Приватизація , як метод виведення національної економіки з кризи

                           Приватизація об’єктів комунальної власності 

                                                                                                      Діаграма 3.2 [3]

Якщо порівнювати  із 2007 роком, то можна зауважити, що об’єкти з груп В,Д,Е,Ж все ж  таки займали більш значну частку.Тобто,іншими словами за час кризи уряд зосередив  свою увагу на об’єктах групи А, які мають найбільшу вартість, задля того, щоб надходження у бюджет відповідали запланованим.Але є і інша сторона медалі, яка нажаль не є привабливою. Вартість активів цих об’єктів на час кризи була значно нижчим, ніж у попередній, згідно оцінки експертами фонду державного майна та незалежними експертами.

          Неоднозначне місце у приватизації  займають об’єкти, які мають  стратегічне значення для економіки  та безпеки держави.,приватизація  яких викликала  гостру критику   у державі зі сторони опозиції.Фондом  державного майна було наведена  наступні показники.[3]

                                                                                                          Таблиця 3.1[3]

Оцінюючи дані результати,можна зробити висновок, що приватизація об’єктів, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави  пройшла успішно,але знову ж таки дані об’єкти є важливими ланками державного сувернітету,і постає запитання чи дійсно необхідно йти на такі рішучі кроки,оскільки власники які отримали дані об’єкти в більшості випадків не є громадянами України. Головною метою звичайно було втримати обсяги надходжень на відповідному запланованому рівні. Дане питання,що до приватизації стратегічних об’єктів  потребує більш детального розгляду.

      Але найголовніше, що потрібно  відзначити це те, що вище зазначені результати приватизації  внаслідок приватизаційних процесів під час кризи мають двоїстий характер. В чому ж полягає недоліки приватизації в даний період.

        Суть полягає в тому,що всі  об’єкти, які були піддані  приватизації  на жаль були  приватизовані із нижчою вартістю, ніж справжньою, ринковою до початку кризи, в результаті цього закономірного економічного ефекту,влада не знайшла іншого виходу, як тільки збільшити кількість об’єктів,які необхідно  приватизувати, тим самим зменшуючи  ефект від приватизації у майбутньому.

          Наступним зауваженням, є те, що на час глобальної кризи ,яка вплинула на всі сфери економіки, а особливо на фінансовий. Тобто можливість підвищення ціни за допомогою аукціону чи торгу не можливо, оскільки враховуючи, те що на один об’єкт в більшості один-два покупці, з обмеженою можливістю для купівлі. А також відзначити потрібно наступне, що на час кризи було введено мораторій на видачу кредитів, що суттєво зменшило купівельну спроможність суб’єктів приватизації. Внаслідок кризи ми отримали велику кількість приватизованих об’єктів за нижчою ціною ніж справжня ринкова, обмежену кількість покупців, які боялись за свій капітал, і не бажали ризикувати.

      Хоча потрібно відзначити і  позитивний вплив даного економічного  колапсу, який відкрив очі на  справжні проблеми приватизації. Це такі, як недосконала нормативно-правова  база, непрофесійне і абсолютно  нездатне управління приватизаційних органів, незавершене ринкове перетворення економіки, тобто справжній  стан речей в економіці. 

3.2 Вихід із кризи шляхом приватизації та реприватизації. 

     Криза дуже сильно зашкодила національній економіці. І тому розгляд шляхів виведення країни із кризи потребує надзвичайно детального вивчення. Дане дослідження має своєю метою дати методичні рекомендації щодо  забезпечення виведення країни із кризи шляхом приватизаційних та реприватизаційних процесів.

