Роль та необхідність фінансового аналізу в діяльності підприємства

Розділ III "Затрати на виробництво" Звіту про фінансові результати, він враховує щодо обов'язкового розкриття інформації про елементи витрат під час використання форми звіту про прибутки та збитки на підставі класифікації витрат за функціями і стосується витрат на операційну діяльність у цілому (включаючи собівартість реалізації, адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати).

Третій  розділ звіту про фінансові результати - розрахунок прибутковості акцій - стосується лише акціонерних товариств, прості або потенційні прості акції  яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, у тому числі таких товариств, які знаходяться у процесі випуску зазначених акцій . [50]

Загальна характеристика Звіту  про рух грошових коштів.

Звіт про рух грошових коштів — звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді (місяць, квартал, рік).

Звіт про рух грошових коштів містить інформацію про грошові  потоки підприємства за звітний період .

Під грошовими потоками розуміють  надходження й вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

Грошові кошти включають кошти  в касі та на рахунках у банках, які  можуть бути використані для поточних операцій.

Еквівалентами грошових коштів є короткострокові  фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у відому суму коштів і містять незначний  ризик щодо зміни вартості. Такими еквівалентами є високо ліквідні інвестиції в цінні папери на строк, що не перевищує три місяці (казначейські векселі, депозитні сертифікати тощо).

Рух коштів відображається в Звіті  про рух грошових коштів в розрізі  трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної, та фінансової.

Операційна діяльність – це основна  діяльність підприємства, а також  інші види діяльності, яка не є інвестиційною  та фінансовою.

До операційної діяльності належать:

- надходження коштів від реалізації  продукції (товарів, послуг);

- надходження  коштів за надання права користування  активами (оренда, ліцензії тощо);

- платежі  постачальникам;

- виплати  працівникам тощо.

Інвестиційна  діяльність – це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які  не є еквівалентами грошових коштів.

До руху коштів внаслідок інвестиційної  діяльності відносяться:

- платежі,  пов’язані з придбанням основних  засобів і нематеріальних активів;

- надходження  коштів від продажу необоротних  активів;

- надання  позик іншим підприємствам;

- надходження  коштів від фінансових інвестицій (дивіденди, відсотки).

Фінансова діяльність – це сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного та позикового капіталів[36].

Прикладом руху коштів внаслідок фінансової діяльності є:

- випуск  власного капіталу (акцій);

- отримання  позик та їх погашення; 

- викуп  акцій власної емісії;

- виплата  дивідендів.

Звіт  про фінансові результати відбиває формування балансового прибутку (збитку) по складовим елементах: від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг; від  іншої реалізації; від позареалізаційних  результатів.

Виторг  від реалізації продукції складається  з вартості продукції у відпускних цінах, включаючи податок на додаткову  вартість і акцизи. При визначенні фінансового результату ці суми віднімаються з виторгу від реалізації.

У розділі "Використання прибутку" відбиваються платежі  в бюджет.

Для складання  Звіту про рух грошових коштів використовують показники Балансу, Звіту про фінансові результати та дані аналітичного бухгалтерського  обліку .

Загальна  характеристика Звіту про власний  капітал.

Власний капітал – це частина в активах  підприємства, що залишається після  вирахування його зобов’язань . Тому власний капітал (К) визначається як різниця між вартістю його майна (А) і борговими зобов’язаннями (З):

К = А –  З   (1.1)

Сума  власного капіталу – це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників підприємства. Разом з  тим, власний капітал є основою  для початку і продовження  показників. Зберігається та нарощується  капітал тільки за умови, якщо сума чистих активів на кінець звітного періоду перевищує суму чистих активів на початок цього періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом звітного періоду.[62]

 Функції власного капіталу:

- довгострокове  фінансування (перебуває у розпорядженні  підприємства необмежено довго;

- відповідальність  і захист прав кредиторів –  відображений в балансі власний  капітал є для зовнішніх користувачів  мірилом відносин відповідальності  на підприємстві, а також захистом  кредиторів від втрати капіталу;

- компенсації  понесених збитків – тимчасові  збитки мають погашатись за  рахунок власного капіталу;

- кредитоспроможність  – при наданні кредиту за  інших рівних умов перевага  надається підприємствам з меншою  кредиторською заборгованістю і  більшим власним капіталом;

- фінансування  ризику – власний капітал використовується для фінансування ризикових інвестицій, на що можуть не погодитися кредитори;

- самостійність  і влада – розмір власного  капіталу визначає ступінь незалежності  та впливу його власників на  підприємство;

- розподіл  доходів і активів – частки  окремих власників у капіталі  є основою при розподілі фінансового  результату та майна при ліквідації  підприємства .

Таким чином, аналізуючи викладене  в першому розділі, можна зробити  такий висновок. Жодний фінансовий аналіз не вважається повним, якщо не охоплює  всіх сфер діяльності підприємства і  складається лише з цифр. Якісний  аналіз має передувати кількісному, оскільки за його допомогою можна  встановити найактуальніші для підприємства проблеми щодо показників його виробничої діяльності.

За результатами аналізу розроблюють  заходи поліпшення фінансового стану  підприємства.[31]