Роздрібна торговельна мережа

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Октября 2011 в 11:27, курсовая работа

Описание работы

Метою даної курсової роботи визначено вивчення та узагальнення теоретичних основ організації роздрібної торгівлі, дослідження сучасного стану і проблем її здійснення в мережі підприємств роздрібної торгівлі м. Трускавець та визначення найбільш важливих заходів для підвищення її ефективності в майбутньому періоді.

Содержание

Вступ
1. Роздрібна торговельна мережа та принципи її організації
2. Курортополіс Трускавець
3. Коротка характеристика економічного розвитку
4. Розвиток роздрібного товарообороту в м. Трускавець
5. Форми та методи продажу товарів у роздрібній торгівлі
6. Перспективи розвитку торговельної мережі
Висновки

Работа содержит 1 файл

Роздрібна торговельна мережа.doc

— 984.50 Кб (Скачать)

     Дискаунт  — тип магазину, що характеризується обмеженою номенклатурою торгових послуг, до того ж у ньому товари повсякденного попиту реалізуються за порівняно низькими цінами або  з наданням постійних торгових знижок.

     До  основних типів звичайних продовольчих магазинів також відносять: "Гастроном" (400—2000 м2); "Овочі-фрукти" (250—400 м2); "Хлібокондитерські вироби" (250—400 м2); "Риба" (250—400 м2) та інші вузькоспеціалізовані продовольчі крамниці.

     Основними типами звичайних непродовольчих магазинів  є також: "Товари для дітей" (650—5600 м2); "Товари для жінок" (650—5600 м2); "Товари для чоловіків" (650—2500 м2); "Товари для дому" (250—1500 м2); "Культтовари" (250—1000 м2); "Радіотовари" (250—650 м2); "Книги" (250—400 м2) і низка спеціалізованих магазинів — "Квіти", "Меблі", "Автомобілі", "Ювелірні вироби" тощо.

2. Курортополіс Трускавець

     Офіційною датою заснування курорту вважається 1827 рік, коли в містечку було збудовано  перше приміщення для мінеральних  купелей та чотири будинки для  гостей. Коли ж світ довідався про  унікальні властивості «Нафтусі», Трускавець почав швидко розвиватися. У кінці ХІХ — на початку ХХ століття тут виростають вишукані дерев’яні вілли та пансіонати. Вони й зараз милують око гостей курорту своєю елегантністю. Як свідчать історичні джерела, у передвоєнному 1913 році курорт відвідало понад п’ять тисяч осіб. У міжвоєнний період інфраструктура курорту динамічно розвивалася. В одній з найбільших на той час бальнеологічних лікарень приймали процедури відвідувачі з цілої Європи. У тридцятих роках минулого століття в Трускавці відпочивало в середньому майже півтори тисячі гостей щомісяця.

А вже  місцем масового відпочинку трудящих з 1/6 планети курорт став з початку 1960-х років, коли сюди приїжджали щорічно понад 150 тисяч відвідувачів.

     Нинішній  Трускавець чи не найбільше з українських  курортів відповідає стандартам європейських: компактне тридцятитисячне містечко зі зручним сполученням (до Львова 95 кілометрів, щоправда наші дороги аж ніяк не європейські) розташоване у передгір’ї Карпат; потужна діагностична та лікувально-оздоровча база; комфортні умови проживання для людей різного статку; щораз багатша інфраструктура розваг. Щороку курорт приймає до 200 тисяч відвідувачів, зокрема іноземців з країн Євросоюзу, Америки та Ізраїлю.

     Звичайно, як на кожному курорті, у скверах  та алеях Трускавця гостям пропонують різноманітні сувеніри, твори мистецтва. Та у місті є і художній музей  — відомого майстра гобеленів, почесного  громадянина Трускавця Михайла Біласа. Якщо ви навіть просто зупинитеся перед цим будинком, корінний мешканець неодмінно скаже вам, що це єдиний в Україні прижиттєвий художній музей митця.

     Поряд з цим, Трускавець є ще й потужним науковим центром. Тут діє 23 санаторії : Весна, Берізка, Женева, Кристал, Алмаз, Рубін, Янтар, Шахтар, Трускавецький центральний військовий клінічний санаторій, Батьківщина, Кришталевий палац, Карпати, Перлина Прикарпаття, ЗАТСТК "Дніпро-Бескид", Молдова, Дитячий санаторій "Джерело", Парк здоров’я , Аркада, Арніка, Конвалія, Віктор, Либідь (частина з них — відомчі, у тому числі «Кришталевий палац» на 180 місць, що підпорядкований Державному управлінню справами та обслуговує високопосадовців), майже десять пансіонатів(Пролісок, Світязянка, Лісова пісня, Нафтуся, Молдова, Едельвейс, Алексік, Мальви), сім готелів, останній з яких — фешенебельний «Rixos Прикарпаття» — було відкрито в серпні минулого року. У віданні ЗАТ «Трускавецькурорт» крім семи санаторіїв, два бювети мінеральних вод, дві бальнеоозокеритолікарні та дві поліклініки, палаци культури імені Тараса Шевченка та «Мир», послугами яких так чи інакше користуються усі відпочиваючі.

