Продажа за меиодом самообслужевания

     - ознайомлення покупців з порядком і правилами продажу товарів і надання послуг у магазині;

     - ознайомлення покупців із розташуванням  товарних секцій, груп і окремих  товарів у торговельному залі;

     - визначення напрямку потоків  покупців у магазині за найбільш  раціональним маршрутом ознайомлення.

     Основними засобами внутрішньої інформації даного магазину самообслуговування, яка позитивно  впливає на ефективну діяльність підприємства, є інформаційні схеми. Їх застосовують двох видів:

     - загальну схему розміщення комплексів, відділів, секцій за поверхами;

     - схеми розміщення секцій у  рамках одного поверху.

     Інформаційні  схеми першого виду розміщені в магазині перед входом у приміщення або у торговельному залі біля входу, а другого виду - у торговельному залі справа біля входу. Одним із засобів інформації є показчики секцій, напрямків руху і видів послуг. Вони подаються у вигляді поєднання надписів і символів. При цьому висота символів в 4-6 разів більше, ніж висота літер. Інформаційні системи у магазині самообслуговування подаються у вигляді текстових оголошень, а також оголошень по радіо. Зміст таких оголошень швидко сприймається покупцями завдяки їх короткому тексту. До рекламних засобів у магазині самообслуговування, які добре сприймаються покупцями, можна віднести і такі як: зниження ціни, торгові купони, які дають право на зниження ціни при покупці, безплатну роздачу товарів у вигляді подарунків тощо. Ці види реклами можна доповнити рекламними заходами сезонного характеру, а також приуроченими до свят або інших подій, які можуть бути разовими або регулярно повторюватись. Проведення різноманітних періодів (тижнів, декад) спеціальної торгівлі (передсвяткової, сезонного характеру, приурочених до різних подій) забезпечують різноманітність, порушують одноманітність торгівлі. Сезонні рекламні кампанії є хорошим стимулом для поновлення асортименту, зміни викладки товарів і оформлення торговельного залу. У цьому випадку асортимент товарів у деякій мірі залежить від характеру свята або сезону. Рекламним аргументом тут є цінність товару для споживача і вигідна ціна. Для проведення цих рекламних заходів своєчасно підготовлені оголошення, плакати, різні елементи декоративного оформлення торговельного залу. Для досягнення бажаного рекламного впливу також підготовують платну рекламу. Оголошення, опубліковані у газетах, рекламні листки і проспекти завжди залишаються основним засобом інформації широких мас споживачів про товари, ціни, послуги, які можна одержати у магазині самообслуговування. Також МЕТРО випускає каталог з переліком продукції, яка знаходиться на полицях цього магазину та розсилають його всім клієнтам по пошті кожного місяця. Об'яви у газетах використовують також для рекламування нових видів послуг, нових видів упаковки, відповіді на запити споживачів. Рекламні листки також є ефективним засобом реклами знижених або вигідних цін, сезонної і передсвяткової торгівлі, періодів спеціальної торгівлі. Друкована реклама у газетах, як і рекламні листки, відрізняється своєю гнучкістю, що дає великі переваги перед іншими засобами платної реклами. Використання радіореклами є оперативним заходом, так як для її підготовки і передачі потрібно небагато часу. Ця оперативність особливо важлива для роздрібної торгівлі продовольчими товарами, де панує конкурентна боротьба і різні зміни наступають дуже швидко. Телереклама – це додатковий рекламний засіб до інших видів інформації, так як звернена до людей, які не читають газет або оголошень у газетах, але дивляться телебачення.

     Правильне планування торговельного залу в  магазині самообслуговування відіграє важливу роль у забезпеченні ефективності його діяльності, передбачає таке розташування обладнання, при якому забезпечуються максимальні зручності покупцям при переміщенні у залі, огляді та виборі ними товарів. Правильне планування і розміщення товарних секцій у торговельному залі МЕТРО дозволяє:

     - не допускати черг у вузлах  розрахунків та контролю, дати  покупцям можливість добре проглядати  торговельний зал, найбільш раціонально  використовувати торговельну площу;

     - забезпечити максимальну пропускну  спроможність магазину;

     - створити найбільш сприятливі  умови праці для співробітників  магазину;

     - забезпечити сприятливі умови  для поповнення товарних запасів  у торговельному залі з підсобних  приміщень.

     За  своїм призначенням площа торговельного  залу даного магазину самообслуговування поділяється на зони:

• площу, що зайнята обладнанням для демонстрації та розміщення товарів;
• площу, що зайнята вузлами розрахунку та контролю; площу для проходів покупців.

