Роль аутсорсинга в процесі прийняття управлінських рішень

 

Так як представлений ряд визначень стосується певних аспектів аутсорсингу, спостерігаються певні відмінності, як за фактичним змістом, так і в нюансах. Саме відмінності в тлумаченні наближають нас до розуміння загальних рис різноманітних варіантів організації аутсорсингу. Керівник компанії-користувача аутсорсингових послуг повинен чітко розуміти значення терміну "аутсорсинг", щоб мати змогу з'ясувати, чим аутсорсинг може допомогти бізнесу.

Метою аутсорсингу як інструмента  управління є підвищення ринкової вартості підприємства завдяки поліпшенню результатів  його діяльності, зниженню витрат і  ризиків, підвищенню конкурентоспроможності продукції через залучення зовнішніх  контрагентів, які спеціалізуються  на виконанні певних, як правило  не профільних для підприємства, виробничо-господарських  функцій [10; 187].

На думку Загороднього А.Г Основними мотивами, що спонукають підприємства до прийняття рішення щодо використання аутсорсингу, є потреба в поліпшенні обслуговування клієнтів, зниженні витрат, підвищенні гнучкості діяльності, зосередженні на основних її видах, уникненні додаткових інвестицій, зниженні певних ризиків тощо. Застосовуючи аутсорсинг, підприємство може суттєво знизити витрати, зокрема, завдяки: спрощенню процесу виробничо-господарської діяльності, зменшенню кількості функцій, які потребують одночасного виконання, зосередженню уваги на основних видах діяльності. Крім того за умілого використання аутсорсингу підприємства здатні вдосконалити технологію і організацію виробничо-господарської діяльності, поліпшити якість продукції і знизити її собівартість, а отже, зміцнити свої позиції на ринку [9; 73].

 Сьогодні одне й те саме підприємство не може одночасно бути лідером і у виробництві, і в логістиці, і в технологіях, і в маркетингу, і в інформаційних системах. Тому, передавши виконання певних функцій аутсорсеру, керівники підприємства спроможні скоротити витрати на утримання обладнання та оплату праці штатних працівників, що виконували ці функції.

Аутсорсинг є новим  і достатню потужним інструментом управління підприємством, але, як зазначають західні  фахівці, без належної підтримки  він може негативно впливати на діяльність підприємства. Тому для забезпечення ефективності його застосування необхідно  провести глибоку аналітичну і організаційну  роботу, об'єктивно оцінити не тільки очікувані поточні результати, але  й довгострокові наслідки передавання  виконання окремих функцій стороннім  спеціалізованим виконавцям [9; 103].

Таким чином, технологія аутсорсингу  здійснює суттєвий вплив на процес прийняття управлінських рішень. Компанії, що застосовують аутсорсинг регулюють свою діяльність більш  ефективно переважно завдяки  зосередженню на основній діяльності.

 

1.3 Місце аутсорсингу  на міжнародному та вітчизняному бізнесовому ринку

Для визначення ролі аутсорсинга  в процесі прийняття управлінських рішень розглянемо міжнародний та вітчизняний досвід використання аутсорсингових послуг, а також здійснимо порівняльно-зіставний аналіз отриманих результатів з метою визначення спільних і відмінних рис та окремих особливостей. Міжнародний ринок аутсорсингу представляють США та Росія, вітчизняний ринок – Україна.

США. Історичний розвиток явища «аутсорсинг» розпочався в американській бізнес діяльності ще задовго до його появи на європейському континенті, тому найбільшого поширення аутсорсинг набув саме в США.

Перші аутсорсингові  компанії спеціалізувались на ІТ-аутсорсингу. Стрімкого розвитку набув також офшорний аутсорсинг, що сприяв поширенню аутсорсинга на міжнародному бізнесовому ринку [5; 142].

Користувачами аутсорсингових послуг є:

• великі компанії з чисельністю персоналу понад тисячу осіб.
• невеликі підприємства з недостатнім досвідом роботи, а також приватні підприємства без власного офісу та ін.

За даними американської  асоціації з аутсорсингу обсяг  ринку аутсорсингу в світі  на кінець 2011 рік становить не менше $ 400 млрд. При цьому, на США відводиться більше 50% всього обсягу, а частка Європи складає близько 5%, з яких доля російського ринку становить 3 млрд. (0,55%), доля українського ринку – 1,1 млрд. (0,28%) [23; 112].