     Торік в оздоровницях акціонерного товариства «Трускавецькурорт» побувало приблизно 85 тисяч гостей. Одночасно сім санаторіїв здатні приймати понад п’ять тисяч клієнтів. Три з них — «Берізка», «Весна» та «Каштан» — знаходяться в центральній частині міста. Корпуси «Берізки» — це, переважно, триповерхові будівлі початку минулого століття, виконані в оригінальному архітектурному стилі. Зараз їх дбайливо реставрують, оснащуючи відповідно до вимог споживача. До санаторію належить курортна поліклініка. А от санаторій «Каштан» має як висотний корпус на 450 місць, так і кілька ошатних комфортабельних вілл — «Марія», «Анастасія», «Вікторія», «Надія», «Оксана», «Христина».

     Своєрідною  грядою вздовж вулиці Суховоля розташовані  чотири санаторії, яким свого часу дали назву коштовностей — «Рубін» на 860 місць, «Алмаз» на 880 місць, тисячомісний «Янтар» та «Кристал» на 900 відвідувачів. Пацієнтів цих санаторіїв обслуговує водолікарня № 2, що знаходиться поруч, та , до того ж, з’єднана із двома останніми оздоровницями закритими переходами.

     Умови проживання (палата в санаторії, триразове  харчування включно з необхідним комплексом лікувальних процедур) в  санаторіях «Трускавецькурорта» визначаються за чотирма стандартами, які позначають латинськими літерами A, B, C, D. Путівка  з проживанням в однокімнатному одномісному номері на 24 доби коштує від 2 736 гривень (стандарт D) — до 3 996 гривень (стандарт А), у двокімнатному одномісному — відповідно від 4 176 до 5 868 гривень. При цьому адміністрація санаторіїв пропонує спеціальні умови для проживання батьків з дітьми. За пацієнтами доглядають більше тисячі медиків.

     У санаторіях Трускавця  лікують три основні групи  захворювань: нирок і сечовивідних шляхів (пієлонефрити та цистити, сечокам’яну  хворобу, ниркові аномалії тощо); захворювання обміну речовин (діабет, діатез, ожиріння); захворювання органів травлення (жовчнокам’яна хвороба, хронічні гастрити, гепатити, панкреатити, коліти, функціональні розлади шлунку та кишечника тощо). Для цього застосовують декілька десятків різноманітних лікувальних методик з використанням сучасного обладнання та цілющих властивостей природних надр. Дещо незвично, між іншим, знаходячись в трускавецькій бальнеологічній лікарні № 2, опинитися раптом у… «макеті» соляної шахти із закарпатського Солотвина. Насправді, в лікарні обладнана спелеокамера для лікування захворювань дихальних шляхів, і викладена вона натуральними соляними плитами із солотвинського родовища.

     Окремої уваги заслуговують різноманітні спеціальні програми цільової реабілітації курортників  тривалістю до двох тижнів. Окремо розроблені, скажімо, інтенсивні курси оздоровлення за професійною приналежністю — для керівників, службовців та бізнесменів, шахтарів, металургів, водіїв, учителів та працівників сільського господарства.

У листопаді  минулого року на своїй черговій асамблеї Всесвітня федерація водолікування та кліматолікування (FEMTEC) назвала ЗАТ «Трускавецькурорт» установою, що відповідає світовим стандартам найвищої якості, та визнала його найкращим курортним центром світу в своїй категорії.

     Виконком  Трускавецької мiської Ради народних депутатiв вперше в практицi дiяльностi санаторно-курортної сфери України виступив з iнiцiативою створення iнновацiйної структури - " Курортополiс  Трускавець" з правами спецiальної (вiльної) економічної зони, розумiючи, що  курортополiс  - це не тiльки місто-курорт, а єдиний господарський комплекс, який займатиметься розробкою та впровадженням в лікувально-оздоровчий процес нових технологiй рекреацii, реабiлiтацiї та лiкування, сервiсу, необхiдного для курорту виробництва та управлiння.

     Спеціальна економічна зона " Курортополіс  Трускавець" створена згідно з Законом України "Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу " Курортополіс  Трускавець" терміном на 20 років в адміністративно-територіальних межах міста Трускавець Львівської області. Закон набирає чинності з 1 січня 2000 року. Метою створення СЕЗ " Курортополіс  Трускавець" є стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності, спрямованої на збереження та ефективне використання природних лікувальних ресурсів курорту Трускавець, прискорення економічних реформ у лікувально-оздоровчій галузі та розвиток туризму.

     Суб'єктом  зони можна стати за умови внесення інвестиції у розмірі, еквівалентному 500 тис. доларів США. Затвердження виконавчим комітетом Трускавецької міської  ради інвестиційного проекту та укладення договору щодо умов його реалізації є підставою для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності органом господарського розвитку і управління як суб'єкта СЕЗ " Курортополіс  Трускавець", укладення договорів оренди землі, приміщень тощо. Порядок укладення договору (контракту) визначається Трускавецькою міською радою. На території СЕЗ " Курортополіс  Трускавець" встановлюється та діє спеціальний правовий режим економічної діяльності, визначений Законом України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" (2673-12). З урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, Органами управління СЕЗ " Курортополіс  Трускавець" є Трускавецька міська рада та її виконавчий комітет у межах своїх повноважень.