Найбільш раціональним є лінійне планування торговельного  залу, яке створює найкращі умови для згрупування і розташування товарів, збільшує демонстраційну площу. При такому плануванні більш ефективно використовуються внутрішні засоби реклами та інформації, раціональніше регулюється потік покупців. У МЕТРО обладнання розташовують у вигляді чітких ліній, паралельно напрямку руху покупців. Також максимально використовують пристінне обладнання і обладнання приміщень для підготовки товарів до продажу. При розміщенні товарних секцій у магазині самообслуговування основою є правильний розподіл площі під окремі групи товарів, який залежить від конкретних умов. Якщо торговельний зал невеликий, то недоцільно ділити його на секції. У цьому разі необхідно розмістити товари так, щоб задовольнити потреби покупців. Чим більша частота придбання товарів окремих груп, тим більша площа потрібна для їх роміщення. Такий принцип розташування товарних секцій дозволяє більш рівномірно поповнювати товарні запаси у торговельному залі та раціональніше використовувати торговельну площу. При продажу товарів, які потребують значних затрат часу для їх огляду та відбору, а також великогабаритних товарів, при інших рівних умовах, для організації секції МЕТРО відводиться більша площа. У магазинах, де товари згруповано у споживчі комплекси, розмір площі торговельного залу для кожного з них визначається у залежності від обсягу товарообороту, широти асортименту товарів, їх розмірів, а також загальної торговельної площі магазину. Одним з етапів планування торговельного залу є визначення послідовності розміщення товарних секцій. Факторами, які впливають на розміщення товарних секцій у торговельному залі, є: характер і привабливий зовнішній вигляд товару, зручність у роботі для персоналу, рентабельність, необхідність запобіганню крадіжок, зручність для покупців. При розташуванні товарних секцій необхідно враховувати частоту попиту на товари окремих груп, комплектність придбання, розміри і вагу товарів, що пропонуються для продажу, стабільність їх асортименту. У магазинах, які розташовані у багатоповерхових будинках, на першому поверсі, як правило, розміщуються товари повсякденного попиту і товари, які не потребують великих затрат часу для їх вибору, оскільки перший поверх є найбільш відвідуваним покупцями. Окрім цього, розташування товарів за таким принципом дозволяє уникнути напруженого потоку покупців. У одноповерхових, а також на окремих поверхах багатоповерхових будинків, товари повсякденного попиту розміщують, як правило, ближче до підсобних приміщень, що дозволяє значно скоротити затрати часу на поповнення запасів товарів у торговельному залі. Секції з товарами підвищеного попиту спеціалісти МЕТРО розташовують близько до входу, щоб уникнути скупчення покупців. Секції, у яких продаються важкі та великогабаритні товари розташовують у кінці руху покупців, ближче до підсобних приміщень. За товарними секціями закріплюють постійні місця розташування у торговельному залі. Це дозволяє покупцям звикнути до такого розміщення і тим самим скоротити час на покупку товарів. Секції, у яких реалізуються товари, що потребують спеціальних умов продажу (новинки, сезонні, модельні, складного асортименту), розміщують у найбільш оглядових місцях торговельного залу. При цьому, незважаючи на нові види упаковки товарів, дотримуються товарного сусідства.