Рисунок 1 Доля світового  ринку аутсорсингу

(за даними Американської  асоціації з аутсорсингу)

Таким чином, аутсорсинг в США відіграє значну роль в вирішені тих чи інших бізнес-задач, яка обумовлена активним поширенням філіалів американських аутсорсингових компаній в різних країнах і становленням аутсорсингу як світової технології ведення бізнес діяльності.

Росія. Для більш ефективного аналізу міжнародної аутсорсингової діяльності слід вивчити ринок аутсорсингу Росії, що почав активно розвиватися в 90-х роках.

Піонерами аутсорсингу в  Росії стали приватні охоронні підприємства (ПОП). Перші ПОП з'явилися на початку 90-х років, деякі з них успішно існують до цих пір, перетворившись на досить великі багатопрофільні компанії [14; 97].

Послуги аутсорсингу в  Росії орієнтовані на:

• іноземні компанії і компанії з іноземним капіталом, оскільки аутсросингові фірми можуть запропонувати вже готові рішення. Такі компаній передають на аутсорсинг непрофільну діяльність.
• невеликі і середні російські компанії, а також новостворені організації, організації з сезонним характером роботи, багатопрофільні фірми, для яких утримання в штаті співробітників, які знають специфіку обліку у виробництві, є дорогим задоволенням. Існує думка, що використання аутсорсингу великими підприємствами призводить до втрати конфіденційності та знижує оперативність облікового процесу [14; 98].

Найчастіше аутсорсинг здійснює:

• ведення бухгалтерського обліку,
• обслуговування електроустановок,
• забезпечення функціонування офісу,
• перекладацькі послуги,
• транспортні послуги,
• підтримка роботи комп'ютерної мережі та інформаційної інфраструктури,
• рекламні послуги,
• забезпечення безпеки [14; 102].

У Росії аутсорсинг поки не отримав потужного розвитку. Компанії, які надають аутсорсингові послуги, як правило, ще не виокремили цей бізнес в окреме направління. Причини такого явища вказані нижче [16; 219].

1. Неправильне розуміння концепції аутсорсингу. У розумінні громадськості аутсорсинг – це якась «химера», яка відбирає роботу, руйнує кар'єри.
2. Вітсутність нормативного регулювання відносин аутсорсингу. Поняття «аутсорсинг» відсутнє в російському законодавстві, також відсутні положення, що прямо регулюють права і зобов'язання сторін за договором аутсорсингу – це є безумовним «бар'єром» для розвитку.
3. Економічні умови та особливості ведення бізнесу в Росії. Неприйняття аутсорсингу – вина постачальників аутсорсингових послуг, які не можуть забезпечити якість, необхідну керівникові. Ще одна перешкода – ведення бізнесу вимагає надзвичайно високого рівня організації управління.
4. Менталітет. Російський менталітет орієнтується на стереотип «краще синиця в руках, ніж журавель у небі». Побутує думка, що зовнішні виконавці не виконають роботу вчасно і якісно. Для людей, вихованих радянською системою, робота нерозривно пов'язана з поняттям «колективу», вони не розуміють, як частину функцій можна передати незнайомій людині. Крім того, в Росії низька ступінь сумлінності дотримання договірних обов’язків.

Незважаючи на вказані  труднощі, існують також деякі  особливості, завдяки яким використання аутсорсингу в Росії особливо перспективно – компаніям-виробникам важливі не тільки підвищення якості і зниження ціни для отримання  конкурентної переваги, але і збільшення фінансової стійкості, яку можна  отримати при раціональному застосуванні аутсорсингу [16; 219].

В Росії для успішного  застосування аутсорсингу необхідно  враховувати не тільки звичайні в  світовій практиці труднощі переходу на аутсорсинг, але російську специфіку: нерозвиненість ринку, недосконалість законодавства та слабка культура договірних відносин.

Україна. Щодо характеристики вітчизняної аутсорсингової діяльності, то порівняно зі стрімким зростанням ринку аутсорсингу у світі, українські компанії досить рідко застосовують подібну технологію на практиці. Нерозвиненість ринку аутсорсингу, незначний рівень теоретичної розробки проблеми вітчизняними науковцями та висвітлення результатів прикладних досліджень, пов’язаних з реалізацією успішних аутсорсинг-проектів створює перешкоди на шляху запровадження ефективних аутсорсингових схем на вітчизняних підприємствах.

В Україні, як і в цілому на пострадянському просторі початок  розвитку аутсорсингу поклав розпад Радянського Союзу. Першими аутсорсерами стали бухгалтера, які з успіхом реалізували облік у новоорганізованих приватних підприємствах. Наступним сегментом стали рекламний і PR-ринки, за якими прийшла черга інформаційних технологій (ІТ), управління персоналом та ін. [16; 264].