     В першу чергу, потрібно розглянути куди направляються кошти від приватизації. Згідно законом «Про приватизацію державного майна »  стаття 23 п.1 говорить, –«Кошти, одержані від приватизації державного майна, та інші  надходження,   пов'язані   з   приватизацією,   зараховуються   до  
Державного  бюджету України у повному обсязі. Тобто кошти вже після надходження  до бюджету розподіляються  згідно плану. У п.3 цієї ж статті затверджує наступне,-« Кошти,   одержані   від   продажу  об'єктів  незавершеного будівництва,  що споруджувалися відповідно до програми  ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,  за вирахуванням витрат на проведення приватизації спрямовуються у встановленому  порядку  до  
Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків  
Чорнобильської катастрофи та  соціального захисту населення для  
фінансування  робіт  на  пускових  будовах  згідно  із  зазначеною  
програмою. А також у п.4 статті 23 закону «Про приватизацію державного майна »  зазначено наступне,- «Кошти,   отримані  від  продажу  земельних  ділянок, що перебувають  у  державній власності,  на яких розташовані об'єкти, які підлягають  приватизації,  зараховуються  державними  органами  
приватизації   до  державного  та  місцевих  бюджетів  у  порядку,  
визначеному  законом  про  Державний  бюджет  України.» Така схема надходжень зафіксовано на законодавчому рівні, але даний закон, а особливо дана стаття, та її пункти неодноразово були піддані редагуванню. Уряд змінював положення закону, взалежності  від того як було побудований бюджет країни. До прикладу можна зобразити такі факти:як у 2008 році за час кризи більшу частину коштів,які були вилучені внаслідок приватизації в основному були напрямлені на подолання дефіцити бюджету, та купівлі газу для України.Аналогічна ситуація склалась у 2009 році, коли кошти,які були вилучені від здійснення приватизаційних та реприватизаційних процесі, були використані задля утримання Фонду державного майна, його обслуговування,підтримки.Одним із напрямків, куди безпосередньо надходили кошти отримані в результаті приватизації,це соціальні виплати.Безумовно забезпечення та виплата соціальних трансфертів є надзвичайно важливим явищем соціально-економічної політики держави,але на час кризи вилучені кошти потрібно було б спрямовувати на ті речі, які допоможуть вийти із скрутного становища. Наступним безглуздим вливанням приватизаційних коштів у розвиток транспорту, будування інфраструктури та розвиток проектів енергозбереження. Не виникає ніяких сумнівів,що розвиток даних сфер економіки є дуже важливий, але здається цим потрібно займатись не в самий критичний час,коли країні може загрожувати дефолт. Кожний уряд вбачав у приватизації лишень джерело котшів, щоб заповнити прогалини у бюджеті,без винятку, оскільки альтернативного джерело ні один Кабінет Міністрів не запропонував,безумно критики можуть наголосити на транзиті газу,та нафти,але це не є безпосереднім джерелом, яке цілком може заповнити бюджет. Тому уряд вдається до приватизації. Але постає питання, звідки потрібно буде брати кошти, якщо об’ктів для приватизації, перелічених законодавством може закінчитися, оскільки нам відомо, що приватизація не є безкінечним процесом, взявши до уваги досвід інших країн. Напевно, що наступним кроком буде приватизація стратегічних об’єктів, об’єктів охорони здоров’я та ін. Але це впершу чергу ставить під загрозу безпеку держави та її економічний потенціал.

     Підсумовуючи  все вище зазначене,потрібно сказати, що є необхідність створення відповідної  моделі або схеми, де будуть залучені кошти від приватизації, які повинні  принести державі більший прибуток, як у короткостроковому так і в довгостроковому періодах.

     Отож  суть схему полягає в наступному. По-перше потрібно вдосконалити нормативно-правову  базу приватизації та реприватизації,особливо потрібно зазначити положення про  приватизацію в кризовому стані  національної економіки. Цей захід необхідний, задля того,щоб уникнути неузгоджень, та колізій у нормативно-правових актах, та законах держави.

     Наступним кроком повинно бути створення фонду  венчурного капіталу.Оскільки кошти, які  будуть вилучені від приватизації потрібно вкласти у

форму венчурного капіталу,який у найближчому  періоді повинен принести  прибуток. 

               Схема виходу із кризи шляхом венчурного інвестування

                                                                                                          Рисунок 3.1 

Потрібно  детальніше розглянути дану схему. Глянувши на цю схему,можна зробити деякі уточнення.Стрілочками зображено напрям руху коштів,від однієї структури до іншої. Зокрема з’являється новий орган,який  будк мати назву,Фонд венчурного інвестування.Даний орган буде виконувати наст пун функції:1)по-перше здійснювати контроль за надходженням достатньої кількості венчурного капіталу, який буде мати джерелом свого формуванням кошти,які надійшли внаслідок приватизаційних, та реприватизаційних процесів. Маючи потужний фінансовий потенціал в руках, фонд буде робити свої вливання у ті технології, які за експертними оцінками принесуть прибуток у короткостроковому періоді, оскільки прибуток, які отримає фонд буде використано задля подолання кризи. В нашій державі,досить значна кількість технологій, які потребують реалізації. Забезпечуючи тим самим, не тільки  механізм виходу із кризи,але і в подальшому перевірка та реалізація наукових досягнень.

     Приватизувавши  заплановані об’єкти, кошти переходять у фонд венчурного інвестування, в ньому робить експертна оцінка, розписується план, прогнози, щодо економічної ефективності технології, і врезультаті, після цього в зазначену технологію, фонд влива початковий капітал. Коли технологія, створює необхідний ефект, кошти надходять у ФДМУ,і цикл знову починається. Безперечно, критики скажуть це абсолютно недоцільно створювати фонд, вкладати гроші в технології, але по-перше, перевірена теологія не тільки допоможе вийти із кризи, підвищивши ефективність економіки, але й довгостроковому періоді забезпечить державу стабільним економічним зростом. По- друге запатентовані технології,які вже будуть перевірені фондом інвестування на практиці,зацікавлять іноземних покупців, із значними капіталами, навіть під час кризи, оскільки абсолютно кожна ТНК зацікавлена у збільшенні своєї продуктивності. Безумовно недоліки даної моделі, як і взагалі приватизації під час кризи,це те, що вартість підприємств буде занижена, але краще вкласти гроші вилучені із приватизації запланованих об’єктів, не змінюючи   їхню кількість, у справу, яка принесе прибуток  в подальшому.

