі та у кількості  роздрібних торговельних підприємств. Зріст або його зменшення відображає можливість споживачів здійснювати  покупку, а якщо проаналізувати даний показник за складом, то можна зробити висновки стосовно того, які товари більше необхідні на ринку на даний момент, які послуги торговельне підприємство повинно надавати для забезпечення зростання його популярності у споживачів.

     Показники товарообігу мають кількісну (обсяг товарообігу в грошовому виразі) і якісну (структура товарообігу) характеристики.

     До  показників, що характеризують товарообіг торговельного підприємства, відносяться: обсяг товарообігу у вартісному вираженні за поточними цінами, обсяг товарообігу у вартісному вираженні за порівняльними цінами, асортиментна структура товарообігу за окремими групами товарів, одноденний обсяг товарообігу, швидкість товарообігу й ін.

     В торговельних підприємствах товарообіг – це сума грошової виручки за продані товари, на підставі чого можна говорити про значимість даного підприємства на споживчому ринку.

     Товарообіг  підрозділяється на роздрібний і  оптовий.

     Роздрібний  товарообіг – це виручка від продажу  споживчих товарів безпосередньо  населенню як за готівку, так і за розрахункові чеки банків, через організований споживчий ринок.

     Роздрібний  товарообіг відображає обсяг товарної маси в грошовому виразі, який переходить до сфери особистого споживання. Він  характеризує одночасно виручку  роздрібного торговельного підприємства від продажу з одного боку, а з іншого – суму витрат населення на придбання необхідних товарів.

     Роздрібний  товарообіг визначається за цінами фактичної  реалізації на момент відпуску товарів  покупцю незалежно від часу оплати товарів.

     До  роздрібного товарообігу не включається вартість скляного посуду, проданого з товаром, що має заставну ціну.

     Роздрібний  товарообіг як статистичний показник відображає обсяг продажу товарів  населенню через всі канали реалізації: в офіційно зареєстрованих підприємствах, на речових, змішаних та продуктових ринках.

Товарна структура  роздрібного товарообігу включає  в себе продовольчі і непродовольчі  товари, які поділені на асортиментні групи та підгрупи.

Таблиця 2

Розвиток  роздрібного товарообороту в  м. Трускавець 

     Змішані магазини – форма спеціалізації  торгових підприємств, яка виникла  в останні роки внаслідок суттєвого зниження обсягу товарообороту через зниження платоспроможності більшості покупців. Магазини, щоб не збанкрутіти, почали реалізовувати і продовольчі, і непродовольчі товари, які відрізняються найбільшою частотою попиту.

     Роздрібний товарообіг торгових організацій і підприємств усіх форм власності у 2009 р. порівняно з 2008 р. зріс на 0,6 млн. грн. або на 0,3 %, у    2010 р. порівняно з 2009 р. – зріс на 0,5 млн. грн. або на 0,25 %, 2010 р. порівняно з 2009 р. – зріс на 1,5 млн. грн. або на 0,8 %.

     Кількість об'єктів роздрібної торгівлі у 2009 р. порівняно з 2008 р. збільшилась на 2 од. і надалі залишається незмінною. Аналогічна ситуація з кількістю магазинів - у 2009 р. порівняно з 2008 р. збільшилась  на 2 од. і надалі залишається незмінною. 
 
 
 

5. Форми та методи продажу товарів у роздрібній торгівлі

    Якісне  торговельне обслуговування забезпечується такими складовими, як наявність і  стан матеріально-технічної бази роздрібної торгівлі, її типізація та спеціалізація  у поєднанні з рівнем управління товарним асортиментом, організація продажу товарів у магазинах та застосовувані при цьому методи і технології здійснення основних торгово-технологічних операцій, організація позамагазинних форм продажу товарів, організація особливих форм продажу товарів, створення якісної системи інформації та реклами у магазині, забезпечення комфорту і надання торгових послуг, культура торгівлі, від поєднання яких і залежить якість торговельного обслуговування. Розвиток роздрібної торгівлі і підвищення якості торговельного обслуговування населення тісно пов’язані з використанням різноманітних форм і методів продажу товарів.

     Роздрібний  продаж товарів може здійснюватися  за допомогою магазинних, позамагазинних та особливих форм продажу товарів (рис.1).

     Форма продажу товарів – це сукупність місць, засобів і методів продажу товарів, за допомогою яких здійснюється торговельне обслуговування населення. Визначальну роль у понятті форми продажу товарів відіграє місце здійснення самого акту купівлі-продажу товару. В практиці вітчизняної торгівлі склались різні організаційні форми роздрібного продажу товарів. Кожна з них характеризується специфічними умовами доведення товарів до населення, але найкращі умови для обслуговування покупців у процесі роздрібного продажу товарів створюються в магазинах, тому магазинна форма продажу товарів є основною, а інші – позамагазинні – додатковими.

Рис.9 Форми і методи роздрібного продажу товарів

    Спільною  ознакою всіх магазинних методів  продажу товарів є виконання  операцій безпосереднього обслуговування покупців у торговому залі магазину. У магазинах покупцям може бути наданий найширший асортимент товарів, можливості їх вибору. Застосування сучасного обладнання, правильної організації торгово-технологічного процесу, раціональної направленості потоків покупців, застосування  привабливої  викладки товарів значно спрощують процес вибору товарів, підвищують культуру обслуговування. Можливість організації надання додаткових торговельних і культурно-побутових послуг створюють покупцям комфортні умови перебування на торговельних підприємствах. Разом з тим, магазинна форма продажу товарів залежить від того, зайде покупець у магазин, чи ні, тому її психологічний на покупця з метою стимулювання його до здійснення купівлі товару є пасивним.

    Позамагазинні форми продажу товарів більше спрямовані на покупців: практично не покупець шукає потрібний йому товар, а товар максимально наближується до покупця, шукає його. Підприємства цієї форми продажу товарів характеризуються високою мобільністю, що дозволяє значно наблизити їх до покупців і скоротити затрати часу на придбання товарів. Однак, відсутність у них торговельного залу не дозволяє запропонувати покупцям широкого асортименту товарів, тобто торгівля здійснюється товарами простого, найбільш частого попиту. Ці підприємства, як правило, не можуть також запропонувати покупцям додаткових послуг, що значно знижує рівень торговельного обслуговування.

    Поєднання магазинної і позамагазинної форм продажу  товарів є необхідною умовою покращення обслуговування покупців, наближення до них товарів найбільш частого  попиту, скорочення витрат споживання. Але використання потенційних можливостей  окремих організаційних форм роздрібного продажу для підвищення соціальної і економічної ефективності торгівлі може бути досягненим лише за умови правильного вибору і застосування методів продажу товарів.

    Під методом роздрібного продажу  розуміють сукупність прийомів та способів, з допомогою яких здійснюється виконання операцій в процесі продажу товарів. Застосовувані в роздрібній торгівлі методи продажу відрізняються в основному способами, прийомами виконання операцій і обслуговування, відбору товарів, комплектування покупки, організація оплати товарів (розрахунків за покупку), і поділяються на традиційні методи продажу товарів з допомогою продавців, через прилавки обслуговування, і нові, прогресивні методи продажу.