     Державна  реєстрація суб'єктів підприємницької  діяльності здійснюється у встановленому  законодавством порядку. Орган господарського розвитку видає суб'єктам СЕЗ " Курортополіс  Трускавець" свідоцтво про реєстрацію (при цьому справляється плата, розмір якої встановлюється Трускавецькою міською радою), що підтверджує право на отримання пільг, визначених законодавством про зону. Спеціальний правовий режим підприємницької діяльності поширюється на суб'єктів виключно під час здійснення ними підприємницької діяльності на території зони.

     Протягом  перших 3-х років суб'єкти зони не сплачуватимуть податок на прибуток, а наступні 3 роки - у розмірі 50% від  діючої ставки оподаткування. Плата  за землю не вноситься протягом визначеного  в інвестиційному проекті періоді освоєння земельної ділянки (планування території, будівництва об'єктів інфраструктури) та вноситься у розмірі 50% у наступні 10 років.

     Звільнено від обов'язкового продажу надходження  в іноземній валюті від продажу  продукції, робіт, послуг, вироблених або наданих на території СЕЗ.  

      Податок на додану вартість та мито не справляється при ввезенні на територію зони зареєстрованих в Україні лікарських засобів, перелік  яких визначається Кабміном, а також  з устаткування, обладнання, комплектуючих до них, програмного забезпечення об'єктів інтелектуальної власності для потреб власного виробництва, пов'язаного з реалізацією інвестиційного проекту.

     Створення на території СЕЗ " Курортополіс  Трускавець" комерційних банків, їх філій, аудиторських фірм, страхових, інших фінансових організацій, учасників фондового ринку, діяльність яких підлягає ліцензуванню, здійснюється у встановленому законодавством порядку після попереднього погодження з виконавчим комітетом Трускавецької міської ради. Суб'єкти зони, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи (філії, відділення, відокремлені підрозділи тощо), за результатами роботи складають відокремлений фінансово-господарський баланс у порядку, встановленому Державною податковою адміністрацією України.

     Надання дозволів на спеціальне використання мінеральних вод у позакурортній  практиці здійснюється виконавчим комітетом  Трускавецької міської ради на конкурсній основі.

     На  території СЕЗ " Курортополіс  Трускавець" справляється курортний збір з осіб, які прибули за путівками та курсівками в санаторії, будинки відпочинку, пансіонати та інші санаторно-курортні установи, в розмірах, визначених законодавчими актами України.

     Мiсто-курорт з його iнфраструктурою будувалося у рiзнi роки згідно з тогочасними  вимогами: вiд невеликих дерев'яних вiлл до багатопоповерхових санаторних корпусiв, розрахованих на масове лiкування i оздоровлення людей, які в сучасних умовах не забезпечують належний рівень комфорту. Вирiшення цiєї проблеми слiд бачити в спрямуваннi зусиль зацiкавлених iнвесторiв на реконструкцiю i переобладання застарiлих курортних споруд з одночасним передбаченням полiпшення сервiсу, облаштуванням мiсць вiдпочинку: скверiв, газонiв, паркiв, а також упорядкування тротуарiв, стежок, дорiг. Для здiйснення цього, звичайно, необхiднi пiльговi умови оподаткування та iнвестування.

      На  діяльність суб’єктів СЕЗ „Курортополіс  Трускавець” несприятливий вплив  здійснює відсутність законодавчого  вирішення питання одержання  ними пільг. З 2005 року суб’єкти СЕЗ  здійснюють діяльність на загальних підставах чинного податкового законодавства.

      З початку заснування СЕЗ „Курортополіс  Трускавець” зареєстровано і  впроваджувалось 25 інвестиційних проектів кошторисною вартістю 96,9млн.дол.США, станом на 01.01.2011 року їх налічується 8 - кошторисною вартістю 74,5млн.дол.США.

      Всього  з початку функціонування зони станом на 01.01.2010 року залучено інвестицій в  сумі 117,1млн.дол. США, з них іноземні – 26,5млн.дол.США.  За оперативними даними надходження до бюджету від реалізації інвестиційних проектів склали 45,3млн.грн., в тому числі за 2009 рік - 2,4млн.грн., за 2010 рік - 0,5млн.грн.

        За 2009 рік залучено та освоєно  інвестицій в сумі 1,3млн.дол.США,  з них іноземні - 460,3тис.дол.США.

      Найбільша сума залучених інвестицій в СЕЗ  „Курортополіс Трускавець” з початку створення припадає на 2004 рік – 31745,0тис.дол.США, найменше було залучено інвестицій у 2009 році – 1312тис.дол.США.

       Рис.2 Динаміка залучення інвестицій з 2001 по 2009 роки (тис.дол.США) 

Информация о работе Роздрібна торговельна мережа