     Підсумовуючи  вище сказане можна зробити висновок, що потрібно ліквідувати недоліки та проблеми, які накопичились у державі,за період становлення ринкової економіки.Дане дослідження пропонує механізм виходу із кризи шляхом приватизації. Потрібно відзначити, що ніхто на даний час не досліджував таку ситуацію,принаймні ніяких досліджень не було опубліковано, стосовно даної теми. Тобто можна сказати, що це поки що єдине рішення проблеми виходу із завдяки приватизаці та реприватизації.

     Україна пережила досить багато етапів приватизації. І не можна сказати, що вони були невдалими. Але державі потрібен стійкий механізм функціонування на час кризи. Виплата соціальних стандартів є  дуже важливим явищем, але їх можна скоротити на час кризи, і забезпечити вихід із кризи досить швидко, надійно та продуктивно, не роблячи хибних вливань коштів.

         Висновок

     Кожна європейська країна стикалась із економічною кризою та приватизацією, але чомусь ні одна із країн Євразійського континенту, на жаль не використовувала приватизацію, та реприватизацію, як засіб подолання кризи. Безперечно це може бути зумовлено тим, що країни напевно знаходили більш ефективніші методи або просто не вважали за потрібне йти цим шляхом. Хоча скоріш за все на їхню думку, приватизація за час кризи не є ефективною. Абсолютно вірним є дане твердження, оскільки вартість об’єктів, які підлягають приватизації обов’язково зменшиться, до прикладу, як вартість цих об’єктів в Україні зменшилась приблизно у 3 рази.

     Цікавою є дане схема, запропонована у  дослідженні, але і вона має свої недоліки, хоча і незначні. В першу  чергу, задля того щоб застосувати  дану схему необхідно здійснити  наступного плану перетворення:1) по-перше удосконалити законодавче регулювання приватизації, та діяльність фонду інвестування;2) по-друге забезпечити надійне, ефективне управління, професійний менеджмент державних структур;3) цільове використання коштів. Та багато інших заходів.

     На  жаль для України подана схему  не буде ефективною в даний момент, оскільки потрібно зробити хоча вище перелічені заходи, оскільки основна  проблема залишається і на цей  час, і на далеке, але не світле майбутнє, потрібно завершити повноцінну трансформацію національної економіки у ринкову, та врегулювати її механізми. Як вище зазначено приватизація, в основному застосовувалась, як прискорення ринкових перетворень. Було зроблено багато помилок від початку приватизації і до 2010 року. Їх потрібно уникати і повним ходом старатись забезпечувати функціональність даної схеми, оскільки це одне із майбутніх джерел наповнення бюджету.

     Отже, існує схема, яка  в принципі є  досить дієвою та ефективною, але вона розроблена тільки в теорію опираючись на макроекономічні знання, кардинально інша ситуація може скластися на практиці. Необхідно подальший більш детальніший розгляд даної схеми  специфікою, враховуючи специфіку української економіки. Дана схема є одним із не багатьох на даний час шляхів виходу із кризи, але її особливість полягає як в залученні приватизаційних коштів, так і в перевірці науково-технічних досягнень країни.

     На  кінець потрібно сказати, що криза досить вагомо вплинула, як на економіку, так  і на загальний стан речей у  державі, і розтягувати процес прийняття рішень абсолютно недоцільний в ситуації, що склалась.   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                    Список використаної літератури

1. http://www.daily.com.ua Приватизація за час кризи 2008рік.
2. http://www.economy.nayka.com.ua
3. Звіт ФДМУ за 2008 рік
4. http://ua.korrespondent.net
5. http://zakon.rada.gov.ua/ «Закон про приватизацію»
6. Стратегічна панорама. Щоквартальний науково- практичний журнал Ради Національної Безпеки і Оборони України. 2’2008
7. http://www.ukrreferat.com
8. http://search.ligazakon.ua
9. http://news.finance.ua /Три горішки приватизації уряду Януковича.
10. http://www.grinchuk.lviv.ua
11. http://www.nrcu.gov.ua
12. http://www.uazakon.com
13. CED, Центр економічного розвитку; Українська приватизація 2008 рік.
14. CED, Центр економічного розвитку; Приватизація та реприватизація в Україні після "помаранчевої" революції.
15. Звіт про вплив роздержавлення на економічну поведінку та стан підприємства в контексті загальноекономічної ситуації в Україні.
16. Український журнал   Економіст №5  травень 2009 року
17. Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. 2005 рік №10
18. Економіка України №12 2008 рік с.29
19. Роман Фрідман, Анджей Рапачинський, Джон С.Ерл.Приватизація у східній Європі.
20. Звіт ФДМУ за 2009 рік.
21. http;//refsmarket.com.ua
22. Роман Фрідман, Анджей Рапачинський, Джон С.Ерл. Приватизація в Росії,Україні та країнах Балтики.