     У основу раціоналізації торговельного  процесу в магазині самообслуговування МЕТРО покладено комплексне згрупування і викладка товарів. Організація торгівлі за методом самообслуговування потребує активної викладки товарів. Приваблива, вдало розроблена і представлена викладка товарів у торговельному залі сприяє тому, що відвідувачі, які прийшли у магазин під впливом інших рекламних засобів, купують товар. Викладка - це “німий продавець”, вона сприяє збільшенню продажу товарів, привертає увагу покупців, підказує про необхідність придбати той чи інший товар. Викладка товарів може підштовхнути покупців магазину до імпульсної покупки. Раціональна викладка товарів дозволяє ефективно використовувати обладнання, покращує умови огляду і підбору товарів покупцями, скорочує втрати часу персоналу магазину на поповнення запасів товарів у торговельному залі. Якщо у залі магазину представлена велика кількість товарів, гірки стають найбільш прийнятним місцем їх викладки. Чисті, акуратно заповнені товаром, привабливо оформлені гірки стимулюють покупця оглянути і підібрати товар, здійснити покупку. При викладці товарів на гірках важливо визначити спосіб викладки (вертикальний, горизонтальний). Вертикальний спосіб викладки товарів, який застосовують у МЕТРО - більш прогресивний, так як дає можливість покупцям швидко орієнтуватися у залі та вільно підбирати необхідний товар. Горизонтальний спосіб викладки доцільно застосовувати при демонстрації великогабаритних, а також дрібних товарів, розміщених у касетах. Товари, у реалізації яких магазин особливо зацікавлений, викладають на полицях, розташованих у найбільш зручних місцях для покупців, тому середні та верхні полиці відводять під викладку товарів з повільною реалізацією, а на нижніх - товари з високим постійним попитом. На нижніх полицях розміщують товар навалом і використовують його для зберігання робочих запасів. Товари на торговельному обладнанні розміщують таким чином, що демонстраційна площа використовується повністю і товари займаюьб весь простір між полицями. Чим більша кількість товарів розміщена на полицях, тим краща їх реалізація, у зв’язку з чим своєчасне поповнення товаром є особливо важливим. При викладці товарів робітники МЕТРО враховують послідовність розміщення окремих різновидностей товарів у групі. Викладка товарів у них приваблива, але не настільки, щоб покупець боявся її зруйнувати. Тому, викладка товарів не представляє собою якісь фігурні споруди, що створюють незручності для покупців при підборі товарів. Для забезпечення безперебійної торгівлі протягом усього робочого дня фахівці прогнозують певний запас товарів у торговельному залі. Згрупування і викладка товарів у споживчі комплекси, перш за все, створює умови для здійснення імпульсних покупок і значно економить час покупців при підборі товарів. Комплекси - це спосіб реклами, показу нових товарів. Правилом комплексної викладки є закріплення за кожним товаром постійного місця на торговельному обладнанні у торговельному залі та продаж кожного окремого товару тільки в одній товарній групі. Це дає можливість покупцям добре зосереджуватись у торговельному залі, а підприємству торгівлі – МЕТРО, ефективно використовувати обладнання. У кожній асортиментній групі товарів є вироби, які потребують широкої реклами. Це, у першу чергу, відноситься до нових малознайомих покупцям видів товарів. Вони знаходяться на самих помітних місцях. Для викладки рекламованих товарів виділяється спеціальна ділянка торговельного залу або організується викладка у тих же місцях, де вони продаються, але із застосуванням спеціальних рекламних плакатів, оголошень. Пересовують товари на обладнанні лише вибірково, коли цього потребують обставини.