Основні послуги що надаються українськими компаніями-аутсорсерами:

• Розробка програмного забезпечення.
• Окремі команди розробників.
• Підтримка і обслуговування, системне адміністрування.
• Забезпечення якості і консалтинг.
• Вбудоване програмне забезпечення.
• Веб-рішення, електронна комерція.
• Бізнес-процеси.
• ІТ-обладнання [16; 265].

Проте ринок аутсорсингу  України на сьогодні повністю задовольняє  попит своїх користувачів. Клієнтами  аутсорсингових компаній в Україні, переважно, являються зарубіжні  компанії, чиї філіали розміщені  в межах країни. Основні країни споживачі послуг – США, Великобританія, Німеччина.

Згідно з дослідженням організації «Українська Hi-Tech ініціатива», обсяг ринку аутсорсингу в 2011 р. в Україні склав $ 1,1 млрд. Кількість аутсорсингових компаній, починаючи з 2003 року збільшилась в 10 разів [23].

Рисунок 2 Розвиток аутсорсингової діяльності в Україні

(за даними організації «Українська Hi-Tech ініціатива»)

У 2011 р. в Україні зареєстровано  близько 1050 аутсорсингових компаній. Кількість фахівців у цій сфері за 2007 - 2011р. зросла з 14 тис. до 25 тис. чоловік. Головні центри аутсорсингу в Україні – Київ, Харків, Львів, Дніпропетровськ, Одеса, і так званий Кримський кластер (Севастополь, Сімферополь, Миколаїв, Херсон) [23].

Використання аутсорсингу  залежить від усвідомлення підприємцями вигоди цих послуг, їх вартості, і, звичайно, надійності партнерів. В Україні  спостерігається підвищення зацікавленості до аутсорсингу, і, ймовірно, рівень використання послуг аутсорсингу буде зростати пропорційно  до рівня прогресивності українського підприємництва.

З метою наглядного представлення  порівняльно-зіставного аналізу міжнародного та вітчизняного рингу аутсорсингу була сформована Таблиця 2 Міжнародний та вітчизняний ринок аутсорсингу.

 

Таким чином, опираючись на результати аналізу міжнародного та вітчизняного ринку аутсорсингу, можна  зробити проміжні висновки:

• Ринок аутсорсингу досить стрімко розвивається і сьогодні використовується у багатьох країнах ближнього та дальнього зарубіжжя. США являється однією з країн, що регулюють темпи цього розвитку.
• У порівнянні з міжнародними показниками, аутсорсинг в управлінському процесі українських компаній відіграє незначну роль. Цьому є декілька причин. Одна з найважливіших – українські аутсорсингові компанії, а також офшорні компанії в Україні надають аутсорсингові послуги насамперед представництвам (філіалам) зарубіжних компаній. Вітчизняні підприємці із застереженням відносяться до даної технології ведення бізнесу і поки що не ризикують її використовувати.
• Важливим є той факт, що українська аудиторія не готова масово прийняти технологію аутсорсингу, через недостатнє інформування, а також через національні психологічні особливості та ін. Тому зарубіжні та вітчизняні аутсорсингові компанії знайшли оптимальний варіант – себе вони позиціонують як кадрові агентства, бухгалтерські бюро, бюро консалтингу та аудиту, охоронні агентства, рекламні агенства та ін. в залежності від виду діяльності. Таке формулювання аутсорсингу більш прийнятне на українському діловому просторі, тому сприяє ефективній діяльності та розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ВИЗНАЧЕННЯ РОЛІ АУТСОРИСНГУ В УПРАВЛІНСЬКОМУ ПРОЦЕСІ
1. Роль та місце аутсорсингу в моделі алгоритму прийняття управлінських рішень

Роль аутсорсингу в  процесі прийняття управлінських  рішень визначається в двох аспектах:

1. – як технологія (засіб), що здійснює допоміжну функцію на деяких етапах процесу прийняття рішень;
2. – як невідʼємний елемент моделі алгоритму прийняття управлінських рішень.

Для визначення місця та ролі аутсорсингу як технології слід представити алгоритм прийняття управлінських рішень.

Модель алгоритму прийняття управлінських рішень включає наступні етапи (за Карданською Н.Л.) [13]:

 Етап 1. Ідентифікація проблеми. Процес прийняття рішень починається з виникнення і виявлення певної проблеми або, розбіжності між існуючим і бажаним станом справ.