     Удосконалення організації торговельного обслуговування населення і підвищення економічної  ефективності магазинів самообслуговування у значній мірі залежать від правильного  формування асортименту товарів. Формування товарного асортименту – це процес підбору і розміщення у певному порядку номенклатури товарів, торгівлю якими здійснює підприємство торгівлі. Товарний асортимент у магазинах самообслуговування МЕТРО формують у два етапи. На першому етапі встановлюється груповий асортимент товарів і визначається його структура, а на другому - у залежності від товарних груп, визначається кількість видів, найменувань товарів і оптимальна кількість їх різновидностей, тобто розширений асортимент. Структуру групового асортименту магазину самообслуговування визначають не за розміром площі, що займає кожна група товарів, а відповідно до обсягу товарообороту. Торгівля продовольчими і непродовольчими товарами має істотні відмінні особливості, тому принцип формування асортименту продовольчих і непродовольчих товарів вони розглядають окремо. Продовольчі товари у своїй більшості відносять до товарів повсякденного попиту, тільки невелику їх кількість за своїми якостями відносять до категорії товарів періодичного вживання (алкогольні напої, торти, шоколадні набори тощо), які купують від випадку до випадку. Сучасне обладнання і особливо холодильне, розширює можливості продажу найрізноманітніших видів товарів. Основним типом непродовольчого магазину самообслуговування є магазин МЕТРО із широким асортиментом непродовольчих товарів і обмеженим асортиментом продовольчих товарів. Оскільки ці магазини повинні забезпечити населення товарами першої необхідності, постійний асортимент у торговельному залі повинен включати (у залежності від торговельної площі) приблизно 2000-4000 найменувань товарів, з урахуванням їх видів, артикулів, розфасовок та ін. Додатковий асортимент залежить від територіальних особливостей і розташування магазину, попиту і звичок населення. У непродовольчих магазинах самообслуговування спостерігається тенденція постійного розширення асортименту, що з великим задоволенням зустрічає покупець, який заінтересований купити в одному місці як можна більшу кількість потрібних йому товарів. Значну роль в асортименті непродовольчих магазинів самообслуговування відіграють продовольчі товари. Асортимент продовольчих товарів може включати від 500 до 2000 найменувань. В одних магазинах самообслуговування непродовольчі товари продаються виключно як супутні, у інших - вони групуються і для них виділяються окремі секції. Найбільш ефективно поєднувати ці два методи, що й робить МЕТРО, тобто частину непродовольчих товарів зосередити у спеціальному відділі, частину ж розмістити у відділах (секціях) продовольчих товарів. Товари, які за відношенням до продовольчих є супутніми, розміщують для перехресного продажу у секціях продовольчих товарів, товари, які не відносяться до супутніх, продаються у спеціальному відділі непродовольчих товарів. Секції (відділи) непродовольчих товарів розміщують у місцях, де проходять інтенсивні потоки покупців. Необхідно щоб у цьому відділі був представлений такий асортимент непродовольчих товарів, який привертає до себе увагу. Невеликі відділи товарів повсякденного попиту повинні бути орієнтовані на імпульсні покупки. Порівняно великі відділи непродовольчих товарів, і особливо ті, яким відведено окремі площі торговельного залу, повинні мати відповідний асортимент, зручність у здійсненні покупки, низькі ціни та інші фактори. Такі умови стимулюють покупку цих товарів у продовольчих магазинах самообслуговування, а не у спеціалізованих непродовольчих магазинах. У продовольчих магазинах самообслуговування рентабельно в асортимент непродовольчих товарів включати господарські, парфумерно-косметичні, канцелярські, дрібні текстильні, галантерейні та інші товари. Більш ефективним є продаж тих непродовольчих товарів, які зустрічаються на традиційному маршруті огляду торговельного залу. У продажу непродовольчих товарів методом самообслуговування основою для формування товарного асортименту є форма спеціалізації підприємства. Умовою правильного формування асортименту є комплексна пропозиція товарів, яка включає згрупування за призначенням у споживчі комплекси. Основний фактор, який визначає кількість комплексів, - розмір торговельної площі магазину самообслуговування. При визначенні номенклатури споживчих комплексів у магазині МЕТРО враховують структуру товарообороту та наявність поблизу інших типів магазинів з продажу непродовольчих товарів. У споживчих комплексах з чисельністю працівників торговельного залу не менше 30 осіб виділяються мікрокомплекси, кількість яких у споживчому комплексі повинно бути не менше п'яти. Мікрокомплекси можуть організовуватись як постійні, так і сезонні (діють обмежений час). Особливу увагу необхідно приділяти організації постійних мікрокомплексів. Їх кількість і найменування визначаються спеціалізацією споживчих комплексів, розмірами торговельної площі магазину, структурою товарообороту та ін. При формуванні асортименту товарів велике значення має число товарних груп і підгруп, що входять до асортиментного переліку даного підприємства торгівлі, та число різновидностей товарів у кожному споживчому комплексі. Формуючи асортимент товарів для цього підприємства, прагнуть до підвищення у ньому питомої ваги товарів повсякденного попиту і забезпечення їх постійної наявності. При формуванні асортименту в магазині МЕТРО виконують:

     - дотримуються установленого асортиментного  профілю магазину і споживчого  комплексу;

     - систематично, максимально розширюють  і поновлюють асортимент товарів, який ураховує зміни попиту, стимулює ріст товарообороту і підвищення ефективності роботи підприємства торгівлі;

     - забезпечують стабільність асортименту,  а також періодично змінюють  його у залежності від особливостей  сезонного, передсвяткового та іншого попиту. 

     5. Самообслуговування у торгівлі має значні переваги над іншими формами торгівлі, до яких можна віднести:

     - скорочення суспільних затрат  праці у результаті скорочення  часу покупців на покупку товарів;

     - покращення умов праці працівників торговельних залів і підвищення культури обслуговування, завдяки заміні продавців продавцями-консультантами;

     - усунення невідповідності між  постійно зростаючим асортиментом  товарів і обмеженими можливостями  його демонстрації і реклами  через прилавок (при самообслуговуванні покупці мають більші можливості для ознайомлення з асортиментом, оглядом маловідомих товарів і новинок);

     - збільшення пропускної спроможності  магазину та обумовлене цим  зниження кількості конфліктних  ситуацій, створення спокійної обстановки у торговельному залі;

     - зменшення затрат праці при  продажу товарів, що дозволяє  скоротити кількість працівників  магазину навіть при збільшенні  обсягу товарообороту;

     - максимальне використання демонстраційної  площі торговельного обладнання і площі для викладки товарних запасів;

     - ріст ефективності використання  основних фондів і пов'язане  з ним підвищення рентабельності  у результаті збільшення товарообороту  на 1 кв.м торговельної площі;

     - створення умов для нових взаємовідносин  між покупцями і працівниками торговельного залу, взаємовідносин, що виховують чесність, почуття відповідальності за збереження товарно-матеріальних цінностей;

     - підвищення якості та ефективності  праці при зниженні фізичного  навантаження у результаті використання  більш передового вдосконаленого торговельно-технологічного обладнання і наукової організації праці;